Рішення № 28518398, 09.01.2013, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1807/7036/12

Провадження № 2/577/100/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2013 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого -судді Разумова І. Є.,

при секретарі -при секретарі Цуканова О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів в сумі 4287 грн. 35 коп.,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4287 грн. 35 коп., мотивуючи тим, що рішенням Конотопського міськрайонного суду на її користь з відповідача на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, були стягнуті аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісяця. Відповідач постійно ухилявся від сплати аліментів, сплачував їх від нагоди до нагоди, тому виникла заборгованість за аліментами в сумі 14798,04 грн. У зв"язку з чим на підставі ч.1 ст.196 СК України він має сплатити неустойку в сумі 4287,35 грн. Зараз в її сім"ї склалося скрутне матеріальне становище. Дочка після закінчення школи продовжує навчання, на її утримання з відповідача на період навчання рішенням суду від 2 березня 2012 року стягнуті аліменти в розмірі 250 грн. щомісяця, які ОСОБА_2 теж сплачує нерегулярно. Також просить стягнути з відповідача 300 грн. витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечує, пояснив, що він згоден з розрахунками та розмірами заборгованості за аліментами та пені, однак в нього немає коштів для сплати неустойки. Він працює на півставки, розлучився з другою дружиною, повинен сплачувати аліменти на утримання малолітньої дитини від повторного шлюбу. Також він має робити операцію на коліні. Заборгованість за аліментами виникла внаслідок того, що він не весь час працював.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов"язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

При цьому в п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз"яснено, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

З паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_3. видно, що вони обидві зареєстровані в АДРЕСА_1 (а.с.15,26).

Постановою судді місцевого суду м. Конотопа від 11 жовтня 2001 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1 жовтня 2001 року стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно до її повноліття (а.с.37).

Відділом ДВС Конотопського міськрайонного управління юстиції наданий розрахунок заборгованості по аліментах в сумі 14798,04 грн., що має відповідач за період з жовтня 2011 року по 29 липня 2011 року (а.с.8-10), з яким згодні обидві сторони і на підставі якого позивачка зробила розрахунок неустойки за прострочення сплати аліментів з листопада 2001 року по липень 2011 року, яка становить 4287 грн. 35 коп. (а.с.3-7).

При цьому відповідач згоден з сумою заборгованості за аліментами, періодом, за який вона виникла, та розміром пені.

Ч.2 ст.196 СК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

В п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" також вказано, що суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Однак відповідач взагалі не просив зменшити розмір неустойки з урахуванням його матеріального та сімейного стану, не заявляв вимоги про звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, бо вона виникла у зв"язку з його тяжкою хворобою, іншою обставиною, що має істотне значення, у зв"язку з непред"явленням без поважної причини виконавчого листа до виконання позивачкою, навіть про таке не заявляв, сам пояснив, що заборгованість за аліментами виникла внаслідок того, що він не постійно працював. Із заявою про відстрочення або розстрочення сплати заборгованості за аліментами відповідач також не звертався.

Згідно ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Але відповідач не надав доказів на підтвердження своїх заперечень, на підставі яких слід відмовити в задоволенні позову про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.

В судовому засіданні ОСОБА_2 сам пояснив, що він є працездатним, інвалідності не має, доказів щодо сплати аліментів на дочку ОСОБА_5 (а.с.36) від повторного шлюбу, який теж розірваний (а.с.35), в нього нема. Крім того, судом враховується, що відповідач працює на 0,5 ставки (а.с.33), хоча має можливість працювати повний робочий день, перешкоди для цього відсутні. Такі обставини не являються поважними і не звільняють відповідача від обов"язків по виплаті аліментів.

При цьому враховано, що заборгованість за аліментами у відповідача складає значну суму, виникла відразу після стягнення їх за постановою судді і не сплачена дотепер без поважних на то причин, з вини відповідача, про що він сам пояснював. ОСОБА_2 є працездатним, не страждає на тяжку хворобу, доказів протилежного він не надав, про таке не заявляв. Те, що відповідач має від повторного шлюбу малолітню дитину, знову розлучився, працює за своїм же бажанням на півставки, не свідчить про його скрутний матеріальний стан. ОСОБА_2 інших аліментів не платить, других осіб на утриманні не має, доказів щодо цього не було надано, спроможний працювати на повну ставку чи працевлаштуватися ще в іншому місці, але, за поясненням самого відповідача, його така робота влаштовує. До того ж про зменшення розміру цієї неустойки відповідач навіть не просив. Тому слід задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 Судом також були враховані всі обставини справи, було прийнято рішення, виходячи із засад об"єктивності, виваженості та справедливості.

Також з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 300 грн. (а.с.16), даний розмір витрат відповідає вимогам ст.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", в якій визначено, що така компенсація не може бути більше 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу. А така допомога надавалась позивачці під час складання позову та проведення розрахунку неустойки в грудні 2012 року, коли розмір мінімальної заробітної плати становив 1134 грн., тому витрати за 1 год. правової допомоги могли б складати 453,60 грн. (1134 грн. х 40%), а правова допомога надавалась позивачці більш ніж 1 год.

З відповідача в прибуток держави також слід стягнути 214,60 грн. судового збору, тому що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в грудні 2012 року.

Керуючись ст.20,196,197 СК України, ст.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", ст. 10,60,88,212 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4287 грн. 35 коп. неустойки за прострочення сплати аліментів за період з листопада 2001 року по липень 2011 року, 300 грн. витрат на правову допомогу, загалом - 4587 (чотири тисячі п"ятсот вісімдесят сім) грн. 35 коп., в дохід держави - 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя:

Копія вірна:

Суддя Разумова І. Є.