Рішення № 28516154, 09.01.2013, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 916/4134/12

Провадження № 2/353/40/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2013 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Луковкіна У.Ю.

з участю: секретарів - Бойко В.Я., Мороз М.І.

представника позивача - прокурора Кормило Р.О.

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Тлумач цивільну справу за позовом Прокурора Тлумацького району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Будзинської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, -

в с т а н о в и в:

Прокурор Тлумацького району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Будзинської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, в сумі 39595,95 грн. та судових витрат.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав, свої вимоги мотивував тим, що вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 30.03.2012 р. по справі № 1-0916165/11 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч.1 ст.197-1 КК України, але внаслідок застосування до нього норм Закону України «Про амністію у 2011 р.», звільнено від призначеного основного покарання. Цивільний позов у рамках даної кримінальної справи не розглядався. Оскільки амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, розмір якої встановлений у вироку Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 30.03.2012 р. по справі № 1-0916165/11 р., просив позов задовольнити в повному обсязі, стягнувши збитки в сумі 39595,95 грн., які були завдані злочинними діями ОСОБА_1 та судові витрати по справі.

Відповідач позов не визнав, подав заперечення проти позову, в яких вказав на те, що він був лише виконавцем робіт, а господарем родовища є ДП «Івано-Франківський облавтодор». Крім того, зазначив, що він, будучи начальником кар'єру с. Делева ДП «Івано-Франківський облавтодор», самовільно ділянку не захоплював, родючого шару грунту з неї не знімав, вапняк не видобував. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник Будзинської сільської ради в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву про те, що позовні вимоги підтримує та просить справу розглянути без його участі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши дані, що містяться в письмових доказах по справі, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно вироку Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 30.03.2012 р. по справі № 1-0916165/11 р., який набрав законної сили 20.06.2012 р., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч.1 ст. 197-1 КК України, але внаслідок застосування до нього норм Закону України «Про амністію у 2011 році», звільнено від призначеного основного покарання (а.с. 5-11). Цивільний позов у

рамках даної кримінальної справи не розглядався. Вказаним вироком встановлений розмір шкоди, завданої злочинними діями відповідача в сумі 39595,95 грн., яка була визначена на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою № 963 КМУ від 25.07.2007 р.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20.06.2012 р. вирок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 30.03.2012 р. по справі № 1-0916165/11 залишений без змін (а.с. 12-15). Вказаною ухвалою підтверджені висновки Тлумацького районного суду, викладені у вироку від 30.03.2012 р., та встановлено, що ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника цеху № 2 філії «Івано-Франківський спеціалізований кар'єр» ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», будучи службовою особою, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог ст.ст.125, 126 Земельного Кодексу України та всупереч інтересам служби, з метою незаконного видобування корисної копалини місцевого значення - вапняку, в період з серпня 2008р. по листопад 2010р.:

- самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,7879 га, ринковою вартістю 114640 грн., в урочищі «Ліски», що належить до земель запасу сільськогосподарського призначення Будзинської, Делівської сільських рад;

- на самовільно зайнятій земельній ділянці провів зняття родючого шару ґрунту, чим спричинив шкоду в розмірі 16992 грн. 95 коп., а втрачений середній дохід, який можна було отримати від використання земельної ділянки за цільовим призначенням становить 1296 грн.;

- провів видобування корисної копалини - вапняку із порушенням встановленого законодавством порядку в кількості 550 м. куб. на суму 21307 грн.

Посилання відповідача на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2011 р. по справі № 5010/596/2011-Пз-26/25 та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2011 р. по цій же справі, як на обґрунтування його заперечень проти позову, є безпідставними, оскільки навіть у рішенні господарського суду Івано-Франківської області зазначено, що саме ОСОБА_1, у разі доведення його вини у вчиненні ним злочинів, передбачених ст.ст. 364, 197-1 КК України, зобов'язаний відшкодувати шкоду. Вказані судові рішення були враховані Тлумацьким районним судом при винесенні вироку, а саме: відповідно до цих судових рішень з розміру завданих злочином збитків були виключені збитки в сумі 114640 грн., які дорівнювали вартості самовільно зайнятої земельної ділянки.

Тобто, як вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 30.03.2012 р. так і Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20.06.2012 р. доведено, що внаслідок зловживання ОСОБА_1 своїм службовим становищем та самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,7879 га державним інтересам заподіяно істотної та значної шкоди на загальну суму 39595 грн. 95 коп.

Статтею 14 Закону України «Про амністію у 2011 році» передбачено, що амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.

В силу вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Згідно ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.

Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної

особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України та п.п. 13,18 Постанови Пленуму ВСУ N 3 від 31.03.1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», покладаючи на підсудного обов'язок відшкодувати матеріальну шкоду, суд має виходити з установленого законом правила про те, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

При розгляді в порядку цивільного судочинства позову, що випливає з кримінальної справи, суд згідно з роз'ясненням, даним у п.3 постанови N 11 Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року "Про судове рішення", визначає суми, що підлягають стягненню на відшкодування шкоди, з урахуванням доказів, як наявних у кримінальній справі, так і додатково представлених сторонами і зібраних з ініціативи суду.

Оскільки злочинними діями ОСОБА_1, в наслідок зловживання ним своїм службовим становищем та самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,7879 га державним інтересам, в особі Будзинської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області, заподіяно істотної та значної шкоди на загальну суму 39595, 95 грн., то дану шкоду необхідно відшкодувати за його рахунок.

Питання про відшкодування судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 22, 1166, ЦК України, керуючись ст.14 ЗУ "Про амністію" від 08.07.2011 р , керуючись ст.ст. 61, 209, 213-215, 218 ЦПК України , суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, на користь держави, в особі Будзинської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області (вул. Шевченка,11, с. Будзин Тлумацького району Івано-Франківської області, 78022) заподіяну матеріальну шкоду, завдану злочином, в сумі 39595,96 грн. (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 95 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, на користь держави (код ЄДРПОУ 37831044, р/р 31218206700451, МФО 836014, УДК в Тлумацькому районі) - 395,95 грн. (триста дев'яносто п'ять гривень 95 коп.) судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Тлумацький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча У.Ю. Луковкіна