Постанова № 28524340, 24.12.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. Справа № 5021/1450/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Ільїн О.В.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Кліменченко С.В., дов. б/н від 10.01.2012 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3696С/1-28) на рішення Господарського суду Сумської області від 15 листопада 2012 р. у справі 5021/1450/12

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми;

до Приватного виробничого підприємства "Вибір", м. Суми;

про стягнення 131652,34 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2012 року РВ ФДМ України по Сумській області звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до ПВП "Вибір" про стягнення неустойки в розмірі 131652,34 грн., що нарахована за період з 29.07.2011 р. по січень 2012 р., відповідно до договору оренди державного майна № 740 від 25.11.2005 р., укладеного між сторонами у справі з наступними змінами до нього, та стягнення витрат по сплаті судового збору в розмірі 2633,05 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.11.2012 р. у справі № 5021/1450/12 (суддя Лущик М.С.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 131652,34 грн. неустойки та 2633,05 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції, просить рішення Господарського суду Сумської області від 15.11.2012 р. у справі № 5021/1450/12 скасувати, прийняти нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги, відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки в розмірі 73603,31 грн.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що разом з припиненням дії договору оренди № 740 від 25.11.2005 року припинив дію і пункт 5.11 цього договору, а посилання суду першої інстанції та позивача на дію цього пункту є таким, що суперечить вимогам діючого законодавства України.

Також вказує на те, що господарський суд першої інстанції помилково визначив платежі, які здійснювались відповідачем після припинення дії договору, як орендну плату, так як орендна плата - це плата яка сплачується за користування майном на підставі договору оренди, тоді як договір оренди № 740 від 25.11.2005 року припинив дію. Вважає, що розмір неустойки повинен бути зменшений на підставі того, що зобов'язання стосовно сплати неустойки було зменшено в рахунок зарахування вимоги ПВП "Вибір" до позивача на підставі заяви № 219 від 23.10.2012 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Ільїн О.В.) апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 20.12.2012 року на 14:30 год.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.12.2012 року підтримав апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 17.12.2012 року вх. № 10115 проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що оскільки відповідач не передав об"єкт оренди за актом приймання-передачі, то відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та пункту 5.11 договору оренди від 25.11.2005 року №740 орендар повинен сплачувати саме орендну плату після припинення договору.

Також вказує на те, що орендар, сплачуючи кошти, вказані в платіжних дорученнях, визнав дію договору в період з липня 2011 року по травень 2012 року.

Представник позивача в судове засідання 20.12.2012 року не з"явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №6115829568237 про вручення позивачу 04.12.2012 року копії ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області, орендодавцем, та Приватним виробничим підприємством "Вибір", орендарем, було укладено договір оренди державного майна № 740 від 25.11.2005 року, відповідно до умов якого орендодавець передав орендареві в тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 961,2 кв. м., що розташовані за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 129, в одноповерховій будівлі складу станції Суми - Товарна, що перебуває на балансі Сумського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці.

На виконання вказаного договору сторонами було складено та підписано акт приймання - передачі від 25.11.2005 року.

Договорами про внесення змін до договору оренди державного майна від 07.10.2009р. та від 04.12.2009р. визначено новий розмір загальної орендованої площі 977,0 кв. м. та продовжено строк дії договору оренди державного майна № 740 від 25.11.2005р. до 25.07.2011 року.

Частиною другою статті 291 Господарського кодексу України та частиною другою статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.5 зазначеного договору оренди, у разі припинення цього договору, майно повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Регіональне відділення Фонду державного майна по Сумській області звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою № 10-03-03374 від 10.10.2011 про повернення орендованого майна. Відповідач звернувся із зустрічною позовною заявою про продовження дії договору оренди № 740 від 25.11.2005р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.12.2011р. у справі № 5021/2459/2011 у задоволенні первісного позову відмовлено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 № 5021/2459/2011 первісні позовні вимоги задоволено, зобов'язано відповідача повернути державне нерухоме майно -нежитлові приміщення загальною площею 977 кв. м., які розташовані за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 129, балансоутримувачу -Сумському будівельно-монтажному експлуатаційному управлінню Південної залізниці, оформивши передачу актом прийому-передачі, обов'язок по складанню акту прийому-передачі покладено на відповідача за первісним позовом; позовні вимоги ПВП "Вибір" щодо продовження дії договору оренди залишено без задоволення.

Орендар об'єкт оренди звільнив та повернув балансоутримувачу 11.05.2012р., по акту приймання-передачі нежитлового приміщення. (а.с.26)

Відповідно до пункту 10.10 договору оренди державного майна № 740 від 25.11.2005 р. зі змінами до даного договору від 22.01.2008р., орендар повинен повернути майно до 28.07.2011 року.

Позивачем в порядку вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України направлено ПВП "Вибір" претензію № 11-09-01300 від 12.04.2012р. про сплату неустойки до 27.04.2012р., і як вбачається з матеріалів даної справи, відповідач листом № 161 від 09.08.2012р. (а. с. 27) звернувся до позивача про надання реквізитів для сплати неустойки, а позивач в свою чергу листом № 11-9-02870 від 23.08.2012р. повідомив відповідачу реквізити для сплати нарахованої неустойки.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами у справі договору оренди, у встановлений термін майно не повернув, тому повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем після закінчення дії договору були сплачені на рахунок позивача грошові кошти в сумі 73 603,31 грн. за платіжними дорученнями №740 від 10.08.2011 року, №885 від.09.09.2011 року, №1007 від 11.10.2011 року, №1172, від 15.11.2011 року, №1282 від 15.12.2011 року, №1283 від 15.12.2011 року, №243 від 12.01.2012 року, №1488 від 16.02.2012 року, №1582 від 21.03.2012 року, №1664 від 18.04.2012 року, 1771 від 17.05.2012 року, №52 від 13.06.2012 року, №13.06.2012 року.

При цьому, відповідач відповідно до заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги № 219 від 23.10.2012р., просить суд припинити грошове зобов'язання Приватного виробничого підприємства "Вибір" перед Регіональним відділенням Фонду державного майна по Сумській області щодо сплати неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна по договору № 740 від 25.11.2005р. в сумі 73 603 грн. 31 коп., зарахуванням зустрічного однорідного грошового зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна по Сумській області перед ПВП "Вибір" щодо повернення надмірно сплачених орендних платежів (переплати по орендним платежам) по зазначеному договору в сумі 73 603 грн. 31 коп.

Місцевий господарський суд задовольняючи позовні вимоги посилався на те, що пунктом 9.3 договору оренди № 740 від 25.11.2005р., пунктом 10.12 договору про внесення змін до даного договору оренди від 22.01.2008р., частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України визначено, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користуванням майном за час прострочення.

При цьому, місцевий господарський суд вказував на те, що пунктом 5.11 договору оренди державного майна № 740 від 25.11.2005 року встановлено, що орендар зобов'язаний сплатити орендну плату за весь час користування майном до моменту повернення його по акту приймання-передачі.

А тому, на думку місцевого господарського суду, кошти, які були сплачені за платіжними дорученнями і які надані як додатки до заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, не можуть вважатись надмірно сплаченими, оскільки були перераховані ПВП "Вибір" як орендна плата за користування державним майном в період з липня 2011 року по травень 2012 року включно, до повернення державного майна згідно акту приймання-передачі.

До того, як вважає господарський суд першої інстанції, норма статті 785 Цивільного кодексу України не ставить застосування до орендаря відповідальності у вигляді неустойки у залежність від сплати чи несплати орендарем орендної плати чи плати за фактичне користування майном після припинення договору оренди. Більше того, на думку місцевого господарського суду, пунктом 5.11 договору оренди на орендаря покладено обов'язок сплачувати орендну плату аж до моменту повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.

А тому, за висновком господарського суду першої інстанції, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Однак, колегія суддів не може погодитися із вказаними висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2012р. по справі № 5021/2459/2011 було встановлено, що договір оренди державного майна № 740 від 25.11.2005р. припинив свою дію 25 липня 2011 року.

Згідно частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, Харківським апеляційним господарським судом був встановлений преюдиційний для даної справи факт того , що договір оренди № 740 від 25.11.2005 року був припиненим 25 липня 2011 року внаслідок чого припинились будь-які зобов'язання між сторонами договору окрім тих, що випливають з вимог законодавства.

Таким чином разом з припиненням дії договору № 740 від 25.11.2005р. припинив дію і пункт 5.11 цього договору, а посилання суду першої інстанції та позивача на дію цього пункту є таким, що суперечить вимогам діючого законодавства України.

Вказана правова позиція відповідає позиції, викладеній в постановах Вищого господарського суду України від 19.04.2012 р. по справі № 5023/8817/11(5023/1652/11) та від 13.09.2012 р. по справі № 25/004-12.

Однак, місцевий господарський суд взагалі не врахував кошти, що були сплачені відповідачем після припинення договору оренди, в сумі 73 603,31 грн. за платіжними дорученнями №740 від 10.08.2011 року, №885 від.09.09.2011 року, №1007 від 11.10.2011 року, №1172, від 15.11.2011 року, №1282 від 15.12.2011 року, №1283 від 15.12.2011 року, №243 від 12.01.2012 року, №1488 від 16.02.2012 року, №1582 від 21.03.2012 року, №1664 від 18.04.2012 року, 1771 від 17.05.2012 року, №52 від 13.06.2012 року, №13.06.2012 року.

При цьому, позивач, подаючи позов про стягнення неустойки також не врахував вказаних платежів при розрахунку позову та не навів жодних доводів стосовно цієї обставини ані у позовній заяві, ані у відзиві на апеляційну скаргу.

Крім того, позивач не направив свого представника у судове засідання апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим не було надано суду також і усних пояснень щодо причини виникнення такої обставини.

До того ж позивачем не було здійснено жодних дій, які б свідчили про неприйняття цих грошових коштів та їх повернення відповідачеві, як не надано доказів та доводів стосовно того, яким шляхом відповідач розпорядився цими коштами та яким чином вони рахуються в його бухгалтерській звітності.

А отже колегія суддів вважає, що, з урахуванням вказаних обставин, сума неустойки нарахована позивачем підлягає зменшенню на вказану суму, оскільки позивач не довів жодними доказами неприйняття або повернення цих коштів відповідачеві.

А тому, з відповідача підлягає стягненню неустойка в розмірі 58 049,03 грн., тоді як в іншій частині, в сумі 73 603,31 грн., в задоволенні позову слід відмовити .

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким в позові слід частково відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 15 листопада 2012 р. у справі 5021/1450/12 скасувати частково.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного виробничого підприємства "Вибір"(40007, м. Суми, вул. Пролетарська, буд. 60/1, офіс 6, код ЄДРПОУ 30608151) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області (40024, м. Суми, вул. Харківська, буд. 30/1, код ЄДРПОУ 21124686) неустойку в сумі 58 049,03 грн., судовий збір в сумі 1609,5 грн.

В решті позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.12.2012 року.раїни.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Ільїн О.В.