Рішення № 28483406, 17.12.2012, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №2608/15163/12

№2/2608/6665/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді П»ятничук І.В.,

при секретарі Іванові К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Родовід Банк»звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 325154, 15 доларів США, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави -квартиру АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів та продажу предмету іпотеки з початковою ціною визначеною на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а також стягнути з відповідачів в солідарному порядку судовий збір.

В обгрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що 19.02.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк»яке в подальшому змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 28.4\СЖ-007.07.2, згідно якого остання отримала кредит ув игляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі 100 000 доларів США терміном користування до 19 лютого 2010 р. зі сплатою процентів за користування кредитом та щомісячної плати за обслуговування кредиту на умовах і в строки, визначені договором. Між банком та відповідачем ОСОБА_1 04.05.2007 р. було укладено договір №1 про внесення змін до кредитного договору, відповідно якого банком відкрито позичальнику відновлювальну кредитну лінію в розмірі 160000 доларів США строком до 19 лютого 2010 р. 05.03.2008 р. між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №2 про внесення змін до кредитного договору згідно до позичальнику відкрито відновлювальну кредитну лінію в розмірі 180000 доларів США строком дії до 19 лютого 2010 р. 14.11.2008 р. укладено додаткову угоду до кредитного договору відповідно до якої проценту ставку встановлено в 17% річних. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між позивачем та відповідачами 04.05.2007 р. укладено договір іпотеки відповідно до якого відповідачі передали банку в іпотеку належну їм квартиру АДРЕСА_1. В порушення умов кредитного договору відповідачем не виконане зобов»язання щодо сплати заборгованості за кредитом, яка станом на 29.08.2012 р. становить 325154, 15 доларів США, та складається з кредиту, в тому числі простроченому в розмірі 165434, 49 доларів США, нарахованої пені -146769,36 доларів США, 3% річних від простроченої суми що становить 12950, 15 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.08.2012 р. становить 2598957 грн. 15 коп. На адресу відповідача були направлені претензії щодо порушення зобов»язання, проте заборгованість відповідач не сплатив. Посилаючись на ст.ст. 526-545, 549-552, 589, 590, 610, 611, 612, 624, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку»просили заявлені позовні вимоги задовльнити.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутності, підтримав заявлені позовні вимоги, з врахуванням обставин справи суд вважає за можливе розглянути справу в відсутності представника позивача.

Відповідачі в судові засідання не зявились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, через оголошення в пресі.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Суд дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк»яке в подальшому змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 28.4\СЖ-007.07.2, згідно якого остання отримала кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі 100 000 доларів США терміном користування до 19 лютого 2010 р. зі сплатою процентів за користування кредитом та щомісячної плати за обслуговування кредиту на умовах і в строки, визначені договором.

Між банком та відповідачем ОСОБА_1 04.05.2007 р. було укладено договір №1 про внесення змін до кредитного договору, відповідно якого банком відкрито позичальнику відновлювальну кредитну лінію в розмірі 160000 доларів США строком до 19 лютого 2010 р.

05.03.2008 р. між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №2 про внесення змін до кредитного договору згідно до позичальнику відкрито відновлювальну кредитну лінію в розмірі 180000 доларів США строком дії до 19 лютого 2010 р.

14.11.2008 р. укладено додаткову угоду до кредитного договору відповідно до якої проценту ставку встановлено в 17% річних.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між позивачем та відповідачами 04.05.2007 р. укладено договір іпотеки відповідно до якого відповідачі передали банку в іпотеку належну їм квартиру АДРЕСА_1.

В порушення умов кредитного договору відповідачем не виконане зобов»язання щодо сплати заборгованості за кредитом, яка станом на 29.08.2012 р. становить 325154, 15 доларів США, та складається з кредиту, в тому числі простроченому в розмірі 165434, 49 доларів США, нарахованої пені -146769,36 доларів США, 3% річних від простроченої суми що становить 12950, 15 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.08.2012 р. становить 2 598 957 грн. 15 коп.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Проте відповідачем ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору, так як своєчасно кредитні кошти, нараховані відсотки на них та плату за обслуговування кредиту відповідачкою не сплачено.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, відповідно його умов та положень ст. 1050 ЦК України, позивачем станом на на 29.08.2012 р. нараховано заборгованість яка становить 325154, 15 доларів США, та складається з кредиту, в тому числі простроченому в розмірі 165434, 49 доларів США, нарахованої пені -146769,36 доларів США, 3% річних від простроченої суми що становить 12950, 15 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.08.2012 р. становить 2 598 957 грн. 15 коп.

Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.. 1048 ЦК України. Стаття 1054 ЦК України встановлює, що до відносин за кредитними договорами застосовуються норми параграфу 1 глави 71 ЦК України, тобто норми ст..ст. 1046-1053 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між позивачем та відповідачами 04.05.2007 р. укладено договір іпотеки посвідчений 19 лютого 2007 р. приватним нотарусом КМНО ОСОБА_5 відповідно до якого відповідачі передали банку в іпотеку належну їм квартиру АДРЕСА_1.

Згідно ст.. 625 ЦК України, боржники не звільняються від відповідальності за неможливість виконання ними грошового зобов'язання та на вимогу кредитора зобов'язані виплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а крім того, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню з боржників в повному розмірі, незалежно від стягнення збитків на підставі ст. 624 ЦК України.

За рахунок предмета іпотеки позивач може задовольнити всі боргові зобов'язання, несплачені відповідачем, і вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням відповідачем його зобов'язань за договором іпотеки, а також всіх фактичних витрат, понесених позивачем у зв'язку із реалізацією його права (п.3 іпотечного договору)

Статтєю 35 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що іпотекодержатель має право звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.. 7 Закону України «Про іпотеку»за рахунок предмета іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором.

Приписами ст..6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом іпотечні сертифікати»встановлено, що позивач має право організувати продаж предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу між іпотекодавцем та покупцем або продати від свого імені , якщо це передбачено іпотечним договором, або іпотеко держатель та іпотекодавець досягли відповідної згоди шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотеко держателя, який підлягає нотаріальному посвідченню. При цьому кошти за придбану нерухомість покупець сплачує на банківські рахунки іпотеко держателя.

Відповідно до ст.. 36 Закону України «Про іпотеку»договором про задоволення також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, яке визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно ст.. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу , встановленої ст.. 38 Закону України «Про іпотеку».

Частиною 1 ст. 38 Закону України «Про іпотеку»передбачено, якщо рішення суду передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотеко держатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця.

Відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Таким чином, позивач має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Відповідно до п. 61 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20\5, при нотаріальному посвідченні договорів про відчуження нерухомого майна, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів , які підтверджують право власності на вказане майно та, у передбачених законодавством випадках, документи, що підтверджують державну реєстрації прав на це майно в осіб, які його відчужують.

Відповідно до п. 63 «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», крім право встановлювального документа на житловий будинок, садибу та інше нерухоме майно (за винятком земельної ділянки), якщо воно підлягає реєстрації, нотаріус вимагає документи, передбачені наказом Міністерства юстиції України, «Про надання витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно та оформлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно на спеціальних бланках»від 20.09.2002 року №84\5 , зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.09.2002 року №773\7061 (із змінами та доповненнями, внесеними Наказом Міністерства юстиції України від 23.10.2002 року №92\5).

Відповідно до п.5.1.2 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно , право на отримання витягу та інформації з Реєстру прав мають тільки власник (власники), його спадкоємці та правонаступники юридичних осіб, уповноважені особи, або відповідні органи державної влади, та зокрема суд. Отже, для замовлення вимог позивача, як законного іпотекодержателя, шляхом продажу нерухомого майна, необхідне отримання зазначених документів.

Відповідно ст..34 Закону України «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки із метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотеко держателем або рішення суду може бути передано іпотеко держателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом України.

Враховуючи, що відповідачі не виконують свій обов'язок зі своєчасного повернення суми кредиту та відсотків за користування ним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 212 - 215, 224 -226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527,530,553,554, 610,625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Закон України «Про іпотеку», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрованої в АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»суму заборгованості за кредитним договором від 19.02.2007 р. в розмірі 325154, 15 доларів США, що за курсом НБУ становить 2 598957 ( два мілійони п»ятсот дев»яносто вісім тисяч дев»ятсот п»ятдесят сім) грн. 15 коп..

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19.02.2007 року, звернути примусове стягнення на квартиру АДРЕСА_1 що передана в іпотеку згідно договору іпотеки від 04.05.2007 р. посвідченому приватний нотаріусом КМНО ОСОБА_5 за реєстровим номером 830 зі змінами від 15.03.2008 р. що належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 шляхом проведення торгів та продажу предмету іпотеки з початковою ціною визначеною на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» суму сплаченого судового збору в розмірі 3219 ( три тисячі двісті дев»ятнадцять) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.

Суддя: