Справа № 2018/20027/2012
н/п 2/2018/4752/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2012 року
Київський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Нев'ядомського Д.В.
при секретарі - Калініченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності, в обґрунтування своїх позовних вимог позивачі вказують на той факт, що за власні кошти позивачами було самочинно побудовано житловий будинок літ. "А-1" гараж літ. «Н»та навіс літ. «Б»по АДРЕСА_1. Роботи виконано без розробки проекту та отримання відповідного дозволу на початок будівельних робіт.
З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації житлового будинку позивачем було замовлено технічний висновок про стан будівельних конструкцій житлового будинку літ. «А-1» гараж літ. «Н»та навісу літ. «Б»розташованих за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до якого стан будівельних конструкцій будівель задовільний та вони придатні до подальшої експлуатації.
Згідно технічного паспорту, загальна площа житлового будинку літ. " А-1" складає 90.0 кв.м. де житлова площа складає 67,9 кв.м..
Будівництво позивачами виконано самочинно. З огляду на те, що будівництво виконано без належно затвердженої проектної документації та дозволу на початок будівельних робіт не є можливим ввести житловий будинок до експлуатації та оформити права на нього належним чином.
Але, згідно ч.1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних. Згідно положень Цивільного кодексу зазначена квартира відноситься до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Згідно із ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.
Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, просили суд слухати справу без їхньої участі, клопотали про нездійснення фіксації процесу аудіозаписуючими пристроями, заявлений позов підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ХМР в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву про слухання справи без його участі.
Суд, вивчивши заяви позивача, представника відповідача дослідивши надані докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.
Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.
Статтею 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Проте, статтею 182 ЦК України передбачається обов'язкова державна реєстрація виникнення права власності на таке майно, тобто право власності на вперше створене нерухоме майно може виникнути тільки з моменту державної реєстрації або за рішенням суду".
Відповідно до п.10 Додатку 2 (Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно) до «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 (з змінами) підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.
Згідно зі ст. 376 ЦК України на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно забудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірним, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття право власності не встановлена судом.
Всупереч викладеним вище нормам Позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначеного гаражу. У цьому випадку Позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном.
Керуючись ст.ст.10,11,208,209,212-215,218,223 ЦПК України, ст. ст. 16, 328, 331, 365, 376, 392 ЦК України суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках по 1/2 кожному право власності на житловий будинок літ. " А-1" загальна площа якого складає 90.0 кв.м., де житлова площа складає 67,9 кв.м. та на гараж літ. «Н»навіс літ. «Б» по АДРЕСА_1
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів після проголошення рішення в апеляційний суд Харківської області через районний суд, а особою, яка булі відсутня в судовому засіданні -протягом 10 днів після отримання рішення.
Суддя (підпис) Д.В. Нев'ядомський
Рішення набуло законної сили. Копія оригіналу відповідає. Оригінал знаходиться в матеріалах справи.
Суддя: Д.В. Нев'ядомський
Судове рішення № 28487062, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 28.12.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2018/20027/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: