Рішення № 28483795, 19.12.2012, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.12.2012

Справа № 1507/2589/12

Провадження № 2/1507/849/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2012 року, м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря -Бачур А.В.,

позивачів -ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника позивачки ОСОБА_4 -ОСОБА_5

відповідачки -ОСОБА_6

представника відповідачки -ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 діючого в своїх інтересах і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_8, а також за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися з названим позовом до відповідачки і просять постановити рішення, яким стягнути з відповідачки на користь:

- позивача ОСОБА_1 200 000 гривен у рахунок відшкодування моральної шкоди, матеріальну шкоду у розмірі 99 345.12 гривен,

- позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_8 200 000 гривен у рахунок відшкодування моральної шкоди, шкоду заподіяну смертю годувальника на утримання сина одноразово з дня загибелі матері 01.05.2010 року по день постановлення рішення з розрахунку по 385.75 гривен щомісячно, стягувати в подальшому по 385.75 гривен щомісячно до досягнення сином повноліття;

- позивачки ОСОБА_2 200 000 гривен у рахунок відшкодування моральної шкоди, шкоду заподіяну смертю годувальника на її утримання одноразово з дня загибелі матері 01.05.2010 року по день постановлення рішення з розрахунку по 385.75 гривен щомісячно, стягувати в подальшому по 385.75 гривен щомісячно до закінчення навчання;

- позивача ОСОБА_3 200 000 гривен у рахунок відшкодування моральної шкоди, шкоду заподіяну смертю годувальника одноразово з дня загибелі матері 01.05.2010 року по день постановлення рішення з розрахунку по 385.75 гривен щомісячно, стягувати в подальшому по 385.75 гривен щомісячно безстроково;

- позивача ОСОБА_4 150 000 гривен у рахунок відшкодування моральної шкоди, матеріальну шкоду у розмірі 92 926.97 гривен, шкоду заподіяну смертю годувальника одноразово з дня загибелі доньки 01.05.2010 року по день постановлення рішення з розрахунку по 385.75 гривен щомісячно, стягувати в подальшому по 385.75 гривен щомісячно безстроково;

а також витрати на правову допомогу та витрати пов'язані з явкою до суду (а.с.1-8).

Позивач ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив також стягнути на його користь шкоду заподіяну смертю годувальника одноразово з дня загибелі дружини 01.05.2010 року по день постановлення рішення з розрахунку по 385.75 гривен щомісячно, стягувати в подальшому по 385.75 гривен щомісячно безстроково (а.с.129-130).

Свої вимоги мотивують тим, що відповідачка ОСОБА_6 01.05.2010 року, керуючи автомобілем ВАЗ 2107 д/н. НОМЕР_1, здійснила ДТП, в результаті якого загинула ОСОБА_9 -дружина позивача ОСОБА_1 і матір неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 і дочка ОСОБА_4. В результаті ДТП був пошкоджений вищеназваний автомобіль, вартість ремонту разом з оплатою за експертизу якого становить 36 418,15 грн., з яких відповідачка добровільно відшкодувала 30 000 грн., що на проведення ритуальних послуг, поховання, поминальні обіди: на 9 днів, 20 днів, 40 днів 3 місяці, 6 місяців 9 місяців, роковини - позивачами були понесені витрати в розмірі 121954,67 грн., що на придбання та встановлення пам'ятника їм необхідно буде заплатити 40 680 грн., а також що ними понесені витрати, пов`язані з проведенням досудового слідства та розгляду кримінальної справи судом на загальну суму 10 101,27 грн., що ними також понесені витрати на надання їм правової допомоги 11 300 грн.

Позивачі в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в позовній заяві та надали пояснення з підстав зазначених в позові.

Представник позивачки ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги та доводи позивачів.

Відповідачка ОСОБА_6, будучи присутньою 22.11.2012 року в судовому засіданні (а.с.124) позов визнала частково і пояснила суду, що дійсно 01.05.2010 року вона з усного дозволу позивача ОСОБА_1 керувала його автомобілем ВАЗ 2107 д/н. НОМЕР_1, в результаті чого здійснила виїзд на зустрічну смугу руху, де керований нею автомобіль зіткнувся із зустрічним автобусом, що в результаті цього зіткнення загинула ОСОБА_9, яка в якості пасажира їхала з нею на передньому сидінні вищеназваного автомобіля. Відповідачка також пояснила, що позивач довіреності на право керування автомобілем їй не видавав, договору оренди названого автомобіля з нею не укладав. Щодо звичаїв та обрядів по похованню та проведенню поминок в їх місцевості -не заперечувала, що такі дійсно проводяться. Позовні вимоги про відшкодування матеріальних витрат визнала лише у розмірі 1 818.00 гривен. Відшкодування моральної шкоди -визнала частково, зазначивши, що моральна шкода має бути відшкодованою, проте в якому розмірі -вона, відповідачка не визначилася. Також згодна сплати фактичну вартість надмогильного пам'ятника, передавши грошові кошти особі, яка буде виготовляти та встановлювати пам'ятник. Посилалася на своє важке матеріальне становище та відсутність можливості відшкодовувати як матеріальну, так і моральну шкоду (а.с.137). В усіх інших судових засіданнях присутньою не була, подала заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с.127)

Представник відповідачки, діючий за дорученням від 27.11.2012 року (а.с.128), ОСОБА_7 підтримала заперечення свого довірителя, в задоволенні позовних вимог просила відмовити, при цьому підтвердила, що відповідачка визнає, що задоволенню підлягає частково лише розмір матеріальної шкоди у розмірі 1 818.00 гривен, а також вона згодна сплатити кошти за виготовлення та встановлення надмогильного пам'ятника. Заперечуючи доводи позивачів, посилалася на те, що відшкодування витрат на поминки цивільним законодавством не передбачено, що позивачі не довели належними доказами спричинення їм моральної шкоди.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Згідно зі ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що шкода позивачам була завдана в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яку 01.05.2010 року скоїла відповідачка ОСОБА_6 за таких обставин. Автомобіль ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_1 на праві власності належить позивачу ОСОБА_1, що підтверджується поясненнями самого позивача, а також свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу за № НОМЕР_4 (а.с.28 ). 01 травня 2010 року ОСОБА_1 і відповідачка ОСОБА_6 проїжджали по автодорозі сполученням Стрий -Тернопіль - Кіровоград - Знам`янка. З усної домовленості, тобто без належного правового письмового оформлення, в тому числі і без довіреності, позивач ОСОБА_1 передав для керування відповідачці ОСОБА_6 належний йому на праві власності вищеназваний автомобіль. Керуючи вищеназваним автомобілем 1 травня 2010 року близько 15 години 45 хвилин на 528 кілометрі плюс 750 метрів названої автодороги, рухаючись в напрямку міста Умані на території Христинівського району Черкаської області, відповідачка ОСОБА_6 порушила вимоги п. 1.1 дорожньої розмітки та пункти 2.3 б), 10.1, 12.1, 12.3, 31.4, 31.4.5 г) Правил дорожнього руху України, здійснила ДТП в результаті якої пасажир керованого нею автомобіля ОСОБА_9 отримала тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя і від яких наступила її смерть.

Наведене підтверджується: поясненнями позивача ОСОБА_1, який пояснив суду, що 01.05.2010 року він без оформлення довіреності, а також без належного іншого правового письмового оформлення, при вищеназваних обставинах передав відповідачці ОСОБА_6 в технічне управління та керування свій автомобіль; дослідженими судом матеріалами кримінальної справи Христинівського районного суду Черкаської області за № 1-14-2011 відносно ОСОБА_6 про притягнення її до кримінальної відповідальності за скоєння нею злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, з яких видно, що згідно з висновком експерта за № 4/120 від 15.06.2010 року в діях водія автомобіля ВАЗ -2107 д/н НОМЕР_1, тобто відповідачки ОСОБА_10, з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам дорожньої розмітки та вимогам п. п. 10.1., 31.4.5.г) Правил дорожнього руху, Протоколом огляду місця ДТП, фото-таблицями і схемою до нього, з яких видно, що ДТП відповідачкою ОСОБА_10 була скоєна в результаті того, що вона, відповідачка, керуючи вищеназваним автомобілем, раптово виїхала на зустрічну смугу руху, де керований нею автомобіль зіткнувся із автобусом, який рухався в зустрічному напрямку по своїй смузі руху, висновком експерта за № 196/255 від 30.06.2010 року, з якого видно, що виявлені у ОСОБА_9 тілесні ушкодження, отримані нею при ДТП (01.05.2010 року), знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням її смерті.

Таким чином шкода позивачам була завдана джерелом підвищеної небезпеки.

По змісту ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом сприяла недбалість її власника, шкода, завдана діяльністю щодо його використання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення (ч.4 ст.1187 ЦК України).

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона, тощо) відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладена на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є володільцем джерела підвищеної небезпеки, тобто вищеназваного автомобіля і це підтверджується свідоцтвом про його реєстрацію (а.с.28 ).

Із матеріалів вищеназваної кримінальної справи, досліджених судом, а також із пояснень позивача видно, що позивач ОСОБА_1 без належного правового оформлення, в тому числі і без довіреності, безпосередньо перед здійсненням відповідачкою ДТП передав в управління і керування свій автомобіль відповідачці ОСОБА_6, не знаючи її досвіду і навиків керування транспортними засобами, в тому числі вищеназваним автомобілем, а відповідачка ОСОБА_6 без довіреності прийняла керування та керувала вищеназваним автомобілем в процесі чого скоїла ДТП, в результаті якої загинула ОСОБА_9

Враховуючи ці обставини суд вважає, що в завданні як майнової, так і моральної шкоди є вина самого позивача ОСОБА_1, який без належного правового оформлення передав в управління і керування свій автомобіль відповідачці ОСОБА_6, а також є вина відповідачки ОСОБА_6, яка безпосередньо керуючи вищеназваним автомобілем здійснила ДТП в результаті якої загинула ОСОБА_9 і був пошкоджений вищеназваний автомобіль.

Оскільки позивач ОСОБА_1 без належного правового оформлення, в тому числі і без довіреності, передав в управління і керування свій автомобіль відповідачці ОСОБА_6, не знаючи її досвіду і навиків керування вищеназваним автомобілем, а відповідачка ОСОБА_6 без довіреності стала керувати вищеназваним автомобілем в процесі чого скоїла ДТП за що притягувалася до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України, суд вважає, що ступінь вини позивача ОСОБА_1 і відповідачки ОСОБА_6 складає по 50 % КОЖНОГО.

Виходячи з цього розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачкою ОСОБА_6 складає 50 % від доказаних позивачами позовних вимог.

Вимоги позивачів щодо відшкодування їм моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимоги чинного законодавства України особа, якій завдано збитків, має також право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності та справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 року із послідуючими змінами, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного життя. Суд при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди повинен врахувати стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Розглядаючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суд враховує положення ч. 2 ст. 23 ЦК України.

У зв'язку з тим, що всім позивачам діями відповідачки ОСОБА_6 були завдані душевні страждання, яких всі позивачі зазнали від загибелі дружини, мами і дочки, що ця втрата є дуже важкою і яка ніяким засобом не може бути відновлена, що троє дітей залишилося без материнського піклування, уваги та любові, що чоловік втратив дорогу, кохану дружину, мати втратила єдину доньку, тяжкість вимушених змін у їх, кожному життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення завданих моральних страждань, значне погіршення стану здоров'я кожного з них в наслідок пережитої трагедії (а.с.214-225), що порушення життєвих стосунків позивачів, потребують додаткових зусиль для організації їх життя, а також пошкодження майна (автомобіля), і у зв'язку з тим, що ступінь вини відповідачки в цьому становить 50 %, суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості і виваженості, вважає, що розмір грошового відшкодування відповідачкою моральної шкоди на користь позивачів повинен становити, а саме: на користь позивача ОСОБА_1 -100 000 грн., на користь ОСОБА_8 -100 000 грн., на користь ОСОБА_2 -100 000 грн., ОСОБА_3 -100 000 грн. і на користь ОСОБА_4 - 75 000 грн.

Згідно зі ст. 1201 ЦК України, особа яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Під поняттям «поховання»законодавець визначає як комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу чи колумбарну нішу, облаштування і утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Судом встановлено, що позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_4 спільно були понесені витрати на ритуальні послуги, поховання та поминальні обіди: на 9 днів, 20 днів, 40 днів, 3 місяці, 6 місяців, роковини у зв'язку із загибеллю ОСОБА_9 на загальну суму 110 700,04 грн., що підтверджується поясненнями цих позивачів, а також наданими цими позивачами накладними, довідками, фінансовими документами, товарними чеками (а.с.34-59, 159-188).

Проте, у розумінні положень ст. 1201 ЦК України не підлягають відшкодуванню матеріальні затрати понесені на поминальні обіди: на 9 днів, 20 днів, 40 днів, 3 місяці, 6 місяців, роковини.

На поховання і поминальній обід в день поховання позивачами витрачено: 1 818.00 гривен (труна, два вінки, корзинка, стрічка), що підтверджується довідкою Салону ритуальних послуг «Скорбота» (а.с.34), на продуктові товари - 1 029.75 гривен (а.с.37), 1 509.82 гривен (а.с.38), 7 635.00 гривен (а.с.44), на промислові товари -1 427.50 (а.с.47) . Всього: 13 420.07 гривен.

У зв'язку з тим, що ступінь вини відповідачки у завданні майнової шкоди становить 50%, то суд вважає що з відповідачки на користь позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_4 підлягає стягненню загальна сума 6 710.03 гривен (шість тисяч сімсот десять гривен три копійки). - для відшкодування їм обом понесених вище витрат.

Вимоги позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_4 про стягнення з відповідачки ОСОБА_6 на їх обох користь 40 680 грн. для спорудження пам'ятника задоволенню не підлягають з наступних підстав.

По змісту ст.1201 ЦК України витрати на спорудження надгробного пам'ятника підлягають стягненню лише за умови, якщо такі витрати вже понесені, тобто на день розгляду справи судом позивачі зобов'язані надати суду докази про те, що ними вже встановлений надгробний пам'ятник. При цьому, згідно абзацу 2 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож у даній місцевості.

Оскільки позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на день розгляду цієї справи надгробний пам'ятник і огорожу не встановили, тобто ніяких витрат на це ще не понесли, то їх вимога щодо стягнення з відповідачки на їх користь 40680 грн. лише на підставі наданого ними кошторису (а.с.60) - задоволенню не підлягає.

Проте вони не позбавлені права звернутися з цими вимогами до суду в наступному, після фактично понесених витрат та підтверджених документально.

Вимога позивача ОСОБА_1 про відшкодування відповідачкою ОСОБА_6 йому ще 6 418,15 грн. матеріальної шкоди за пошкоджений належний йому автомобіль - задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно із висновком експертного авто-товарознавчого дослідження № 255/05 від 26.05.2010 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля ВАЗ 2107 д.н. НОМЕР_1 становить 35978,15 грн. (а.с.23-33), крім цього витрати на оплату названого експертного висновку становлять 440 грн. (а.с.35), тобто загальна сума становить 35978,15 грн. + 440 грн. = 36418,15 грн.

Враховуючи те, що ступінь вини відповідачки ОСОБА_6 у завданні позивачу ОСОБА_1 майнової шкоди визначений судом в розмірі 50 %, то відповідачка повинна була відшкодувати позивачу за пошкодження автомобіля: 36418,15 грн. х 50 % = 18 209,075 грн.. Разом з тим судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_6 добровільно відшкодувала позивачу ОСОБА_1 30 000 гривень. Враховуючи наведене суд вважає, що вимога позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки ОСОБА_6 на його користь 6 418,15 грн. за пошкоджений автомобіль задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання…. Шкода відшкодовується: дитині -до досягнення нею 18 років (учню, студенту -до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років); …. батькам, які досягли пенсійного віку, встановленого законом - довічно.

На утриманні загиблої ОСОБА_9 знаходилися її неповнолітні діти:

- ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18),

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка на теперішній час є повнолітньою і навчається на денному відділенні Національного університету ДПС України (а.с.15-17),

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який навчається на денному відділенні Національного університету ДПС України (а.с.13, 14, 88),

- її чоловік ОСОБА_1, який є інвалідом 2 групи загального захворювання (а.с.10, 12),

- а також її мама ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є пенсіонеркою (а.с.19-20, 12, 86).

Зазначені особи отримують пенсію, призначену їм Управлінням пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області внаслідок втрати годувальника (а.с.153-157).

Проте відповідно до положень ч.3 ст. 1200 ЦК України, особам які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

До складу сім`ї загиблої ОСОБА_9 входило 6 осіб.

Враховуючи наведене вищеназвані особи мають право на відшкодування завданої шкоди із розрахунку 1/6 частки середньомісячного заробітку загиблої ОСОБА_9, який згідно з довідкою Болградської ДПІ Одеської області, де вона працювала, складав 2 314,50 грн (а.с.101). Таким чином утриманці загиблої ОСОБА_9 мали право на відшкодування шкоди у розмірі 2 314,5 грн. : 6 = 385,75 грн. кожний.

Оскільки судом ступінь вини відповідачки ОСОБА_6 у завданні шкоди визначений у розмірі 50 %, то з неї на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю ОСОБА_9 на утримання вищеназваних осіб підлягає стягненню по 385,75 х 50 % = 192,87 гривен (сто дев'яносто дві гривні вісімдесят сім копійок) щомісячно починаючи з 1 травня 2010 року і відповідно до досягнення повноліття, до закінчення навчання, але не більше як до досягнення 23 років і довічно.

У зв'язку з досудовим розслідуванням кримінальної справи відносно відповідачки ОСОБА_6 і її розглядом Христинівським районним судом Черкаської області позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_4 були понесені витрати на неодноразові поїздки в орган досудового слідства, а також до суду (згідно матеріалів кримінальної справи: 25.05.2010, 31.07.2010, 31.08.2010, 30.09.2010, 22.10.2010, 12.11.2010, 01.12.2010, 29.12.2010, 26.01.2011, 18.02.2011, 21.04.2011, 06.06.2011, 03.08.2011,10.08.2011, 17.08.2011) у розмірі 10 101.27 гривен, на надання їм юридичної допомоги в процесі досудового слідства і розгляду справи судом у розмірі 11 300.00 гривен, на загальну суму 21 401,27 грн., що підтверджується наданими позивачами фінансовими та проїзними документами, платіжками, товарними чеками, договорами про надання правової допомоги і т. п. (а.с.61-72, 73, 74-78, 102-103). Оскільки названі витрати позивачами понесені у зв'язку з тим, що відповідачкою ОСОБА_6 була скоєна вищеназвана ДТП, що ступінь її вини у завдані шкоди визначений у розмірі 50%, то згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_6 на користь позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_4 підлягають присудженню 50 % понесених ними судових витрат, а саме: 21 401,27 грн. х 50% = 10 700 грн. 63 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до змісту положень ст.ст.79, 84, 88 ЦПК України, сторона, проти якої постановлено судове рішення, має відшкодувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, понесені нею і документально підтверджені витрати на правову допомогу.

Суд критично оцінює заперечення відповідачки щодо важкого матеріального становища, оскільки вона особисто в судовому засіданні підтвердила, що займається господарською діяльністю та торгівлею овочів на центральному ринку в м. Ізмаїл Одеської області, при цьому будь-яких податків не сплачує, тобто має певні доходи від такої діяльності.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивачі звернулися до суду з позовними вимогами про стягнення моральної шкоди, у розмірі 950 000.00 гривен. Позов в цій частині задовольняється частково в сумі 475 000.00 гривен .

Відповідно до Закону «Про судовий збір»ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0.2 розміри мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином за позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди судовий збір має бути стягнуто з відповідачки у дохід держави у розмірі 3 219.00 гривен (1 073.00 х 3).

Позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, задоволені частково у розмірі 35 640.53 гривні (6 710.03 + 28 930.50). Шкода у зв'язку зі смертю годувальника на утримання п'ятьох непрацездатних осіб складає 28 930.50 гривен, виходячи з наступного: 192.87 грн. (щомісячно) х 5) = 964.35 гривен (на один місяць). За період з 01.05.2010 року по 19.12.2012 року = 30 місяців, а тому 964.35 гривен х 30 місяців = 28 930.50 гривен - відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника на утримання п'ятьох непрацездатних осіб.

Відповідно до Закону «Про судовий збір»ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0.2 розміри мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином за позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди судовий збір має бути стягнуто з відповідачки у дохід держави у розмірі 356.40 гривен (35 640.53 х 1%).

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 130, 131, 208, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, ст. ст. 23, 1167, 1168, 1187, 1200, 1201, 1202 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 діючого в своїх інтересах і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_8, а також позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с. Криничне Болградського району Одеської області, зареєстрованої і проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_5, виданий 20 квітня 2001 року Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3

в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8 100 000 (сто тисяч) гривень;

- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, 100 000 (сто тисяч) гривень;

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, 100 000 (сто тисяч) гривень;

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, 100 000 (сто тисяч) гривень;

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) гривень.

на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_4 6 710.03 гривен (шість тисяч сімсот десять гривен три копійки) -витрат на ритуальні послуги, поховання, а також 10 700.63 гривен (десять тисяч сімсот гривен шістдесят три копійки) -судових витрат, а всього 17 410.66 гривен (сімнадцять тисяч чотириста десять гривен шістдесят шість копійок) в рівних частках кожному з них.

для відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого (годувальника) на користь:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, в розмірі 192.87 гривен (сто дев'яносто дві гривні вісімдесят сім копійок) щомісячно, починаючи з 01 травня 2010 року і довічно;

- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 192.87 гривен (сто дев'яносто дві гривні вісімдесят сім копійок) щомісячно, починаючи з 01 травня 2010 року і до досягнення ним повноліття, тобто до 25.06.2026 року;

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 192.87 гривен (сто дев'яносто дві гривні вісімдесят сім копійок) щомісячно, починаючи з 01 травня 2010 року і до закінчення нею навчання у Національному університеті ДПС України, але не більш як до досягнення нею 23 років;

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 192.87 гривен (сто дев'яносто дві гривні вісімдесят сім копійок) щомісячно, починаючи з 01 травня 2010 року і до закінчення ним навчання у Національному університеті ДПС України, але не більш як до досягнення ним 23 років;

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, в розмірі 192.87 гривен (сто дев'яносто дві гривні вісімдесят сім копійок) щомісячно, починаючи з 01 травня 2010 року і довічно;

У задоволенні решти, пред'явлених позивачами, позовних вимог до ОСОБА_6 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с. Криничне Болградського району Одеської області, зареєстрованої і проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_5, виданий 20 квітня 2001 року Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь держави судові витрати - 3 219.00 грн. (за відшкодування моральної шкоди) і 356 грн. 40 коп. (за відшкодування майнової шкоди і шкоди, завданої смертю потерпілого (годувальника), а всього 3 565.40 гривен (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять гривен сорок копійок).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.В. Кодінцева