Справа № 1490/5248/12 18.12.2012 18.12.2012 18.12.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1490/3449/12 Суддя по 1 інстанції - Андрощук В.В.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.
Рішення
Іменем України
18 грудня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Шолох З.Л.,
суддів - Самчишиної Н.В., Локтіонової О.В.,
при секретарі судового засідання - Орельській Н.М.,
за участю:
- представника Банка - Бабошиної В.В.,
- представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
представника ОСОБА_3
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2012 року у справі
за позовом
публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Агроцентр», про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а :
В серпні 2008 року відкрите акціонерне товариство «Мегабанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Мегабанк» ( далі - Банк), звернулося з позовом до поручителів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку.
В обгрунтування позову посилався на те, що 28 липня 2005 року між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Агроцентр» (далі - ТОВ «Агроцентр») укладено кредитний договір, за умовами якого Банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію в розмірі 200 000 грн. з 28 липня 2005 року по 26 липня 2006 року зі сплатою 21 % річних.
В порядку забезпечення вказаного зобов'язання в цей же день Банком були укладені окремі договори поруки з ОСОБА_5 та ОСОБА_3, згідно яких відповідачі зобов'язалися нести солідарну відповідальність з ТОВ «Агроцентр» за вказаним кредитним зобов'язанням.
В зв'язку з неналежним виконанням позичальником кредитного зобов'язання, рішенням господарського суду Миколаївської області від 14 листопада 2006 року, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги Банку та звернуто стягнення на предмети забезпечувального обтяження ТОВ «Агроцентр» в межах загальної суми заборгованості 245 199,29 грн.
Вказане рішення не виконано, в зв'язку з відсутністю майна.
Посилаючись на те, що вимогу Банку поручителі не виконали, та уточнюючи розмір позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідачів 223 785,40 грн. заборгованості за кредитним договором у солідарному порядку.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача ОСОБА_3, а також ОСОБА_5, посилались на пропуск позивачем строку пред'явлення вимоги до поручителів.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь Банку з кожного по 223 785,40 грн. заборгованості за кредитним договором, а також по 865 грн. судових витрат з кожного.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду, просила його скасувати та відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши докази в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до частин 1,2, 4 ст. 543 ЦК у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Як вбачається із матеріалів справи, 28 липня 2005 року між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Агроцентр» (далі - ТОВ «Агроцентр») укладено кредитний договір, за умовами якого Банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію в розмірі 200 000 грн. з 28 липня 2005 року по 26 липня 2006 року зі сплатою 21 % річних (а.с. 5-7 т.1).
Додатковою угодою до кредитного договору від 28 липня 2005 року зменшено ліміт відновлювальної кредитної лінії (а.с.8 т.1). Фактично позичальником отримано 180 000 грн.
В забезпечення вказаного кредитного зобов'язання з позичальником були укладені договори застави сільськогосподарської техніки від 28 липня 2005 року та від 11 серпня 2005 року.
Крім того, 28 липня 2005 року з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 були укладені окремі договори поруки (а.с. 9,10 т.1). За умовами цих договорів кожен із поручителів окремо відповідає як солідарний боржник перед кредитором за невиконання позичальником умов кредитного договору та додаткових угод за всіма зобов'язаннями останнього, включаючи повернення кредиту у строк до 26 липня 2006 року, сплати відсотків та комісійної винагороди, сплати неустойки та відшкодування збитків (пункти 2.1 - 3.2).
Крім того, пунктом 5.1 договорів іпотеки, укладених з відповідачами, зазначено строк дії договору поруки - протягом трьох років з дня закінчення строку кредитного договору.
В порушення умов договору позичальник не повернув отримані кошти в установлений в договорі строк, тобто до 26 липня 2006 року.
Після закінчення строку повернення коштів, у серпні 2006 року Банк звернувся з позовом до ТОВ «Агроцентр» про звернення стягнення на заставне майно.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14 листопада 2006 року, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на предмети забезпечувального обтяження ТОВ «Агроцентр» на 245 199,29 грн. загальної суми заборгованості за кредитним договором, яка виникла станом на 4 серпня 2006 року.
Вказане рішення не виконано, в зв'язку з відсутністю майна.
24 липня 2007 року та 4 жовтня 2007 року позивач направляв відповідачам вимоги про виконання кредитного зобов'язання, однак доказів про їх належне вручення не надав (а.с. 15,16, 41 т.1).
5 серпня 2008 року Банк звернувся до суду із зазначеним позовом.
Позивач неодноразово уточнюючи розмір заборгованості за кредитним договором, яку просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку, остаточно просив стягнути 223 785,40 грн. заборгованості, яка утворилася станом на 23 березня 2012 року, із яких:
- 178 785,40 грн. - заборгованість по кредиту;
- 45 000 грн. - сума одноразового штрафу у розмірі 25 % від суми отриманого кредиту за невиконання будь-якого з прийнятих на себе обов'язків, як це передбачено пунктами 4.2.1 та 7.2 кредитного договору.
За такого, висновок суду першої інстанції про наявність у кожного з відповідачів окремо солідарного обов'язку з позичальником щодо виконання умов кредитного договору, є вірним.
Посилання представника ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на припинення поруки, не ґрунтується на вимогах закону.
Згідно із ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
Договором поруки (п.5.1) встановлено такий строк, оскільки зазначено, що договір поруки діє протягом трьох років з дня закінчення строку кредитного договору.
У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання визначений - 26 липня 2006 року, тому строк дії договору поруки ще три роки з дня закінчення строку кредитного договору, тобто до 26 липня 2009 року. 5 липня 2008 року, в межах строку дії договорів поруки, Банк звернувся до поручителів із зазначеним позовом.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи відповідачів про застосування строку позовної давності стосовно суми штрафу, враховуючи правову природу нарахування штрафу, визначену кредитним договором, та невиконання зобов'язання.
Разом з тим, в порушення вимог ст. 216 ЦПК України, визнавши, що відповідачі, як поручителі, несуть солідарну відповідальність з позичальником, суд помилково не зазначив про це в резолютивній частині рішення.
З врахуванням викладеного та на підставі п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення районного суду слід змінити, виклавши резолютивну частину рішення в частині стягнення заборгованості в новій редакції.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2012 року змінити в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Мегабанк» 223 785,40 грн. заборгованості станом на 23 березня 2012 року на виконання солідарного зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр», що виникло за кредитним договором № 64/2005 від 28 липня 2005 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Мегабанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Агроцентр».
Стягнути ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Мегабанк» 223 785,40 грн. заборгованості станом на 23 березня 2012 року на виконання солідарного зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр», що виникло за кредитним договором № 64/2005 від 28 липня 2005 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Мегабанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Агроцентр».
В частині розподілу судових витрат рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді:
Судове рішення № 28514174, Апеляційний суд Миколаївської області було прийнято 18.12.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1490/5248/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: