Ухвала суду № 28505955, 03.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2012 р.Справа № 2024/2а-5110/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.07.2011р. по справі № 2024/2а-5110/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області

про перерахунок та виплату щорічної разової допомоги до 5 травня,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 20.06.2011р. звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання дій неправомірними щодо відмови у здійснення перерахунку та виплати одноразової компенсацію у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік в розмірах, передбачених ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03.09.2012 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік, відповідно ч.4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент виплат з урахуванням виплачених сум.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України, апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії інвалід II групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має статус ветерана війни-інваліда війни 2 групи.

Задовольняючи позовні вимоги за 2011 рік, суд першої інстанції виходив з пріоритетності норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» над іншими нормативно-правовими актами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інвалідам війни другої групи встановлена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до вимог ч.3 ст.46 Конституції України, пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначається Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії". За змістом абзацу третього ст.1 вказаного Закону, державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальні допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижче прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для визначення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендії та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Колегія суддів дійшла висновку, що визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомоги. Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, визначеної в Законі України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. N 107-УІ ст.. частину п'яту ст.. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у новій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України"

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. у справі «Щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення підпункту "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Колегія суддів зазначає, що після визнання неконституційним положення підпункту "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не змінювалась та не зупинялась, а отже виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, в 2011 році застосуванню підлягає саме ст. 13 вказаного Закону, а не Постанова Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року.

Статтею 21 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік» установлено в 2011 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.

За таких обставин та з урахуванням вимог ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідач по справі в 2011 році повинен здійснити нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій з віком.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог щодо визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу в 2011 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій з віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 197, 183-2, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.07.2011р. по справі № 2024/2а-5110/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Калитка О. М.Судді Бенедик А.П. Калиновський В.А.