Постанова № 28504778, 20.12.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/11882/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С.

секретаря судового засідання Лєскіні М.С.

сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Партнер Груп»про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ «ТД «Партнер Груп», в якому просив стягнути з відповідача на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 23562,50 грн. та пеню за порушення сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 42,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем не дотримано нормативу щодо працевлаштування на підприємстві осіб-інвалідів за 2011 рік, чим порушено вимоги ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у зв'язку з цим, відповідач повинен був сплати адміністративно-господарські санкції у розмірі 23562,50 грн., проте самостійно такі санкції не сплатив, а тому позивач просить суд стягнути такі санкції з відповідача у судовому порядку.

Позивач у судове засідання не з`явився, проте надав до суду клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив розглянути дану справу без участі його представника.

Відповідач про дату час та місце розгляду справи неоднаразово повідомлявся шляхом направлення на юридичну адресу рекомендованим листом з повідомленням судової повістки, проте, до суду повертались конверти з відміткою за «закінченням терміну зберігання». Відповідно до ч 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Крім того суд зазначає, що адреса на яку надсилались рекомендовані листи з повідомленням співпадає з місцезнаходженням юридичної особи, зазначеним у ЄДР юридичних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розгляд справи провести без участі відповідача за на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази та оцінивши доводи позовної заяви, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ТД «Партнер Груп»є суб`єктом підприємницької діяльності який використовує найману працю.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів був поданий звіт за форою 10-ПІ від 20.02.2012 року про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік відповідно до якого: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 16 осіб; кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»становить 1 особа; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлено інвалідність 0 осіб; річний фонд оплати праці штатних працівників 377000 грн.

На думку позивача, відповідач не виконав встановлений законом норматив щодо працевлаштування осіб-інвалідів, а тому він повинен був самостійно визначити в звіті та сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 23562,50 грн. до 15.04.2012.

Так, правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі з приводу здійснення відповідачем свого обов'язку у сфері соціального захисту інвалідів врегульовані ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі -Закон).

Відповідно до преамбули Закону, він визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, гарантії їм рівної з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 19 Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно ч. 1-3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахування причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико - соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 18-1 Закону, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно п.3.7 Порядку нарахування пені та її сплати що затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 №223, за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує пеню виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на дату її подання.

З наданих позивачем доказів вбачається, що на підприємстві відповідача протягом 2011 року не було працевлаштовано жодної особи, якій відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, при нормативі відповідно до закону 1 особа, чим порушено вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити штрафні санкції у розмірі 23562,50 грн. за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів.

Разом з тим суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження виконання вимог ст. 18, 19 цього закону та відсутності своєї вини у невиконанні нормативу щодо працевлаштування інвалідів відповідач суду не надав.

Згідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативи щодо працевлаштування інвалідів у 2011 році та пені за іх несплату, а тому адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Партнер Груп» про стягнення адміністративно-господарських санкцій - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Партнер Груп» (ЄДРПОУ 32906083) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ЄДРПОУ 25005978) адміністративно-господарські санкції у розмірі 23562,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Партнер Груп» (ЄДРПОУ 32906083) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ЄДРПОУ 25005978) пеню за несплату адміністративно-господарських санкцій у розмірі 42,39 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.С. Луніна