Ухвала суду № 28490765, 19.12.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"19" грудня 2012 р. Справа № 2а/1770/2608/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "31" серпня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САН-СКЕРЦО" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 31 серпня 2012 року позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 19.06.2012р. №0002532342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 16566,25грн. (13253,00грн. - за основним платежем, 3313,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 19.06.2012р. №0002522342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 15241,00грн. (15241,00грн. - за основним платежем).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач у справі звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони своїх представників в засідання суду не направили; про дачу, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «САН-СКЕРЦО» (далі - ТОВ «САН-СКЕРЦО») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2012р. №0002532342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 16566,25грн. (в т.ч. 13253,00грн. основного платежу і 3313,25грн. штрафних санкцій).

Позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої ТОВ «САН-СКЕРЦО» додатково просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012р. №0002522342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 15241,00грн. (в т.ч. 15241,00грн. основного платежу і 0,0грн. штрафних санкцій).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а висновки податкового органу не відповідають дійсності та фактичному характеру правовідносин. Позивач зазначив, що ТОВ «САН-СКЕРЦО» правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту за листопад 2011 року податок на додану вартість в сумі 13253,00грн. по господарським операціям з ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД», оскільки отримані ТМЦ по видатковій накладній та податкові накладні видані на суму податку на додану вартість, сплаченого ТОВ «САН-СКЕРЦО» в ціні товарів, призначені для використання в межах господарської діяльності позивача, оформлені належним чином та виписані суб'єктом господарювання, який був належним чином зареєстрований платником податку на додану вартість. Вказав, що висновки податкового органу про безпідставне формування ТОВ «САН-СКЕРЦО» валових витрат та податкового кредиту у вказаних сумах зводяться до встановлення фактів незнаходження за податковою адресою ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД» та його контрагента ТОВ «КАФІ», а також на підставі висновків акту від 07.03.2012р. №100/22-9/37401981 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД». Вказав, що ТОВ «САН-СКЕРЦО» не може відповідати за дії своїх контрагентів і такі обставини жодним чином не можуть впливати на право позивача по віднесенню до складу валових витрат та податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість в ціні товарів (робіт, послуг).

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «САН-СКЕРЦО» має статус юридичної особи, перебуває на обліку в ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС та являється зареєстрованим платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №24940559 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.12.2005р. Фактичний вид діяльності - 51.90.0 інші види оптової торгівлі; 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань; 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту; 45.31.0 електромонтажні роботи; 45.21.1 будівництво будівель; 74.20.1 діяльність у сфері інжинірингу.

ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «САН-СКЕРЦО» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД» (код ЄДРПОУ 37401981) за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р.

За наслідками проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС складено акт «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Сан-Скерцо» код 23301307 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Інвесттехнагляд» код 37401981 за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р.» від 12.06.2012р. №195/22-100/23301307 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано, що ТОВ «САН-СКЕРЦО» в порушення п.44.1 ст.44 розділу І, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із наступними змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток у сумі 15241,00грн. (в т.ч. за ІV квартал 2011р. на суму 15241,00грн.) та в порушення п.44.1 ст.44 розділу І, п.185.1 ст.185, п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із наступними змінами та доповненнями) занижено податку на додану вартість у сумі 13253,00грн. (в т.ч. за листопад 2011р. на суму 13253,00грн.). по господарських операціях з ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД».

Відповідно до наданих документів під час проведення перевірки податковим органом встановлено взаємовідносини ТОВ «САН-СКЕРЦО» з ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД» по купівлі у останнього ТМЦ (перила з нержавіючої сталі). Однак, ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД» не мало необхідних умов для виконання постачання або здійснення діяльності, про що свідчить відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а тому на думку податкового органу, взаємовідносини між ТОВ «САН-СКЕРЦО» та ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД» не спричиняють реального настання правових наслідків. Правочини здійснені ТОВ «САН-СКЕРЦО» з контрагентом-постачальником ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків (п.5 ст.203 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV (із змінами та доповненнями) та згідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV (із змінами та доповненнями) суперечать інтересам держави та є недійсними.

На підставі Акта перевірки ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення від 19.06.2012р. №0002522342, яким ТОВ «САН-СКЕРЦО» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 15241,00грн. (в т.ч. 15241,00грн. основного платежу і 0,0грн. штрафних санкцій), та від 19.06.2012р. №0002532342, яким ТОВ «САН-СКЕРЦО» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 16566,25грн. (в т.ч. 13253,00грн. основного платежу і 3313,25грн. штрафних санкцій).

Матеріалами справи стверджується, що 02.11.2011р. між ТОВ «САН-СКЕРЦО» (Покупець) та ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу товарів №17. Відповідно до договору купівлі-продажу товарів від 02.11.2011р. №17, на умовах даного Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити перила з нержавіючої сталі (надалі іменується «Товар») за ціною 2285,00грн. за кв.м.

На виконання умов договору купівлі-продажу від 02.11.2011р. №17 ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД» виписано для ТОВ «САН-СКЕРЦО» видаткову накладну від 29.11.2011р. №291107 на загальну суму 79518,00грн. (в т.ч. ПДВ 13253,00грн.), податкову накладну від 29.11.2011р. №768 на загальну суму 69518,00грн. (ПДВ 11586,33грн.), податкову накладну від 29.11.2011р. №769 на загальну суму 10000,00грн. (ПДВ 1666,67грн.).

Податок на додану вартість на підставі виписаних податкових накладних ТОВ «САН-СКЕРЦО» в повному обсязі віднесений до складу податкового кредиту за листопад 2011 року в сумі 13253,00грн., про що свідчать дані податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011р. від 19.02.2011р. №153153 (рядок 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою).

ТОВ «САН-СКЕРЦО» віднесено до складу рядка 05.1.11 «Прямі матеріальні витрати» 05.1 Собівартість придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартал 2011р. від 03.02.2012р. №177309 вартість металовиробів в сумі 66265,00грн..

З матеріалів справи також вбачається, що 29.11.2011р. між ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД» (Первісний кредитор), ТОВ «КАФІ» (Новий кредитор) та ТОВ «САН-СКЕРЦО» (Боржник) була досягнута усна домовленість на укладення Угоди про уступку права вимоги. На виконання усної домовленості ТОВ «САН-СКЕРЦО» перераховано для ТОВ «КАФІ» 69518,00грн. (в т.ч. ПДВ 11586,33грн.), що підтверджується платіжним дорученням №79 та 10000,00грн. (в т.ч. ПДВ 1666,67грн.), що підтверджується платіжним дорученням №355 долучених до справи. 04.12.2011р. між ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД» (Первісний кредитор), ТОВ «КАФІ» (Новий кредитор) та ТОВ «САН-СКЕРЦО» (Боржник) укладено Угоду про уступку права вимоги. У відповідності до п.1.1 Розділу І «Предмет Договору» Угоди про уступку права вимоги від 04.12.2011 року предметом договору є: Первісний кредитор уступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором купівлі-продажу від 07.11.2011р. №17, укладеним між Первісним кредитором та Боржником.

Для ведення господарської діяльності ТОВ «САН-СКЕРЦО» орендує у фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 частину приміщення з оргтехнікою за адресою АДРЕСА_1, площею 77,1 м кв. на підставі договору оренди приміщень від 11.01.2010р. та у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - частину приміщення за адресою АДРЕСА_1, площею 49 м кв. на підставі договору оренди приміщень від 12.01.2011р., де і зберігалися ТМЦ (перила з нержавіючої сталі) куплені у ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД» до наступного використання у власній господарській діяльності.

Надалі придбані у ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД» ТМЦ (перила з нержавіючої сталі) реалізовані ТОВ «САН-СКЕРЦО» для ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» на підставі укладеного договору підряду від 23.09.2011р. № 125-РЄ. Відповідно до вищевказаного договору Субпідрядник (ТОВ «САН-СКЕРЦО») зобов'язується виконати комплекс робіт на об'єкті, вказаному в Додатку 1 до цього Договору (види робіт, що підлягають виконанню: влаштування огороджуючих конструкцій), а Підрядник (ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД») зобов'язується прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи на умовах, визначених цим Договором. За наслідками виконання робіт по влаштуванню огороджуючих конструкцій, між ТОВ «САН-СКЕРЦО» та ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» було підписано Акт за № 2-1-1/а приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року (типова форма за № КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за листопад 2011 року (типова форма за № КБ-3). ТОВ «САН-СКЕРЦО» виписано для ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» податкову накладну від 27.09.2011р. №33 (за підготовку до влаштування огороджуючи конструкцій) на загальну суму з ПДВ 75000,00грн. та від 30.11.2011р. №73 (за монтаж та влаштування конструкцій огороджувальних зі сталі нержавіючої) на загальну суму з ПДВ 79533,17грн.

Вищеописані операції повністю відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджуються долученими до матеріалів справи оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 231 за 2011р., карточкою рахунку 231 за 2011р., оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за 2011р., карточкою рахунка 281 за 2011р., оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за 2011р., карточкою рахунка 631 за 2011р..

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно не погодився з твердженнями відповідача про те, що виявлене порушення призвело до завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту.

Так, відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХIV (із змінами та доповненнями), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.44.1 ст.44 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 138.2 ст.138 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, надання послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, надання послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями).

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час проведення перевірки позивачем посадовим особам ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС було надано всі первинні документи на підтвердження вчинення господарських операцій ТОВ «САН-СКЕРЦО» з ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД», що і знайшло своє відображення у акті перевірки, а тому висновки податкового органу про безпідставність формування валових витрат спростовуються належними та допустимими доказами.

Пунктом 185.1ст.185 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.198.1 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями).

Пунктом 198.3 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями).

Долучені до матеріалів справи документи свідчать про те, що продавцем товарів - ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД», були виписані позивачу податкові накладні, які містять всі, передбачені ст.201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), реквізити та відповідають вимогам наказу ДПА України від 21.12.2010р. №969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за №401/18696, що був чинним до 16.12.2011р.

Згідно з п.201.8 ст.201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

На момент виписування податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД» був зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Відповідно, податковий кредит, сформований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД» вважається підтвердженим, а тому висновки податкового органу про безпідставність формування податкового кредиту спростовуються належними та допустимими доказами.

Згідно з п.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р. №755-ІV (зі змінами та доповненнями), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до ч. 2 вказаної статті, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі лише у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД» набуло прав юридичної особи з дня його державної реєстрації і відомості щодо нього внесені до Єдиного державного реєстру.

Суд першої інстанції правомірно не погодився з доводами податкового органу про необхідність підтвердження валових витрат та податкового кредиту обов'язковим документом, а саме товарно-транспортною накладною, оскільки відсутність належним чином оформлених подорожних листів та/або шляхових листів на міжміські перевезення, свідчить лише про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства.

Слід зазначити, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що ТОВ «ІНВЕСТТЕХНАГЛЯД» не було спроможним здійснити господарські операції з поставки товарів.

Також відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускає його контрагент, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Первинними документами бухгалтерського обліку позивача, у тому числі податковими накладними, доведено, що виникнення права на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Податковий орган, в свою чергу, не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано позивачем валові витрати та податковий кредит, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операцій з поставки товарів.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV (із змінами та доповненнями), правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як установлено ч.2 ст.215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Спрямованість правочину на незаконне заволодіння майном держави, за даних, обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Проте, відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача та його контрагента.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами, якщо таке мало місце, є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Частиною 2 ст.8 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997р. №475/97-ВР (із змінами та доповненнями), України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так, у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (№3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог. Рішення суду прийняте з повним з"ясуванням всіх обставин справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "31" серпня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано: (р/п)

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "САН-СКЕРЦО" вул.С.Бандери,15,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська, 8,м.Рівне,33023