Ухвала суду № 28476921, 25.12.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-4904/10/2270

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача: Долиняного Сергія Володимировича;

представника відповідача: Підлісного Олега Васильовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Нігинський кар'єр" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Нігинський кар'єр" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Нігинський кар'єр" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року у задоволенні даного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити його позов у повному обсязі.

В обґрунтуванні апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити ї без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що позивач -ДП "Нігинський кар'єр" перереєстроване 11.11.1996 року Кам'янець-Подільською райдержадміністрацією (Свідоцтво про державну реєстрацію Серія ААЕ №925009). З 24.10.1991 року перебуває на обліку в Кам'янець-Подільській ОДПІ як платник податків.

Основними видами діяльності позивача є: виконання розкривних, гірничопідготовчих та дробильно-сортувальних робіт на Нігинсько-Вербецькому родовищі вапняків, розташованого на території Кам'янець-Подільського району в 1,5 км до північного сходу від залізничної станції Нігин, на дільниці Кам'янець-Подільський - Хмельницький, які забезпечують виробництво каменю для цукрової промисловості, будівельного щебеню, тощо.

На підставі акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2009 року від 26.11.2009 року №2557/234/00373741 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0001512342/0 від 09.12.2009 року, №0001522342/0 від 09.12.2010 року, №0001472342/0 від 09.12.2010 року, №0001482342/0 від 09.12.2010 року.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив із його необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що на час проведення перевірки позивач використовував у своїй господарській діяльності земельні ділянки загальною площею 126,5552 гектарів, які знаходяться на території двох сільських рад, а саме на території Гуменецької сільської ради площею 26,9790 гектарів (Вербецьке родовище) та на території Нігинської сільської ради площею 84,1612 гектарів (Нігинсько- Вербецьке родовище).

Використання позивачем зазначених вище земельних ділянок у своїй діяльності підтверджується Листом Держкомзему у Кам'янець-Подільському районі № 01-05-06/2149 від 21.10.09 р.

Разом із тим, у даному листі вказується, що, згідно поданих документів щодо пролонгації договору оренди земельних ділянок, районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження голови адміністрації від 24.03.2008 року № 174/2008-р про пролонгацію ДП «Нігинський кар'єр» вище вказаного договору. Відповідно до чинного законодавства, а саме ЗУ «Про оренду землі», договір оренди земельної ділянки набуває своєї чинності з моменту його державної реєстрації. До цього часу, договори оренди земельних ділянок не укладені, тримісячний термін дії вказаного розпорядження закінчився. Земельні ділянки продовжують використовуватись без правовстановлюючих документів.

Відповідно до статті 2 Закону України „Про плату за землю", використання землі в Україні є платним.

Так, статтею 5 Закону України „Про плату за землю" визначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Приписами статті 15 Закону України „Про плату за землю" визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Судом першої інстанції правильно встановлено відсутність у Позивача правових підстав на звільнення його від сплати земельного податку за користування земельними ділянками на території Гуменецької та Нігинської сільських рад.

Таким чином, сума земельного податку, що підлягає сплаті Позивачем до бюджету складає - 148 929,60 грн., в тому числі: 45 287,49 грн. за користування земельними ділянками на території Гуменецької сільської ради і відповідно 103 642,11 грн. за користування земельними ділянками на території Нігинської сільської ради.

Також, відповідачем встановлено порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1, пункту 4.2 статті 4, пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.9, підпункту 5.2.5 пункту 5.2, підпункту 5.6.1 пункту 5.6. підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5, пункту 6.1 статті 6, статті 8, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", - позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету, усього на загальну суму 105 083,00 грн.

Стосовно посилання Позивача на відсутність документів, які підтверджують суми валового доходу та валових витрат через їх втрату колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.

Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Згідно із абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тобто вказаною нормою встановлений прямий зв'язок між наявністю бухгалтерських документів та валовими витратами.

Позивач звертався із заявою до відповідача про надання строку на відновлення втрачених документів, однак у встановлений строк їх не відновив та не надав доказів про вжиття всіх можливих заходів щодо відновлення втрачених документів.

Окрім того, з січня по грудень 2007 року позивачем подавалась звітність з податку на додану вартість.

Також, внаслідок порушень підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", - Позивачем до податкового кредиту відповідних звітних періодів було безпідставно включено суму податку на додану вартість, усього на загальну суму 666 400,00 грн., що у свою чергу призвело до заниження ним податкового зобов'язання з даного податку, яке підлягає стягненню до бюджету, на таку ж суму. Підставою для нарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість стали викладені в акті перевірки висновки відповідача зокрема про те, що при видобуванні та виробництві Позивачем будівельного каменю, борошна вапнякового, щебеню вапнякового для потреб спільної діяльності, понесені ним витрати, виставлялись за компенсацію на учасника спільної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Інвест" (код ЄДРПОУ 505494870, селище Сахкамінь, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область), з включенням їх вартості до складу валового доходу.

Разом з тим, внаслідок порушень підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість", - Позивачем до податкового кредиту відповідних звітних періодів було безпідставно включено суму податку на додану вартість, усього на загальну суму 666 400,00 грн., що у свою чергу призвело до заниження ним податкового зобов'язання з даного податку, яке підлягає сплаті до бюджету, на таку ж суму.

При видобуванні та виробництві позивачем будівельного каменю, борошна вапнякового, щебеню вапнякового для потреб спільної діяльності, ним не було включено до Актів послуг, понесених для ведення спільної діяльності №7 від 31.07.2008, №8 від 30.08.2008, №9 від 30.09.2008, №10 від 31.10.2008, №11 від 29.11.2008, №12 від 31.12.2008, №1/09 від 31.01.2009, №2/09 від 27.02.2009, №3/09 від 31.03.2009, №4/09 від 30.04.2009, №5/09 від 29.05.2009, №6/09 від 30.06.2009 сум амортизаційних відрахувань по основних виробничих фондах, які були безпосередньо задіяні у видобуванні та виробництві продукції для потреб такої спільної діяльності тому дані витрати не були компенсовані позивачу, що призвело до заниження валового доходу.

Судом встановлено, що 07.12.2007 року між ДП «Нігинський кар'єр» та ТОВ «Ресурс-Інвест-2007" укладено договір про спільну діяльність від 07.12.2007 року (далі по тексту -Договір).

Згідно п. 5.2, п.5.5 розділу 5 Договору, сторона 2 приймає на себе обов'язки щодо здійснення бухгалтерських та фінансових операцій, ведення окремого обліку спільного майна учасників та податкового обліку по спільній діяльності за цим Договором і, у відповідності до п.5.5 Договору, обов'язки щодо відкриття окремого розрахункового рахунку для ведення спільної діяльності за цим договором в порядку встановленому чинним законодавством України.

ДП «Нігинський кар'єр» від 07.12.2007 р. доручає ТОВ «Ресурс-Інвест-2007»у відносинах із третіми особами діяти на підставі довіреності від 11.12.2007 р. Дана довіреність видана без права передоручення строком з 11 грудня 2007 року до 31 грудня 2030 року.

Відповідно до п.1.1 розділу 1 Договору сторони договору зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та вкладів спільно діяти в сфері розробки родовищ вапняку, видобування вапняку, гіпсу та крейди, виробництва вапнякового щебеню, вапнякового борошна, вапна гашеного та негашеного з подальшою реалізацією виробленої продукції та відходів виробництва з метою одержання прибутку без створення юридичної особи.

Пунктом 6.1 Договору та додатку № 1 до нього, який є невід'ємною частиною договору, підписаного усіма учасниками договору встановлюється можливість використання майна ДП "Нігинський кар'єр" та інших матеріальних цінностей, що належать до виробничих та невиробничих активів, склад якого визначений у додатку до Договору.

Правовий статус майна, можливість використання якого передано ДП "Нігинський кар'єр" у спільну діяльність, залишається незмінним - державне майно, і не є спільною власністю сторін спільної діяльності.

Відповідно до ч. 9 Договору спільні витрати та збитки Сторін покриваються за рахунок спільного майна Сторін та виручки отриманої в результаті спільної діяльності. У випадках недостатності спільного майна для покриття витрат та збитків, що виникли в результаті спільної діяльності, це покриття здійснюється сторонами пропорційно їхнім часткам. Фактичний обсяг спільної діяльності з його розподілом за видами затрат визначається в балансі, що складається ТОВ «Ресурс-Інвест-2007».

Відповідно до п. 2 ст. 3 України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством .

Фінансова, податкова, статистична, та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318 до складу загальновиробничих витрат включаються: Амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

Судом встановлено, що суми понесених витрат ДП «Нігинський кар'єр» включає до Актів послуг, понесених для ведення спільної діяльності які підписуються представниками учасників спільної діяльності. Вказані витрати в подальшому компенсуються позивачу в порядку визначеному Договором.

Позивачем нараховувалась амортизація на основні виробничі фонди, які приймали участь у видобуванні та виробництві продукції, але не включалась до вищевказаних актів.

Таким чином, нарахована амортизація відносилась до валових витрат ДП «Нігинський кар'єр», чим зменшено валовий дохід підприємства, оскільки в подальшому вказані витрати мали бути компенсовані позивачу ТОВ «Ресурс-Інвест».

Згідно з підпунктом „б" підпункту 4.2.2 пункту 4,2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли контролюючий орган самостійно до нараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, податковим органом доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень. В той же час позовні вимоги позивача є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами, а тому, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що останні не підлягають до задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Нігинський кар'єр" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 грудня 2012 року .

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Курко Олег Петрович

Совгира Дмитро Іванович