Постанова № 28511105, 17.12.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 року № 2а-3758/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Чернявської О.Д.

представника позивача Гаврилюк О.Е.

представник відповідача Бєлкіна Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Автонавантажувач»до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області за участю Прокуратури Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

встановив:

Закрите акціонерне товариство «Автонавантажувач»(надалі - ЗАТ «Автонавантажувач») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області, в якому із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 29.12.2011р., просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.10.2010р. № 0001782320/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 1 850 724 грн. (в тому числі за основним платежем 1 850 724 грн., штрафні (фінансові) санкції -0 грн); №00001782320 від 29.04.2011р., яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 1850522, 50 грн. - за основним платежем ; №0000152320 від 29.04.2011р. яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 462 631, 00 грн. -штрафні санкції.

Відповідно до заяви від 05.08.2011р. №05/1-540 вих 11 у справу 19.08.2011р. вступила прокуратура Львівської області в інтересах держави в особі органу державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

В частині висновків відповідача щодо заниження доходів від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 750 тис. грн. за рахунок невключення до доходу за 4 кв. 2008р. в повному обсязі послуг, наданих ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач»за договором доручення, позивач зазначає таке. Між позивачем та ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач»укладено договір доручення, предметом якого було вчинення повіреним (позивач) від імені довірителя ( ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач») дій, спрямованих на відчуження шляхом продажу відповідних об'єктів нерухомого майна. Сторони в договорі обумовили мінімальну ціну продажу об'єктів нерухомості. Винагорода позивачу визначалась як різниця між ціною, за якою були продані об'єкти нерухомості та їх мінімальною вартістю, визначеній в договорі доручення. На виконання вказаного договору позивачем укладено договори купівлі -продажу об'єктів нерухомості. Винагорода позивача за виконання договору становить 7 680 204, 00 грн., що відображено відповідними бухгалтерськими проводками. Тому, на думку позивача, дані бухгалтерського обліку в повному обсязі відображають дані первинних документів.

В частині висновків відповідача про те, що позика, отримана позивачем від ТзОВ «Вест -Торг -2»є поворотною фінансовою допомогою, позивач зазначає таке. Між позивачем та ТзОВ «Вест -Торг -2»укладено договір позики на суму 300 тис. рос. рублів з терміном погашення позики 30.09.2008р. В подальшому між позивачем, ТзОВ «Вест -Торг -2»та ЗАТ «Інженерні технології»укладено договір про перевід боргу від 30.09.2008р. шляхом переводу від позивача на ЗАТ «Інженерні технології»всіх зобов'язань за договором позики. У зв'язку з переводом боргу позивач зобов'язався до 20.12.2008р. сплатити кошти в сумі 3 549 123, 86 грн. в якості відшкодування витрат, що будуть понесені ЗАТ «Інженерні технології»на виконання умов договору позики. В свою чергу, позивач пред'явив ЗАТ «Інженерні технології»до оплати три простих векселя, які останній акцептував та погодився здійснити платежі за цими векселями. Таким чином, на думку позивача, вимоги ЗАТ «Інженерні технології»до ЗАТ «Автонавантажувач»щодо сплати 3 549 123, 08 грн. за договором про перевід боргу та вимоги ЗАТ «Автонавантажувач»до ЗАТ «Інженерні технології»щодо сплати 3 548 498, 00 грн. за векселями є зустрічними однорідними вимогами, а тому позика від ТзОВ «Вест -Торг -2» не може вважатись поворотною фінансовою допомогою, яку слід відносити до валових доходів в сумі 2 650 333, 00 грн.

В частині висновків відповідача про те, що сума коштів за кредитним договором є поворотною фінансовою допомогою, зазначає таке. Між позивачем та КБ «Приватбанк»укладено кредитний договір на отримання кредиту з терміном погашення 19.08.2008р. Відповідно до договору про відступлення права вимоги КБ «ПриватБанк»передав ВАТ «Оргхім»усі свої права за кредитним договором, в тому числі і право вимоги щодо сплати кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за закриття кредиту. Згідно з Актом звірки заборгованості визначено сальдо по заборгованості між сторонами в сумі 4 057 381, 84 грн. ухвалою господарського суду Львівської області у справі №33/30 про банкрутство ЗАТ «Автонавантажувач», ПрАТ «Оргхім»визнано кредитором позивача на суму 4 057 381, 84 грн. Враховуючи те, що позивачем підлягає сплаті заборгованість, в тому числі і за процентами за користування кредитними коштами, тому вважає, що сума боргу перед ПрАТ «Оргхім»не є поворотною фінансовою допомогою, і як наслідок нарахування умовних процентів в розмірі облікової ставки НБ України, розрахованої за кожен день використання такої суми, і включення її до складу валового доходу не проводиться.

В частині висновків відповідача щодо існування безнадійної заборгованості перед ВАТ «Рязанський завод автомобільних кранів», позивач зазначає таке. Між позивачем та ВАТ «Рязанський завод автомобільних кранів»укладено договір поставки від 31.03.2005р., який не виконаний позивачем. У зв'язку з цим Арбітражним судом Рязанської області прийнято рішення від 10.04.2008р. у справі №А54-438/2008 про стягнення з позивача суми 373400, 00 рос. рублів на користь ВАТ «Рязанський завод автомобільних кранів. На цій підставі, позивач вважає, що не було підстав відображати таку заборгованість як безнадійну.

В частині висновків відповідача щодо існування безнадійної заборгованості перед ТзОВ «Завод «Львівська кузня», позивач зазначає таке. У позивача рахується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТзОВ «Завод «Львівська кузня». Вказана заборгованість підтверджується актами прийому -передачі виконаних робіт за період з 31.12.2007р. по 31.05.2008р. у сумі 182 837 грн. На думку позивача, вказана кредиторська заборгованість не може вважатись безнадійною, оскільки строк позовної давності не минув, а неподання податкової звітності ТзОВ «Завод «Львівська кузня»не є підставою для визнання заборгованості безнадійною .

В частині висновків відповідача щодо заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток від реалізації основних засобів в сумі 3 080 075 грн. позивач зазначає таке. Згідно з даними бухгалтерського обліку дохід від реалізованих основних засобів третьої групи за період з 01.07.2007р. по 31.03.2010р. включений у рядок 01.1 та 01.6 Декларацій за відповідні податкові періоди. При співставленні даних бухгалтерського обілку та даих Декларацій з податку на прибуток за період з 01.07.2007р. по 31.03.2010р. встановлено, що позивачем було завищено валовий дохід на загальну суму 1 476 004 грн.

В частині висновків відповідача про завищення задекларованих показників у рядку 04.10 Декларацій «витрати на поліпшення основних фондів», зазначає таке. Згідно з даними бухгалтерського обліку та даних декларації на прибуток у рядку 04.10. «витрати на поліпшення основних фондів»за період з 01.07.2007р. по 31.12.2007р. ним було помилково включено витрати на придбання товарів (послуг, робіт). Згідно з Додатком 9 загальна сума скоригованих валових витрат становить 17 801 659 грн., що на 558 861 грн. більше, ніж у Декларації за відповідний період. Таким чином, на думку позивача, така помилка не вплинула на податкове зобов'язання з податку на прибуток.

Відповідачем подано до суду заперечення на позов №10/10-016 від 06.07.2011р., в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує наступним.

В частині доводів позивача щодо відсутності заниження доходів від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 750 тис. грн. за рахунок невключення до доходу за 4 кв. 2008р. в повному обсязі послуг, наданих ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач»за договором доручення, зазначає таке. Не заперечуючи фактичні обставини щодо укладення та виконання договору доручення від 23.06.2008р., укладеного з ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач»зазначає, що винагорода позивача становить 8 580 204, 00 грн. відповідно до актів прийому -передачі наданих послуг. Проте, згідно з даними бухгалтерського обліку позивача відповідні операції з надання послуг було відображено проводками на загальну суму всього 7 680 204, 00 грн. Таким чином, на думку відповідача, позивачем не в повному обсязі відображено реалізацію послуг на суму 750 000 грн.

В частині доводів позивача про те, що позика отримана позивачем від ТзОВ «Вест -Торг -2»не є поворотною фінансовою допомогою, зазначає таке. Відповідач не заперечує фактичні обставини щодо укладення договору позики між позивачем та ТзОВ «Вест -Торг -2»та укладення між позивачем, ТзОВ «Вест -Торг -2»та ЗАТ «Інженерні технології»договору про перевід боргу від 30.09.2008р. шляхом переводу від позивача на ЗАТ «Інженерні технології»всіх зобов'язань за договором позики. Проте, зазначає, що до перевірки не надавались векселі та акти прийому - передачі векселів, за якими здійснювалось погашення заборгованості позивача перед ЗАТ «Інженерні технології». На цій підставі відповідач вважає, що позика одержана від нерезидента і не повернена в термін є поворотною заборгованістю, яку слід віднести до валових доходів.

В частині доводів позивача про те, що сума коштів за кредитним договором не є поворотною фінансовою допомогою, зазначає таке. Відповідач не заперечує фактичні обставини щодо укладення між позивачем та КБ «Приватбанк»кредитного договору на отримання кредиту з терміном погашення 19.08.2008р. та укладення в подальшому договору про відступлення права вимоги КБ «ПриватБанк»ВАТ «Оргхім»усіх прав за кредитним договором, в тому числі і права вимоги щодо сплати кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за закриття кредиту. Проте, вказує на те, що на день перевірки заборгованість за кредитним договором ВАТ «Оргхім»не повернена і на суму неповерненої позики (поворотної фінансової допомоги) позивачу слід нарахувати умовні проценти в розмірі облікової ставки НБ України, розрахованої на кожен день використання такої суми, і включити її до валового доходу. Крім того, зазначає, що ВАТ «Оргхім»є платником податків на загальних підставах і не є фінансовою установою, яка може надавати кредити, а тому отримані кредитні кошти вважаються неповерненою позикою, внаслідок чого позивачу нараховані умовні відсотки.

В частині доводів позивача щодо відсутності безнадійної заборгованості перед ВАТ «Рязанський завод автомобільних кранів», зазначає таке. У позивача перед ВАТ «Рязанський завод автомобільних кранів»рахується кредиторська заборгованість станом на 01.01.2010р. по оборотно -сальдовій відомості по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»в сумі 100 777 грн., яка виникла за договором поставки від 31.03.2005р. у зв'язку з цим відповідач вважає, що така кредиторська заборгованість є безнадійною.

З таких самих підстав відповідач заперечує проти доводів позивача в частині визнання безнадійною заборгованості по взаємовідносинах з ТзОВ «Завод «Львівська кузня».

В частині доводів позивача щодо відсутності заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток від реалізації основних засобів в сумі 3 080 075 грн. зазначає таке. Позивачем за період з 01.07.2007р. о 31.12.2007р. продано основі засоби третьої групи по яких за податковим обліком балансова вартість основних засобів станом на 01.07.2007р. по розрахунку амортизаційних відрахувань в таблиці 2 додатку до Декларації з податку на прибуток становить 8638 грн., а продаж основних засобів здійснено на суму 919314, 0 грн. тому позивачу слід віднести до валового доходу 910676 грн. Крім того, згідно з даними бухгалтерського обліку вартість реалізованих основних засобів третьої групи становить 3780702 грн. Проте, згідно з даними податкового обліку в таблиці 2 додатку до Декларації з податку на прибуток балансова вартість основних засобів складає 69521 грн. Таким чином, позивачем занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток в сумі 3080075 грн.

В частині доводів позивача про відсутність завищення задекларованих показників у рядку 04.10 Декларацій «витрати на поліпшення основних фондів», зазначає таке. Первіркою встановлено, що станом на 01.07.2007р. згідно з Розрахунку амортизаційних відрахувань сукупна балансова вартість основних фондів на початок звітного періоду становить 881046 грн. Проте позивачем, згідно з даними податкового обліку віднесено в четвертому кварталі 2007р. до складу валових витрат витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів в сумі 232005 грн., тобто зайво віднесено, на думку відповідача, на валові витрати 143094 грн. Таке ж порушення допущено і за 2008р., і зайво віднесено на валові витрати 104341 грн. в цілому позивачем, на думку відповідача, завищено валові витрати пов'язані з поліпшенням основних фондів на суму 248241, 0 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав наведених в запереченні, просив у задоволенні позову відмовити повністю

Прокуратура Львівської області явки уповноваженого представника у судрове засідання не забезпечила. Письмових пояснень по суті позову не надала.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Позивач -закрите акціонерне товариство «Автонавантажувач»код за ЄДРПОУ: 31210049, зареєстровано 02.11.2000р. за №655 розпорядженням Яворівської районної державної адміністрації. Свідоцтво про державну реєстрацію від 02.11.2000р. № 655. Місцезнаходження ЗАТ „Автонавантажувач" відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: Львівська область, Яворівський район, смт. Шкло, провул. Новий, 1. Фактичне місцезнаходження підприємства: м.Львів, вул. Шевченка, 321. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.11.2000р. за №845, станом на 16.07.2010 перебуває на обліку в ДПІ у Яворівському районі. У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.11.2000р. №186832.1 виданого ДПІ у Яворівському районі, індивідуальний податковий номер - 312100413334, був зареєстрований платником ПДВ з 17.11.2000р. по день перевірки.

На підставі направлення від 16.07.2010 р. за №356, від 21.07.2010р. за №368 та від 30.07.2010 р. №376, виданих Державною податковою інспекцією у Яворівському районі, згідно із п.6 ч.б ст.11-1 Закону України від 04.12.1990р. N° 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні " із змінами та доповненнями та у зв'язку з порушенням Господарським судом Львівської області провадження у справі від 30.04.2010р. № 33/30 про визнання банкрутом проведена позапланова виїзна перевірка ЗАТ „Автонавантажувач" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.03.2010р. відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 29.09.2010 № 1619/23-2/31210049 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства Закритого акціонер ного товариства Автонавантажувач" (ЗАТ „Автонавантажувач") код ЄДРПОУ 31210049 за період з 01.07.2007р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.03.2010р.».

Вказаною перевіркою встановлені наступні порушення, які є предметом розгляду у цій справі:

- пп. 1.11.1 п. 1.11,п.п. 1.22.2 п.1.22, п.1.25 ст.1; п.4.1, п.п.4.1.1 п.4.1,п.п.4.1.6, п.4.1 ст.4;п.п.5.2.10 п.5.2 ст.5; п.п.8.4.4 п.8.4, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8; пп. 11.3.1 п. 11.З ст.11; п.п. 12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 '(із змінами і доповненнями), в результаті чого дораховано до бюджету податок на прибуток в сумі- 1850724грн., в тому числі: 3-й кв.2007р.-125021 грн.,4-й кв.2007- 149253; 1-й кв.2008- 24197грн.;2-й кв.2008- 48673грн.;3-й кв.2008- 692954грн.; 4-й кв.2008р.- 626196грн.; 1-й кв.2009- 17716грн.;2-й кв.2009- 17455грн.; 3-й кв.2009р.- 24845грн.; 4-й кв.2009р.- 124414грн. та зменшено збитки за І квартал 2010р. в сумі 243368грн.;

На підставі акта перевірки від 29.09.2010 № 1619/23-2/31210049 ДПІ у Яворівському районі Львівської області прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.10.2010р. №0001782320/0 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в загальній сумі 1850724, 00 грн.; №0001782320 від 29.04.2011р., яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 1850522,50 грн.; №0000152320 від 29.04.2011р., яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі -462631,00 грн.

Господарським судом Львівської області 30.04.2009р. винесено Ухвалу про порушення справи про банкрутство ЗАТ „Автонавантажувач" у справі №33/30, відповідно до п.4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» введено мораторій на задоволення вимог кредиторі»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Не погоджуючись із податковими повідомленнями -рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку відповідно до Положення «Про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», яке затверджено наказом державної податкової адміністрації України від 11.12.1996р.

Позивач 28.10.2010р. звернувся зі скаргою на податкове повідомлення-рішення №0001782320/0 від 19.10.2010р. до ДПІ у Яворівському р-ні. Позивачем 25.11.2010р. отримано Рішення про результати розгляду первинної скарги № 3687/10/25-006/625 від 23.11.2010р., яким в задоволені скарги відмовлено, а податкове повідомлення-рішення №0001782320/0 від 19.10.2010р. залишено без змін, та винесено відповідно податкове повідомлення-рішення № 0001782320/1 від 23.11.2010р.

Позивач 29.11.2010р. звернувся зі скаргою на податкові повідомлення-рішення №0001782320/0 від 19.10.2010р. та № 0001782320/1 від 23.11.2010р. до ДПА у Львівській області. Позивач 09.02.2011р. отримав Рішення про результати розгляду повторної скарги №3023/10/25-005/260 від 04.02.2011р., яким:

- частково скасоване податкове повідомлення-рішення № 0001782320/0 від 19.10.2010р. (№ 0001782320/1 від 23.11.2010р.) в сумі 201,5 грн. основного платежу по податку на прибуток, в іншій частині залишено його без змін;

- зобов'язано ДПІ у Яворівському районі застосувати штрафні (фінансові) санкції за заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість.

Позивач 11.02.2011р. звернувся зі скаргою на податкові повідомлення-рішення №0001782320/0 від 19.10.2010р. та № 0001782320/1 від 23.11.2010р. до ДПА України. 26.04.2011р. позивач отримав Рішення про результати розгляду повторної скарги №7358/6/25-045 від 18.04.2011р., яким в задоволені скарги відмовлено повністю, а податкові повідомлення-рішення № 0001782320/0 від 19.10.2010р., №0001782320/1 від 23.11.2010р. залишено без змін.

Таким чином, процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень завершена позивачем 26.04.2011р.

При вирішенні спору по суті суд виходить з наступного.

Стосовно доводів позивача про протиправність висновків відповідача щодо заниження доходів від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 750 тис. грн. за рахунок невключення до доходу за 4 кв. 2008р. в повному обсязі послуг, наданих ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач»за договором доручення, зазначає таке

Судом встановлено, що між ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач»- довіритель та позивачем -повіреним укладено Договір доручення від 23 червня 2008 року. На підставі п. 1.1 вказаного Договору Довіритель уповноважує Повіреного на вчинення юридичних дій (правочинів), що спрямовані на відчуження Довірителем шляхом продажу наведених в договорі об'єкти нерухомого майна. Відповідно з п.4.1 Договору доручення ціна продажу згаданих об'єктів нерухомого майна визначена з урахуванням їх залишкової вартості та не може бути меншою, ніж наведена нижче вартість з урахуванням суми податку на додану вартість за ставкою 20%, а саме:

1) для нежитлових приміщень №№ 30-49, 100-103 площею 8616,8 кв.м, приміщення підвалу площею 278,4 кв.м., загальною площею 8895,2 кв.м., що складають 10/100 (десять сотих) ідеальної частки будівлі виробничого корпусу № 12, позначеної в плані літерою «А-4», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Шевченка 321 - 720000,00 грн., в т.ч. ПДВ 120000,00грн.;

2) для нежитлових приміщень №№ 15а, 24-29, 50, 51, ІІІ, 104, 105, 122, 123 загальною площею 9241,8 кв.м., що складають 11/100 (одинадцять сотих) ідеальної частки будівлі виробничого корпусу № 12, позначеної в плані літерою «А-4», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка 321 - 780000,00грн., в т.ч.ПДВ 130000,00грн.;

3) для нежитлових приміщень №№ 59а, 15-23,1, II, 96-99, 115,116, 117а, 119 загальною площею 14 794,1кв.м., що складають 17/100 (сімнадцять сотих) ідеальної частки будівлі виробничого корпусу № 12, позначеної в плані літерою «А-4», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка 321 - 1200000,00грн., в т.ч.ПДВ 200000,00грн.;

4) для нежитлових приміщень будівлі загальною площею 9261,4кв.м, позначеної в плані літерою «Е-4», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка 321 - 1020000,00грн., в т.ч.ПДВ 170000,00грн.;

5) для нежитлових приміщень будівлі складу загальною площею 900,3кв.м, позначеної в плані літерою «И-1», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка 321 - 230000,00грн., в т.ч.ПДВ 38333,33грн.;

6) для нежитлових приміщень будівлі складу загальною площею 227,1 кв.м, позначеної в плані літерою «1-1», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка 321 - 70000,00грн., в т.ч.ПДВ 11666,67 грн.

Згідно з п.4.2 даного Договору Сторони обумовили, що за вчинення Повіреним юридичних дій (правочинів), передбачених пунктами 1.2-1.З Договору, підтвердженням належного виконання яких слугуватиме укладений договір (-ри) купівлі-продажу, Довіритель зобов'язується виплатити Повіреному винагороду (плату) в якості оплати наданих послуг, розмір якої розраховується як різниця між ціною, за якою були продані згадані вище об'єкти нерухомого майна з урахуванням суми ПДВ, та вартістю, що зазначена для них в пункті 4.1 цього Договору з урахуванням суми ПДВ (при цьому, обчислена таким чином сума винагороди вже включатиме в себе суму податку на додану вартість за ставкою 20%).

На виконання вищевказаного Договору доручення від 23.06.2008 ЗАТ«Автонавантажувач (Повірений) було вчинено юридичні дії (правочини), що спрямовані на відчуження шляхом продажу належні ТзОВ «Управляюча компанія «Львівській автонавантажувач»(Довіритель) наступні об'єкти нерухомості:

1) 11/100 (одинадцять сотих) ідеальної частки будівлі виробничого

корпусу № 12, позначеної в плані літерою «А-4», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка 321 (нежитлові приміщення №№ 15а, 24-29, 50, 5 І, III, 104, 105, 122, 123 загальною площею 9241,8кв.м.), що підтверджується Договором купівлі-продажу частини нежитлових приміщень, посвідченим 23.10.2008 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстром № 5679 (продаж вчинено за 2913711,60грн., в т.ч. ПДВ 485618,60грн.);

2) 17/100 (сімнадцять сотих) ідеальної частки будівлі виробничого

корпусу № 12, позначеної в плані літерою «А-4», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка 321 (нежитлові приміщення №№ 59а, 15-23, І, II, 96-99, 115Д16, 117а, 119 загальною площею 14794,1кв.м.), що підтверджується Договором купівлі-продажу частини нежитлових приміщень, посвідченим 23.10.2008 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстром № 5685 (продаж вчинено за 4516530,00грн., в т.ч. ПДВ 752755,00грн.);

3) 10/100 (десять сотих) ідеальної частки будівлі виробничого корпусу

№ 12, позначеної в плані літерою «А-4», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка 321 (нежитлові приміщення №№ 30-49, 100-103 площею 8616,8 кв.м., приміщення підвалу II площею 278,4 кв.м., загальною площею 8895,2 кв.м), що підтверджується Договором купівлі-продажу частини нежитлових приміщень, посвідченим 23.10.2008 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстром № 5682 (продаж вчинено за 2815498,80грн., в т.ч. ПДВ 469249,80грн.);

4) нежитлові приміщення (будівля адміністративно-побутового

корпусу), позначені в плані літерою «Е-4», загальною площею 9261,4кв.м, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка 321, що підтверджується Договором купівлі- продажу частини нежитлових приміщень, посвідченим 20.10.2008 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстром № 5621 (продаж вчинено за 2054463,60грн., в т.ч. ПДВ 342410,60грн.).

Таким чином, на виконання Договору доручення від 23 червня 2008 року ЗАТ«Автонавантажувач»було надано ТзОВ «Управляюча компанія «Львівській автонавантажувач»послуги на загальну суму 8580204,00грн., в т.ч. ПДВ - 1430034,00грн., що підтверджується:

Актом № 1 прийому-передачі наданих послуг від 18.12.2008 на суму 2133711,60грн. (2913711,60грн -780000,00грн.), в т.ч. ПДВ 355618,60грн.;

Актом № 2 прийому-передачі наданих послуг від 18.12.2008 на суму 3316530,00грн. (4516530,00грн. - 1200000,00грн.), в т.ч. ПДВ 552755,00грн.;

Актом № 3 прийому-передачі наданих послуг від 18.12.2008 на суму 2095498,80грн. (2815498,80грн. - 720000,00грн.), в т.ч. ПДВ 349249,80грн.;

Актом № 4 прийому-передачі наданих послуг від 18.12.2008 на суму 1034463,60грн. (2054463,60грн. - 1020000,00грн.), в т.ч. ПДВ 172410,60грн.

Згідно з актом від 19.12.2008 № 5/ПВ прийому-передачі векселів до Договору доручення від 23 червня 2008 року підтверджено зобов'язання ТзОВ«Управляюча компанія «Львівській автонавантажувач»по сплаті на користь ЗАТ«Автонавантажувач»винагороди в сумі 8580204,00грн. в якості оплати наданих останнім послуг згідно з Договором доручення від 23 червня 2008 року по вищевказаних актах та як врегулювання відносин по сплаті винагороди, ТзОВ «Управляюча компанія «Львівській автонавантажувач»передало, а ЗАТ«Автонавантажувач»прийняло три простих векселя на загальну суму 3548498,80грн., а саме:

- простий вексель серія АА №1025035, векселедавець - ЗАТ «Інженерні технології»(код ЄДРПОУ - 32296965), номінальна вартість - 2608498,80грн., дата складання 17.12.2008, строк платежу: «за пред»явленням»;

- простий вексель серія АА №1025037, векселедавець - ЗАТ «Інженерні технології»(код ЄДРПОУ - 32296965), номінальна вартість - 900000,0грн., дата складання 17.12.2008, строк платежу: «за пред»явленням»;

- простий вексель серія АА №0909803, векселедавець - ЗАТ «Інженерні технології»(код ЄДРПОУ - 32296965), номінальна вартість - 40000,00грн., дата складання 17.12.2008, строк платежу: «за пред»явленням».

Згідно з даними бухгалтерського обліку ЗАТ «Автонавантажувач»вказані операції з надання послуг ТзОВ «Управляюча компанія «Львівській автонавантажувач»18.12.2008 відображене наступними проводками (картка рахунку 361 Контрагент ТзОВ «Управляюча компанія «Львівській автонавантажувач»):

Дт 3612 Кт 703 в сумі 2133711,60- реалізація послуг (договір доручення від 23.06.2008);

Дт 3612 Кт 703 в сумі 2416530,00 - реалізація послуг (договір доручення від 23.06.2008);

Дт 3612 Кт 703 в сумі 2095498,80 - реалізація послуг (договір доручення від 23.06.2008);

Дт 3612 Кт 703 в сумі 1034463,60- реалізація послуг (договір доручення 23.06.2008), всього на загальну суму 7680204,00 грн., в т.ч. ПДВ 1280034,00 грн.

Позивач в позовній заяві наводить дані про те, що винагорода за договором доручення, яка належить позивачу становить 7 680 204,00 грн., що дає йому, в свою чергу, підстави стверджувати про відсутність порушень в цій частині. При цьому, позивач обґрунтовує свою позицію тими ж доказами, що й відповідач заперечення на позовну заяву.

При дослідженні цього питання судом встановлено, що у позивача в наявності два різних акта №2 прийому -передачі наданих послуг до Договору доручення від 23.06.2008р., проте датовані різними датами -18.12.2008р. (а.с. 173 Т.1) та 09.07.2009р. (а.с. 182 Т.1). В акті від 18.12.2008р. зазначено, що до оплати позивачу належить всього 3 3 16 530, 00 грн., а в акті від 09.07.2009р. зазначено, що до оплати позивачу належить 2 416 530, 00 грн. при цьому, в обидвох актах йдеться про вчинення юридично значимих дій, що спрямовані на відчуження одного і того ж об'єкта нерухомості. В судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити наявність двох різних актів з приводу однакових відносин.

Враховуючи те, що акт від 09.07.2009р. складений значно пізніше після виконання зобов'язань за договором доручення від 23.06.2008р., представником позивача не надано пояснень з приводу необхідності його складання, відсутності на момент проведення перевірки такого акта, суд вважає, що відповідачем правильно встановлено порушення позивачем п.4.1.1. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»згідно з якою валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів ( робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв. Згідно з п.п. 11.3.1 п. 1.3 ст.11 вказаного Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг),що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження - товарів, а для робіт (послуг)- дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Отже, позивачем не в повному обсязі відображено реалізацію послуг на суму 750000 грн. ( 7.150170 грн. -6400170 грн.).

Таким чином, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Стосовно доводів позивачів про те, що позика, отримана ним від ТзОВ «Вест -Торг -2»та кошти, отримані за кредитним договором від ЗАТ КБ»Приватбанк»є поворотною фінансовою допомогою, суд зазначає таке.

Як передбачено п.п. 1.11.1 п.1.11 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. №283/97-ВР, із змінами і доповненнями - фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидента і нерезидента, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюється Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

Згідно з п.п. 1.22.2 п.1.22 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. №283/97-ВР, із змінами і доповненнями поворотною фінансовою допомогою є сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. №283/97-ВР, із змінами і доповненнями „Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності , отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України..."

Згідно з п. п.4.1.6 п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами і доповненнями) доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

- сум процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги;

- сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Судом встановлено, що ЗАТ „Автонавантажувач" укладено договір позики №27/08 від 27.08.2007р. з ТзОВ „Вест-Торг-2" (Росія) на суму 300 00, 0 тис. російських рублів на поповнення обігових коштів. На розрахунковий рахунок ЗАТ „Автонавантажувач надійшла сума позики в сумі 12700,0 тис. російських рублів, що еквівалентно 2 650 333 грн. Термін погашення позики 30.09.2008, на день перевірки сума позики не повернена. ЗАТ „Автонавантажувач" за згодою ТзОВ „Вест-Торг-2" укладено договір № ВАИ/3009-08 від 30.09.2008 про перевід боргу на нового кредитора ЗАТ „Інженерні технології". Згідно з договором позивач зобов'язався погасити заборгованість до 20.12.2008р. в розмірі 3 549 123, 86 грн. в якості відшкодування витрат, що будуть понесені ЗАТ «Інженерні технології» на виконання умов договору позики №27/08 від 27.08.2007р.

Відповідач обґрунтовує свою позицію у справі тим, що позивачем не пред'явлені векселі та не пред'явлені акти прийому передачі векселів на ЗАТ „Інженерні технології". У зв'язку з цим, така позика, одержана від нерезидента і неповернена в термін вважається поворотною фінансовою допомогою, яку слід віднести до валових доходів в сумі 2650333грн.

Проте, позивачем на розгляд суду подано акт пред'явлення векселів до оплати від 22 грудня 2008 року згідно з яким ЗАТ "Автонавантажувач" пред'явив ЗАТ "Інженерні технології" до оплати три простих векселя на загальну суму 3 548 498,80 грн. а саме:

простий вексель серія АА № 1025035, векселедавець - ЗАТ "Інженерні технологи"' (код ЄДРПОУ 32296965), номінальна вартість - 2 608 498,80 грн., дата складання 17.12.2008р., строк платежу: "за пред'явленням";

простий вексель серія АА № 1025037, векселедавець - ЗАТ "Інженерні технології" (код ЄДРПОУ 32296965), номінальна вартість - 900 000,00 грн., дата складання 17.12.2008р., строк платежу: "за пред'явленням";

простий вексель серія АА № 0909803, векселедавець - ЗАТ "Інженерні технології"" (код ЄДРПОУ 32296965), номінальна вартість - 40 000,00 грн., дата складання 17.12.2008р., строк платежу: "за пред'явленням".

В свою чергу, ЗАТ "Інженерні технології" акцептував та погодився здійснити платежі за вказаними простими векселями на загальну суму 3 548 498,80 грн.

На цій підставі вказані вимоги ЗАТ "Інженерні технології" до ЗАТ "Автонавантажувач" щодо сплати 3 549 123,86 грн. згідно з Договором про перевід боргу від 30 вересня 2008 року із змінами, що внесені Угодою від 01 грудня 2008 року та вимоги ЗАТ "Автонавантажувач" до ЗАТ "Інженерні технології" щодо сплати 3 548 498,80 грн. по Акту пред'явлення векселів до оплати від 22 грудня 2008 року є зустрічними однорідними вимогами, згідно з Договором № АІ/221208 від 22.12.2008р.

Таким чином, згідно з даними бухгалтерського обліку (картка рахунку 50 "Довгострокові зобов'язання") станом на 30 вересня 2008 року борг по Договору позики №27/08 від 27.08.2007р. перед ТзОВ "Вест- Торг-2" (Росія) переведений на ЗАТ "Інженерні технології" (Україна), відповідно така позика, яка одержана від нерезидента і переведена на резидента України не може вважатись поворотною фінансовою допомогою, яку слід віднести до валових доходів в сумі 2 650 333,00 грн.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підставними, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивачем укладено Кредитний договір № 1/157 від 19 серпня 2005 року із ЗАТ КБ "ПриватБанк" на отримання кредиту в сумі 3 000 000,00 грн. (три мільйони гривень), кредит виданий на поповнення бігових коштів. Термін погашення кредиту 19.08.2008 року. Станом на 01.07.2007р. сума неповерненого кредиту становить 2 595 000,00 грн. (Кт. Рах. 50). 31.08.2007р. ЗАТ "Автонавантажувач" погасив кредит в сумі 200 000,00 грн., отже сума непогашеного кредиту станом на 01.07.2007р. становить 2 395 000,00 грн. Відповідно до умов договору №1 від 09.10.2007р. про відступлення права вимоги та акту прийому передачі від 12.10.2007р. до Договору №1 про відступлення права вимоги від 09.10.2007р. ЗАТ КБ "ПриватБанк" передав (відступив) ВАТ "Оргхім" (код ЄДРПОУ - 00206115) усі свої права за Кредитним договором № 1/157 від 19.08.2005р„ в тому числі передав (відступив) ВАТ "Оргхім" право вимоги до ЗАТ "Автонавантажувач", щодо сплати останнім грошових коштів за Кредитним договором № 1/157 від 19.08.2005р., що станом на 09.10.2007р. становила величину 2 482 886,35 грн., з яких: кредит - 2 395 000,00 грн., проценти за користування кредитом - 52 816,44 грн., пеня - 5 069,91 грн., комісія за закриття кредиту - 30 000,00 грн.

29 грудня 2008 року між ВАТ "Оргхім" та ЗАТ "Автонавантажувач" було укладено Договір 1/Д про врегулювання відносин щодо виконання грошового зобов'язання з відповідними змінами та доповненнями, згідно з умовами якого ЗАТ "Автонавантажувач" зобов'язався не пізніше 28 лютого 2010 року сплатити на користь ВАТ "Оргхім" розраховану станом на 09.10.2007р. заборгованість за Кредитним Договором №1/157 від 19.08.2005р., яка становила величину 2 482 886,35 грн., що станом на 28 лютого 2010р. позивачем не сплачена.

Згідно з 5.1. Кредитного Договору №1/157 від 19.08.2005р. у випадку порушення ЗАТ "Автонавантажувач" строку повернення кредиту, а таким днем згідно з п.2.3.2. Кредитного Договору слід вважати день розірвання такого договору, ЗАТ "Автонавантажувач" зобов'язується сплатити кредитору пеню в розмірі 0,2% від суми протермінованого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з Актом звірки заборгованості за грошовим зобов'язанням від 24 вересня 2010р. укладеного між ЗАТ "Автонавантажувач" та ВАТ "Оргхім" визначено сальдо по заборгованості між сторонами станом на 30 квітня 2010р., яке становить 4 057 381,84 грн., з яких:

2 482 886,35 грн. (сума боргу, що нарахована станом на 09.10.2007р., з яких: кредит - 2 395 000,00 грн., проценти за користування кредитом - 52 816,44 грн., пеня - 5 069,91 грн., комісія за закриття кредиту - ЗО 000,00 грн.);

710 491,04 грн. - пеня, що нарахована з 10.10.2007р. по 30.04.2010р., виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення;

764 005,00 грн. - інфляційні витрати за відповідний період часу з 10.10.2007р. по 01.04.2010р.; 99 999,45 грн. - 3% річних від простроченої суми за період з з 10.10.2007р. по 01,04.2010р.

Зазначені розрахунки підтверджуються ухвалою Господарського суду Львівської області 28 вересня 2010р. у справі № 33/30 про банкрутство ЗАТ "Автонавантажувач", що набрала законної сили, де ПрАТ "Оргхім" визнано кредитором ЗАТ "Автонавантажувач" на загальну суму 4 057 506,84 грн.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 1.22.2 п.1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. № 283/97-ВР, із змінами і доповненнями поворотною фінансовою допомогою є сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Отже, згідно підписаного Акту звірки заборгованості по грошовому зобов'язанню між ЗАТ "Автонавантажувач" та ВАТ "Оргхім" визначено сальдо по заборгованості між сторонами станом на 30 квітня 2010р., яке становить 4 057 381,84 грн., з них 1 662 381,84 грн. - це проценти та інші види компенсації як плата за користування коштами у сумі 2 395 000,00 грн. Відповідно сума боргу перед ВАТ "Оргхім" згідно з визначенням п.п. 1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. №283/97-ВР, із змінами і доповненнями не можна вважати поворотною фінансовою допомогою, як наслідок нарахування умовних процентів в розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожен день використання такої суми, і включенням їх до валового доходу не проводиться. Тому, висновки відповідача про умовне нарахування процентів на неповернуту суму 634 001 грн. не відповідають чинному законодавству та обставинам у справі.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підставними, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно доводів позивача про те, що заборгованості перед ВАТ «Рязанський завод автомобільних кранів»не є безнадійною, суд зазначає таке.

Як передбачено п.1.25 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 (із змінами і доповненнями) (далі - Закон) безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;

- прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:

- фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;

- фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності);

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

- прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Згідно з п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами і доповненнями) платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріус, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом "а" вказаного підпункту, поширюються також, на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п. п.4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами і доповненнями) до складу валових включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";

сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;

сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;

сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;

сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;

вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;

сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду;

сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну);

сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Судом встановлено, що між позивачем та ВАТ «Рязанський завод автомобільних кранів»укладено договір поставки від 31.03.2005р., який не виконаний позивачем в повному обсязі. Позивач обґрунтовує свою позицію у справі тим, що у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором, Арбітражним судом Рязанської області прийнято рішення від 10.04.2008р. у справі №А54-438/2008 про стягнення з позивача суми 373400, 00 рос. рублів на користь ВАТ «Рязанський завод автомобільних кранів».

Проте, така позиція не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки при дослідженні судом вказаного рішення арбітражного суду, встановлено, що таке стосується договору укладеного між позивачем та ВАТ «Рязанський завод автомобільних кранів»від 01.12.2004р. №54/ 362, а не договору поставки від 31.03.2005р. Позивачем на вимогу суду договір 01.12.2004р. №54/ 362 не наданий. Інших доказів, які б підтверджували доводи позивача в цій частині суду не надані.

На цій підставі суд вважає, що висновки відповідача про невідображення вказаної кредиторської заборгованості в сумі 100 777 грн. є правомірними.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними, а тому в цій частині не підлягають задоволенню.

Стосовно доводів позивача про те, що заборгованість перед ТзОВ «Завод «Львівська кузня»не є безнадійною, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що у позивача рахується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТзОВ «Завод «Львівська кузня»в сумі 182 837 грн. за отримані товарно- матеріальні цінності. Позивач стверджує, що вказана обставина підтверджується актами прийому -передачі виконаних робіт за період з 31.12.2007р. по 31.05.2008р. на суму 182 837 грн., а сааме: акт від 31.12.2007р. залишок боргу складає - 114 012,00грн.; акт від 30.05.2008р. борг складає - 62 264,00грн.; акт від 30.05.2008р. борг складає - 21 842,00грн.; акт від 31,05.2008р. борг складає - 50 320,00грн.; акт від 31,05.2008р. борг складає - 37 399,56грн.

У зв'язку з цим, на думку позивача, вказана кредиторська заборгованість не може вважатись безнадійною, оскільки строк позовної давності не минув. Проте, на неодноразові вимоги суду позивачем вказані акти не надані. Таким чином, суд вважає ці обставини недоведеними належними та допустимими доказами.

На цій підставі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними, а тому в цій частині не підлягають задоволенню.

Стосовно доводів позивача про протиправність висновків відповідача щодо заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток від реалізації основних засобів в сумі 3 080 075 грн., суд зазначає таке.

Судом встановлено, що позивачем за період з 01.07.-31.12.2007 продано основні засоби третьої групи, балансова вартість яких згідно з даними податкового обліку станом на 01.07.2007 по розрахунку амортизаційних відрахувань в таблиці 2 додатку до Декларації з податку на прибуток становить 8658 грн., а продаж основних засобів здійснено на суму 919 314, 0 грн., отже підприємству слід було віднести до валового доходу 910 676 грн. (919314-8638).

Також судом встановлено, що позивачем здійснювалась реалізація основних засобів третьої групи. Відповідно до даних бухгалтерського обліку вартість реалізованих основних засобів становить 3 780 702 грн. з податком на додану вартість, в тому числі за 2007р. -1 103 177 грн., 2008р.- 2 107 975 грн., 2009р.-569 550 грн.

За даними бухгалтерського обліку -Дт. рах.742 „Доход від реалізації необоротних активів" Кт. рах. 79 „Фінансові результати" , відображена реалізація основних засобів в сумі: 3 149 596 грн. (без ПДВ) , в тому числі:

919314,0грн. за період з 01.07.-31.12.2007р.;

1755657,00грн. за 2008р.;

474625,00грн. за 2009р.

Проте, згідно з даними податкового обліку в таблиці 2 додатку до Декларації з податку на прибуток балансова вартість основних засобів складає 69 521 грн., в тому числі за 2007р. -8 638 грн., 2008р. -60 883 грн., 2009р. -0,0 грн.

Відповідно до п.п.8.4.4 п.8.4 ст.8 „У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу основних фондів. Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.

Таким чином, платником занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток за перевірений період від реалізації основних засобів в сумі 3 080 075 грн., в тому числі за 3-й кв. 2007р. -500 085 грн., 4-й кв. 2007 р. -410 591 грн., 1-й кв. 2008 р. -33 188 грн., 2-й кв. 2008р. -5 167 грн., 3-й кв. 2008 р. -50 620 грн., 4-й кв. 2008р. -1 605 799 грн., 3-й кв. 2009 р. -37 500 грн., 4-й кв. 2009 р. -437 125 грн.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними, та в цій частині не підлягають задоволенню

Стосовно доводів позивача про протиправність висновків відповідача щодо завищення задекларованих показників у рядку 04.10 Декларацій «витрати на поліпшення основних фондів», суд зазначає таке.

Судом встановлено, що згідно з показниками, відображеними у рядку 04.10 Декларацій „ Витрати на поліпшення основних фондів ", за період з 01.07.2007 по 31.03.2010р.,в сумі 345303грн. встановлено, що позивач здійснював ремонт основних фондів.

За результатами перевірки відображеного показника за період з 01.07.2007- 31.03.2010р., в сумі 345 303 грн. на підставі таких документів: Акти прийому- здачі відремонтованих, реконструйованих, модернізованих основних засобів, встановлено завищення задекларованих ЗАТ „Автонавантажувач" показників на 248 241 грн., в тому числі: за 4-й квартал 2007р. в сумі 143 900 грн., за 1- й квартал 2008р -4542 грн., 2-й кв. 2008 р. -21 681 грн., 4-й кв. 2008 -78 118 грн.

Відповідно до п.п.8.7.1. п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 (із змінами і доповненнями) - платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу. і

Відповідно до п.п.5.2.10 п.5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 (із змінами і доповненнями) до валових витрат включається - суми витрат, пов'язаних з поліпшенням осн<жних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Судом встановлено, що станом на 01.01.2007 року згідно Розрахунку амортизаційних відрахувань (таблиця №2 до Декларації по податку на прибуток підприємств), сукупна балансова вартість основних фондів на початок звітного періоду становить 881046 грн. Отже, платник податків - ЗАТ „Автонавантажувач" мав право віднести до складу валових витрат в 2007 році витрати на поліпшення основних фондів в сумі - 88105,0 грн. Проте, ЗАТ „Автонавантажувач" згідно з даними податкового обліку віднесено в четвертому кварталі 2007р. до складу валових витрат витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів в сумі 232 005 грн., зайво віднесено на валові витрати 143 900 грн. (232005-88105).

Таке ж порушення допущене позивачем і за 2008р. станом на 01.01.2008 року згідно з Розрахунку амортизаційних відрахувань (таблиця №2 до Декларації по податку на прибуток підприємств), сукупна балансова вартість основних фондів на початок звітного періоду становить 35344 грн. Отже, позивач мав право віднести до складу валових витрат в 2008 році витрати на поліпшення основних фондів в сумі - 3534,0 грн. Проте, позивач згідно з даними податкового обліку віднесено у 2008 році до складу валових витрат витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів в сумі 107 875 грн., в тому числі: І квартал 2006 року - 8076,0 грн.; І півріччя 2006 року - 29757,0 грн.; 9 місяців 2006 року - 29757,0 грн.; 2008 рік - 107875,0 грн. Отже, за 2008 рік підприємством зайво віднесено на валові витрати 104 341 грн.(107875-3534).

Таким чином, в порушення п.п. 5.2.10 п.5.2. ст. 5, п.п. 8.7.1. п.8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97 (із змінами і доповненнями), позивачем завищено валові витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів на суму 248241,0 грн., в тому числі по періодах: IV-й квартал 2007 рік -143 900, 0 грн.; 1-й квартал 2008р.- 4542 грн.; II -й квартал 2008р.- 21 681 грн.; IV -й квартал 2008 рік - 78118,0 грн.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними, а тому в цій частині не підлягають задоволенню

Із врахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення -рішення від 29.04.2011р. №00001782320 (від 19.10.2010р. №0001782320/0) є протиправними та підлягають скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 805 951 грн., що визначена судом наступним чином. Загальна сума заниженого об'єкта оподаткування становить 7 402 896 грн., загальна сума заниженого податку на прибуток 1 850 522, 50 грн. Судом встановлено протиправність відповідних податкових повідомлень - рішень відповідача в частині в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за операціями позивача із ТзОВ «Вест -Торг -2»та ВАТ «Оргхім»на суму 662 583 грн. і 143 368 грн. відповідно.

З огляду на те, що судом частково визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення -рішення від 29.04.2011р. №00001782320 (від 19.10.2010р. №0001782320/0), є протиправним та підлягає скасуванню і податкове повідомлення -рішення №0000152320 від 29.04.2011р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі штрафні (фінансові) санкції -201 487 грн., що визначено судом наступним чином. Сума штрафних (фінансових) санкцій нарахованих за операціями позивача із ТзОВ «Вест -Торг -2»та ВАТ «Оргхім»становить 165 645 грн. і 35842 грн., загальна сума штрафних (фінансових) санкцій 462 631, 00 грн.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, на користь позивача належить стягнути судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області від 29.04.2011р. №00001782320 (від 19.10.2010р. №0001782320/0) в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 805 951 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області від 29.04.2011р. №0000152320 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток штрафні (фінансові) санкції в розмірі 201 487 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Автонавантажувач»судовий збір в сумі 1 грн. 48 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до частини 3 статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 21 грудня 2012 року.

Суддя Мричко Н.І.