Постанова № 28532233, 25.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 року 12:20 Справа № 0870/11591/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06 грудня 2012 року Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - позивач або ДПІ у Хортицькому районі) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку в сумі 1600,00 грн.

Ухвалою суду від 10 грудня 2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 25 грудня 2012 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання (вх.№55245 від 25.12.2012) про розгляд справи за його відсутністю, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Судова кореспонденція, направлена на його адресу повернулась до суду з відміткою вузла зв'язку: «за закінченням терміну зберігання».

Адреса відповідача підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №15432914 станом на 20.12.2012.

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, фізичним особам - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч. 11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що судова кореспонденція вручена відповідачу належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В зв'язку з неявкою представників сторін фіксування судового засідання не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №15432914 від 20.12.2012, ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Запорізької міської ради в якості суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа - 28.08.2007, про що зроблено запис за № 2 103 000 0000 036268.

Відповідач перебуває на обліку у ДПІ у Хортицькому районі в якості платника податків та зборів.

16 березня 2010 року відповідач звернулась до ДПІ у Хортицькому районі із заявою, в якій, відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» просила перевести її на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01 квітня 2010 року, при цьому відповідачем був визначений вид підприємницької діяльності, якою вона має займатися - роздрібна торгівля продуктами харчування.

Загальна ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють даний вид господарської діяльності становить 200 грн., що підтверджується рішенням тридцять дев'ятої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради від 24.03.2010 за №38.

Відповідно до даних облікової картки платника податків - СПД ОСОБА_1, яка ведеться ДПІ у Хортицькому районі, станом на час розгляду справи у відповідача наявна заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 1600 грн.

Податкова заборгованість у суб'єкта господарювання виникла внаслідок несплати встановленої ставки єдиного податку у розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи з 01 квітня 2010 року по 22 листопад 2010 року, тобто - 1800 грн.

У зв'язку із переплатою в сумі 200,00 грн. остаточний податковий борг відповідача складає 1600,00 грн.

СПД ОСОБА_1, відповідно до своєї заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, була ознайомлена з граничним терміном сплати єдиного податку (щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця) та сумою єдиного податку, належною до щомісячної сплати (200 грн.).

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», передбачає особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України «Про систему оподаткування». Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень.

Підпунктом 2 пункту 2 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Як вбачається з наведених норм, обов'язок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

Частиною другою пункту 5 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», в редакції чинній на час виникнення податкового боргу, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, який був чинний на час виникнення заборгованості, передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки податкове зобов'язання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобов'язання визнається судом податковим боргом.

Також, аналогічні норми містяться в Податковому кодексу України.

Згідно з п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За визначенням наведеним у пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У даному випадку, податкові вимоги були направлені боржнику на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Матеріалами справи встановлено, що позивачем, на виконання п.п. 6.2.1 п. 6.2, п.п 6.2.4 п. 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», були направлені СПД ОСОБА_1:

- перша податкова вимога №1/520 від 27.04.2010. Податкову вимогу отримано 20.08.2010.

- друга податкова вимога №2/1362 від 20.09.2010. Податкову вимогу отримано 15.10.2010.

Однак сума боргу в добровільному порядку погашена не була. Докази іншого відповідачем не надані.

В подальшому податкові вимоги на адресу відповідача не направлялись, оскільки Податковий кодекс України не передбачає повторне направлення податкових вимог.

Згідно п.п.20.1.28 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Хортицькому районі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За правилами частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (69114, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на р/ р 34217379700008, одержувач: УДКСУ у Хортицькому районі, код платежу 18050200, код ЄДРПОУ 38025414, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, податковий борг з єдиного податку в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 (нуль) коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко