Рішення № 28512581, 10.01.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №812/5300/2012

2/812/2744/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

06 грудня 2012 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого -судді Холода Р.С.,

при секретарі Жанжаровій О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 800 гривень щомісяця, починаючи з дня подання позову і до повноліття дитини, посилаючись на те, що шлюбні відносини між нею та відповідачем припинені ще у 1997 році. Відповідач не виконує своїх батьківських обов'язків, до дитини не проявляє батьківської турботи, не піклується про його здоров'я та самоусунувся від утримання дитини. Добровільно надавати матеріальну допомогу відповідач відмовляється, хоча є працездатним, позивач впродовж тривалого часу хворіє, у зв'язку з чим їй надана третя група інвалідності безстроково, її дохід не дає можливості повністю забезпечити повноцінне життя, фізичний та духовний розвиток вина, тому вона змушена була звернутися до суду.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю підтвердила ті обставини, на які вона посилалася у позовній заяві та додатково суду пояснила, що на цей час вона самостійно утримує свого сина -ОСОБА_3, який часто хворіє, у лікарні перебуває на обліку з діагнозами: «гастрит», «плоско-вальгусна деформація стоп ІІІ ступеня, сколіоз», у зв'язку з чим витрачається чимало грошових коштів на його лікування. Вона хоча і працює, але отримує невелику заробітну платню, тому їй дуже важко матеріально утримувати дитину.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення. До суду надіслав заяву, що прибути у судове засідання не зможе у зв'язку з матеріальними труднощами та просив розглядати справу без його участі. Також, відповідач направив заперечення, в яких вказав, що він дійсно є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Він не заперечує проти надання дитині матеріальної допомоги, але у розмірі 400 грн. щомісячно, тобто позов визнає частково. Відповідач просить суд при прийнятті рішення в суді врахувати той факт, що він 03.10.1997 року переніс хірургічну операцію -перфоративну язву, дифузний фібринозний гнойовий перитоніт. У зв'язку з чим, йому також протипоказані фізичні навантаження, він не може повноцінно працювати, знайти належну роботу, що також не дає йому можливості повністю забезпечити своє повноцінне життя, фізичний, духовний розвиток сина ОСОБА_3. Він по можливості направляв позивачу аліменти, про що свідчать відповідні квитанції. Відповідач вказує, що на його утриманні ще знаходиться донька від першого шлюбу -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка на цей час навчається на 3 курсі в Луганському державному університеті внутрішніх справ ім. Дідоренка Е.О. і також потребує матеріальної допомоги, яку і отримує від нього. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач також зазначає, що позивач знаходиться у шлюбі, тому у зв'язку зі своєю хворобою має право отримувати матеріальну допомогу від свого чоловіка і якщо позивач не може повністю забезпечити своє повноцінне життя, остання має право звернутися до суду із позовом до свого чоловіка про її утримання.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.10 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.57 Цивільно-процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1, виданого 03.01.1996 року Ківшарівською селищною радою Куп'янського міськвиконкому Харківської області, ОСОБА_1 та відповідач є батьками неповнолітньої дитини -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Свідоцтвом про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_2, виданого 15.07.1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану Куп'янського міськвиконкому Харківської області підтверджено факт розірвання шлюбних відносин між сторонами (а.с.8).

Згідно свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_3, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Шевченківської райадміністрації Запорізької міської ради 10.10.2000 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_7 та отримала прізвище після одруження -«ОСОБА_1»(а.с. 6).

Відповідно до довідки ТОВ «Соцсфера»позивач мешкає із сином ОСОБА_3 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4).

Довідкою до акту огляду МСЕК серії АД № 184186 від 28.05.2012 року підтверджено факт безстрокового існування у позивача третьої групи інвалідності (а.с. 7).

Згідно довідки про доходи від 23.10.2012 року, ОСОБА_1 працює в комунальному закладі «Запорізький обласний ліцей інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник»Запорізької обласної ради та має дохід у розмірі 9 066, 79 грн. за останні 6 місяців, тобто середньомісячний дохід у розмірі 1511 грн.

Також, позивачем надані лікарські документи, які підтверджують факт, що ОСОБА_3 перебуває у лікарні на обліку з діагнозами: «гастрит», «плоско-вальгусна деформація стоп ІІІ ступеня, сколіоз».

Відповідно до виписного епікризу № 7157 відповідачу дійсно 03.10.1997 р. провели операцію та останній до лікарні поступив з діагнозом «перфоративна язва, дифузний фібринозний гнойовий перитоніт».

Згідно трудової книжки на ім'я ОСОБА_2, відповідач востаннє (до 03.01.2006 року) працював водієм у Купянському ВПУ № 27.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, її батьком є ОСОБА_2.

Згідно чеків, які були надані відповідачем, він направляв грошові перекази на ім'я позивача у розмірі:

- 20.12.2008 р. -505 грн.;

- 17.02.2010 р. -200 грн.;

- 15.03.2010 р. -200 грн.;

- 23.03.2010 р. -цінну бандероль;

- 23.04.2010 р. -200 грн.;

- 29.11.2010 р. -200 грн.;

- 22.06.2011 р. -1010 грн.;

- 03.08.2011 р. -1010 грн.;

- 20.09.2011 р. -300 грн.

Згідно ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

На підставі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 1 статті 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у останнього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

На підставі ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При прийняття рішення у справі, суд вважає, що відповідач не довів, що він не має змоги сплачувати аліменти у розмірі 800 грн., так як ОСОБА_2 не надав суду належних доказів того, яким чином на його стан здоров'я впливає операція, яку зробили відповідачу ще у 1999 році. Крім того, відповідачем не було надано жодного доказу, що у нього на утриманні знаходяться інші особи, крім того, що направив копію свідоцтва про народження повнолітньої дитини від першого шлюбу. Також, на думку суду, квитанції про сплату аліментів у розмірі 1010 грн. у червні та серпні 2012 року (у трудовій книжці на ім'я відповідача також відсутні записи про його роботу у 2011 році), свідчать про те, що відповідач має змогу платити аліменти у сумі, зазначеній у позовній заяві.

Таким чином, приймаючи до уваги інтереси ОСОБА_3, його стан здоров'я та матеріальне становище позивача, стан здоров'я і матеріальне становище відповідача, той факт, що відповідач має змогу сплачувати аліменти, відсутність на утриманні у відповідача інших осіб, а також думку останнього, що він зможе сплачувати аліменти, але не більше, чим 400 грн. щомісяця, враховуючи прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, встановлений ЗУ «Про Державний бюджет України на 2012 рік», суд вважає, що розмір аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 повинен щомісячно складати 800 гривень.

Так як позивач при подачі позовної заяви був звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача відповідно до ст.88 Цивільного-процесуального кодексу України повинен бути стягнений судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст.180-184, 190, 191 СК України, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 214-215, 367 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини -задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_4, виданий 17.11.1999 року Куп'янським МРВ УМВС України в Харківській області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання неповнолітньої дитини -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 800 (вісімсот) гривень щомісяця, починаючи з 19.06.2012 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_4, виданий 17.11.1999 року Куп'янським МРВ УМВС України в Харківській області, в дохід держави судові витрати в розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод