Ухвала суду № 28514168, 26.12.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/5453/12 26.12.2012 26.12.2012 26.12.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1490/3589/12 Головуючий першої інстанції: Бобровський І.М.

Категорія: 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: Коломієць В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Галущенка О.І.,

суддів Довжук Т.С., Коломієць В.В.,

при секретарі Шпонарській О.Ю.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06 листопада 2012 року, ухваленого за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі ПАТ «Ощадбанк»)

про визнання права спільної сумісної власності на кошти та майно подружжя, визнання недійсним кредитного договору із застосуванням наслідків недійсності правочину,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ПАТ «Ощадбанк» про визнання права спільної сумісної власності на кошти та майно подружжя, визнання недійсним кредитного договору із застосуванням наслідків недійсності правочину.

Позивач вказував, що в травні 2012 року йому стало відомо про те, що 19 березня 2008 року його дружина - ОСОБА_4, з якою він з 24 січня 1997 року перебуває у зареєстрованому шлюбі та проживає однією сім'єю, без його на це згоди, уклала з ВАТ «Ощадбанк» кредитний договір. За твердженням ОСОБА_3, отримані його дружиною кредитні кошти були витрачені не на потреби сім'ї. Посилаючись на викладене та ст.65 СК України, просив визнати за ним право спільної сумісної власності на кошти та майно подружжя, визнати кредитний договір, укладений між ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_4, недійсним та повернути сторони за договором у первісний стан шляхом двосторонньої реституції. В подальшому позивач доповнив свої вимоги та просив також суд визнати ПАТ «Ощадбанк» таким, що не має права вимоги на стягнення коштів за кредитним договором №86 від 19 березня 2008 року.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06 листопада 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким його позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Банку, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, які були представлені сторонами, і дійшов правильного висновку про те, що при укладенні кредитного договору права позивачки порушені не були, а посилання на ст. 65 СК України є безпідставними. Тому, суд правильно відмовив в задоволенні позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з 24 січня 1997 року перебувають у зареєстрованому шлюбі та проживають однією сім'єю.

19 березня 2008 року ОСОБА_4 уклала з ВАТ «Ощадбанк» кредитний договір, відповідно до умов якого отримала кредит на споживчі цілі в розмірі 18000 грн. з виплатою 24 відсотків річних із кінцевим терміном погашення кредиту до 18 березня 2011 року.

Доказів того, що отримані ОСОБА_4 кредитні кошти витрачені не на потреби сім'ї, позивачем не надано.

З метою забезпечення виконання даного кредитного договору 19 березня 2008 року були укладені договори поруки між ВАТ «Ощадбанк» і ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 4 грудня 2009р. з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 стягнуто в солідарному порядку на користь ВАТ «Ощадбанк» заборгованість за вищевказаним кредитним договором в сумі 11785грн.98коп.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положення ст. 65 СК України щодо порядку розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів

Таким чином, висновок суду про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_3 про визнання кредитного договору, укладеного 19 березня 2008 року ОСОБА_4 з ВАТ «Ощадбанк», є обґрунтованим.

Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За такого, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про визнання ПАТ «Ощадбанк» таким, що не має права вимоги на стягнення коштів за кредитним договором №86 від 19 березня 2008 року задоволенню не підлягають.

Також є правильним висновок суду про безпідставність вимог ОСОБА_3 про визнання за ним права спільної сумісної власності на кошти та майно подружжя, оскільки правом на судовий захист наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, проте судом не було встановлено таких обставин у справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, є безпідставними та ґрунтуються на помилковому тлумаченні закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді