Рішення № 28496998, 20.12.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.12 Справа № 5021/1812/12.

за позовом: Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі Державного концерну «Укроборонпром»в особі Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»

до відповідача: Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів,

м. Шостка Сумської області

про стягнення 706 020 грн. 23 коп.

Суддя ЛИХОВИД Б.І.

За участю секретаря судового засідання М.О. Ейсмонт

За участю представників:

від позивача: Тоцький Б.А., довіреність №Д-475/2012 від 24.04.2012р.

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: не з'явився

Суть спору: прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України як органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, державного концерну «Укроборонпром»та державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»про стягнення з Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів на користь державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»заборгованості на загальну суму 706 020 грн. 23 коп., в тому числі 700000 грн. 00 коп. основного боргу, 6020 грн. 23 коп. -3 % річних.

Крім того, прокурор просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові суми, що належать відповідачеві у розмірі ціни позову -706 020 грн. 23 коп.

Представник відповідача та прокурор у судове засідання 20.12.2012р. не з'явилися.

17.12.2012 р. до суду надійшов відзив №2619к/юр від 12.12.12 р., в якому відповідач просить суд відмовити прокурору у задоволенні клопотання про забезпечення позову, визнає суму основного боргу, погоджується з розрахунком 3 % річних та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача, у зв'язку з відсутністю коштів на його відрядження.

Представник Державного концерну «Укроборонпром»подав у судове засідання 20.12.12 р. пояснення, згідно з якими вважає, що порушення інтересів держави у даній справі відсутнє, оскільки і Державне підприємство «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», і Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів є учасниками Державного концерну «Укроборонпром». Таким чином, інтереси учасників Концерну є тотожними інтересам Концерну та Кабінету Міністрів України, які відповідно до ст. 3 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі»є суб'єктами управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. Представник Концерну просить суд звернути увагу на те, що, незалежно від результатів вирішення спору, право державної власності, на захист якого прокурором було заявлено даний позов, порушене не буде, адже грошові кошти, стягнення яких є предметом спору у даній справі, залишаться у державній власності. Таким чином, враховуючи відсутність порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, представник позивача вважає, що предмет спору між державою та відповідачем відсутній, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, а позов прокурора слід розглядати як такий, що заявлений в інтересах юридичної особи, а не держави.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з позовної заяви, звертаючись з даним позовом до суду, прокурор посилається на те, що інтересам держави суперечить факт неналежного виконання відповідачем умов договору в частині розрахунків, оскільки позивач -Державне підприємство «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»визначено головним підприємством України за науково-технічним напрямом «Розробка інформаційно-керуючих систем для бронетехніки і пристроїв криптографічного захисту інформації», а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 року № 1734 «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», віднесене до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Як зазначає прокурор, вказане встановлює беззаперечний пріоритет державних інтересів у розвитку згаданого підприємства на рівні нормативно-правового акту Уряду, який у свою чергу визначає напрямки економічного розвитку держави у сфері обороноздатності. Неналежне виконання відповідачем умов договору в частині його оплати негативно впливає на фінансове становище позивача та позбавляє його можливості вчасно та якісно виконувати державне оборонне замовлення. Таким чином, прокурор звертається до суду з вказаним позовом з метою захисту державних інтересів у сфері забезпечення обороноздатності держави.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає посилання представника Державного концерну «Укроборонпром»на відсутність порушення інтересів держави у спірних правовідносинах безпідставними.

Клопотання прокурора, викладене у прохальній частині позовної заяви щодо вжиття заходів до забезпечення позову, господарський суд вважає таким, що задоволенню не підлягає, оскільки прокурором не наведено належного обґрунтування причин звернення до суду з таким клопотанням, доказів наявності обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п. 3 Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

Так, як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2007 р. між Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів та Державним підприємством «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»був укладений договір на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи №904/1-42 Шифр «Індикатор-РП», відповідно до умов якого виконавець (позивач) зобов'язується виконати і здати замовнику (відповідачу), а останній зобов'язується прийняти і оплатити складову частину дослідно-конструкторської роботи у відповідності до технічного завдання на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи, шифр «Індикатор-РП».

Повний обсяг роботи і окремі її етапи та терміни виконання вказані у відомості виконання, що є невід'ємною частиною договору.

08.11.2011 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до договору, пунктом 2 якої передбачено, що в межах фінансування на 2011 рік виконавець (позивач) зобов'язується виконати частину робіт етапу 2 Договору згідно з Відомістю виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи «Індикатор-РП» на 2011 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони узгодили ціну виконання робіт відповідно до Додаткової угоди № 1, про що складено Протокол узгодження граничної ціни.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань з виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи підтверджується Актом фактично виконаних робіт етапу 2 складової частини ДКР «Індикатор-РП», виконаних відповідно до Додаткової угоди № 1 до договору від 01.08.2007 р. №904/1-42, вартість яких склала 803204 грн. 42 коп., Актом № 01 здачі-приймання науково-технічної продукції та Актом звіряння розрахунків станом на 01.01.2012 р.

Як зазначає позивач, 29.12.2011 року відповідачем проведено часткову оплату за Договором у розмірі 49 806 грн. 21 коп.

12.06.2012 року позивачем було надіслано на адресу відповідача лист з проханням перерахувати у 7-денний термін кошти відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору №904/1-42.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, 28.09.2012 року відповідач провів часткову оплату за Договором у розмірі 53 398 грн. 21 коп.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що станом на день звернення до суду з даним позовом, відповідач у повному обсязі не розрахувався з позивачем за виконані роботи, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 700 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач доказів сплати боргу у розмірі 700 000 грн. 00 коп. не подав, заборгованість відповідача підтверджується наявними у справі доказами, відповідач борг визнав, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача зазначеної суми є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому вимоги прокурора про стягнення з відповідача 6020 грн. 23 коп. -3 % річних є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача в доход держбюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 14120 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів (41100, Сумська область, м. Шостка, вул.. Леніна, буд. 59, код 14015318) на користь Державного підприємства - Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут (79060, м. Львів, Франківський район, вул.. Наукова, буд. 7, код 14311429) 700 000 грн. 00 коп. боргу та 6020 грн. 23 коп. -3% річних.

3. Стягнути з Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів (41100, Сумська область, м. Шостка, вул.. Леніна, буд. 59, код 14015318) в доход держбюджету (р/р 31218206783002, отримувач: УДКС у м. Суми, 22030001, МФО 837013, код 37970593) 14 120 грн. 40 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене 25.12.2012 року.

СУДДЯ (підпис) Б.І.ЛИХОВИД