Рішення № 28492823, 27.12.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2012 р. Справа № 5024/1595/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Загной О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до: Комунального підприємства "Бериславтеплокомуненерго", м. Берислав Херсонської області

про стягнення 26038 гр. 28 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Бережок С.І., юрисконсульт за довіреністю № 14-469 від 02.10.2012 р.;

від відповідача: Ташкова А.О., представник за довіреністю № 2 від 15.03.2012 р.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Бериславтеплокомуненерго" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 26 038 гр. 28 коп. за договором № 14/2281/11-ТЕ купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 року, доповнений додатковими угодами № 1 від 11.10.2011 року та № 2 від 19.01.2012 року.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Правова позиція представника відповідача викладена у відзиві на позовну заяву (а.с 51-54).

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

30 вересня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) та комунальним підприємством "Бериславтеплокомуненерго" (відповідач) був укладений договір купівлі - продажу природного газу № 14/2281/11-ТЕ, доповнений додатковими угодами № 1 від 11.10.2011 року та № 2 від 19.01.2012 року.

Згідно з цим договором, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зобов'язується передати у власність відповідачу у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, а комунальне підприємство "Бериславтеплокомуненерго" повинно прийняти і оплатити природний газ.

Відповідно до п.1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 68,0 тис. м3.

На виконання п. 2.1. договору позивач поставив у жовтні 2011 року - березень 2012 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 61 210, 33 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу від 31.10.2011 року на суму 1 872, 16 грн., від 30.11.2011 року на суму 11 710, 78 грн., від 31.12.2011 року на суму 11 407, 06 грн., від 31.01.2012 року на суму 12 645, 57 грн., від 29.02.2012 року на суму 14 169,47 грн., від 31.03.2012 року на суму 9 405, 29 грн. (а.с.16-21).

Відповідно до умов п. 6.1 договору купівлю - продажу природного газу, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Таким чином, позивачем передано відповідачу природний газ на суму 61 210, 33 грн.

Комунальним підприємством "Бериславтеплокомуненерго" не проводились розрахунки за поставлений природний газ, що підтверджується сальдо підприємства та виписками по рахункам (а.с.22-23), у зв'язку з чим заборгувало 19 086, 39 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На час розгляду в суді, відповідачем здійснено оплату суми заборгованості в розмірі 19 086, 39 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 60 від 06 грудня 2012 року (а.с.78).

Враховуючи викладене, суд на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 19 086, 39 грн.

Окрім того, відповідач допускав неналежне виконання договірних зобов'язань по оплаті вартості поставленого природного газу у встановлені договором строки, що призвело до прострочення виконання грошових зобов'язань за договором.

Розділом 7 договору передбачено відповідальність сторін.

Так, пунктом 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

Згідно пункту 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Пеня сплачується протягом трьох банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пеня у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зверталось до комунального підприємства "Бериславтеплокомуненерго" з вимогою від 12.07.2012 року № 26-4013/1.6-12 про сплату штрафних санкцій у розмірі 5 189, 70 грн. (а.с. 24-25). Однак відповідачем проігноровано вказану вимогу.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Крім того, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 2 963,49 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивачем нараховано штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу понад 30 днів в сумі 3 152,41 грн., відповідно до пункту 7.2. договору від 30.09.2011 року № 14/2281/11-ТЕ, нарахування якого є правомірним.

Відповідно до ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 стаття 231 Господарського кодексу України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передати в договорі одночасне стягнення пеня та штрафу. що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України. така позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 3-24гс12.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу, суд зазначає, що його нарахування є правомірним, тому з відповідача слід стягнути штраф у сумі 3 152,41 грн.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором позивачем нараховані відповідачу 3% річних у сумі 674, 62 грн. та 161,37 грн. індексу інфляції, у зв'язку з чим суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Поряд з цим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин вимоги про стягнення 3% річних у сумі 674,62 грн. та 161,37 грн. індексу інфляції, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Враховуючи, що даний спір доведено до вирішення в судовому порядку з вини відповідачу, сума основної заборгованості була сплачена ним після порушення провадження у справі, - судові витрати - 1609, 50 грн. на оплату витрат судового збору, у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі вказаних норм і керуючись статтями 44, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково. Припинити провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 19 086 грн. 39 коп.

2. Стягнути з комунального підприємства "Бериславтеплокомуненерго" (743000, Херсонська область, Бериславський район, м. Берислав, вул. Луначарського, 9, код ЄДРПОУ 21306772) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 код ЄДРПОУ 20077720, р/р № 260053012609 в ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012) - 161 грн. 37 коп. з урахуванням встановлено індексу інфляції, 674 грн. 62 коп. з урахуванням 3% річних, 2 963 грн. 49 коп. пені, 3 152 грн. 41 коп. 7% штрафу та 1609, 50 грн. витрат по оплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.01.2013 р.

Суддя В.В.Людоговська