Рішення № 28492953, 18.12.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2012 р. Справа № 6/112-12

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна»до Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський»про стягнення боргу,

представники:

позивача: не з’явився;

відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський»про стягнення заборгованості.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки №52-БЛ від 16.05.2012 р. щодо оплати поставленого товару, у зв’язку з цим просить суд стягнути з відповідача 18340,00 грн. основної заборгованості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13 листопада 2012 року порушено провадження у справі № 6/112-12 та призначено її до розгляду на 27 листопада 2012 року.

Представник позивача та відповідача в судове засідання 27 листопада 2012 року не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином ухвалою господарського суду Київської області від 13 листопада 2012 року. 26.11.12 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано документи витребувані ухвалою суду від 13 листопада 2012 р. Відповідач документів, витребуваних ухвалою господарського суду Київської області від 13 листопада 2012 року не надав.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 27 листопада 2012 року розгляд справи відкладено на 18 грудня 2012 року.

В судове засідання 18 грудня 2012 року представники позивача та відповідача вдруге не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином ухвалою господарського суду Київської області від 27 листопада 2012. Відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, позивач та відповідач вважаються належним чином повідомленими про час та місце судового засідання.

Оскільки, про розгляд справи позивач та відповідач були належним чином повідомлені, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

16 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна»(за договором - постачальник) та Державним підприємством «Племінний завод «Плосківський»(за договором - покупець) укладено договір поставки №52-БЛ, відповідно до умов якого (п.1.1) Постачальник продає, а Покупець купує на умовах даного договору товар, в кількості, асортименті, цінах та умовах поставки («ІНКОТЕРМС-2010»), що обумовлюється в додатках, специфікаціях чи рахунках-фактурах, які є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1. ціни на товар наведені у специфікаціях та/або рахунках-фактурах та включають вартість доставки товару Покупцю. Згідно п. 2.2. загальна вартість (ціна) договору визначається сумарною ціною всього товару, поставленого Постачальником на виконання умов договору.

Розрахунки відповідно п. 3.1. договору здійснюються шляхом оплати 100% вартості заявленої партії товару до моменту його відвантаження зі складу Постачальника. Датою оплати є день зарахування коштів на рахунок Постачальника в банківській установі.

Згідно п. 6.1. право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент отримання товару Покупцем згідно встановлених договором умов (базисів) поставки.

Пунктом 13.1. договору сторони погодили строк дії договору –з моменту підписання до 31 грудня 2012 року, а в частині зобов’язань, які виникли під час дії договору –до повного їх виконання.

Звертаючись з позовом до суду позивач, зокрема, посилається на належне виконання ним умов договору. Представник позивача по видатковим накладним №ФИД00000869 від 20.06.2012 р. на суму 9780,00 грн., №ФИД00001500 від 26.07.2012 р. на суму 8802,00 грн., №ФИД00001791 від 09.08.2012 р. на суму 978,00 грн., №ФИД00002264 від 03.09.2012 р. на суму 9780,00 грн. передав товар на загальну суму 29340,00 грн., а представник відповідача на підставі довіреності товар отримав (копія довіреності на отримання товару наявні в матеріалах справи).

Видаткові накладні №ФИД00000869 від 20.06.2012 р., №ФИД00001500 від 26.07.2012 р., №ФИД00001791 від 09.08.2012 р. та №ФИД00002264 від 03.09.2012 р. підписані в двосторонньому порядку представниками сторін та скріплені печатками, копії наявні в матеріалах справи.

Зі змісту наданих до позовної заяви видаткових накладних вбачається, що вони оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку»затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов’язкових в них реквізитів, а саме:

- найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ;

- назву документа(форми);

- дату і місце складення документа;

- зміст та обсяг господарської операції;

- одиницю виміру господарської операції(у натуральному та\або вартісному виразі);

- посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2. Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99 (далі - Інструкція) сировина, матеріали, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів. При відпуску цінностей довіреність залишається у постачальника.

Також, судом встановлено, що строк оплати товару по видатковим накладним настав, проте відповідач частково оплатив товар, перерахувавши грошові кошти в сумі 11000,00 грн. 17.08.2012 р., що підтверджується банківською випискою. В порушення взятих на себе зобов’язань за договором поставки №52-БЛ від 16.05.2012 р. щодо оплати поставленого товару відповідач іншу частину вартості товару не сплатив та на сьогоднішній день має заборгованість 18340,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача по стягненню основної заборгованості підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України у разі невиконання покупцем обов’язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього кодексу, а саме ч. 4 ст. 538 –якщо зустрічне виконання обов’язку здійснене однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов’язку, друга сторона повинна виконати свій обов’язок.

Доказів оплати боргу відповідач не надав, а сам борг підтверджується наданими позивачем доказами.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення повністю не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 18340,00 грн. боргу за поставлений товар є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський»(07450, Київська обл., Броварський р-н, с. Плоске, вул. Жовтнева, 2, ідентифікаційний код 00849652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна» (03038, м. Київ, Солом’янський р-н, вул. Лінійна, 17, ідентифікаційний код 36426518) 18340 (вісімнадцять тисяч триста сорок) грн. 40 коп. боргу та 1609 (одну тисячу шістсот дев’ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.