Вирок № 28523062, 10.01.2013, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 224/2191/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2013 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого: Ставнійчука В.С.

при секретарі Ярош Т.М.

з участю прокурора Тарадай Л.О.

адвоката ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашполі справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, працюючого водієм в СПП "Кісниця" с. Кісниця, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2012 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем "Урал 4320", д.н. НОМЕР_1, рухаючись на перехресті доріг "Вапнярка - Томашпіль, Тульчин - Вапнярка" Томашпільського району Вінницької області, грубо нехтуючи вимогами п. 16.11 Правил дорожнього руху України та дорожнього знаку 2.1, порушив правила переїзду перехрестя, не виконав вимогу дорожнього знаку "Дати дорогу" в результаті чого допустив зіткнення з мотоблоком, яким керував ОСОБА_2, в результаті чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної порожнини, переломів 3,4,5,6 ребер справа, 6-го ребра зліва, двостороннього закритого пневмоторакса, підшкірної емфіземи грудної клітки, шиї, обличчя, які висновком експерта №217 від 23.10.2012 року за ступенем тяжкості віднесені до тяжких тілесних ушкоджень, які являли собою загрозу для життя потерпілого на час їх спричинення та в подальшому клінічному перебігу.

В судовому засіданні ОСОБА_3 вину в пред"явленому обвинуваченні за обставин, викладених в обвинувальному висновку визнав частково, по суті обвинувачення пояснив, що 19.10.2012 року близько 17:30 год. дня він рухався на закріпленому за ним автомобілі "Урал", д.н. НОМЕР_1, який був завантажений насінням кукурудзи, із с. Кісниця в с. Комаргород Томашпільського району. На виїзді із смт. Вапнярка, під"їжджаючи до перехрестя доріг в напрямку "Вапнярка - Томашпіль, Вапнярка - Тульчин", побачив на перехресті даних доріг мотоблок, який в той час нерухомо стояв. Зупинившись перед знаком "Дати дорогу", став чекати, коли водій мотоблока почне рух. Так як дії водія мотоблоку були для підсудного не зрозумілими, той руху не розпочинав, напрямку свого руху не вказував, тому підсудний розпочав рух свого автомобіля і в цей час почав рух і водій мотоблоку. Так як відстань між транспортними засобами була незначна, підсудний почав гальмувати та звертати вліво, щоб уникнути зіткнення, однак досягти цього не вдалося і водій мотоблока зіткнувся з правим переднім колесом автомобіля підсудного. Останній відразу ж зупинив свій автомобіль, підбіг до водія мотоблоку, який лежав на спині, запитав потерпілого про його самопочуття та в подальшому спільно із іншими водіями транспортних засобів, які зупинилися на місці пригоди, вжили заходів до виклику швидкої допомоги, працівників ДАІ. Не заперечує факт порушення ним вимог дорожнього знаку "Дати дорогу", однак цьому сприяли невпевнені дії потерпілого, що й стало причиною ДТП, в зв"язку з чим й частково визнає свою вину. Як під час досудового розслідування, так і в теперішній час вживає заходів щодо відшкодування потерпілому заподіяної злочином матеріальної і моральної шкоди.

Крім цих показань самого підсудного, його винуватість у вчиненні злочину стверджується сукупністю інших доказів зібраних по справі та перевірених судом.

Так, потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 19.10.2012 року він їхав з городу на своєму мотоблоці і рухався автодорогою сполученням "Тульчин-Вапнярка" в сторону смт. Вапнярка. Під"їхавши до перехрестя доріг, що розташоване біля пам"ятника "Загиблим воїнам", він зупинився, щоб пропустити транспортні засоби, які рухалися в напрямку м. Тульчин по головній дорозі. З лівої сторони із смт. Вапнярка, рухався автомобіль "Урал". Так як потерпілий мав перевагу у русі перед водієм автомобіля "Урал", то він почав здійснювати маневр повороту "ліворуч" в напрямку смт. Вапнярка, але водій "Урала" не пропустив його, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів з вини підсудного. Після зіткнення транспортних засобів, підсудний зупинив свій автомобіль, підбіг до потерпілого і в подальшому з іншими водіями, які зупинилися на місці ДТП, викликали швидку допомогу й доставили потерпілого в лікарню. Так як підсудний в добровільному порядку вживає заходів до відшкодування матеріальної і моральної шкоди, просить заявлений ним цивільний позов залишити без розгляду, не позбавляти підсудного волі та прав керування транспортними засобами.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 19.10.2012 року він знаходився на зміні на газовій АЗС, яка знаходиться на в"їзді в смт. Вапнярку з боку смт. Томашполя, навпроти пам"ятника "Загиблим воїнам". Перебував він в приміщенні АЗС й бачив у вікно, як водій автомобіля "Урал", який рухався зі сторони Вапнярка не пропустив на перехресті мотоблок, що рухався зі сторони Тульчина, в результаті чого сталося зіткнення транспортних засобів. Так як на місці ДТП знаходилися люди, то свідок з приміщення АЗС не виходив, а через деякий час до місця пригоди приїхала машина "Швидкої допомоги" та працівники міліції.

Згідно висновку судової авто-технічної, транспортно-трасологічної експертизи №380а від 10.11.2012 року зіткнення автомобіля НОМЕР_2 та мотоблоку сталося в районі перехрещення проїзних частин автодоріг "Вапнярка-Томашпіль та Тульчин-Вапнярка". В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля "Урал-4320" ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.16.11 Правил дорожнього руху та дорожнього знаку 2.1 (а.с.65-69).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №217 від 29.10.2012 року ОСОБА_2 нанесені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної порожнини, переломів 3,4,5,6 ребер справа та 6-го ребра зліва, двостороннього закритого пневмотаракса, підшкірної емфіземи грудної клітки, шиї обличчя, які могли виникнути в результаті дії тупого твердого предмету, можливо при ударах об частини автомобіля і за ступенем тяжкості віднесені до тяжких тілесних ушкоджень, які являли собою загрозу для життя потерпілого на час їх спричинення та в подальшому клінічному перебігу (а.с. 29).

Окрім цього, вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину стверджується: протоколом огляду місця події від 19.10.2012 року, яким є перехрестя доріг "Вапнярка-Томашпіль та Тульчин-Вапнярка". По ходу руху автомобіля "Урал" в напрямку смт. Томашпіль зі сторони смт. Вапнярка перед перехрестям встановлено дорожній знак "Дати дорогу" (а.с.3-8); протоколом огляду транспортного засобу, яким є автомобіль НОМЕР_3, належний ПП "Фатіма-агро" під керуванням водія ОСОБА_3, на передній правій шині якого виявлено залишки лако-фарбованого покриття синього кольору та розрізи шини (а.с.10); комісійним актом технічного огляду цього автомобіля відповідно до якого, автомобіль відповідає технічним вимогам та придатний до подальшої експлуатації (а.с.19) та іншими матеріалами кримінальної справи.

Заслухавши пояснення підсудного, потерпілого, свідка, дослідивши матеріали справи і давши оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності та взаємозв"язку, суд уважає, що вина ОСОБА_3 у скоєнні злочину доведена і його дії слід кваліфікувати за ст. 286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, виключивши з пред"явленого обвинувачення кваліфікуючу ознаку "порушення правил експлуатації транспортного засобу", як пред"явлену зайво.

При цьому, суд не погоджується з твердженнями підсудного та його захисника про наявність, в деякій мірі (невпевненні дії при здійсненні повороту ліворуч), і вини потерпілого у даній ДТП, оскільки відповідно до ст. 24 КК України умисне вчинення злочину передбачає таке ставлення особи до вчинених нею дій, коли вона розуміє суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає суспільно небезпечні наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 19.10.2012 року близько 17:30 год. під час руху керованим ним автомобілем "Урал-4320", державний номерний знак НОМЕР_4, рухаючись на перехресті рівнозначних доріг в зоні дії дорожнього знаку "Дати дорогу", грубо нехтуючи вимогами п.16.11 Правил дорожнього руху України та дорожнього знаку 2.1, продовжив рух автомобіля, що і стало причиною зіткнення автомобіля з мотоблоком, який мав перевагу у русі, під керуванням потерпілого ОСОБА_2.

Таким чином, своїм суб"єктивним ставленням до вчинених ним дій, ОСОБА_3 передбачав і свідомо припускав настання суспільно небезпечних їх наслідків.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу підсудного, який повністю визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, в добровільному порядку відшкодовує заподіяну злочином шкоду, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше, думку потерпілого про відсутність претензій матеріального і морального характеру та прохання суворо не карати підсудного і не позбавляти його прав керування транспортними засобами, що суд визнає обставинами, які пом"якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, і вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_3 можливе в умовах застосування покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами із звільненням від відбування призначеного покарання з випробовуванням протягом іспитового строку.

В зв"язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від заявленого цивільного позову, останній підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.93 КПК України, судові витрати покладаються на засуджених . З матеріалів справи встановлено, що вартість проведеної по справі судово-автотехнічної експертизи (а.с.64) складає 707,52 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (Код 24525055 ГУДКСУ у Вінницькій області , р/р 31250272210172, МФО 802015).

Речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323-324 КПК України, п.11 Перехідних положень КПК України в редакції Закону України від 13 квітня 2012 року, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України і призначити покарання - три роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання звільнити з випробовуванням з іспитовим строком на один рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов»язки:

- не виїжджати на постійне місце проживання за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд

Цивільний позов ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 707 грн. 52 коп. судових витрат по справі.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.

Суддя: В. С. Ставнійчук