Постанова № 28505997, 10.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 р. Справа № 2029/2а-400/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Любчич Л.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.06.2012р. по справі № 2029/2а-400/12

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради , Харківського обласного центру по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій

про про перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради (надалі по тексту перший відповідач), Харківського обласного центру по нарахуванню і виплаті допомоги та контролю за призначенням і виплатою пенсій (надалі по тексту другий відповідач), в якому просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність та відмову Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій у нарахуванні позивачу одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров"ю як ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду 2 групи, внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС , згідно вимог ч. 1 ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (тобто у розмірі 45-ти мінімальних заробітних плат);

- зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради здійснити про зобов"язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров"ю як ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду 2 групи, внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС , згідно вимог ч. 1 ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у 2002 році на момент виплати;

- зобов"язати Харківський обласний центр по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій виплатити позивачу заборгованість за шкоду, заподіяну здоров"ю з урахуванням вимог ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" тобто у розмірі 45 мінімальних заробітних плат та з розрахунком мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.06.2012 року задоволено позов ОСОБА_1. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової компенсації у розмірі передбаченому ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними. Визнано дії Харківського обласного центру по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової компенсації в розмірі передбаченому ст. 48 акону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними. Зобов"язано Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради нарахувати та сплатити за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_1 одноразову компенсацію відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов"язано Харківський обласний центр по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій здійснити виплату заборгованості ОСОБА_1.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, перший відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.06.2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС першої категорії захворювання якого пов'язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та згідно з висновком МСЕК є інвалідом другої групи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі, визначеному ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

При ухваленні рішення судом було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається довідки Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради від 09.12.2010 року № 6949/4-03, виплата позивачу одноразової компенсації при встановленні третьої групи не проводилася, але 26.10.2010 року було призначено одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров"ю при первинному встановленні третьої групи інвалідності у розмірі 189,60 грн та виплачено у лютому 2010 році. При встановленні другої групи інвалідності позивачу було сплачено у квітні 2002 році різницю одноразової компенсації у зв"язку з підвищенням групи інвалідності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 16.11.2010 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, щодо виплати компенсації при встановленні 2 групи що мали місце у 2002 році.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З набуттям чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453- IV зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців. Тобто перебіг шестимісячного строку у спірних правовідносинах розпочався з 30.07.2010р.

Оскільки до 30.07.2010 року для звернення до суду з адміністративним позовом було встановлено річний строк, позивач не міг бути обізнаний про його скорочення до шести місяців і міг обґрунтовано очікувати на захист свого права в судовому порядку відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 30.07.2010р.)

Виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі "Мельник проти України" (заява №23436/03), колегія суддів вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин положення ч. 2 с. 99 КАС України, в редакції, яка діяла до 30.07.2010 року.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, річний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 16.11.2009 року.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.

При цьому, колегія суддів зазначає, що правовідносини по даній категорії справ розглядаються, в першу чергу, виходячи з правомірності або неправомірності дій органу владних повноважень, строк оскарження яких передбачений КАС України, а тому положення ст. 76 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 08.02.1995 року, яким встановлено що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, строком давності не обмежується, до даних правовідносин не застосовується.

Отже позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату одноразової компенсації при встановленні ІІ групи інвалідності за 2002 рік підлягають залишенню без розгляду.

Щодо вимоги позивача про виплату одноразової компенсації при встановленні 3 групи інвалідності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№796.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена компенсаціями при встановленні групи інвалідності, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат.

Частиною 3 зазначеної статті визначено, що виплата зазначеної компенсації здійснюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності.

При цьому колегія суддів зазначає, що зазначена виплата компенсації має разовий характер. Таким чином, право особи на їх отримання та обов'язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

З матеріалів справи, вбачається, що виплата одноразової компенсації при встановленні інвалідності 3 групи було виплачено у 2010 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року за № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо відсутності підстав у першого відповідача здійснювати позивачу виплату одноразової компенсації у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року за № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з наступного.

Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом № 796-ХІІ зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема одноразової компенсації. Навпаки, у частині 1 статті 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

У Законі № 796-ХІІ викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до частини 1 статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою, конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом № 796-ХІІ, є безпідставним.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, виходячи з системного аналізу ч.2 ст.19, ст.. 152 Конституції України, ст.48 Закону №796-ХІІ та приписів ч.4 ст.9 КАС України, відповідач не мав підстав застосовувати постанову постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року за № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та був зобов'язаний діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 48 Закону №796-ХІІ, який має вищу юридичну силу ніж зазначена постанова, нараховувати та здійснювати позивачу виплату одноразової компенсації у розмірі, визначеному абз. 4 ч. 1 ст.48 Закону №796-ХІІ.

За таких обставин та з урахуванням вимог ст.48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач по справі повинен виплатити позивачу одноразову компенсацію виходячи із сум мінімальної заробітної плати на момент встановлення інвалідності.

Також, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про покладення на Харківський обласний центр по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій обов'язку виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової компенсації, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936 "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплата компенсацій та допомог певних видів, передбачених Законом України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації громадян.

Отже, саме на Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради покладено обов'язок щодо здійснення позивачу виплати зазначеної компенсації.

Між тим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо покладання на Харківський обласний центр по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій обов'язку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової компенсації.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень Харківського обласного центру по нарахуванню і виплаті допомог та контролю за призначенням і виплатою пенсій, що Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради є головним розпорядником нижчого рівня, який здійснює призначення та виплату відповідних соціальних виплат.В Харківській області існує дві системи нарахування і виплати соціальних допомог та компенсацій: централізована і децентралізована.

В централізованій системі системі Центр на підставі розпорядження у відповідних районах управлінь праці та соціального захисту населення проводить нарахування, готує виплаті документи та відправляє їх до вузлів зв"язку та установ банків, складає звітність.

Орджонікідзевський район м. Харкова є децентралізованим районом, який призначає допомоги і компенсації, та здійснює виплату самостійно. Повноваження Центру на Орджонікідзевський район м. Харкова не розповсюджується.

Виходячи з наведеного Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові зобов'язане призначити, нарахувати та виплатити позивачу одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров"ю як ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду 3 групи, внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Таким чином, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, із прийняттям нової постанови часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, зобов'язане призначити п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради задовольнити частково.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.06.2012р. по справі № 2029/2а-400/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню і виплаті допомоги та контролю за призначенням і виплатою пенсій про зобов"язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразової компенсації при встановленні інвалідності ІІ групи у 2002 р. згідно вимог ч. 1 ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - залишити без розгляду.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату одноразової компенсації при встановленні 3 групи інвалідності в розмірі, визначеному ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової компенсації при встановленні 3 групи інвалідності в розмірі, визначеному ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради провести перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової компенсації при встановленні 3 групи інвалідності в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, відповідно до ч. 1 ст. ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Макаренко Я.М.Судді Любчич Л.В. Мінаєва О.М.