Ухвала суду № 28478707, 10.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12088/11/0170/18

10.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Яковенко С.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І. ) від 22.02.12 у справі № 2а-12088/11/0170/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" (вул. Вузлова, 8 корп. 5, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95047)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №0009442301 від 08.09.2011 року на суму 21555,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №0009342301 від 08.09.2011 року на суму 19211,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" (95047, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Узлова, 8, корп.5,) 3,40грн. судового збору.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.12, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі була здійснена позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2011 р.

За результатами перевірки був складений акт перевірки № 8506/23-4/05786117 від 04.07.2011 року (далі - акт перевірки), яким встановлено такі порушення:

- п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України №2755/ VI від 02.12.2010р. встановлено завищення ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" бюджетного відшкодування за червень 2011р. у загальній сумі 19211,00 грн. Перевіркою підтверджується сума бюджетного відшкодування відображення у декларації з ПДВ за червень 2011р. у сумі 175401,00 грн.;

- пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України №2755/ VI від 02.12.2010р. ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" занижено суму експортних операцій відображених у декларації з ПДВ за травень 2011р. на суму 1896724, 00 грн. Вказана невідповідність не вплинула на формування податкових зобов'язань та суми бюджетного відшкодування за червень 2011р. ;

- п. 198.1, 198.2 ст. 198, п. 201.1, п. 201,2, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України №2755/ VI від 02.12.2010р., п. 14 наказу ДПА України №969 від 21.12.2010р. "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" в завищенні суми податкового кредиту за травень 2011р. на суму ПДВ в розмірі 19211,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за травень 2011р. (ряд. 19 декларації) на суму ПДВ 19211,00 грн.;

- п. 198.1, 198.2 ст. 198, п. 201.4, 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України №2755/ VI від 02.12.2010р. ПАТ "Сімферопольський завод сільськогосподарського машинобудування" в завищенні суми податкового кредиту за червень 2011р. суму ПДВ в розмірі 2344,00 грн., про призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за червень 2011р. (ряд. 19 декларації) на суму ПДВ 2344,00 грн.

На підставі встановлених порушень ДПІ в м. Сімферополі були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0009442301 від 08.09.2011 року на суму 21555,00 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних санкцій, а також № 009342301 від 08.09.2011 року на суму 19211,00 грн. основного платежу та 1 грн. санкцій.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що порушення позивача зводяться у помилковому відображенні суми експортних операцій у розмірі 245602,00 грн., а також у віднесені сум комісійних винагород по виконаним роботам, а саме по продажу товару на експорт до податкового кредиту за травень 2011р. Однак сума комісійних винагород, яка була внесена до податкового кредиту за травень 2011р. не вказана в акті перевірки, тоді як відповідно до п. 6 Наказу Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 року "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (далі- Наказ №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 200.16 ст. 200 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку експортує товари (супутні послуги) за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (супутні послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною підпунктом "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються.

На підставі зазначених обставин відповідачем здійснено висновок про порушення позивачем податкового законодавства, без фактичного посилання на об'єктивну сторону вказаного правопорушення та належного законодавчого обґрунтування протиправності таких дій.

Збільшення податкових зобов'язань на суму 18878,27 грн. відповідачем обґрунтоване тим, що податкові накладні №879 від 26.04.2011р., №305/010 від 28.04.2011р., №1160222638 від 30.04.2011р., №105 від 22.04.2011р., №84 від 19.04.2011р., обліковані не у тому періоді у якому вони виписані, тобто у травні замість квітня.

В частині збільшення податкових зобов'язань ПДВ за травень 2011 року на 333,33 грн. то на думку відповідача, причиною зменшення на 333,33 грн. від'ємного значення ПДВ за травень 2011 року є невідповідність діючому законодавству податкової накладної від 20.05.2011 року № 836/001, що складена ДП Маркет Плазо магазин "Фуршет" на загальну суму 2000 грн., у тому числі ПДВ 333,33 грн.

ДПІ в м. Сімферополі посилається на те, що вказана накладна не містить номенклатури товару, кількості та його обсягу.

Збільшення податкових зобов'язань на суму 2343,87 грн. відповідачем обґрунтоване тим, що податкові накладні №587 від 05.05.2011р., №51/316 від 06.05.2011р., №800 від 27.05.2011р., №41 від 31.05.2011р., №150 від 31.05.2011р., №14 від 08.05.2011р., №138 від 31.05.2011р., №93 від 27..05.2011р., №663 від 18.05.2011р., №953 від 18..05.2011р., обліковані не у тому періоді у якому вони виписані, тобто у червні замість травня.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 14.1.175. ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Згідно п.п. 14.1.156 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178. ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

- ввезення товарів на митну територію України;

- вивезення товарів за межі митної території України;

- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 200.16 ст. 200 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку експортує товари (супутні послуги) за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (супутні послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною підпунктом "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються.

Однак, акт перевірки не містить опису відповідного порушення чи викладення його змісту.

Відповідно до п.187.1. ст. 181 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) або дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). (п. 198,2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.1 ст.201, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Приписами п. 201.4. ст. 201.4 встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.5, 201.6, 201.7, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у випадку, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Судова колегія вважає, що положення пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України регламентують саме дату виникнення права на податковий кредит та не містять приписів щодо дати припинення такого права.

В той час, норми п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України формують спеціальне правило щодо припинення права платника податку на додану вартість на формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних.

Податковим кодексом України не передбачено обмеження права платника податку на додану вартість на включення до податкового кредиту сум податкових накладних в рамках відповідного 365-денного терміну.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що збільшення відповідачем суми податкових зобов'язань з ПДВ за травень 2011 року на 19211,00 грн., та червень 2011р. на 2344,00 є безпідставними.

Судова колегія зазначає, що у податкових накладних, наданих позивачем до органу державної податкової служби, вказані номенклатура товару, кількість та обсяг товару, а отже вказані відповідачем порушення в акті перевірки є також безпідставними та не відповідають обставинам справи.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 8506/23-4/05786117 від 04.07.2011 року про порушення платником податків вимог наказу ДПА України № 969 від 21.12.2010. «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення»та Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0009442301 від 08.09.2011 року на суму 21555,00 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних санкцій, а також № 009342301 від 08.09.2011 року на суму 19211,00 грн. основного платежу та 1 грн. санкцій.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.12 у справі № 2а-12088/11/0170/18 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва