Вирок № 28478744, 08.01.2013, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 2315/1445/2012 р.

1/703/2/13 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2013 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Гибало О. І.

при секретарі Водяній А.М. та Безверхій Л.В.

з участю прокурорів Василенка С.І. та Остапенка А.П.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

та потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Звенигородка, Черкаської області, а жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, не працюючого, раніше судимого:

1. 20 вересня 2000 року Дніпровським райсудом м. Києва за ч. 3 ст. 206 КК України на 3 роки позбавлення волі;

2. 4 вересня 2003 року Святошинським райсудом м. Києва за ч. 2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі. Постановою Комсомольського міськрайсуду Полтавської області 31.07. 2008 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 28 днів,-

- за ч. 1 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 30 травня 2011 року близько 8 години 30 хвилин перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, під час сварки з ОСОБА_6, яка виникла на грунті особистих неприязних відносин, з метою позбавлення життя останнього, діючи умисно і цілеспрямовано наніс йому чисельні удари руками, ногами та дерев'яною качалкою в життєво-важливі органи: по голові та тулубу заподіявши ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забиттям головного мозку, субдуральної гематоми над півкулями головного мозку, численними ділянками забиття головного мозку, масивних крововиливів на передньо-бічних поверхнях голови з обох сторін, перелому нижньої щелепи, забиття носа, травматичного повного відриву завитка правої вушної раковини з відшаруванням її шкіри по задній поверхні, садна тім'яно-скроневої області голови із забитою раною на поверхні, крововиливів на білкових оболонках обох очей, синців задньої і передньої поверхонь обох вушних раковин, поширеного крововиливу слизової оболонки обох губ, саден виличної області, перелому 9-12 ребер справа по лопатковій лінії та 9-10 ребер зліва по задньо-паховій лінії з кроволивами у м'які тканини та розривами плеври, перелому грудини на рівні 3 міжреберного проміжку із крововиливами у м'які тканини, крововиливу у грудну порожнину з обох сторін по 200 мл, крововиливи у м'які тканини середостіння та синців грудей, від яких потерпілий помер на місці.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину в пред'явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що 29 травня 2011 року він домовився з ОСОБА_6 про те, що зранку наступного дня вони поїдуть в міліцію і ОСОБА_6 забере заяву, яку той написав на його дружину ОСОБА_4 за вчинену нею в потерпілого крадіжку. Вранці 30 травня 2011 року він зайшов до ОСОБА_6, але оскільки той вже був в нетверезому стані, дуже побитий і в міліцію іти не міг, то між ними виникла сварка в ході якої ОСОБА_6 вдарив його рукою в груди, а потім схопив ножа і тоді він, захищаючись, дерев'яною качалкою спочатку вибив у ОСОБА_6 ніж, а потім наніс йому кілька ударів кулаками по різних частинах тіла. Він запропонував ОСОБА_6 викликати швидку допомогу, але останній відмовився. Після цього він сам поїхав у Смілянський відділ міліції де пробув майже цілий день, а ввечері разом зі знайомими прийшов до ОСОБА_6 щоб його провідати, але той вже був мертвий. Вважає, що тілесні ушкодження, що потягли настання смерті ОСОБА_6, були спричинені кимось іншим звечора 29 травня 2011 року, або в ніч з 29 на 30 травня 2011 року, тобто задовго до його приходу в квартиру загиблого, куди він прийшов близько 8 год. 30 хв. 30 травня 2011 року.

Проте незважаючи на невизнання своєї вини підсудним його винність в інкримінованому йому злочині стверджується зібраними по справі доказами належним чином дослідженими судом, зокрема:

- показаннями потерпілої ОСОБА_4 про те, що її брат ОСОБА_6 був спокійною людиною, ні з ким не сварився і не конфліктував, алкогольні напої вживав помірно. Ввечері 30 травня 2011 року їй зателефонував брат ОСОБА_7 і повідомив, що ОСОБА_6 вбито. На поховання брата вона витратила власні кошти на суму 13916 грн. 66 коп. Крім цього, просить стягнути з підсудного на її користь 30000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 43916 грн. 66 коп.;

- показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що його брат ОСОБА_6 проживав в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1. Вечері 29 травня 2011 року він хотів провідати брата, але не зміг цього зробити, оскільки двері під'їзду були замкнені, хоча через вікно бачив, що в квартирі брата горіло світло. Наступного дня близько 22 години йому зателефонував знайомий ОСОБА_23 і повідомив, що ОСОБА_6 вбито;

- показаннями свідка ОСОБА_8 (дружини підсудного) про те, що вона разом з підсудним проживала в квартирі ОСОБА_6. За кілька днів до загибелі ОСОБА_6 заявив на неї в міліцію за те, що вона у нього вкрала гроші і мобільний телефон. Через це вона і чоловік пішли від нього жити на іншу квартиру. Вранці 30 травня 2011 року чоловік по телефону повідомив їй, що ОСОБА_6 побитий. Після цього вона зранку і приблизно о 14 годині по телефону говорила з ОСОБА_6 і останній повідомляв її, що у нього все гаразд;

- показаннями свідка ОСОБА_9 про те що 27 травня 2011 року він бачився з ОСОБА_6 і останній говорив йому, що ОСОБА_8 вкрала у нього мобільний телефон та гроші. 30 травня 2011 року від знайомих дізнався, що ОСОБА_6 вбили;

- показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що ввечері 30 травня 2011 року на прохання 2-х незнайомих дівчат і 2-х хлопців він разом з ними зайшов до квартири ОСОБА_6 і побачив, що останній лежить на кухні побитий і мертвий;

- показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що в квартирі її сусіда ОСОБА_6 часто збирались компанії, там грала музика чим порушувався її спокій. Ввечері 29 та в ніч на 30 травня 2011 року чула шум в його квартирі;

- показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що ввечері 30 травня 2011 року він разом зі своєю знайомою ОСОБА_13 та ОСОБА_14 знаходились в барі «Сова» в м. Сміла. Близько 21 год. 30 хв. йому зателефонував ОСОБА_5 та запропонував разом провідати ОСОБА_6, оскільки вранці він ніби то бачив його побитим. Після цього вони разом прибули до квартири ОСОБА_6, яку відімкнув наявним у нього ключем ОСОБА_5. Зайшовши в квартиру вони побачили на кухні побитого ОСОБА_6, який вже був мертвий. Після цього він викликав швидку допомогу;

- аналогічними показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14;

- показаннями свідка ОСОБА_15 про те, що її квартира знаходиться на 1 поверсі будинку АДРЕСА_1, а тому відвідувачі мешканців їх будинку часто просять її відкрити вхідні двері під'їзду, які замикаються на електромагнітний замок. ОСОБА_6 був її сусідом. 29 травня 2011 року в обідню пору вона відкривала двері під'їзду підсудному, який був з якоюсь білявою дівчиною та сказав їй, що вони ідуть до ОСОБА_6 на третій поверх, тобто до ОСОБА_6. В сумці, яка була у підсудного щось торохтіло ніби скло;

- показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що дружина підсудного ОСОБА_8 з 26 травня 2011 року проживала у нього на квартирі, а підсудний її розшукував, говорив, що вона кудись зникла. Вранці 30 травня 2011 року підсудний телефонував ОСОБА_8 на мобільний і говорив, що він знаходиться в квартирі ОСОБА_6, що той дуже побитий. Всієї розмови він не чув, але чув як ОСОБА_8 відповіла ОСОБА_5: «То виклич йому швидку». Перед цим, цієї ж ночі, ОСОБА_8 також телефонував на мобільний якийсь чоловік і вони сварились. Чоловік їй ніби-то погрожував і говорив, що я тебе все одно знайду. Чи був це дзвінок від підсудного він сказати не може;

- показаннями свідка ОСОБА_17 (оперуповноваженого міліції) про те, що він оформляв заяву ОСОБА_6 про крадіжку у нього грошей і мобільного телефону скоєну дружиною підсудного ОСОБА_8. Тоді підсудний сам привів ОСОБА_6 в міліцію і, як він зрозумів, з допомогою міліції хотів знайти свою дружину, яка від нього чомусь переховувалась. Сам підсудний тоді йому повідомив, що живе в квартирі ОСОБА_6. 30 травня 2011 року ОСОБА_6 і підсудний зранку повинні були прийти в міліцію, але близько 11 години прийшов лише один підсудний, який пояснив, що ОСОБА_6 прибути не зміг, оскільки дуже п'яний. Ні про які конфлікти чи бійку між ними підсудний йому не говорив, а наступного дня він дізнався, що ОСОБА_6 вбитий;

- показаннями свідка ОСОБА_18, яка пояснила, що ввечері 30 травня 2011 року вона, в якості дізнавача, в складі слідчо - оперативної групи виїжджала на місце вбивства ОСОБА_6, Там же знаходився і підсудний, який на її запитання що трапилось пояснив, що у нього виник конфлікт з ОСОБА_6 і він його побив;

- даними протоколів огляду місця події від 30 та 31 травня 2011 року про те, що в квартирі АДРЕСА_1 було виявлено труп ОСОБА_6 з ознаками насильницької смерті, сліди боротьби, дерев'яну качалку зі слідами крові (а.с. 19-52, т.1);

- даними протоколу огляду предметів від 1.06.2011 року про те, що було оглянуто джинсові штани, футболку, босоніжки, наволочку, дерев'яну качалку, 22 пляшки (а.с. 51-53, т.1);

- даними лікарського свідоцтва № НОМЕР_1 від 31.05.2011 року про те, що смерть ОСОБА_6 наступила внаслідок забиття головного мозку, закритої черепно-мозкової травми (а.с. 26, т.1);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_8 від 2.06.2011 року та 12.07.2012 року в ході якого він на місці події показав як саме скоїв вбивство ОСОБА_6 (а.с. 66-77, т.1 та 174-186 т. 3);

- даними висновку судово-медичної експертизи № 307 від 25.07.2011 року, згідно якого смерть ОСОБА_6 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, субдуральної гематоми над півкулями головного мозку, численними ділянками забиття головного мозку, масивних крововиливів на передньо-бічних поверхнях голови з обох сторін, перелому нижньої щелепи, забиття носа, травматичного повного відриву завитка правої вушної раковини з відшаруванням її шкіри по задній поверхні, садна тімяно-скроневої області голови із забитою раною на поверхні, крововиливів на білкових оболонках обох очей, синців задньої і передньої поверхонь обох вушних раковин, поширеного крововиливу слизової оболонки обох губ, саден виличної області, перелому 9-12 ребер справа по лопатковій лінії та 9-10 ребер зліва по задньо-паховій лінії з кроволивами у м'які тканини та розривами плеври, перелому грудини на рівні 3 міжреберного проміжку із крововиливами у м'які тканини, крововиливу у грудну порожнину з обох сторін по 200 мл, крововиливи у м'які тканини середостіння та синців грудей, які несуть в собі ознаки тяжких тілесних ушкоджень і внаслідок яких наступила смерть потерпілого (а.с. 114-115, т.1);

- даними висновку комісійної судово-медичної експертизи № 54-к від 21.09.2012 року, проведеної експертами Черкаського обласного бюро судово-медичної експертизи, яким повністю підтверджено результати викладені у висновку судово-медичної експертизи № 307 від 25.07.2011 року (а.с. 114, т. 4);

- даними висновку судово-імунологічної експертизи № 196 від 8.06.2011 року про те, що походження крові, виявленої на наволочці, марлевих тампонах змивів з велосипеда, шафи, з підлоги та правої руки трупа ОСОБА_6 від останнього не виключається (а.с. 128-134, т. 1);

- даними висновку додаткової судово-цитологічної експертизи № 12 від 27.01.2012 року, згідно якого на дерев'яній качалці, вилученій з місця події, виявлена кров людини (а.с. 101, т.2);

- даними висновку судово-імунологічної експертизи № 197 від 22.06.2011 року, згідно якої на футболці та лівому босоніжку, вилучених у підсудного ОСОБА_8, виявлено кров людини походження якої від загиблого ОСОБА_6 не виключається (а.с. 164-170, т.1);

- даними висновку судово-дактилоскопічної експертизи № 261 від 3.07.2011 року, згідно якого слід пальця руки, виявлений на пляшці № 4, вилученій при огляді місця події в квартирі ОСОБА_6, залишений ОСОБА_5 (а.с. 176-186, т.1);

- даними висновку судово-імунологічної експертизи № 125 від 29.06.2011 року про те, що на дерев'яній качалці, вилученій при огляді місця пригоди (квартири загиблого) виявлено сліди крові людини, походження якої від ОСОБА_6 не виключається (а.с. 192-194, т. 1);

- даними висновку судово-трасологічної експертизи № 268 від 15.07.2011 року, згідно якої сліди низу взуття, що були перекопійовані на відрізки темної дактилоплівки при огляді місця пригоди (квартири ОСОБА_6), могли бути залишені підошвами взуття вилученого у ОСОБА_5 (а.с. 200-206, т. 1);

- даними висновку додаткової судово-медичної експертизи № 412 від 26.07.2012 року про те, що виявлені на трупі ОСОБА_6 тілесні ушкодження могли бути спричинені за тим механізмом, який ОСОБА_5 показав під час відтворення обстановки і обставин події з його участю 2.06.2011 року.

Цей висновок є підтвердженням також того, що під час проведення відтворення обстановки і обставин події 2.06.2011 року ОСОБА_5 давав правдиві показання щодо обставин вбивства ОСОБА_6. А тому його подальші пояснення, що під час вказаної слідчої дії він ніби-то оговорив себе під тиском працівників міліції, є недостовірними;

- даними висновку додаткової судово-криміналістичної експертизи № 2/1642 від 8.08.2011 року про те, що серед волокон-накладень, вилучених з долонь рук ОСОБА_6, виявлено фрагменти волокон сірого кольору з фіолетовим відтінком та темно-сірого кольору з фіолетовим відтінком, які мають спільну родову належність з волокнами, що входять до складу волокон вилученої ОСОБА_5 теніски (футболки). Крім цього, серед волокон-накладень вилучених з долонь рук ОСОБА_6, виявлено волокна бавовни синьо-блакитного кольору, які мають спільну родову належність з відповідними волокнами, що входять до складу волокон з наданих на експертизу джинсових брюк ОСОБА_5 (а.с. 9-18, т.2);

- даними висновку додаткової судово-медичної експертизи № 465 від 2.08.2011 року про те, що серед тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_6, мають місце тілесні ушкодження, які могли виникнути від ударів дерев'яною качалкою вилученою при огляді місця події 31.05.2011 року, а саме: переломи 9-10 ребер зліва по задньо-паховій лінії із крововиливами у м'які тканини та розриви плеври. Суцільні синці із паралельними смугоподібними просвітленнями на всій поверхні в області живота і тазу, крововилив у м'які тканини живота, суцільний синець лівого і правого плечей із смугоподібними просвітленнями на поверхні, суцільний синець лівого і правого передпліч із переходом на кисті (а.с. 35, т.2);

- даними висновку додаткової судово-медичної експертизи № 514 від 16.08.2011 року про те, що виходячи з наявних на трупі ОСОБА_6 тілесних ушкоджень можна стверджувати, що по його тілу було нанесено не менше 20 ударів (а.с. 44, т.2);

Вказані дані дають підстави вважати, що нанесення підсудним численних ударів дерев'яною качалкою із значною силою по голові та тулубу потерпілого ОСОБА_6 свідчить про те, що він усвідомлював, що здійснює посягання на його життя і що наслідком таких дій може бути спричинення смерті потерпілого, та бажав настання такого результату;

- даними висновку судово-медичної експертизи № 474 від 15.08.2012 року про те, що тілесні ушкодження, які призвели до смерті ОСОБА_6, не могли виникнути за обставин вказаних ОСОБА_5 при відтворенні обстановки і обставин події проведених з ним як 2.06.2011 року, так і 12.07.2012 року (а.с.204-205,т.3);

Цим висновком спростовуються показання ОСОБА_5 про те, що смерть ОСОБА_6 могла наступити внаслідок падіння на спину та удару головою об нижню частину шафи.

- даними висновку судово-медичної експертизи № 307 від 25.07.2011 року про те, що після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_6 міг жити проміжок часу, що рахувався десятками хвилин, не виключено, що 1-2 години (а.с. 114-115, т.1);

Допитаний судом судово - медичний експерт ОСОБА_20 підтвердив вказаний висновок та пояснив, що в даному конкретному випадку після отримання смертельних травм ОСОБА_6, згідно результатів проведених гістологічних досліджень, міг ще жити впродовж 40-60 хвилин. У своєму висновку він вказав, що цей період може становити 1-2 години, виходячи з максимальної теоретичної такої можливості для здорової людини. В цей період потерпілий вже не міг чинити активний фізичний спротив.

Виходячи з цих даних показання підсудного в тій частині, що потерпілий міг отримати смертельні тілесні ушкодження задовго до його приходу в квартиру ОСОБА_6, тобто звечора 29, а чи в ніч на 30 травня 2011 року, або в другій половині дня 30 травня 2011 року від іншої особи, є недостовірними.

Згідно даних проведеної судом комплексної психолого - психіатричної експертизи № 765 від 12.12.2012 року ОСОБА_5 будь-яким психічним захворюванням чи недоумством не страждав і не страждає. На період скоєння інкримінованих йому діянь у нього не було проявів тимчасового розладу психічної діяльності чи іншого хворобливого стану психіки, а тому він міг усвідомлювати свої діяння та керувати ними. В даний час він також може нести відповідальність за скоєне в кримінальному порядку (а.с. т. 4).

Як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні ОСОБА_5 давав суперечливі і нелогічні показання, неодноразово змінював їх, відмовлявся давати пояснення та відповідати на запитання суду, проявляв нещирість та непослідовність. Так, спочатку він повністю визнавав свою вину в позбавленні життя потерпілого. Потім став стверджувати, що ОСОБА_6 загинув внаслідок падіння та удару головою об шафу. Коли ж судом були спростовані ці його посилання, він почав стверджувати, що до вбивства ОСОБА_6 взагалі непричетний. Суд розцінює таку поведінку підсудного як намагання уникнути відповідальності за скоєне, та як спосіб реалізації свого права на захист.

Безпідставними є також посилання підсудного на те, що він вбив ОСОБА_6 перебуваючи в стані необхідної оборони. Навіть якщо виходити з показань самого ОСОБА_5 про те, що він застосував насилля до ОСОБА_6, оскільки той першим його вдарив кулаком та хотів вдарити ще й ножем, що змусило його застосувати дерев'яну качалку, якою, захищаючись, він вибив з рук ОСОБА_6 ніж, після чого останній втік від нього з кухні в кімнату. Проте вже після цього, підсудний, коли реальна небезпека, з його ж слів, для нього минула, наздогнав ОСОБА_6 вже в кімнаті та знову став його бити руками, ногами та дерев'яною качалкою, чим і спричинив йому смерть. За таких обставин вважати, що підсудний перебував в стані необхідної оборони немає підстав.

Даючи оцінку вказаним подіям суд враховує і те, що підсудний фізично значно сильніший за потерпілого, на момент скоєння злочину був тверезий. В свою чергу загиблий був фізично слабкий, до того ж знаходився в стані алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що він не міг чинити активного фізичного опору.

Недостовірними суд вважає і посилання підсудного на те, що в ході досудового слідства, зокрема після його затримання ввечері 30 травня 2011 року, він піддавався тортурам та катуванню з боку працівників міліції.

Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 306 від 6.06.2011 року вбачається, що на тілі ОСОБА_5 дійсно було виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців лівої сідниці, грудної клітки зліва, правого стегна, саден обох колін та правої гомілки. Проте, як він сам пояснив експерту, ці тілесні ушкодження він отримав в ході бійки з ОСОБА_6. Вказаною експертизою також підтверджено, що вказані тілесні ушкодження могли бути спричинені за тим механізмом, тобто за умов боротьби, про який повідомив сам ОСОБА_5 (а.с. 92, т.1);

Допитані судом в якості свідків працівники мілції ОСОБА_21 та ОСОБА_22, які проводили слідчі дії з підсудним, пояснили, що ніякого насилля щодо ОСОБА_5 в ході досудового слідства ніхто не застосовував. Він добровільно давав визнавальні показання щодо обставин вбивства ОСОБА_6, вів себе нормально і жодних скарг від нього з цього приводу не було.

Звертає на себе увагу також та обставина, що зі скаргами про застосування до нього тортур підсудний почав звертатись не тоді, коли з його слів це мало місце, тобто після його затримання ввечері 30.05.2011 року та в наступні дні, а лише після того, як кримінальна справа 26.08.2011 року прокурором була направлена в порядку ст. 232 КПК України до суду та постало питання про його відповідальність за скоєне.

Критично суд оцінює і показання допитаної в якості свідка дружини підсудного ОСОБА_8, яка в судовому засіданні пояснила, що кілька разів розмовляла з ОСОБА_6 по мобільному телефону 30 травня 2011 року в обідній час і останній ніби то говорив їй, що у нього все гаразд і почуває він себе нормально.

По справі достовірно встановлено, що в цей час ОСОБА_6 уже був мертвий, а тому говорити з ним ОСОБА_8 не могла. Крім того, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_8 - є особою зацікавленою у вирішенні даної справи.

Суд також вважає, що злочин було скоєно не близько 10 годині 30 травня 2011 року, як це в обвинувальному висновку вказано слідчим, а близько 8 години 30 хвилин 30 травня 2011 року, враховуючи час протягом якого потерпілий ще міг жити після отримання наявних у нього тілесних ушкоджень, та виходячи з висновків наявних в справі судово - медичних експертиз.

Дану обставину підтвердив в судовому засіданні і судово - медичний експерт ОСОБА_20

Виходячи з сукупності наявних в справі доказів суд вважає, що вина підсудного в умисному вбивстві ОСОБА_6 повністю доведена.

Дії Ткаченка суд кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину та особу ОСОБА_8, який за місцем проживання характеризується позитивно.

Пом'якшуючі покарання обставини в справі відсутні. Суд не враховує в якості пом'якшуючої покарання обставини протокол явки з повинною, оскільки даний документ було складено вже після фактичного затримання підсудного співробітниками міліції і доставки його в приміщення відділу міліції.

В якості обтяжуючих покарання обставин суд враховує те, що раніше він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів (рецидив злочинів) пов'язаних з насиллям і після звільнення з місць позбавлення волі позитивних висновків з цього не зробив, на шлях виправлення не став і знову скоїв особливо тяжкий злочин, що свідчить про те, що він представляє підвищену небезпеку для суспільства, а тому покарання повинен відбувати в місцях позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 на суму 43916 грн. 66 коп. підлягає до повного задоволення. Суд вважає, що вона, як рідна сестра загиблого, перенесла нервові та душевні потрясіння та страждання в зв'язку зі смертю брата, а тому грошова компенсація в розмірі 30000 грн. є цілком адекватною цим стражданням.

Стосовно вимог потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 13916.66 грн., то і в цій частині її позовні вимоги підлягають до повного задоволення, оскільки на поховання брата вона понесла реальні матеріальні витрати, розмір яких підтвердила відповідними документами.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання - 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Строк покарання рахувати з 31 травня 2011 року. Зарахувати в строк покарання ОСОБА_5 час його фактичного затримання з 30 по 31 травня 2011 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_4 13916.66 грн. на відшкодування матеріальної та 30000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 43916 грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Черкаській області на рахунок 35223003000037, код 25574009 банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 5780.76 грн. судових витрат за проведення судових експертиз.

Речові докази: джинсові штани, футболку, босоніжки, наволочку, 4 відрізки темної дактилоплівки, 30 недопалків, зразки волосся з голови ОСОБА_6, 2 відрізки світлої дактилоплівки, піднігтьовий вміст з рук ОСОБА_6, 6 марлевих тампонів, дерев'яну качалку, 22 пляшки, емальований кухоль, 3 пачки з-під цигарок, 3 стакани, 4 чарки, 1 тарілку, 1 чашку, 10 відрізків липкої стрічки, поліетиленовий пакет, які знаходяться в камері речових доказів Смілянського МРВ (а.с. 55-56,58-59, т.1) - знищити. 4 ключі від домофону - залишити потерпілій ОСОБА_4, звільнивши її від зобов'язань по зберігальній розписці.

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 15 днів з моменту його проголошення, а засудженим - з моменту отримання копії вироку в той же строк.

Головуючий: