Ухвала суду № 28499358, 12.12.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8953/12/0170/4

12.12.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Єланської О.Е. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Гоголєва І.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група"- Сиротін Олександр Геннадійович, довіреність № 134 від 16.12.11

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група"- Зубехіна Наталя Михайлівна, довіреність № 28 від 03.12.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 13.09.12 по справі № 2а-8953/12/0170/4

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" (вул. Куйбишева/Київська, 2/79 оф. 902,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М.Залки,1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002882204 від 08.08.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 08.08.2012 року №0002882204 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" (ідентифікаційний код 32177846) розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 27272,5 грн.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення.

Представник апелянта у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, а тому визнаючи неявку у судове засідання неповажною, колегія суддів розглядає справу у його відсутність.

Представники позивача у задоволенні апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, викладені у акті перевірки, про порушення позивачем вимог податкового законодавства необґрунтовані, доказами не підтверджені, а тому податкове повідомлення-рішення не може бути правомірним та підлягає скасуванню.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 19.09.2002 року (код в ЄДРПОУ 32177846), з 30.09.2002 року перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, зареєстроване у якості платника ПДВ (свідоцтво №100276770) з 19.10.2004 року.

Відповідно до Статуту, предметом діяльності позивача є, зокрема, загальне будівництво будівель. Позивач за КВЕД здійснює будівництво житлових і нежитлових будівель, надання інших допоміжних комерційних послуг, оптову торгівлю деревиною, будівельними матеріалами та має ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, згідно з переліком.

В період з 27.07.2012 р. по 03.08.2012 р. посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ПП "Інтерстрой-2011" у січні 2012 року, за результатами якої складено Акт від 03.08.2012 року №1300/22-3/32177846 (далі -Акт) згідно з висновками якого встановлено наступні порушення:

- ч.5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) щодо недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійсненими з ПП "Інтерстрой-2011" при придбанні та продажу товарів (послуг), які не були передані в порушення приписів ст.ст.662, 655, 656 ЦК України;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ у сумі 27272,5 грн. та зменшено суму від'ємного значення рядка 19 на суму 27272,5 грн.

Як зазначено в Акті перевірки, ці порушення виникли внаслідок того, що позивачем безпідставно сформований податковий кредит по податковим накладним, отриманим від ПП "Інтерстрой-2011" на підставі нікчемного правочину на суму ПДВ в розмірі 27272,5 грн., що відображено у податковій декларації з ПДВ.

Актом встановлено, що позивач при здійсненні господарської діяльності за січень 2012 року мав взаємовідносини з ПП "Інтерстрой-2011"(код ЄДРПОУ 37626563), вчинив правочин, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, тобто є нікчемним. Перевіркою встановлено, що ПП "Інтерстрой-2011" за юридичною адресою не знаходиться, не має необхідних умов для здійснення господарських операцій у відповідних обсягах, у нього відсутні трудові ресурси, складські приміщення, технічний персонал, основні фонди, засоби транспортування, з чого вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з метою податкової вигоди.

На підставі зазначеного Акту перевірки 08.08.2012 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002882204 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 27272,5 грн.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відповідність судового рішення приписам ст. 159 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Відповідно до п.п.14.1.181. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу наведених законодавчих норм слідує, що право покупця на податковий кредит обумовлено двома законодавчими вимогами: зв'язок витрат на придбання товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства та наявність належно оформленої податкової накладної (митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.п.14.1.36. п.14.1. ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п.п.2.1. "Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п.п.201.8-201.9 ст. 201 ПК України).

Отже, достатньою підставою для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Порядок, визначення суми податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню та строки проведення розрахунків з 01.01.2011 року встановлені ст. 200 ПК України, а саме:

Згідно з п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2. ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3. ст.200 ПК України).

Колегією суддів безперечно встановлено наявність у позивача відповідних документів для формування складу податкового кредиту лютого 2012 року по правовідносинам з ПП "Інтерстрой-2011" у січні 2012 року.

Так, між позивачем та ПП "Інтерстрой-2011"було вчинено правочин, за результатами якого ПП "Інтерстрой-2011" було виписано податкову накладну №31 від 13.01.2012 року на суму 163633,50 грн., у тому числі ПДВ в сумі 27272,25 грн., яка отримана позивачем 13.02.2012 року.

Податкова накладна, виписана ПП "Інтерстрой-2011" містить усі необхідні реквізити та відповідає вимогам передбаченим ст.201 ПК України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 21.12.2010 року №969.

Господарська операція з поставки товару (каменю 10) кількістю 35190,00 штук оформлена видатковою накладною №РН-28/1 від 13.01.2012 року на суму 163633,50 грн., у тому числі ПДВ в сумі 27272,25 грн.

Факт оплати позивачем 163633,50 грн., у тому числі ПДВ в сумі 27272,25 грн. за поставлений товар підтверджується платіжним дорученням від 13.01.2012 року №22 з відміткою банку. Господарська операція по правовідносинам з ПП "Інтерстрой-2011"у січні 2012 року у повному обсязі відображена у бухгалтерському обліку позивача по рахунку "63" "розрахунки з постачальниками та підрядчиками", що підтверджується журналом-ордером і відомістю по рахунку.

В ході розгляду справи також підтверджено подальше використання позивачем у своїй господарській діяльності товару (каменю), отриманого від ПП "Інтерстрой-2011".

Так, 02.08.2011 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Будівельна Компанія "Крим-Білдінг" (підрядник) укладено договір № 24П по виконанню робіт по встановленню внутрішніх перегородок, балконних огорож, базового каркасу з металоконструкцій для перегородок та монолітних включень на огорожах балконів на об'єкті "Житловий комплекс "Бриз" у м. Алушта по вул. Октябрьська в районі б. №32". Роботи виконуються із матеріалів замовника.

Матеріалами справи підтверджується, що придбаний позивачем камінь використовувався для передачі на склад підрядній організації ТОВ "Будівельна Компанія "Крим-Білдінг" у якості матеріалів Замовника для подальшого використання підрядною організацією при проведенні будівельно-монтажних робіт (кладка перегородок цегляних армованих) на будівельному об`єкті Житловий комплекс "Бриз". Зазначена передача каменю оформлена відповідними накладними (внутрішнє переміщення): б/н від 13.01.2012 року у кількості 8280 шт.;№14 від 16.01.2012 року у кількості 4140 шт.; №16 від 20.01.2012 року у кількості 2070 шт.;№23 від 24.01.2012 року у кількості 5060 шт.;№34 від 21.02.2012 року у кількості 12305 шт.; б/н від 12.03.2012 року у кількості 3335 шт. (а.с.77-82).

При виконанні будівельно-монтажних робіт (кладка перегородок цегляних армованих) ТОВ "Будівельна Компанія "Крим-Білдінг" використаний камінь у кількості 35190 шт. був включений у відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ -2) та відповідно у Довідці про вартість виконаних будівельних робіт (ф. КБ-3) як матеріали Замовника. Обсяги використання матеріальних ресурсів та вартості робіт при виконанні будівельних робіт відображені у підсумкових відомостях ресурсів (витрати за фактом) та у відомостях витрачених ресурсів витрат замовника (витрати за фактом), які додаються до відповідних Актів приймання виконаних будівельних робот.

За наявними в матеріалах справи документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача підтверджується факт здійснення поставки товару по взаємовідносинам з ПП "Інтерстрой-2011", а також подальше використання цього товару у господарській діяльності позивача

Позивачем сформовано податковий кредит лютого 2012 року з урахуванням суми податку на додану вартість, сплаченого за податковою накладною, що виписана ПП "Інтерстрой-2011"в сумі ПДВ 27272,25 грн.

Податковим кодексом України передбачені певні обмеження щодо формування податкового кредиту. Так, згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України суми, віднесені до складу податкового кредиту, мають бути обов'язково підтверджені відповідними документами, в тому числі податковими накладними. В разі недотримання цього правила платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна, яка була виписана ПП "Інтерстрой-2011", має всі необхідні реквізити, передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Однак, ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані при апеляційному розгляді відповідачем не було надано суду доказів, як того вимагає ч. 2 ст. 71 КАС України, які б вказували на недійсність даних, відображених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Перевіряючи доводи відповідача щодо нікчемності правочину, вчиненого з контрагентом ПП "Інтерстрой-2011" у зв'язку з тим, що останній за юридичною адресою не знаходиться, не має необхідних умов для здійснення господарських операцій у відповідних обсягах, у нього відсутні трудові ресурси, складські приміщення, технічний персонал, основні фонди, засоби транспортування, з чого вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з метою податкової вигоди колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки відповідачем не доведено яким має бути мінімальний обсяг трудових ресурсів, виробничого, транспортного і торгівельного обладнання, сировини і матеріалів контрагентів для укладання та виконання правочину, за яким позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ і яке відношення мають до операції.

Так, відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на знищення, пошкодження майна держави, незаконне заволодіння ним, вважається таким, що порушує публічний порядок (ч. 1), а отже, є нікчемним (ч. 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Однак, відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не добуто їх і судом. Разом з тим, колегією суддів безперечно встановлено реальний характер господарської операції, яка відбулася між позивачем та ПП "Інтерстрой-2011".

Колегія суддів зазначає, що невиконання зобов'язань перед бюджетом постачальниками контрагента позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких постачальників, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем. Законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно із пунктом 2 статті 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку.

Згідно з п.5 ст.17 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Судом першої інстанції встановлено, що за відомостями з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, ПП "Інтерстрой-2011" (ідентифікаційний код юридичної особи 37626563) місцезнаходження ПП "Інтерстрой-2011"- АР Крим, м. Керч, вул.Будьоного 24, оф.1 не перебуває в процесі припинення. На момент здійснення правочину місце знаходження постачальників по ланцюгу проходження товарів ДПІ під сумнів не ставилось, а відтак подальша зміна стану "добросовісності" платника в базах ДПІ не може впливати на оцінку у справі.

До того ж, судом встановлено, що ПП "Інтерстрой-2011"з 09.11.2011 року є платником ПДВ, про що йому видано свідоцтво №200009766 серії НБ №315415. Жодних доказів анулювання цього свідоцтва відповідачем не надано.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.2012 року у справі № 2а-8953/12/0170/4 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 грудня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна