Постанова № 28478236, 11.12.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р. 16 год.20 хв.Справа № 2-а-1379/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Шаховій О.Л.,

за участю представників:

позивача - Сорокунської І.С., Матюштної А.В.,

відповідача - Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапфір ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення- рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сапфір ЛТД" (далі - позивач, ТОВ "Сапфір ЛТД") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати нечинним податкове повідомлення - рішення № 0002142201 від 23.03.2012 року щодо визначення загальної суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 226916,66 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 226915,66 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 1,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності договору купівлі-продажу нафтопродуктів, укладеного з ТОВ "Лана-Торг", оскільки первинні документи надані податковому органу на запит підтверджують товарність його здійснення, а висновки зустрічної перевірки контрагента позивача - ТОВ "Лана-Торг" щодо неможливості здійснювати фінансово - господарську діяльність не можуть позбавляти позивача права на формування податкового кредиту при наявності належним чином оформлених податкових накладних. Позивач також вказує на порушення його прав, як платника податків, щодо позбавлення можливості надати перевіряючим в ході перевірки документи, які не були надані на запит податкового органу, оскільки фактично перевірка була невиїзною, всупереч наказу від 23.01.2012 р. № 106 про проведення позапланової виїзної перевірки. Підтвердженням тому є посилання в акті перевірки на телефону розмову з директором ТОВ "Сапфір ЛТД", який повідомив представника ДПІ про знаходження на лікарняному, проте не зважаючи на поважну причину відсутності податковий орган склав акт про відсутність посадової особи ТОВ "Сапфір ЛТД" та розпочав позапланову невиїзну перевірку за місцем знаходження податкового органу. Крім того, перевірка була розпочата 25.01.2012 року, тобто через 2 дня, після прийнятого наказу від 23.01.2012 року на її проведення, та без отримання відповідачем доказів щодо вручення посадовій особі платника податку наказу на проведення перевірки, оскільки позивач отримав вказаний наказ лише 15.03.2012 року. Враховуючи вказані обставини позивач вважає, що висновок ДПІ про безтоварність господарської операції з ТОВ "Лана-Торг" є передчасним, оскільки надані суду первинні документи щодо перевезення нафтопродуктів орендованим транспортом позивача згідно ТТН та подорожніх листів, щодо збереження нафтопродуктів в орендованих резервуарах, щодо подальшої їх реалізації кінцевим покупцям, а також приймаючи до уваги, що зміст господарської операції відповідає видам діяльності позивача та його контрагента, підтверджує реальність здійснення господарської операції з придбання у спірного контрагента нафтопродуктів. Таким чином, на думку позивача, у ДПІ відсутні законні підстави для не прийняття до заліку первинних документів та зменшення позивачу сформованого податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Лана-Торг" за наслідками придбання нафтопродуктів та підтверджує протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач надав суду заперечення, в яких зазначає, про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки в ході проведення позапланової виїзної перевірки позивача було встановлено безтоварне здійснення господарської операції з придбання нафтопродуктів у ТОВ "Лана-Торг" та як наслідок визнання її нікчемною, оскільки в ході перевірки не були надані документи, що підтверджують передачу товару, зокрема перевезення нафтопродуктів. Крім того, в ході проведення зустрічної перевірки ТОВ "Лана-Торг" встановлено відсутність у останнього основних фондів, транспортних засобів, складських приміщень, найманих працівників тощо, що свідчить про укладання ТОВ "Лана-Торг" безтоварних угод, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти адміністративного позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 27.04.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі.

В судовому засіданні від 28.09.2012 року відповідно до ст. 55 КАС України було здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача - Державної податкової інспекції у м. Херсоні на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сапфір ЛТД" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Херсонської міської ради 24.04.1992 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №703218.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА№096211 основними видами діяльності ТОВ "Сапфір ЛТД" є за даними КВЕД 45.21.1 - будівництво будівель, 50.50.0 - роздрібна торгівля пальним, 51.51.0 - оптова торгівля паливом, 51.90.0 - інші види оптової торгівлі, 93.05.0 - надання інших індивідуальних послуг, 63.21.2 - функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту.

Як зазначено у вступній частині акту перевірки від 31.01.2012 року № 355/23-5/14129329 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Лана-Торг" за травень 2011 року, у період з 25.01.2012 року по 26.01.2012 року на підставі направлення від 23.01.2012 року №252/23-5 та наказу ДПІ у м.Херсоні від 23.01.2012 року № 106 „ Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „ Сапфір ЛТД" (код 14129329)" з 25.01.12 р. тривалістю 2 робочих дні, згідно пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України фахівцем ДПІ здійснено 25 січня 2012 року вихід на ТОВ "Сапфір ЛТД" з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки. При виході на перевірку ТОВ "Сапфір ЛТД" за адресою: м. Херсон, вул. Ракетна, 110б встановлено відсутність посадових осіб підприємства за його місцезнаходженням. При контакті у телефонному режимі з директором підприємства ОСОБА_4, останній повідомив, що знаходиться на лікарняному, а головний бухгалтер наказом від 01.11.11 р. за №36/2-К звільнений з посади.

Внаслідок чого 25.01.12 р. № 51/23-5/14129329 складено акт "Про відсутність посадової особи ТОВ "Сапфір ЛТД" та у зв'язку з цим перевірка ТОВ „Сапфір ЛТД" проводилась за адресою, м. Херсон, вул. І.Кулика 143 /а.

При цьому, вказано, що перевірка проводилась з відома директора ТОВ „Сапфір ЛТД ".

Представники в судовому засіданні звертали увагу суду на порушення ДПІ порядку проведення позапланової виїзної перевірки, оскільки фактично перевірка була проведена за адресою податкового органу, що вплинуло на помилковість висновків інспектора - ревізора щодо безтоварності операції з придбання у травні 2011 року у ТОВ "Лана-Торг" нафтопродуктів, оскільки посадова особа платника податку була позбавлена можливості бути присутньою при проведення перевірки, яка була призначена згідно наказу ДПІ від 23.01.12 року про проведення позапланової виїзної перевірки, та надати додатково документи, необхідні для її проведення.

Представник відповідача щодо вказаної обставини пояснив, що невиїзна позапланова перевірка позивача була проведена ДПІ у зв'язку з відсутністю 25.01.2012 року посадової особи ТОВ „Сапфір ЛТД " за місцезнаходженням підприємства, тобто в день, коли була призначена позапланова виїзна перевірка згідно наказу ДПІ у м. Херсоні № 106 від 23.01.2012 року.

Щодо надання оцінки вказаним обставинам справи, то суд вказує на наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Між тим зі змісту акту від перевірки від 31.01.2012 року № 355/23-5/14129329 вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ „Сапфір ЛТД " проведена у приміщенні податкового органу, що у повній мірі протирічить визначенню виїзної перевірки та меті її проведення.

Разом з тим, податковий орган в якості підстави для проведення документальної виїзної перевірки ТОВ „Сапфір ЛТД " у приміщенні податкового органу посилається на відсутність посадової особи ТОВ «Сапфір ЛТД». Про що складно акт від 25.01.2012 року №51/23-5/14129329.

Суд відзначає, що жодна норма чинного законодавства, в тому числі, Податкового кодексу України не встановлює повноважень контролюючого органу проводити виїзну документальну перевірку у приміщенні ДПІ.

Отже, відповідач фактично змінив вид перевірки, провівши документальну невиїзну перевірку, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Крім того, суд зазначає, що згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 78.5. ст.. 78 цього Кодексу передбачено, що допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені у статті 79 Податкового кодексу України, зокрема документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що при проведені позапланової виїзної перевірки платник податків має право не допустити посадових осіб органів податкової служби до її проведення, проте вказане право платника податку не передбачено при проведені позапланової невиїзної перевірки. При цьому, право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки у органу державної податкової служби виникає виключно при умові надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам право .

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується представниками сторін, наказ ДПІ у м. Херсоні від 23.01.2012 р. за № 106 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сапфір ЛТД» був надісланий поштою 25.01.2012 року цінним листом з описом вкладення та який був отриманий представником позивача 15.03.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, судом встановлено, що податковий орган в порушення ст. 79 Податкового кодексу України повідомив позивача про наказ на проведення позапланової виїзної перевірки 25.01.2012 року, тобто в день її проведення, що унеможливлює посадову особу платника податку бути своєчасно повідомленим про її проведення.

Крім цього, судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що ДПІ не було прийнято наказ на проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сапфір ЛТД», що також є порушенням ст.. 78 Податкового кодексу України та свідчить про відсутність права посадової особи органу державної податкової служби розпочати її проведення.

При цьому, суд відмічає, що в акті перевірки ревізором-інспектором вказано про отримання від директора ТОВ «Сапфір ЛТД» інформації про знаходження його на лікарняному та про звільнення головного бухгалтера підприємства, що є суперечливим зі складеним ДПІ актом від 25.01.2012 року про відсутність посадової особи. Крім того, вказана обставина автоматично унеможливлює директора ТОВ «Сапфір ЛТД», як посадову особу платника податку, забезпечити проведення виїзної перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо проведення спірної перевірки вчинені посадовими особами не у спосіб та не у порядку, передбачених податковим законодавством.

Як свідчать обставин справи, ДПІ була проведена документальна позапланова виїзна (невиїзна) перевірка з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Лана-Торг" за травень 2011 року, про що було складено акт від 31.01.2012 року №355/23-5/14129329 (далі - акт перевірки).

Висновками вказаного акту є встановлені порушення:

1) ч. 1 ст. 201, ч.1-6 ст. 203, ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Сапфір ЛТД" при придбанні у ТОВ "Лана-Торг" товарів на загальну суму 1361493,96 грн., у т. ч. ПДВ 226915,66 грн. Правочини мають ознаки нікчемності, є нікчемними та порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662,655 та 656 ЦК України;

2) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2011 року на 226915,66 грн.

На підставі встановлених порушень та висновків акту перевірки, ДПІ винесено податкове повідомлення - рішення від 23.03.2012 року №002142201, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 226916,66 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 226915,66 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1,00 грн., яке є предметом оскарження у даній справі.

Як вбачається з акту перевірки, підставою встановлення вказаних порушень Податкового кодексу України слугував висновок зустрічної перевірки контрагента позивача - ТОВ "Лана-Торг" щодо не підтвердження реального здійснення господарських операцій з платниками податків за період з 01.03.2011 року по 31.05.2011 року, оскільки на підприємстві відсутні основні та транспортні засоби, трудові ресурси, директор ТОВ "Лана-Торг" формально виконує свої обов'язків через перебування на керівних посадах інших підприємств, зокрема ТОВ "Стар-Найт", про відображено в акті від 11.11.2011 року №63/15-2/36944452. Вказані обставини стали наслідком визнання нікчемною господарську операцію ТОВ "Сапфір ЛТД" з ТОВ "Лана-Торг".

Також в акті перевірки позивача, ДПІ зазначає, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товару від постачальника ТОВ "Сапфір ЛТД" до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Суд не погоджується з вказаною позицією ДПІ, виходячи із наступного.

Згідно пп. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними податковими накладними та первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою перевірки дотримання позивачем вимог вказаних норм Податкового кодексу України, судом досліджені первинні документи, надані позивачем в ході розгляду даної справи, згідно яким встановлено наступне.

01 квітня 2011 року між ТОВ "Сапфір ЛТД" (за договором - покупець) та ТОВ "Лана-Торг" (за договором - продавець) було укладено договір купівлі-продажу №1, за умовами якого продавець передає у власність покупця нафтопродукти в асортименті, а покупець приймає та оплачує на умовах даного договору, кількість та асортимент товару кожної поставки визначається сторонами додатково та оформлюється у вигляді рахунків на сплату та видаткових накладних, приймання-передача товару здійснюється в порядку згідно встановлених нормативів та чинного законодавства України, право власності на товар переходить до покупця з моменту приймання товару та оформлення документів, розрахунки за отриманий товар здійснюються шляхом безготівкового перерахування необхідних до сплати сум на поточний рахунок продавця згідно рахунку на оплату, термін дії договору до 31 грудня 2011 року.

На виконання умов даного договору ТОВ "Лана-Торг" у травні 2011 року відвантажив ТОВ "Сапфір ЛТД" нафтопродукти на загальну суму 1 134 578,26 грн., в тому числі ПДВ 226 915,66 грн., що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, наданими до матеріалів справи та дослідженими податковим органом, про що свідчить акт перевірки (стор. 5-6).

Поставка нафтопродуктів здійснювалась на умовах самовивезення, тобто покупцем - ТОВ "Сапфір ЛТД" на орендованих транспортних засобах, про що свідчать товарно-транспортні накладні, нотаріально посвідчені договори оренди транспортних засобів від 12.02.2011 року, договори (найму) оренди автомобілів від 09.12.2006 року, договори на перевезення вантажу, що підтверджує факт транспортування товару від продавця - ТОВ "Лана-Торг" до покупця - ТОВ "Сапфір ЛТД".

Оплата за отриманий товар здійснювалась в безготівковій формі та підтверджується платіжними дорученнями, про що зазначено на стор. 6 акту перевірки.

Судом встановлено, що отримані від ТОВ "Лана-Торг" нафтопродукти було в подальшому реалізовано контрагентам-покупцям ТОВ "Сапфір ЛТД", що підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, зокрема, договорами купівлі-продажу нафтопродуктів, договорами про закупівлю паливо-мастильних матеріалів за державні кошти, видатковими та податковими накладними, довіреностями на отримання від ТОВ "Сапфір ЛТД" ТМЦ, товарно-транспортними накладними.

Наявність у позивача виробничих можливостей щодо здійснення вказаної операції до матеріалів справи надано договір оренди від 01.01.2010 року, укладеного позивачем з ОСОБА_5 та акт приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення та шість паливних резервуарів для збереження ПММ, договір про повну матеріальну відповідальність щодо приймання та відвантаження ПММ від 25.11.2008 року.

На підтвердження факту оприбуткування отриманих нафтопродуктів від спірного контрагента, позивачем надано до матеріалів справи картки рахунку 281 « місце зберігання: основний склад - ТМЦ дизельне паливо за період з 01.05.11 р. по 30.06.11 р.; картки рахунку 631 « контрагенти - ТОВ « Лана-Торг» за період з 01.05.11 р. по 30.06.11 р.; Картки рахунку 361 по покупцям за період «з 01.05.11 р. по 31.08.11 р.

Копії вказаних первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

При цьому, ДПІ не надано суду доказів щодо фізичної відсутності нафтопродуктів у позивача, оскільки останнім здійсненна подальша їх реалізація покупцям, щодо використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності позивача. Не надано також доказів того, що на момент складання податкових та видаткових накладних на адресу позивача, тобто у травні 2011 року, постачальник дизельного палива ТОВ "Лана-Торг" не був зареєстрований в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та не був зареєстрований платником податку на додану вартість. При цьому, позивачем надано до матеріалів справи витяг з офіційного сайту ДПС України щодо анулювань свідоцтва платника податків ПДВ, згідно якому свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Лана-Торг" було анульовано 14.11.2011 року, тобто через 6 місяців після здійснення поставки нафтопродуктів позивачу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дослідженні в судовому засіданні копії первинних документів позивача (договір, податкові та видаткові накладні тощо), не дають підстав для встановлення з боку позивача порушень Податкового кодексу України при декларуванні податкового кредиту по операціям з придбання товару у ТОВ "Лана-Торг", зокрема не встановлено формування податкового кредиту за відсутності податкової накладної, а господарська операція не мала реального характеру, скільки наявні у справі первинні документи, які були предметом дослідження судом та ДПІ в ході перевірки підтверджують реальність їх здійснення.

Щодо доводів про те, що у ТОВ "Лана-Торг" встановлено відсутність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту тощо, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності, що господарські угоди укладені зокрема з ТОВ «Сапфір ЛТД» є фіктивними, суд зазначає, що при цьому не враховано нічим не обмежену можливість цього підприємства (ТОВ "Лана-Торг") укладати угоди найму, оренди та залучати до господарської діяльності активи, трудові ресурси інших суб'єктів господарювання; не враховано відсутність норми закону, яка б давала підстави для відповідальності позивача, як платника податків, за можливо вчинені контрагентами правопорушення.

За таких підстав, висновок ДПІ щодо безтоварності господарської операції, укладеної між ТОВ "Сапфір ЛТД" та ТОВ "Лана-Торг", спростовуються приєднаними до матеріалів справи копіями первинних документів. Належних доказів зворотного з боку відповідача не надано.

Додатково суд відмічає, що відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України та враховуючи, що відповідач через порушення порядку своєчасного повідомлення платника податку про проведення позапланових перевірок та додатково змінивши вид перевірки без законних на те підстав, суд приходить до висновку щодо позивач був позбавлений можливості використати право та надати податковому органу під час проведення перевірки документи, про відсутність яких ДПІ вказує в акті перевірки, і тому надані позивачем до матеріалів справи документи на підтвердження транспортування нафтопродуктів та подальшу їх реалізацію приймає як належні докази на спростування доводі відповідача щодо безтоварності спірної угоди.

Щодо визнання ДПІ нікчемною угоду між позивачем та ТОВ "Лана-Торг" щодо купівлі-продажу нафтопродуктів, то суд вважає вказаний висновок необґрунтованим, оскільки єдиним мотивом про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій, неправомірність формування податкового кредиту є акт зустрічної звірки ТОВ "Лана-Торг" від 11.11.2011 року №63/15-2/36944452.

З положень ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України встановлено, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

При цьому, належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Однак, відповідачем не подано жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків та його контрагента, рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд зазначає, що доказів того, що зобов'язання між ТОВ "Сапфір ЛТД" та його контрагентом-постачальником ТОВ "ОСОБА_5 - Торг", залишились невиконаними, що завдає шкоди інтересам Держави у сфері оподаткування, відповідач не надав.

Відповідач також не подав жодних доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків.

Таким чином, судження відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів є помилковими, оскільки базуються лише на особистих припущеннях податкового органу, без урахування всіх обставин та документів, наданих до перевірки, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину та не реальність господарської операції між позивачем і його контрагентом не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, а інших фактичних мотивів в основу спірного податкового повідомлення-рішення не покладено, тому суд приходить до висновку про недоведеність факту порушення ТОВ "Сапфір ЛТД" вимог п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України при формуванні податкового кредиту у сумі 226 915,66 грн. та як наслідок відсутність законних підстав для застосування штрафних санкції у розмірі 1,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 23.03.2012 року №0002142201, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапфір ЛТД".

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапфір ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати нечиним податкове повідомлення - рішення № 0002142201 від 23.03.2012 року щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 226916,66 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 226915,66 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 1,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапфір ЛТД" (ідентифікаційний код 14129329) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 113,00 (дві тисячі сто тринадцять) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 грудня 2012 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1