Ухвала суду № 28512932, 15.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5346/11/0170/15

15.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Єланської О.Е. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторгпром"- Шемет Зоя Вікторівна, паспорт НОМЕР_1, виданий Центральним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, довіреність № 01-18-01 від 18.01.12,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 15.05.12 у справі №2а-5346/11/0170/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторгпром" (вул. Лермонтова, 14-В, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М.Залки,1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2012 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторгпром" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, - задоволено. Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим № 0005301502 від 01.04.2011 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторгпром" 340, 00 грн. штрафних санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторгпром" судові витрати у розмірі 3,40 шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (арк.с. 56-58).

Судове рішення мотивовано тим, що податкове повідомлення-рішення винесене в зв'язку з неподанням позивачем декларацій за період квітень-травень 2010 року, однак рішенням у справах №2а-2325/11/0170/14 від 26.05.2011 та №2а-2320/11/0170 від 31.03.2011 встановлено протиправність відмови відповідача прийняти надані позивачем податкові звітності за квітень-травень 2010 року, та зобов'язано відповідача в даних картки особового рахунку з податку на додану вартість зробити відповідні відмітки.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (арк.с. 62).

Доводи апеляційної скарги мотивовано тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні 15.10.2012 представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання 15.10.2012, відповідач не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив (арк. с. 71).

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач по справі викликався в судове засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

22.04.2003 Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторгпром", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №438502 та довідкою з ЄДРПОУ № 05.3-606/1632 (арк. с. 19-20).

07.02.2011 відповідачем проведено камеральну перевірку неподання декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Югторгпром".

За результатами перевірки складено Акт № 567/15-2/32468088 від 07.02.2011, в якому зафіксовано порушення позивачем Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та "Про податок на додану вартість". Так, в ході перевірки встановлено неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2010 року (граничний строк подання 20.05.2010 року) та травень 2010 року (граничний строк подання 20.06.2010 року) (арк.с. 8-9).

16.02.2011 на підставі Акту перевірки № 567/15-2/32468088 від 07.02.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №000171150210 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн. (арк.с. 10)

18.02.2011 не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем надіслано скаргу до Державної податкової адміністрації АРК.

21.03.2011 Державна податкова адміністрація в АРК прийняла рішення про результати розгляду первинної скарги №1056/10/25-023 та зобов'язала відповідача прийняти нове податкове повідомлення-рішення (арк.с. 11-12).

На виконання рішення про результати розгляду первинної скарги №1056/10/25-023 від 21.03.2011 відповідачем винено нове податкове повідомлення-рішення № 0005301502 від 01.04.2011 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн. (арк.с. 7).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення вимог апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.

На правовідносини, що склалися між сторонами поширюються положення статті 19 Конституції України, пункту 5 Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997, Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі - Закон №168/97-ВР), Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 (далі - Закон № 334/94-ВР), Податкового Кодексу України, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 (далі - Закон № 2181).

Суд першої інстанції здійснив аналіз вищезазначеного діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року визначено Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення на час виникнення спірних правовідносин було встановлено Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ

Згідно з п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з п. 1.11 Закону № 2181 податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону № 2181 було передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Податковий період щодо надання податкової декларації з податку на додану вартість визначено п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з п.п.7.8.1 якого податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом.

З урахуванням зазначеного вище, податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року мала бути представлена позивачем до податкового органу до 20 травня 2010 року, за травень 2010 року - до 20 червня 2010 року.

Податкова звітність за квітень 2010 року подана позивачем в електронній формі вих. 9001754445 від 18.05.2010.

Листом від 10.06.2010 вих. №27027/10/15-2, відповідач повідомив позивача, що даний документ не визнаний як податкова декларація, у зв'язку із рішенням робочої групи в рамках проведення операції "Бюджет". Так, відповідач зазначив, що позивача віднесено до групи "підприємства категорії ризику", тож з метою недопущення використання вказаної категорії платників податків у якості інструментів мінімізації сплати податків підприємствами "вигодоотримувачами" подані позивачем документи не визнаються податковими деклараціями.

При цьому повідомлення відповідача від 10.06.2010 вих. №27027/10/15-2 містить позначку "повторно", доказів направлення позивачу первинного повідомлення про невизнання поданої декларації за квітень 2010 року документом податкової звітності відповідачем не надано.

Податкова звітність за травень 2010 року подана позивачем в електронній формі вих. 9002122341 від 17.06.2010.

Листом від 18.06.2010 вих. №27107/15-2, відповідач повідомив позивача, що даний документ не визнаний як податкова декларація, у зв'язку із рішенням робочої групи в рамках проведення операції "Бюджет". Так, відповідач зазначив, що позивача віднесено до групи "підприємства категорії ризику", тож з метою недопущення використання вказаної категорії платників податків у якості інструментів мінімізації сплати податків підприємствами "вигодоотримувачами" подані позивачем документи не визнаються податковими деклараціями.

При цьому повідомленням відповідача від 18.06.2010 вих. №27107/15-2 позивачу запропоновано надати нову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010.

Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом першої інстанції досліджені рішення у справах № 2а-2320/11/0170/4 та 2а-2325/11/0170/14 за позовом ТОВ "Югторгпром" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим якими позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Югторгпром" за квітень травень 2010 року, зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим відобразити показники декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Югторгпром" за квітень-травень 2010 року в картці особового рахунку з податку на додану вартість.

Ухвалами Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011 та 14.02.2012 зазначені рішення залишенні без змін (арк.с. 41-42, 50-51).

Отже, з урахуванням того, що судовими рішенням у справах № 2а-2325/11/0170/14 та 2а-2320/11/0170/4 встановлено протиправність відмови відповідача прийняти надану позивачем податкову звітність, датою первинного подання позивачем декларацій з податку на додану вартість за квітень - травень 2010 року слід вважати 18.05.2010 та 17.06.2010 року.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та, як наслідок, необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 0005301502 від 01.04.2011 року.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу правомірності невизнання декларації з податку на додану вартість позивача за квітень - травень 2010 року податковою звітністю.

Доводи відповідача спростовуються наданими в матеріали справи доказами і не заслуговують на увагу.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що судом першої інстанції позовні вимоги задоволені правомірно.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.12 у справі №2а-5346/11/0170/15 залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.12 у справі №2а-5346/11/0170/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна