Постанова № 28527433, 08.01.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2013 р.Справа № 5016/2525/2011(12/134)Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Філінюка І.Г., Таран С.В.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду № 1007 від 20.12.2012р.)

При секретарі судового засідання: Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - Гусак О.М., довіреність б/н від 31.08.2010р.

Представник боржника в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Дорпром"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.12.2012р.

за скаргою Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на дії Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції

по справі № 5016/2525/2011 (12/134)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дорпром"

до Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії „Жовтневий райавтодор"

про стягнення 82 164,05 грн.

Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Встановила:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.02.2012р. по справі №5016/2525/2011(13/134) господарський суд Миколаївської області стягнуто з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорпром" грошові кошти у сумі 82 164,05 грн., з яких: 68 059,08 грн. - основний борг; 7 826,70 грн. - індекс інфляції; 2 038,67грн. - 3% річних, 3 969,60 грн. - пеня, а також кошти на відшкодування витрат на оплату державного мита в сумі 821,64 грн. та на оплату ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2012р. зазначене рішення змінено, а саме, постановлено стягнути з Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дорпром" 68 059,08 грн. - основного боргу; 2 038,67 грн. - 3 % річних, 7 773,10 грн. - інфляційних втрат; 778,71 грн. державного мита та 223,67 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

19.04.2012р. видані накази суду, на виконання яких відкрито виконавче провадження.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2012р. постанову апеляційної інстанції скасовано в частині відмови у стягненні 3 969, 60 грн. пені, в цій частині рішення господарського суду Миколаївської області від 28.02.2012р. залишено без змін.

13.09.2012р. боржник звернуся до господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції. З урахуванням остаточних уточнень до скарги, суд першої інстанції розглядав вимоги, які зазначені у пунктах 5,6,7,9 пояснень та уточнень, котрі надійшли до канцелярії суду 15.10.2012 року та у п. 6 уточнення предмету скарги (вих. № Юр/1980 від 27.11.2012 року), а саме:

- визнати дії Заводського Відділу ДВС щодо арешту спец-рахунків неправомірними;

- скасувати повністю Постанову Заводського Відділу ДВС про арешт коштів боржника від 15.06.12 року ВП 32741973;

- скасувати усі Постанови Заводського Відділу ДВС від 17.07.2012 р. відносно арештів коштів його філій в частині накладення арешту по примусовому виконанню наказу № 5016/2525/2011(12/134);

- скасувати Постанову Заводського Відділу ДВС від 23.08.12 року по зведеному провадженню в частині накладення арешту на кошти боржника по примусовому виконанню наказу;

- зобов'язати Заводський відділ ДВС зняти арешт із коштів, що містяться на спеціальних рахунках боржника, накладений постановами Заводського відділу ДВС.

Скарга обґрунтована тим, що дії державних виконавців Заводського відділу є неправомірні, щодо накладення арешту на всі рахунки, відкриті в установах банків, а постанови про накладення арешту на усі кошти боржника є незаконні, оскільки отримавши інформацію про наявні у боржника рахунки, своєю постановою державний виконавець повинен був конкретно визначити рахунки на які накладається арешт.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.12.2012р. (суддя Семенов А.К.) скаргу задоволено частково; визнано недійсною повністю постанову Заводського Відділу ДВС про арешт коштів боржника від 15.06.2012 року ВП 32741973; визнано недійсною постанову Заводського Відділу ДВС від 23.08.2012 року по зведеному провадженню в частині накладення арешту на кошти боржника по примусовому виконанню наказу № 5016/2525/2011(12/134); визнано недійсними усі Постанови Заводського Відділу ДВС від 17.07.2012 р. відносно арештів коштів його філій в частині накладення арешту по примусовому виконанню наказу, а саме:

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Баштанський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Березанський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Березнегуватський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Братський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Вознесенський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Врадієвський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Доманівський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Єланецький райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Жовтневий райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Кривоозерський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012 р. про арешт коштів Філії "Миколаївський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Новобузький райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Новоодеський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Очаківський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Первомайсьский райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Снігурівський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Миколаївська ДЕД" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Варварівська ДЕД" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Южноукраїнська ДЕД" ДП "Миколаївський облавтодор";

- Постанову Заводського ВДВС від 17.07.2012р. про арешт коштів Філії "Тернівська ДЕД" ДП "Миколаївський облавтодор".

В іншій частині скаргу відхилено.

Ухвала в частині задоволення вимог мотивована тим, що зазначеними постановами відбулось накладення арешту і на кошті, які використовуються для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що суперечить ст.1 Закону "Про виконавче провадження", ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

В частині відхилення вимог ухвалу мотивовано їх недоведеністю.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ТОВ „Дорпром" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та відмовити у задоволенні скарги ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на дії Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції щодо арешту рахунків боржника. Стягнути з ДП „Миколаївський облавтодор" на користь ТОВ „Дорпром" 536,50 грн. судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що господарським судом першої інстанції не взято до уваги те, що постановами державного виконавця від 15.06.2012р., 23.08.2012р. та постановами про арешт рахунків філій від 17.07.2012р. було накладено арешт не на рахунки боржника, а на кошти, які містяться на всіх рахунках боржника у відповідних банках. Тому сама вимога боржника про зняття арешту з рахунків є безпідставною.

Скаржник також зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що дані рахунки використовуються лише для виплати коштів соціального страхування, не підтверджений ні власне призначенням балансового рахунку 2604, ні матеріалами справи.

Більш детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Представники боржника та Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судова колегія розглядає скаргу за їх відсутністю оскільки неявка зазначених осіб не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представника стягувача, який просив скасувати ухвалу суду в частині задоволення скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції знаходиться наказ господарського суду по справі № 5016/2525/2011 (12/134) від 19.04.2012.

Постановою Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ВП 32741973 від 15.06.2012р. про арешт коштів боржника накладено арешт на кошти, що належать боржнику та містяться на всіх рахунках установах банків у межах суми 78873,23 грн.

Постановою Заводського Відділу ДВС від 27.06.2012 року накладено арешт по зведеному провадженню, в тому числі по примусовому виконанню наказу № 5016/2525/2011(12/134) на кошти боржника в сумі 2 969953,23 грн., що містяться на всіх рахунках, які належать Дочірньому підприємству „Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Постановами Заводського Відділу ДВС від 17.07.2012 року (21 постанова) накладено арешт по зведеному провадженню, в тому числі по примусовому виконанню наказу № 5016/2525/2011(12/134) на кошти боржника в сумі 3 900 056,13 грн., що містяться на всіх рахунках, які належать Дочірньому підприємству „Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України та кошти на всіх рахунках його філій: "Баштанський райавтодор", "Березанський райавтодор", "Березнегуватський райавтодор", "Братський райавтодор", "Вознесенський райавтодор", "Врадієвський райавтодор", "Доманівський райавтодор" , "Єланецький райавтодор" , "Жовтневий райавтодор", "Кривоозерський райавтодор", "Миколаївський райавтодор","Новобузький райавтодор", "Новоодеський райавтодор", "Очаківський райавтодор", "Первомайсьский райавтодор", "Снігурівський райавтодор", "Миколаївська ДЕД" , "Варварівська ДЕД" , "Южноукраїнська ДЕД", "Тернівська ДЕД" .

Постановою Заводського Відділу ДВС від 30.07.2012 року накладено арешт по зведеному провадженню, в тому числі по примусовому виконанню наказу № 5016/2525/2011(12/134) на кошти боржника в сумі 3 945090,60 грн., що містяться на всіх рахунках, які належать Дочірньому підприємству „Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

Постановою Заводського Відділу ДВС від 23.08.2012 року накладено арешт по зведеному провадженню, в тому числі по примусовому виконанню наказу № 5016/2525/2011(12/134) на кошти боржника в сумі 3 900 056,13 грн., що містяться на всіх рахунках, які належать Дочірньому підприємству „Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та його філіях в наступних установах банків :

Філія АТ "Імпексбанк" у м. Миколаїві, МФО 326825; АТ "Брокбізнесбанк", МФО 300249.

Зазначені постанови є предметом оскарження боржника.

Вирішуючи питання щодо законності та правомірності дії виконавчої служби судова колегія звертає увагу на таке.

Боржником у встановленому державним виконавцем строк рішення суду не виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України „Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Частиною 1 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з частиною 2 статті 57 Закону України „Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

За таких обставин дії виконавчої служби щодо винесення постанови про арешт коштів боржника є законними та обґрунтованими, спрямованими на виконання наказу господарського суду.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначеною постановою відбулось накладення арешту і на кошті, які використовуються для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у зв'язку з таким.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів у відповідному органі Державного казначейства України в порядку, встановленому Державним казначейством України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Таким чином, зазначеною статтею не визначено заборону щодо накладення арешту на відповідні рахунки, а зазначено лише використання коштів лише на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Листом НБУ № 25-111/2972-22535 від 14.12.2010 р. „Щодо відкриття страхувальниками-роботодавцями окремих поточних рахунків" передбачено, що особливості правового режиму використання окремого рахунку, визначені Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності" та витратами, зумовленими похованням", передбачаються у договорі банківського рахунку. Відповідний договір боржником до суду був наданий лише з одним банком, тому визначити його правовий режим усіх рахунків боржника за балансовим номером 2604 неможливо.

Також боржником не було надано доказів того, що на даний рахунок боржника надходять виключно кошти зі спеціальним режимом використання, передбаченим ст. 21 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Згідно п. 10.3 постанови НБУ „Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" № 22 від 21.01.2004 р. арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт кошті зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Суд першої інстанції, не звернув уваги на те, що боржником не наведено будь-яких доказів про зарахування на розрахункові рахунки коштів із спеціальним режимом використання, передбаченим статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" .

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неправомірності дій державної виконавчої служби по накладенню арешту на кошти, посилаючись на положення ч. 2 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", якою передбачено порядок фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальників та інших отримувачів страхових коштів і яка не забороняє державному виконавцеві вчинення відповідних дій, а лише вказує про те, що зараховані страхові кошти не можуть бути спрямовані на стягнення згідно виконавчих та інших документів.(Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду Україна від 25.12.2012р. по справі № 5016/2496/2011 (13/163).

Отже, висновок господарського суду про те, що державний виконавець не має права виносити постанову про арешт коштів на всіх рахунках боржника, не відповідає нормам чинного законодавства.

За таких обставин, ухвала господарського суду від 03.12.2012р., в частині задоволення скарги прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню, а при прийнятті нового рішення у цієї частині у задоволенні скарги необхідно відмовити.

У решті ухвала господарського суду про відмову у задоволенні вимог боржника не підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції правомірно визначено, що скаржник не звертався до органів виконавчої служби із клопотанням про зняття арешту з коштів, що містяться на спеціальних рахунках боржника, та у задоволенні такого клопотання орган ДВС безпідставно ухилився.

Згідно з частиною 2 пункту 9.13 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Таким чином, ухвала суду у цієї частині є правильною та такою, що відповідає нормам діючого законодавства.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судова колегія покладає на боржника витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99,101, 103 п.2, 104 п.3, 105-106 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Дорпром" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.12.2012р. по справі № 5016/2525/2011 (12/134) скасувати частково у частині задоволення скарги, у решті ухвалу залишити без змін.

Резолютивну частину ухвали викласти у наступній редакції : "У задоволенні скарги відмовити."

Стягнути з Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (54029, м. Миколаїв, вул. Г.Петрової , 2а (інших реквізитів немає) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дорпром" (м. Миколаїв , вул. Декабристів 23 А кв.79 код ЕДРПОУ 33730050 (інших реквізитів немає) 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 50 коп. судового збору.

Господарському суду Миколаївської області доручити видати наказ.

Повний текст постанови підписано 10.01.2013р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя І.Г. Філінюк

Суддя С.В. Таран