Постанова № 28532141, 10.01.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/14620/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до державного підприємства "Нікопольський трубний завод" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління пенсійного фонду України в м.Нікополь, в якому позивач просить стягнути з державного підприємства «Нікопольський трубний завод» на його користь суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 7221,19 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що державне підприємство «Нікопольський трубний завод» має заборгованість зі сплати коштів, призначених на виплату та доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (список №1 та №2), за квітень 2011р. в сумі 7221,19 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 23.05.11р. позовну заяву залишено без руху до 02.06.11р., а ухвалою суду від 03.06.11р. даний позов повернено позивачу.

За наслідками апеляційного оскарження ухвали суду від 03.06.11р. судом апеляційної інстанції винесено ухвалу від 19.11.12р., якою скасовано оскаржувану ухвалу суду та направлено дану справу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.

Ухвалою суду від 10.12.2012р. відкрито провадження у справі №2а/0470/14620/12, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 25.12.2012р.

У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, розгляд даної справи відкладено на 10.01.2013р.

Сторони повторно в судове засідання не з'явився, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце засідання суду; заперечень проти адміністративного позову на вимогу суду не наддали; відповідач причин неявки в судове засідання не повідомив, а позивач подав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст.49 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.. 128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому проваджені у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 128 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає необхідним задоволити позов з наступних підстав:

державне підприємство «Нікопольський трубний завод» зареєстроване в УПФУ в м.Нікополь як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та платник, що відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1 ст.2 вищезазначеного Закону встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як вбачається з матеріалів справи, за квітень 2011р. відповідачу нараховано суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список №2), в розмірі 3795,90 грн. Зокрема, згідно розрахунку УПФ України в м.Нікополь - 3298,13 грн., згідно розрахунку УПФ України в Нікопольському районі - 497,77 грн.

Крім того, судом з'ясовано, що відповідач станом на 26.04.11р. має заборгованість позивачем з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №1 за квітень 2011р., яка складає: згідно розрахунку УПФ України в м.Нікополь - 2189,75 грн., згідно розрахунку УПФ України в Нікопольському районі - 1235,54 грн., всього 3425,29 грн.

Однак, відповідач не сплачував вищевказані суми коштів, призначених на покриття виплати і доставку пільгових пенсій застрахованим особам.

Докази сплати заборгованості відповідачем у справі відсутні.

Таким чином, сума боргу державного підприємства «Нікопольський трубний завод» перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, складає 7221,19 грн.

Відповідно до частини 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за №64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Розмір сум на відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця, до 25-го числа, вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 вказаної Інструкції).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 та списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до Закону №1058.

З огляду на вищенаведене, відповідач як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду збір у 100 % розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, у повному розмірі.

Право на пенсію відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.92 р. і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається.

Особам, які до і після 01.01.92р. працювали на роботах, передбачених списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, (списки № 1 та № 2) затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.94 року, яка була чинна до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.03.2003 року "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".

На підставі п. 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при розрахунку стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які діяли на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або по професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

При цьому, відповідно до Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.56 р.

Отже, на відповідача покладено обов'язок в повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 та №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на усе вищевикладене, враховуючи, що правомірність заявлених позовних вимог позивачем доведено документально, позовні вимоги належить задоволити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Нікополь до державного підприємства «Нікопольський трубний завод» про стягнення заборгованості - задоволити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Нікопольський трубний завод» (м.Нікополь, пр.Трубнків, 56, код ЄДРПОУ 32289481) на користь управління пенсійного фонду України в м.Нікополь (м.Нікополь, вул.Електрометалургів, 17/1, р/р 256093011488, ВОБ 7898, МФО 306287, ОКПО 21930536) суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 7221,19 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук