Рішення № 28492780, 18.12.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2012 р. Справа № 6/117-12

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа»про стягнення боргу,

представники:

позивача: Жигадло І.Б. (дов. № 119/10 від 26.12.2011 р.);

відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2012р. Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа»(далі - відповідач) про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки природного газу № 06/10-2279 БО-17 від 20 грудня 2010 р. щодо оплати отриманого природного газу переданого у період з січня - серпень 2011р. на загальну суму 7 613 379.59 грн. в наслідок чого утворилась заборгованість у сумі 43 379,59 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15 листопада 2012 року порушено провадження у справі № 6/117-12 та призначено її до розгляду на 27 листопада 2012 року.

26 листопада 2012 року через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав платіжні доручення, на підтвердження погашення відповідачем основного боргу за договором поставки природного газу № 06/10-2279 БО-17 від 20 грудня 2010 р.

Представником відповідача через канцелярію господарського суду Київської області 27 листопада 2012 року був поданий відзив на позовну заяву №658-ю від 27.11.2012 року.

У судовому засіданні 27 листопада 2012 року суд оголосив перерву до 18 грудня 2012 року.

В судове засідання 18 грудня 2012 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника позивача в протоколі перерви, представник позивача з'явився, позовні вимоги в частині стягнення 3 272,59 грн. пені, 79 737,03 грн. втрат коштів від інфляції та 12 411,74 грн. 3 % річних підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Оскільки, про розгляд справи відповідач був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

20.12.2010р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник, позивач у справі) та Комунальним підприємством теплових мереж «Бориспільтепломережа»(покупець, відповідач у справі) укладено договір № 06/10-2279 БО-17 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі договір), за умовами якого (п. 1.1. договору) постачальник зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 1.2. договору постачальник передає покупцеві в період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. природній газ (надалі - газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 4525,0 тис. куб. м, у томі числі по місяцях: січень -907,0 тис. куб. м, лютий -859,0 тис. куб. м, березень -704.0 тис. куб. м, квітень -209,0 тис. куб. м, травень -19,0 тис. куб. м, червень -19,0 тис. куб. м, липень -20,0 тис. куб. м, серпень -17,0 тис. куб. м, вересень -14,0 тис. куб. м, жовтень -276,0 тис. куб. м, листопад - 661,0 тис. куб. м, грудень - 820 тис. куб. м., разом 4525,0 тис. куб. м.

За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб. м), приведений до стандартних умов (п. 1.2. договору).

Сторонами узгоджено (п. 3.1. договору), що ціна за 1000 куб. м газу становить 2187,20 грн. без урахування податку на додану вартість -20%, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами -234,00 грн., крім того ПДВ - 20 %. До сплати за 1 000 тис. куб. м газу -2464,94 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ -2957,93 грн.

В подальшому 28.01.2011р. між сторонами договору було підписано додаткову угоду № 1 до договору поставки природного газу № 06/10-2279 БО-17 від 20 грудня 2010 р., яка поширює свою дію на правовідносини, що склалися між сторонами договору з 01.01.2011 р. Відповідно до умов якої п. 3.1. договору виклали в наступній редакції:

- ціна за 1000 куб. м газу становить 2282,00 грн. без урахування податку на додану вартість -20%, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20 %. До сплати за 1 000 тис. куб. м газу -2561,64 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -3073,97 грн.

Додатковою угодою № 2 від 04 квітня 2011 р. до договору поставки природного газу № 06/10-2279 БО-17 від 20 грудня 2010 р., яка поширює свою дію на правовідносини, що склалися між сторонами договору з 01.01.2011 р. внесено зміни до п. 3.1. договору та викладено в наступній редакції:

- ціна за 1000 куб. м газу становить 2553,20 грн. без урахування податку на додану вартість -20%, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами -259.70 грн., крім того ПДВ - 20 %. До сплати за 1 000 тис. куб. м газу -2863,96 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ - 3436,75 грн.

Додатковою угодою № 3 від 11 липня 2011 року до договору поставки природного газу № 06/10-2279 БО-17 від 20 грудня 2010 р., яка поширює свою дію на правовідносини, що склалися між сторонами договору з 01.01.2011 р. внесено зміни до п. 3.1. договору та викладено в наступній редакції:

- ціна за 1000 куб. м газу становить 3023.50 грн. без урахування податку на додану вартість -20%, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами -285.00 грн., крім того ПДВ - 20 %. До сплати за 1 000 тис. куб. м газу -3368,97 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -4042.76 грн.

30 серпня 2011 року додатковою угодою № 4 до договору поставки природного газу № 06/10-2279 БО-17 від 20 грудня 2010 р., яка поширює свою дію на правовідносини, що склалися між сторонами договору з 01.01.2011 р. внесено зміни до п. 1.2. та викладено в наступній редакції -«Постачання природного газу в період з 06 серпня 2011 по 30 вересня 2011 року буде здійснюватися за окремим договором у зв'язку із набуттям чинності Закону України від 07.07.11 №3609-VI».

Умови щодо розрахунку за поставлений природний газ сторони виклали у п. 4.1. договору.

Згідно з п. 10.1. договору, він набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника, поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2011 р. і діє у частині поставки газу до 31.12.2011 р. включно, а у частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 5 від 03 жовтня 2011 року до договору поставки природного газу № 06/10-2279 БО-17 від 20 грудня 2010 р. сторони домовилися вважати договір поставки природного газу № 06/10-2279 БО-17 від 20 грудня 2010 р. припиненим в частині поставки природного газу з 01 жовтня 2011 року.

Відповідно до п. 9.3. договору поставки природного газу № 06/10-2279 БО-17 від 20 грудня 2010 р. строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ загальною вартістю 7 613 379,59 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актами передачі-приймання природного газу, зокрема: за січень 2011р. - на суму 2 235 512,48 грн., за лютий 2011р. -2 409 769,58 грн., за березень 2011р. -1 947 069,77 грн., за квітень 2011р. -919 977,26 грн., за травень 2011 р. -30 937,64 грн., за червень 2011 р. -29 511,38 грн., за липень 2011р. -34 686,91 грн., за серпень 2011 р. 5 914,57 грн.

Із зазначених актів вбачається, що сторонами спору підписано акти на загальну суму - 7 613 379,59 грн. без зауважень та за відсутності з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору, тобто, відповідач не заперечував щодо обсягів, сум, якості поставленого газу та строків їх поставки за підписаними актами.

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання поставки природного газу у відповідності до умов договору.

Втім, як свідчать матеріали справи, відповідач за отриманий природний газ в порушення п. 4.1. договору розрахувався частково, а саме перерахував позивачу 7 570 000,00 грн., що підтверджується розрахунком позивача, внаслідок чого вартість неоплаченого відповідачем газу, на момент звернення з позовом, складає 43 379.59 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача 43 379.59 грн. основного боргу за поставлений природний газ.

Відповідно до п. 4.1. договору, остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Отже строк оплати за договором постачання природного газу настав, але відповідач вчасно свої договірні зобов'язання не виконав.

Судом враховано, що представником відповідача до суду подано платіжні доручення № 327 від 16.11.2012 р., на підтвердження погашення відповідачем основного боргу в розмірі 43 379,59 грн. за договором поставки природного газу № 06/10-2279 БО-17 від 20 грудня 2010 р.

Отже, оскільки основний борг у сумі 43 379,59 грн. був оплачений відповідачем після порушення судом провадження у справі, предмет спору в цій частині припинив своє існування, а відтак провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з частиною першою статі 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтями 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачено чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини другої статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних, в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України, сторонами доказів.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивачем нарахована пеня в сумі 3 272,59 грн.

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати вартості отриманого газу в сумі 43 379.59 грн. доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У сфері господарювання згідно частиною другою статті 217 та частини першої статті 230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина шоста стаття 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.3.1. договору визначено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1. договору, покупець зобов'язується сплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд врахувати майновий стан Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» та розмір штрафних санкцій (пені) зменшити на 100 % від нарахованої позивачем.

Подані відповідачем заперечення на позовну заяву не можуть в повні мірі бути прийняті до уваги враховуючи наступне.

Стаття 551 Цивільного кодексу України передбачає в частині 3 можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Дані положення дублюються в статті 233 Господарського кодексу, в якій зазначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»(п. 3.17.4.) передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи, що сума заявленої до стягнення позивачем пені не є надмірно великою порівняно із збитками кредитора, а також відсутні істотні причини невиконання зобов'язання вчасно та виходячи з того, що строк прострочення зобов'язання є значним, суд вважає, що заперечення відповідача в цій частині не можуть бути прийняті до уваги.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку пені, остання обрахована за період з 09.05.2012 р. по 09.11.2012 р. на суму боргу 43 379,59 грн., тобто за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом, як визначено сторонами в п. 9.3. договору поставки природного газу № 06/10-2279 БО-17 від 20 грудня 2010 р. та становить 3 272,59 грн.

За змістом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України та статті 253 Цивільного кодексу України початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення суму пені, враховуючи строки виникнення зобов'язання за договором, період нарахування пені, заявлений позивачем, вимоги частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, п. п. 7.3.1., 9.3. договору господарський суд встановив, що сума пені за період з 09.05.2012 р. по 09.11.2012 р. на суму боргу 43 379,59 грн., тобто за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом та становить 3 280,21 грн. Відповідно до п. 2 ст. 83 ГПК суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивача або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Клопотань до суду позивачем подано не було. Відповідно суд не має права збільшити суму пені, заявленої позивачем.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 3 272,59 грн.

Окрім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивачем нараховано 79 737,03 грн. втрат коштів від інфляції та 12 411,74 грн. 3% річних.

Згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то Господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних.

Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення сум втрат коштів від інфляції та встановлено, що надані позивачем розрахунки втрат коштів від інфляції є арифметично вірним

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку, про задоволення позовних вимог в частині стягнення втрат коштів від інфляції у сумі 79 737,03 грн.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних та враховуючи строки виникнення зобов'язання за договором, періоди нарахування 3% річних, заявлені позивачем, господарський суд встановив, що загальна сума 3 % річних становить 12 440, 77 грн., а не заявлені позивачем 12 411,74 грн. Однак відповідно до п. 2 ст. 83 ГПК суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивача або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Клопотань до суду позивачем подано не було. Відповідно суд не має права збільшити суму 3 % річних, заявленої позивачем.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку, про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних у сумі 12 411,74 грн.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 272,59 грн. пені, 79 737,03 грн. втрат коштів від інфляції та 12 411,74 грн. 3% річних є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи, що сплата основного боргу відповідачем була здійснена після порушення провадження у справі, а даний спір виник в результаті неправильних дій останнього, судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 43 379,59 грн. припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 41-а, ідентифікаційний код 13712452) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 1, ідентифікаційний код 31301827) 3 272 (три тисячі двісті сімдесят дві) грн. 59 коп. пені, 79 737 (сімдесят дев'ять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 03 коп. втрат коштів від інфляції, 12 411 (дванадцять тисяч чотириста одинадцять) грн. 74 коп. трьох відсотків річних за несвоєчасні розрахунки та 2 777 (дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.