Постанова № 28499886, 27.12.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2012 року м. Львів № 2а-6687/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб професійного футболу «Карпати»до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клуб професійного футболу «Карпати»(далі - ТОВ «КПФ «Карпати») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2012 року № 0003722300/11227, № 0003812300/11226 та № 0003822300/11228. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не надав належної правової оцінки господарським правовідносинам ТОВ «КПФ «Карпати»з його контрагентами ПП «Рарог»та ПП «Львів-Металбуд»щодо надання послуг та виконання робіт, відтак дійшов до безпідставних висновків про завищення валових витрат за ІІ квартал 2010 року, заниження податку на додану вартість за грудень 2009 року, а також про завищення податкового кредиту за квітень-травень 2010 року. На підтвердження обставин, якими підтверджується реальність господарських операцій з названими вище контрагентами представник позивача надав копії всіх наявних у нього первинних документів (договори, довідки про вартість виконаних робіт та акти про їх приймання встановленої форми, податкові накладні, платіжні документи, відомості з карток бухгалтерського обліку тощо), якими оформлено господарські операції щодо виконання будівельних робіт та надання послуг. Позивач вважає, що долучені до справи документи доводять обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, тому просить позов задовольнити повністю. Представник позивача подав клопотання від 27.12.2012 року про розгляд справи без його участі; зазначив також, що позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Спірні податкові повідомлення-рішення прийнято за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «КПФ «Карпати»з питань взаєморозрахунків з ПП «Рарог»за квітень 2010 року, травень 2010 року та ПП «Львів-Металбуд»за грудень 2009 року, результати якої оформлено актом № 1243/103/22-1009/31805003 від 05.07.2012 року. Під час перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «Львів-Металбуд»орган ДПС встановив, що у названого підприємства відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси та транспортні засоби, що в цілому свідчить про те, що ця юридична особа фактично не могла займатись господарською діяльністю. Враховуючи ще й ту обставину, що у ТОВ «КПФ «Карпати»немає актів виконаних робіт, податковий орган вирішив, що ПП «Львів-Металбуд»фактично не виконувало робіт по реконструкції переходу на стадіоні «Україна»згідно з умовами договору про надання послуг від 30.09.2008 року. Під час перевірки орган ДПС врахував також те, що у провадженні слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області є кримінальна справа щодо обвинувачення ОСОБА_1, директора ПП «Львів-Металбуд», у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 28, 205, 212, 358, 366 КК України, а також висновки акта від 29.02.2012 року, складеного за наслідками перевірки ПП «Львів-Металбуд»за період з 01.08.2009 року по 31.03.2010 року, суть яких зводиться до того, що діяльність названого суб'єкта зводилась до укладення фіктивних правочинів з метою надання неправомірної податкової вигоди третім особам. З приводу іншого контрагента позивача -ПП «Рарог», в акті перевірки від 05.07.2012 року зазначено про те, що документів чи їх копій, які б підтверджували його фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «КПФ «Карпати»за період квітень-травень 2010 року в останнього немає, оскільки їх вилучили працівники слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області відповідно до постанови про проведення виїмки від 10.12.2010 року. При перевірці взаєморозрахунків позивача з ПП «Рарог»податковий орган використав, зокрема, акт ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 23.05.2012 року, який було складено за наслідками перевірки ПП «Рарог»з питань перевірки показників декларації з податку на додану вартість за 2009-2011 роки. У цьому акті також зазначено про фіктивність господарської діяльності названого підприємства та нікчемність правочинів за його участі. У свою чергу відповідач дійшов висновку, що господарські операції позивача з ПП «Рарог»не мають реального характеру і не породжують правових наслідків. У підсумку перевірки ТОВ «КПФ «Карпати»податковий орган зазначив, що позивач занизив податок на додану вартість за грудень 2009 року на суму на 2500 грн., та завищив податковий кредит за квітень 2010 року -на суму 150000 грн. і травень 2010 року -на суму 95833 грн. З тих же підстав орган ДПС дійшов висновку про заниження податку на прибуток за перше півріччя 2010 року на суму 39063 грн. На основі таких висновків податковий орган прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, і на думку останнього підстав для їх скасування немає. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою представника податкового органу про отримання судової повістки. Причин неявки відповідач не повідомив і клопотань процесуального характеру також не подавав.

З огляду на наведені вище обставини суд на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд з'ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ТОВ КПФ «Карпати»зареєстроване як юридична особа державним реєстратором Львівської міської ради і перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова. Для здійснення своєї статутної діяльності товариство має у власності торговий комплекс загальною площею 7977, 7 кв. м, який розташований за адресою: м. Львів, вул. Липова Алея, буд. 5. Торговий комплекс складається з ринкових павільйонів, між павільйонної галереї та адміністративно-торгового корпусу. Зазначене майно позивач набув у власність на підставі договору купівлі-продажу від 10.10.2008 року, копія якого разом з актом приймання-передачі майна та витягом з Єдиного державного реєстру правочинів долучено до матеріалів справи (а.с.125-131). Крім того, товариство на умовах договору оренди від 20.08.2008 року за № Г-6508-8 з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради користується нежитловими приміщеннями стадіону «Україна», які складаються зі службового корпусу, склад-магазину, вбиральні, коментаторської трибуни, службового корпусу головної трибуни, каси, табло, трансформаторної, котельні, сауни, складу, гаражу, навісу, гараж-майстерні, побутових приміщень. Копія зазначеного договору, а також акт приймання-передачі майна, яке є предметом цього договору разом з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів долучено до матеріалів даної справи (а.с. 132-138).

19 серпня 2008 року ТОВ «КПФ «Карпати»(за договором -Замовник) та ПП «Львів-Металбуд»(за договором -Виконавець) підписали договір № 19/08-08 на реконструкцію переходу стадіону «Україна», відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи: реконструкцію переходу стадіону «Україна»у відповідності до умов даного договору, після чого замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її. У п.3.1 Договору передбачено, що взаєморозрахунки між сторонами здійснюються по безготівковому розрахунку і національній валюті. Остаточний розрахунок за виконані роботи, відповідно до п. 2.3 Договору, проводиться на підставі актів виконаних робіт, які складаються Виконавцем та погоджуються Замовником на умовах даного договору.

Виконання договірних зобов'язань, обумовлених у договорі від 19.08.2008 року підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2008 року типової форми № КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2008 року типової форми № КБ-2 на суму 40015,20 грн. (а.с. 24-29).

25 грудня 2009 року ТОВ «КПФ «Карпати»сплатив частину вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за договором від 19.08.2008 року в сумі 15000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25.12.2009 року № 5869 (а.с. 30). По факту оплати ПП «Львів-Металбуд»видало позивачу податкову накладну № 1257 від 25.12.2009 року на загальну суму 15000 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2500 грн. (а.с. 31). Зазначену у цій накладній суму податку на додану вартість ТОВ «КПФ «Карпати»відніс до складу податкового кредиту за грудень 2009 року. Господарські операції, про які йде мова, відображено також у бухгалтерському обліку товариства, на підтвердження чого представник позивача долучив копії карток рахунку № 631 та оборотно-сальдову відомість по рахунку № 631 за грудень 2009 року (а.с. 32, 33).

Стосовно взаємовідносин з ПП «Рарог»протягом квітня - травня 2010 року суд встановив, що із названим контрагентом позивач уклав три договори. Під час судового розгляду справи представник позивача, обґрунтовуючи правомірність віднесення сум до складу валових витрат та формування податкового кредиту за результатами господарських операцій з ПП «Рарор», зокрема, зазначив, що договірні та інші документи його фінансово-господарської діяльності із зазначеним вище суб'єктом господарювання вилучили працівники ОВС ОАБ УПМ ДПА у Львівській області, про що складено протокол виїмки від 17.12.2010 року. У зв'язку з тим, що позивач позбавлений можливості надати вилучені правоохоронними органами документи, якими він доводить обґрунтованість позовних вимог, 04 жовтня 2012 року суд постановив ухвалу про витребування доказів, якою зобов'язав слідчий відділ податкової міліції ДПА у Львівській області надати суду належно завірені копії первинних документів згідно з протоколом виїмки від 17.12.2010 року. На виконання вимог ухвали суду від 04.10.2012 року слідчий відділ податкової міліції ДПА у Львівській надіслав суду витребувані документи. На основі долучених до справи доказів суд встановив, що договірні відносини ТОВ «КПФ «Карпати»та ПП «Рарог»полягали у наступному:

05 квітня 2010 року ТОВ «КПФ «Карпати (за договором -Замовник) та ПП «Рарог»(за договором -Виконавець) уклали договір, предметом якого є надання послуг з розробки та виготовлення індивідуальних презентаційних матеріалів про футболістів ФК «Карпати»на основі результатів участі у всеукраїнських змаганнях з футболу серед команд клубів ОПФКУ «Прем'єр-Ліга»сезону 2009/2010 років, а також змагань ОФК «Професіональна футбольна ліга України»сезону 2009/2010 років для їх оцінки, капіталізації та підняття трансферної вартості футболістів. Вартість послуг, відповідно до п. 2.1 цього Договору, становить 600000 грн. Оплата послуг згідно з даним Договором здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг. Такий акт сторони підписали 29 квітня 2010 року, у якому зазначили про те, що послуги, які є предметом цього Договору, було надано із дотриманням умов п. 1, п. 3 Договору від 05.04.2010 року і Сторони не мають одна до одної жодних претензій щодо наданих послуг (а.с. 211). Крім того, на підтвердження фактичного виконання договірних зобов'язань за згаданим Договором представник позивача долучив також DVD -диск з прикладами презентаційних матеріалів (а.с. 102).

05 квітня 2010 року ТОВ «КПФ «Карпати (за договором -Замовник) та ПП «Рарог»(за договором -Виконавець) уклали також договір № 9, відповідно до якого ПП «Рарог»зобов'язався провести ремонт торгового центру «Україна»; зміст та вартість виконаних за цим Договором робіт відображено у долучених до матеріалів цієї справи довідці про вартість виконаних робіт за травень 2010 року типової форми № КБ - 3 та акті приймання виконаних підрядних робіт типової форми № КБ -2 за травень 2010 року на суму 575000 грн., які оформлено по звершенні ремонтних робіт (а.с. 214-219).

07 квітня 2010 року ТОВ «КПФ «Карпати»(за договором -Замовник) та ПП «Рарог»(за договором -Виконавець) підписали договір, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався надати послуги на виготовлення індивідуальних нормативів з харчування для спортсменів -футболістів ФК «Карпати». Загальна вартість послуг за умовами цього договору становить 300000 грн. з ПДВ. Оплата послуг, відповідно до п. 4.1 цього договору, здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця після підписання сторонами акта приймання -передачі наданих послуг. Такий акт сторони підписали також 29 квітня 2010 року, у якому підтверджено факт надання послуг за вищезазначеним договором, загальна вартість яких становить 300000 грн., а також зазначено про те, що послуги, які були предметом цього Договору, надано із дотриманням умов п. 1, п. 3 Договору від 07.04.2010 року і Сторони не мають одна до одної жодних претензій щодо виконання умов Договору (а.с. 210). На підтвердження фактичного надання послуг за договором від 07.04.2010 року представник позивача долучив також фотокопії результатів дослідження на харчову непереносимість на основі визначення індивідуального гемокоду кожного з футболістів (а.с. 43-74).

Загальна вартість послуг відповідно до зазначених вище договорів становить 1457000 грн., які ТОВ «КПФ «Карпати»оплатило у повному обсязі, свідченням чого є долучені до матеріалів справи платіжні доручення № 6743 від 03.08.2010 року, № 218 від 15.09.2010 року, № 450 від 28.10.2010 року (а.с. 75-77). Безготівкові розрахунки позивача з його контрагентом ПП «Рарог»відображено також і в бухгалтерському обліку товариства, на підтвердження чого представник позивача долучив картки рахунку № 631, № 6852 (а.с. 140-142).

По факту виконання договірних зобов'язань ПП «Рарог»виписало позивачу податкову накладну № 011 від 30.04.2010 року на суму 900000 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 150000 грн. та податкову накладну № 020 від 31.05.2010 року на суму 575000 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 95833 грн. (а.с. 212, 213). Зазначені у них суми податку на додану вартість позивач відніс до складу податкового кредиту за квітень і травень 2010 року відповідно, що також вплинуло на показники податкового кредиту названих податкових періодів, та, відповідно, відображено у додатку № 5 до декларацій за ці два місяці. Крім того, за наслідками взаємовідносин та розрахунків з ПП «Рарог»позивач відніс до складу валових витрат підприємства за І півріччя 156250 грн.

У червні 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова провела позапланову виїзну перевірку ТОВ «КПФ «Карпати»з питань взаєморозрахунків з ПП «Рарог»за квітень і травень 2010 року та з ПП «Львів-Металбуд»за грудень 2009 року, за наслідками якої склала акт № 1243/103/22-1009/31805003 від 05.07.2012 року (далі -акт перевірки від 05.07.2012 року). У висновках цього акта перевірки податковий орган зазначив, що ТОВ «КПФ «Карпати»порушило: 1) вимоги п. 5.1, пп. 5.2.1. п. 5.2, пп. 5.3.9. п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток за період І півріччя 2010 року, у тому числі за ІІ квартал 2010 року на суму 39063 грн.; 2) вимоги пп. 7.3.1. п. 7.3, п.п. 7.4.1. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість за грудень 2009 року в сумі 2500 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 18.2) в результаті зарахування від'ємного значення різниці поточного (звітного) податкового періоду у зменшення податкового боргу з ПДВ (ряд. 22.1) за квітень 2010 року -в сумі 150000 грн., за травень 2010 року -в сумі 95833 грн. Судячи зі змісту акта перевірки від 05.07.2012 року, при перевірці ТОВ «КПФ «Карпати»відповідач взяв до уваги результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Львів-Металбуд»з питань взаєморозрахунків з ПП «Перфектбуд»за період з 01.08.2009 року по 31.03.2010 року, оформленої актом № 342/23-1/32053687 від 29.02.2012 року. У згаданому акті йдеться про те, що названий контрагент позивача відображав господарські операції щодо придбання товарів, робіт, послуг та їх наступного продажу покупцям, яких в дійсності не було, а також про укладення ним цивільно-правових угод та проведення транзитних операцій, що мають на меті надання податкової вигоди іншим контрагентам. Крім того, в акті перевірки від 05.07.2012 року орган ДПС зазначив про те, що у провадженні слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області є кримінальна справа щодо обвинувачення ОСОБА_1 -директора ПП «Львів-Металбуд», у вчиненні злочинів, передбачених ст. 28, ст. 205, ст. 212, ст. 358, ст. 366 КК України. З покликанням на постанову слідчого від 02.09.2011 року податковий орган в своєму акті від 05.07.2012 року зазначив про те, що будучи директором названого підприємства ОСОБА_1 з метою ухилення від сплати податків та з метою надання послуг по мінімізації сплати податків для низки підприємств Львівської та інших областей, організувала реєстрацію, придбання та перереєстрацію інших суб'єктів господарювання. Що стосується взаємовідносин позивача з ПП «Рарог»в акті перевірки від 05.07.2012 року податковий орган зазначив про те, що на час проведення перевірки документів, які б підтверджували фінансово-господарські відносини цих суб'єктів у позивача немає, оскільки їх вилучили посадові особи слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області. Натомість, податковий орган використав раніше складений акт перевірки ТОВ «КПФ «Карпати»№ 1975/331/23-1/31805003 від 29.12.2010 року, складеного за наслідками планової виїзної перевірки на предмет дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року. За допомогою цього акта відповідач встановив, які документи підтверджували взаєморозрахунки ТОВ «КПФ «Карпати»з ПП «Рарог»(договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, відомості з бухгалтерського обліку). Поряд з тим, орган ДПС зазначив, що відповідно до іншого акта № 943/91/30276093 від 23.05.2012 року, складеного за наслідками невиїзної документальної перевірки ПП «Рарог»на предмет перевірки показників декларації з податку на додану вартість за 2009- 2011 роки, встановлено, що це підприємство відображало господарські операції, які насправді не відбувались, а також укладало цивільно-правові договори без мети настання правових наслідків, які ними обумовлювались. Крім того, встановлено, що ПП «Рарог»проводило цілу низку транзитних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди третім особам для штучного формування податкового кредиту. На основі наведеного вище, податковий орган в акті перевірки від 05.07.2012 року зазначив, що господарські операції з ПП «Львів-Металбуд»та з ПП «Рарог», які ТОВ «КПФ «Карпати»відобразило у своєму бухгалтерському та податковому обліках не мають реального характеру і достатньої доказовості.

На підставі акта перевірки від 05.07.2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийняла три податкових повідомлення-рішення від 19.07.2012 року: № 0003722300/11227, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «КПФ «Карпати»з податку на прибуток на суму 48829грн., у т.ч. 39063 грн. - за основним платежем, 9766 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0003812300/11226, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 150000 грн. - за квітень 2010 року та 95833 грн. -за травень 2010 року; № 0003822300/11228, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «КПФ «Карпати»з податку на додану вартість на загальну суму 3125 грн., у т.ч. 2500 грн. -за основним платежем, 625 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Поряд з тим, Конституція встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

До набрання чинності Податковим кодексом України відносини, пов'язані зі справлянням податку на прибуток та відносини щодо внесення до бюджету податку на додану вартість регулювались Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі -Закон № 334) та «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі -Закон № 168).

Відповідно до п. 5.1., підп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Згідно з підп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу), відповідно до підп. 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 Закону № 334, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 1) або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; 2) або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За змістом ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 9 названого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають

Як передбачено п. 5.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року за № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: - у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Отже, валові витрати повинні підтверджуватися первинними обліковими документами, а при встановленні відсутності таких документів при перевірці податковий орган повинен вказати перелік відсутніх документів.

Відповідно до підп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підп. 7.2.3., 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до підп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Вищий адміністративний суд України в своєму листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»роз'яснив, що не є підставою для відмові у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Зважаючи на наведене, а також відповідно до статті 61 Конституції України, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

При вирішенні спору суд виходить з наступних мотивів:

ТОВ «Клуб професійного футболу «Карпати»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради та є суб'єктом господарської діяльності. Відповідно до ліцензії № 326913 серії АВ, виданої Міністерством України у правах сім'ї, молоді та спорту, видами діяльності ТОВ «КПФ «Карпати»є діяльність з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні.

Протягом періоду, який був предметом згаданої вище позапланової перевірки, результати якої оформлено актом від 05.07.2012 року, ТОВ «КПФ «Карпати»було учасником господарських взаємовідносин, зокрема, з ПП «Рарог»та ПП «Львів-Металбуд». Обидва підприємства є суб'єктами господарювання, відомості про них містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; крім того, вони перебувають на обліку як платники податків. У межах своєї статутної діяльності позивач в грудні 2008 року уклав один договір з ПП «Львів-Металбуд»про реконструкцію переходу стадіону «Україна». Результати виконаних робіт відображено у довідці за грудень 2009 року про їх вартість та акті приймання підрядних робіт встановлено форми № КБ-3 та № КБ-2 відповідно. Зауважень щодо форми та змісту зазначених там відомостей відповідач ані під час проведення перевірки, ані в процесі розгляду даної справи не висловив. По факту виконаних будівельних робіт позивач отримав від ПП «Львів-Металбуд»податкові накладні, що були підставою для формування податкового кредиту за грудень 2009 року. Інший договір про виконання ремонтно-будівельних робіт позивач уклав у квітні 2010 року з ПП «Рарог», про що уже теж зазначено вище. По факту виконання робіт сторони також підписали довідку про вартість виконаних робіт та акт приймання встановленої форми та змісту, з приводу яких відповідач також не висловив будь - яких зауважень. Окрім того, з ПП «Рарог»позивач уклав ще два договори про надання послуг, зміст яких наведено вище. Про те, що договірні зобов'язання сторони виконали належним чином і без будь-яких зауважень сторони підписали акти приймання-передачі виконаних робіт, що відповідно до умов тих же договорів є достатньою підставою для проведення розрахунку за виконану роботу. Після оплати вартості наданих послуг та виконаних робіт позивач як і належить отримав податкові накладні, що були підставою для формування податкового кредиту за квітень і травень 2010 року відповідно.

З приводу актів приймання виконаних будівельних робіт суд зазначає, що згадані вище акти приймання виконаних будівельних робіт відповідають вимогам до первинних документів, передбаченим у п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 року. Форма цих актів затверджена Наказом Міненергобуду України № 554 від 04.12.2009 року, а тому вони є належними підтверджуючими документами про отримання робіт, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку та формуються валові витрати в податковому обліку.

Відповідно до частини четвертої статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до частини другої статті 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Попри наявність належної первинної документації, відповідач все ж таки заперечив факт господарських операцій ТОВ «КПФ «Карпати»з ПП «Рарог»та ПП «Львів-Металбуд». Такі твердження відповідача, по суті, опосередковані його ж висновками, викладеними в акта перевірок контрагентів позивача ПП «Львів-Металбуд»та ПП «Рарог», які зводяться до того, що обидві юридичні особи не мають належного матеріального забезпечення, необхідного для самостійного ведення господарської діяльності, а всі укладені ними правочини не мали на меті настання правових наслідків, а спрямовані на штучне формування показників податкового кредиту. Слід зазначити, що період господарської діяльності позивача, який був об'єктом позапланової перевірки у червні 2012 року, вже був об'єктом перевірки на предмет дотримання вимог податкового законодавства у листопаді 2010 року, про що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова склала акт № 1975/331/23-1/31805003 від 29.12.2010 року. Копію витягу з цього акта перевірки представник позивача долучив до матеріалів даного позову. Як вірно зауважив позивач, за результатами проведеної перевірки податковий орган у підп. 3.2.3 акта від 29.12.2010 року зазначив, що за період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року ТОВ «КПФ «Карпати»задекларувало податку на додану вартість в сумі 2722107 грн., від'ємне значення податку на додану вартість -в сумі 248592 грн. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року не встановлено його завищення або заниження. Втім, уже в акті перевірки від 05.07.2012 року, податковий орган дійшов до протилежних висновків з приводу правильності формування позивачем податкового кредиту за грудень 2009 року, а також квітень-травень 2010 року.

З приводу такого підходу відповідача до перевірки правомірності декларування платником сум податку на додану вартість, а також формування валових витрат підприємства, варто зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу. У даному випадку суд взяв до уваги висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 31.01.2011 року в справі № 21-47а10 наступного змісту. Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищий адміністративний суд України у своєму інформаційному листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 року зазначив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

У п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 передбачено, що у висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Відповідно до п. 6 розділу ІІ цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація;. експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби (пп. 83.1.1. 83.1.2. 83.1.383.1.4. 83.1.6. п. 81.3 ст. 83 ПК України).

Всупереч наведеній нормі, орган ДПС досліджував дійсність правочинів, тобто фактично контролював дотримання платником податків цивільного законодавства. Проте, висновки про порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України відповідач зробив з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки ані Податковий кодекс України, ані Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. Податкові органи не наділені законодавцем компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм актів цивільного або господарського законодавства та не мають повноважень визнавати правочини нікчемними або такими, що не відповідають закону. Встановивши що правочин має ознаки фіктивного, податковий орган, діючи в межах своїх повноважень, повинен звернутися до суду з позовом про визнання цього правочину недійсним. До набрання рішенням суду законної сили правочин вважається дійсним, оскільки саме це є змістом презумпції, яка наведена у ст. 204 ЦК України. До цього часу податковий орган не може застосовувати наслідки недійсності правочину, зокрема й корегувати податкові зобов'язання, навіть якщо б у нього і були відповідні переконання.

За змістом статті 228 ЦК України у редакції, яка діє з 01 січня 2011 року, правочини, які були укладені з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, належать до оспорюваних. Таким чином, повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених позивачем за тими критеріями ознак, що містяться в складеному відповідачем акті, належать виключно до компетенції судових органів.

З цього приводу слід також додати, що відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», щоб вважати правочин нікчемним необхідні виключно законом передбачені для цього підстави, але й встановлення цього факту не входить до компетенції органу ДПС.

Висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

На основі наведено вище суд дійшов висновку, що прийняті на основі висновків акта перевірки від 05.07.2012 року податкові повідомлення-рішення від 19.07.2012 року № 0003722300/11227, № 0003812300/11226 та № 0003822300/11228 не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. Поряд з тим, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України суд приходить до висновку, що такі податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.

На підставі норми статті 94 КАС України суд присуджує понесені позивачем судові витрати (судовий збір) з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 128, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС № 0003722300/11227 від 19.07.2012 року, № 0003812300/11226 від 19.07.2012 року та № 0003822300/11228 від 19.07.2012 року.

Стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ «Клуб професійного футболу «Карпати»понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 2204 (дві тисячі двісті чотири) гривні.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Москаль Р.М.