Рішення № 28482498, 18.10.2012, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 0609/2-1533/12

Категорія 2

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Жигановської О.С., Борисюка Р.М.

при секретарі Крижанівській М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Житомирської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю

за апеляційною скаргою Житомирської міської ради

на заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 05 липня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1, оскільки вона з 1993 року користується даним житлом, щомісячно оплачує комунальні послуги, проте КВЖРЕП-3 відмовився укласти з нею договір найму. Дане приміщення перебуває у комунальній власності та знаходиться на балансі міської ради. Оскільки вона вселилася у квартиру з дозволу квартиронаймача, яка згодом отримала інше житло, користується жилим приміщенням більше, ніж 10 років відкрито і безперервно, тому вважає, що набула право власності на нього на підставі ст. 344 ЦК України.

Заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 05 липня 2012 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю. Судові витрати віднесено за рахунок держави.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 28 серпня 2012 року відмовлено у задоволенні заяви Житомирської міської ради про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі Житомирська міська рада, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить заочне рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначив, що відповідно до ст. 345 ЦК України право власності на комунальне майно набувається у разі приватизації цього майна, а тому положення ст. 244 ЦК України на дані правовідносини не поширюються. Крім того, позивачка має інше житло, у якому вона зареєстрована, а саме: АДРЕСА_3.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 345 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа

може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є у комунальній власності.

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності. Її квартиронаймач - ОСОБА_2, на підставі рішення Житомирського міськвиконкому № 289 від 28.05.1992 року, 05.01.1993 року отримала ордер на право зайняття іншого жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 2).

ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду пояснила, що вона проживає у спірній квартирі з 1990 року з дозволу колишнього квартиронаймача - ОСОБА_2 (її тітки), яка у 1993 році отримала інше житло. Оскільки даний будинок перебуває у аварійному стані, тітка не змогла прописати її у себе, а КВЖРЕП № 3 відмовилося укласти з нею договір найму.

На підтвердження факту проживання та володіння спірною квартирою позивачкою надано квитанції про оплату комунальних послуг за 2007-2011 роки (а.с. 7-21).

З паспортних даних позивачки вбачається, що вона з 17.12.1987 року і до даного часу зареєстрована у АДРЕСА_3 (а.с. 5).

Враховуючи те, що квартира АДРЕСА_1 є комунальною власністю, право власності на яку набувається на підставі приватизації (ст. 345 ЦК України), суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що на дані правовідносини поширюються положення ст. 344 ЦК України.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Житомирської міської ради задовольнити.

Заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 05 липня 2012 року скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча Судді