Ухвала суду № 28487010, 05.12.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 2018/17346/2012

н/п 4-с/2018/88/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого -судді Сенаторова В.М.

при секретарі - Русановій Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа - Центральний відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції на рішення та дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, у якій просила:

- зупинити виконавче провадження ВП № 33256180 та ВП № 33255923;

- визнати дії Центрального відділу державної виконавчої служби

Чернігівського міського управління юстиції в особі головного державного

виконавця Павленко Є.О. по винесенню постанов про відкриття виконавчого

провадження ВП № 33256180 та ВП № 33255923 неправомірними;

- скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 33256180, ВП № 33255923 від 06.07.2012 року про стягнення з

ОСОБА_1 на користь ПАТ "Мегабанк" 41164, 78 грн. та

13100,72грн.;

- скасувати постанову про арешт рухомого майна ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження від 06.07.2012 року, видану

Центральним відділом ДВС Чернігівського МУЮ.

В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_1 вказала, що 06 липня 2012 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Павленко Є.О. було винесено дві постанови про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчих листів по справі № 2018/6-77/11 виданих 27.07.2011 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 41164,78 грн. та 13100,72 грн. за заявою ПАТ "Мегабанк" від 03.07.2012 року. Одночасно державним виконавцем було накладено арешт на все моє рухоме майно. Дані дії державного виконавця по примусовому стягненню вищезазначених сум та накладенню арешту на рухоме майно заявник вважає неправомірними виходячи з наступного.

25 червня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ "Мегабанк" було укладено кредитний договір № 82-24ПВ/2008.

25 червня 2008 року заявниця уклала договір застави № 82-24ПВ/2008-3 рухомого майна на забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором № 82-24ПВ/2008. Предметом застави були транспортні засоби.

04 жовтня 2010 року постійно діючим третейським судом при Асоціації "Слобожанська перспектива" було прийнято рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 82-24ПВ/2008 від 25.06.2008 року в розмірі 20416,05 євро та 13044,88 грн., витрати по сплаті третейського збору у розмірі 5,00 грн., витрати на листування у розмірі 45,84 грн., звернення стягнення на предмет застави, про стягнення з ОСОБА_1 41164,78 грн. штрафу за порушення умов Договору № 82-24ПВ/2008-3 застави нерухомого майна.

Про дане рішення ОСОБА_1 дізналася лише при порушенні виконавчого провадження у липні місяці 2012 року, оскільки жодних нарікань на умови погашення кредиту ОСОБА_3 заявниці не надходило, а зобов'язання виконувалося відповідно до умов договору. Погашення заборгованості здійснювалося відповідно до п. 3.2.7. кредитного договору № 82-24ПВ/2008. Даний договір був укладений на строк з 25 червня 2008 року до 24 червня 2011 року відповідно до п. п. 1.1, 8.2 Кредитного договору.

22 червня 2011 року зобов'язання ОСОБА_3 перед ПАТ "Мегабанк" було виконано у повному обсязі. У зв'язку з повним погашенням кредиту було дозволено зняти заборону на відчуження моїх транспортних засобів, що були предметом договору застави.

Відповідно до п.8.2. Договору № 82-24ПВ/2008-3 застави рухомого майна договір закінчив свою дію з припиненням основного зобов'язання, а саме з 22 червня 2011 року.

21 липня 2011 року Київський районний суд м. Харкова виніс ухвалу про видачу виконавчих листів на виконання рішення третейського суду від 04 жовтня 2010 року. Рішення, яке вже було виконано ОСОБА_3 та заявником у добровільному порядку у повному обсязі 22 червня 2011 року. Про місце і час розгляду справи повідомлена належним чином не була.

Користуючись правами, наданими ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заявили письмові клопотання та надали усні пояснення державному виконавцю Павленко Є.В. стосовно знущання банківської установи щодо оплати додаткових платежів за погашеними зобов'язаннями, вимоги були проігноровані, відповіді заявник не отримав.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження у відповідності до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до Закону, що також зроблено не було. Відповідно до ст. 57 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

На думку заявниці, державний виконавець мав відмовити ПАТ "Мегабанк" у відкритті виконавчого провадження, оскільки примусовому виконанню підлягають лише рішення третейського суду, які не виконано добровільно. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів / посадових осіб / - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів / посадових осіб /, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню / ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження"/.

У державного виконавця були також підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до виконавчого листа Київського районного суду м.

Харкова від 21 липня 2011 року передбачалися слідуючи суми до

стягнення: 13044, 88 грн., 5 грн.00 коп., 45,84 грн., що у сумі складає 13095 грн. 72 коп. Державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 33255923 передбачається до стягнення інша сума, а саме 13100,72грн.

У постановах про відкриття виконавчого провадження ВП № 33255923 та ВП № 33255591 жодного слова про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 13100, 72 грн. солідарно. Також державний виконавець у п. 5 постанови не чітко визначив орган до якого ОСОБА_1 має право звернутися за захистом своїх порушених прав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, заявниця вважає дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції такими, що порушують її права.

Для оскарження дій державного виконання та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження 27 липня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Харкова. Ухвалою суду від 03 жовтня 2012 року / справа № 2018/11575/2012 / їй було відмовлено і провадження по справі закрито та мені роз'яснено, що спір з таким предметом спору має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Копію ухвали ОСОБА_1 отримала 18 жовтня 2012 року, про що свідчить надпис на конверті поштового відправлення.

За захистом своїх прав 07 серпня 2012 року ОСОБА_1 також вже зверталась до Чернігівського окружного адміністративного суду / справа № 2-а/2570/2553/2012 /. Ухвалою суду від 14 серпня 2012 року ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі та рекомендовано звернутися до Київського районного суду м. Харкова. У зв'язку з наведеним ОСОБА_1 вважає поважним строк пропущений для звернення до суду.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, направила до суду заяву проте, що підтримує подану скаргу та просила розглянути скаргу за її відсутністю.

Представник Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції / м. Чернігів / до суду не з'явився, належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи.

Суд, перевірив матеріали справи, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлені наступні юридично значимі факти та відповідні їм правовідношення.

25 червня 2008 року між ВАТ «Мегабанк»та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір.

Згідно виконавчого листа від 21 липня 2011 року на виконання рішення Київського районного суду м. Харкова / справа № 2018/6-77/11 / солідарно стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» 20416.05 євро та 13044,88 гривень за кредитним договором від 25.06.2008 року, витрати по сплаті третейського збору у розмірі 5.00 грн., витрати на листування у розмірі 45.84 грн. / а. с. 19 /

На підставі виконавчого листа від 21 липня 2011 року на виконання рішення Київського районного суду м. Харкова / справа № 2018/6-77/11 / вказано стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк»41164.78 грн. за порушення умов договору № 82-24ПВ/2008 - з застави рухомого майна / а. с. 20 /.

06 липня 2011 року державним виконавцем постановою відкрито провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Мегабанк»41164,78 грн. / а. с. 9 /

Крім цього, 06 липня 2012 року державним виконавцем відкрито провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Мегабанк»13100,72 грн. / а. с. 10 /

Однак з матеріалів справи вбачається, що за даними відповіді директора Чернігівського центрального регіонального відділення ПАТ «Мегабанк»В.В. Кулик до начальника ВРЕР ВДАІ УМВС України в Чернігівській області зобов'язання ОСОБА_3 перед ПАТ «Мегабанк» виконано 22 червня 2011 року в повному обсязі. / а. с. 18 /.

Відповідно до п.8.2. Договору № 82-24ПВ/2008-3 застави рухомого майна договір закінчив свою дію з припиненням основного зобов'язання, а саме з 22 червня 2011 року.

У відповідності до ст. 598 Цивільного кодексу України кредитор більше не має права пред'являти до боржника будь-які вимоги, які випливають із цього зобов'язання.

21 липня 2011 року Київський районний суд м. Харкова виніс ухвалу про видачу виконавчих листів на виконання рішення третейського суду від 04 жовтня 2010 року.

Вказане рішення було виконано ОСОБА_3 та заявником у добровільному порядку у повному обсязі 22 червня 2011 року.

В порядку ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" ОСОБА_1 та ОСОБА_3 направили письмові клопотання державному виконавцю Павленко Є.В.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження у відповідності до ч. З ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до Закону, що також зроблено не було.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, державний виконавець мав відмовити ПАТ "Мегабанк" у відкритті виконавчого провадження, оскільки примусовому виконанню підлягають лише рішення третейського суду, які не виконано добровільно.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів / посадових осіб / - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню / ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" /.

У державного виконавця були також підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З урахуванням наведеного, скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, 383, 384, 385 ЦПК України, ст. ст. 11,37, 82 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

В И Р І Ш И В :

Скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа - Центральний відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції на рішення та дії державного виконавця задовольнити.

Визнати дії Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції в особі головного державного виконавця Павленко Є.О. по винесенню постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 33256180 та ВП № 33255923 неправомірними;

Скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №33256180, ВП №33255923 від 06.07.2012 року про стягнення з

ОСОБА_1 на користь ПАТ "Мегабанк" 41164,78 грн. та

13100,72грн.

Скасувати постанову про арешт рухомого майна ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження від 06.07.2012 року, видану

Центральним відділом ДВС Чернігівського МУЮ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення через Київський районний суд м. Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -