Рішення № 28512653, 04.01.2013, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд

Справа № 1028/623/12

Провадження № 2/382/26/13

РІШЕННЯ

Іменем України

04 січня 2013 р. Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Ковряк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання будинку спільним майном подружжя, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до Яготинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання будинку спільним майном подружжя, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, в котрій зазначено, що 8 травня 1962 року одружилися їхні батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 В 1973 році за час шлюбу батьками був побудований житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1. Таким чином, 1/2 частина будинку належала їх матері-ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_7 померла. Після її смерті залишилась спадщина у вигляді 1/2 частини вищевказаного будинку. В силу ст. 529 ЦК України вони є спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері. Іншим спадкоємцем є їх батько та чоловік померлої, ОСОБА_6 В передбачений законодавством шестимісячний термін до державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини ніхто із спадкоємців не звертався. Проте, позивачі вважають, що своїми діями, які виразились в тому, що після смерті матері вони користувались її речами, проводили поточний ремонт в будинку, обробляли присадибну ділянку, фактично прийняли спадщину в рівних частках, по 1/8 частині будинку. ІНФОРМАЦІЯ_9 їх батько, ОСОБА_6 помер. В силу ст. 1261 ЦК України вони є спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька. Проте, при зверненні їх до нотаріуса з наміром прийняття спадщини, з"ясувалось, що в 2006 році в Черняхівській сільській раді їхнім батьком був складений заповіт на користь ОСОБА_4-відповідача по справі. Таким чином, ОСОБА_4 є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_6 згідно заповіту. Після смерті їх матері та протягом всього життя батько запевняв їх, що будинок, побудований ним та матір"ю в 1973 році, залишиться їм в спадщину, а тому вони в передбаченому законом порядку не отримали свідоцтво про право власності на спадкове майно матері. Про те, що 5 жовтня 2009 року їх батько отримав свідоцтво про право власності на вищевказаний будинок, вони дізнались вже після смерті батька, при зверненні їх до нотаріуса Яготинського районного нотаріального округу. Враховуючи вищевикладене, просили визнати, що житловий будинок за АДРЕСА_1, є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_7, встановити, що вони прийняли спадщину після смерті матері, ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_8, визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташові по АДРЕСА_1 видане Черняхівською сільською радою Яготинського району Київської області від 5 жовтня 2009 року на ім"я ОСОБА_6 та визнати за кожним з них право власності на 1/8 частину вищевказаного будинку.

В судовому засіданні представник позивача та позивачі підтримали позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, мотивуючи тим, що вимоги позову не доведені, а позивачі є зацікавленими особами у справі. В судове засідання, призначене до розгляду на 9 годин 30 хвилин 4 січня 2013 року він не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, звернулася до суду з заявою про розгляд справи у її відсутності.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів, покази свідків, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

З показів позивачки ОСОБА_3, допитаної в судовому засіданні в якості свідка в порядку ст. ст. 62, 180- 182, 184 ЦПК України вбачається, що під час смерті їх матері, ОСОБА_7, яка сталася у 1985 році, вона навчалась в СПТУ м. Яготин та була зареєстрована в гуртожитку. Проте, всі вихідні та вільні від навчання дні вона проживала в будинку батьків, користувалась їх спільними речами. Одразу після сорока днів з дня смерті матері її сестра розібрала перину матері та пошила з неї подушки. Одну з них вона забрала з собою у гуртожиток, а решту подушок забрали брат з сестрою. Весною перед Пасхою вони всі разом робили в будинку ремонт, посадили город.

З показів позивачки ОСОБА_1, допитаної в судовому засіданні в якості свідка в порядку ст. ст. 62, 180- 182, 184 ЦПК України видно, що через місяць після смерті матері вони з братом та сестрою зробили подушки з перини матері. Вона забрала собі її швейну машинку, на котрій шила подушки. Крім цього, забрала посуд, деяку постільну білизну. Вона постійно приїздила до батька на вихідні, користувалась речами батька та матері, робила до Пасхи, навесні 1986 року в будинку батьків ремонт.

З показів позивача ОСОБА_2 допитаного в судовому засіданні як свідка в порядку ст. ст. 62, 180- 182, 184 ЦПК України вбачається, що він після смерті матері постійно приїздив на вихідні з м. Бориспіль до батька. Одразу після 40 днів з дня смерті матері вони вирішили зробити з перини матері подушки. Сестра ОСОБА_1 забрала собі швейну машинку матері, на котрій шила подушки. Вони з сестрою протягом 6 місяців користувались речами матері, робили ремонт в будинку, обробляли город. На початку квітня 1986 року чоловік його сестри ОСОБА_1 службовим автомобілем допоміг йому перевезти речі, які він забрав собі після смерті матері, в тому числі рушники, домоткані доріжки, подушки.

З показів свідка ОСОБА_8 та з аналогічних показів свідка ОСОБА_9, даних в судовому засіданні вбачається, що після смерті матері позивачі постійно приїздили в будинок батьків, користувались їх речами, забрали на подушки перину.

З показів свідка ОСОБА_10, даних в судовому засіданні вбачається, що після смерті матері його дружини позивачі постійно приїздили на вихідні дні в будинок батьків, де допомогали батьку, прибирали, зробили до Пасхи ремонт, користувались речами матері, перешили до квітня місяця 1986 року перину на подушки, та поділили між собою. Він з дружиною ОСОБА_1 забрав собі також посуд, ОСОБА_2 домоткані доріжки, що виткала матір.

З копії свідоцтва про смерть (а.с.10) вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Черняхівка Яготинського району Київської обалсті у віці 76 років.

З витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя (а.с.11) вбачається, що 8 травня 1962 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, актовий запис за № 00078217742

З копії свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 25 квітня 1983 року (а.с.12) вбачається, що ОСОБА_12 та ОСОБА_3 уклали шлюб 5 квітня 1987 року в Кіровському районному відділі ЗАГСу м. Баку, прізвище дружини після реєстрації шлюбу-ОСОБА_3.

З копії свідоцтва про народження (а.с.12) вбачається, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Стахановка Красногвардійського району Кримської області та її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7

З копії свідоцтва про смерть (а.с.14) вбачається, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Черняхівка Яготинського району Київської області у віці 45 років.

З копії свідоцтва про народження (а.с.15) вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Київ та його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7

З копії свідоцтва про народження (а.с.16) вбачається, що ОСОБА_12 народилася 10 вересня 1965 року в с. Стахановка Красногвардійського району Кримської області та її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7

З копії свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.16) вбачається, що ОСОБА_10 та ОСОБА_12 уклали шлюб 18 травня 1985 року в м. Київ та прізвище дружини після укладення шлюбу-ОСОБА_12.

З довідки Черняхівської сільської ради (а.с.34) вбачається, що станом на 01.01.1972 року в АДРЕСА_1 згідно погосподарської книги № 7, особовий рахунок № НОМЕР_1 проживали та були зареєстровані: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.

З довідки Черняхівської сільської ради № 515 від 18.09.2012 року (а.с.35) вбачається, що житловий будинок 1973 року побудови, який побудувало подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 числиться за ними згідно погосподарської книги № 4, особовий рахунок НОМЕР_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

З копії матеріалів спадкової справи (а.с.54-68) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_9 помер ОСОБА_6, який до дня смерті проживав та був зареєстрованй за адресою: АДРЕСА_1. 24 травня 2006 року в с. Черняхівка Яготинського району Київської області ОСОБА_6 склав заповіт, згідно якого все своє майно він заповідав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7. 3 серпня 2012 року до приватного нотаріуса Яготинського районного округу Київської області звернулася із заявою дружина померлого, ОСОБА_5, в котрій відмовилась від одержання обов"язкової частки у спадщині після смерті чоловіка. ОСОБА_6 15 жовтня 2012 року ОСОБА_5 відкликала вищевказану заяву та прийняла обов"язкову частку у спадщині після смерті чоловіка-ОСОБА_6 3 серпня 2012 року до приватного нотаріуса Яготинського районного округу Київської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернувся ОСОБА_4, як спадкоємець померлого, на підставі заповіту від 24 травня 2006 року.

З матеріалів інвентаризаційної справи за 2012 рік (а.с.17) вбачається, що житловий будинок за АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, видане Черняхівською сільською радою 15.10.2009 року на підставі рішення виконкому № 57 від 18.12.2002 року. Вищевказаний будинок побудований в 1950 році, загальна площа будинку 57,90 кв.м., житлова-21,80 кв.м. (а.с.3 оцінювальний акт).

В силу ст. 22 КпШС майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

В силу ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти ( у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що 8 травня 1962 року одружилися батьки позивачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 В 1973 році за час шлюбу вони разом побудували житловий будинок на місці старого будинку 1950 року побудови, який розташований в АДРЕСА_1 та є спільною власністю подружжя. Дані обставини в судововму засіданні визнав відповідач. ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_7 померла. Після її смерті залишилась спадщина у вигляді 1/2 частини вищевказаного будинку. В силу ст. 529 ЦК України позивачі та їх батько ОСОБА_6.є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7. В передбачений законодавством шестимісячний термін до державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини ніхто із спадкоємців не звертався. Разом з тим, протягом шести місяців після смерті ОСОБА_7 позивачі разом з батьком продовжували користуватись будинком та речами померлої, розпорядились її майном та таким чином своїми діями прийняли спадщину. Позивачка ОСОБА_1 після смерті матері забрала собі швейну машинку та перину, з якої пошила подушки для себе, брата та сестри. Про те, що свідоцтво про право власності на будинок було видане 15 жовтня 2009 року Черняхівською сільською радою, позивачі дізналися після смерті батька, ОСОБА_6 Частка кожного з позивачів у спадковому майні в силу ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року), становить по 1/8 частині будинку.

Дійшовши такого висновку, суд приймає до уваги наступне. Ті обставини, що позивачі протягом 6 місяців після смерті матері постійно приїздили до будинку батьків, робили ремонт, обробляли земельну ділянку, користувались речами батьків, в тому числі померлої матері та розпорядились частиною її речей, підтверджуються їх показами, під час допиту як свідків, а також показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, невірити яким у суду немає підстав, оскільки ці покази є послідовними, узгоджуються між собою за змістом. Суд також враховує, що відповідач визнав в судовому засіданні ті обставини, що будинок був побудований батьками позивачів під час шлюбу на місці знесеного будинку, 1950 року забудови. Так, відповідач показав, що після знесення старого будинку, будвель на земельній ділянці не залишилось, батьки позивачів побудували новий будинок спільно під час шлюбу. За таких обставин суд не бере до уваги відомості щодо даних про дату забудови будинку, зазначені в матеріалах інвентаризаційної справи, оцінювального акту, який був складений у 2012 році. Оскільки будинок був спільним майном подружжя, то батько позивачів повинен був оформити право власності на нього в порядку спадкування. Разим з тим, 15.10.2009 року Черняхівська сільська рада видала свідоцтво про право власності ОСОБА_6 на весь будинок. Державна реєстрація вказаного свідоцтва була проведена вже після смерті ОСОБА_6 Дані обставини підтверджують доводи позивачів в тій частині, що вони вважали себе співвласниками будинку, оскільки фактично прийняли спадщину своїми діями. Оцінюючи всі докази в сукупності, суд вважає, що позов грунтується на вимогах закону та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10,60, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 22 КпШС, ст. ст. 529, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання будинку спільним майном подружжя, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати, що житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Встановити, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті своєї матері-ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_8.

Встановити, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті своєї матері-ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_8.

Встановити, що ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті своєї матері-ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_8.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1, видане Черняхівською сільською радою Яготинського району Київської області 5 жовтня 2009 року на ім"я ОСОБА_6, а саме, недійсним в частині 3/8 частин будинку.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частину житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/8 частину житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частину житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Литвин Л.І.