Ухвала суду № 28475476, 08.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-477/11/16/0170

08.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Курапової З.І. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Кримський содовий завод"- Вовк Віктор Іванович, довіреність № 89 від 30.12.11

представник відповідача - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим ДПС - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддів Александров О.Ю. ) від 22.03.12 по справі № 2а-477/11/16/0170

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (вул. Проектна, буд.1, Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22 березня 2012 року у справі № 2а-477/11/16/0170 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Кримський содовий завод»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим за № 0000370700/0 від 14.12.2012, яким було визначено зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод»в сумі 1535526,16 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим за № 0000390700/0 від 14.12.2012, яким було визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод»в сумі 89663,94 грн., у тому числі за основним платежем 59775,96 грн. та штрафні санкції у розмірі 29887,98 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного Відкритого акціонерного товариства «Кримський содовий завод»3,40 грн. судового збору та вартість судово-економічної експертизи у розмірі 11131,95 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 22 березня 2012 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права та неповнотою з'ясування судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що до складу податкового кредиту позивачем було включені суми ПДВ за операціями з контрагентами, які не задекларували податкові зобов'язання за цими операціями. Також заявник апеляційної скарги посилається на те, що до складу податкового кредиту відповідних періодів позивачем віднесено суми ПДВ, сформовані у зв'язку з отриманням податкових накладних, які заповнені з порушенням норм чинного законодавства.

У судове засідання представник відповідача не з'явився. Про дату, час і місце відповідач сповіщався шляхом надіслання повістки електронною поштою.

Відповідно до частини 1 статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою на адресу електронної пошти, який міститься в Єдиній базі даних електронних адрес. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується і приєднується секретарем судового засідання до справи. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

До матеріалів справи долучена Довідка секретаря судового засідання від 05 жовтня 2012 року про те, що протягом двох робочих днів на електронну адресу судді Дадінської Т.В. не надійшло підтвердження від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про отримання повістки та процесуальних документів, надісланих електронною поштою відповідно до статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, відповідач сповіщений належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі повного з'ясування обставин справ, що мають значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із зменшенням позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий -вересень 2009 року, грудень 2009 року, січень -вересень 2010 року на загальну суму 1535526,16 грн. податковим повідомленням-рішенням від 14 грудня 2010 року № 0000370700/0 та визначенням суми податкового зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 89663,94 грн., у тому числі: 59775,96 грн. -за основним платежем та 29887,98 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями податковим повідомленням -рішенням від 14 грудня 2010 року № 0000390700/0.

З вказаних повідомлень-рішень вбачається, що вони прийняті на підставі висновків акту Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 02 грудня 2010 року № 405/07-00/05444546 «Про результати документальної невиїзної перевірки ВАТ «Кримський содовий завод», код за ЄДРПОУ 05444546 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за лютий 2009 року -вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у січні 2009 року -вересні 2010 року, з врахуванням додаткових матеріалів, отриманих в ході проведення співставлення Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яким було встановлення завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за січень 2009- серпень 2010 року на загальну суму 1587861 грн., у тому числі: січень 2009р. -на 63368,7 грн., лютий 2009р. -на 6506,25 грн., березень 2009р. -на 30694 грн., квітень 2009р. -на 9705,59 грн., травень 2009р. -на 239249 грн., червень 2009р. -на 333273 грн., липень 2009р. -на 336008 грн., серпень 2009р. -на 140060 грн., вересень 2009р. -на 523335,2 грн., жовтень 2009р. -на 7440,76 грн., листопад 2009р. -на 9643,56 грн., грудень 2009р. -на 3767,96 грн., січень 2010р. -на 5804,9 грн., лютий 2010р. -на 20185,29 грн., березень 2010р. -на 143048,2 грн., квітень 2010р. -на 7969,87 грн., травень 2010 р. -на 4464 грн., червень 2010р. -на 1133 грн., липень 2010р. - на 54543 грн., серпень 2010р. -на 118660,2 грн.

Саме висновок податкової інспекції про завищення позивачем сум податкового кредиту за січень 2009 року -серпень 2010 року стався підставою до висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ у загальному розмірі 1535526,16 грн. за лютий -вересень 2009 року, грудень 2009 року та січень -вересень 2010 року та заниження податкових зобов'язань з ПДВ у загальному розмірі за основним платежем у сумі 597775,96 грн.

Судова колегія не може погодитися з вказаними висновками податкової інспекції, виходячи з наступного.

Відповідно пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно до підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.214 пункту 7.2 статті 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Право на нарахування та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В матеріалах справи є усі необхідні документи щодо вирішення судом питання правомірності висновків податкової інспекції про завищення позивачем суми податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування ПДВ за період січень 2009 року -вересень 2010 року. Судова колегія ретельно дослідила вказані документи та вважає, що вони свідчать про те, що судом першої інстанції правильно було надана їм юридична оцінка. Факт отримання товару (робіт, послуг) підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку а факт оплати ПДВ у складі вартості робіт (послуг), який був включений до складу податкового кредиту, а потім -до складу бюджетного відшкодування податковою інспекцією не спростовується та підтверджується відповідними платіжними документами. Податковий кредит позивачем формувався за правилами, визначеними підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону -за першою із подій, що відбулася раніше, та підтверджений належними доказами -податковими накладними, податкові накладні відповідають приписам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону.

Податкова інспекція зменшила позивачу розмір податкового кредиту та відповідно розмір сум бюджетного відшкодування з той причини, що контрагенти позивача не включили до складу своїх податкових зобов'язань відповідні суми ПДВ за фінансово-господарськими операціями з позивачем. Але, судова колегія зазначає, що податкова відповідальність має індивідуальний характер. Позивач, який отримав товар від свого контрагента та сплатив відповідні суми ПДВ у ціні товару при його придбанні, не повинен нести відповідальність за не включення його контрагентом ПДВ до складу своїх податкових зобов'язань. Закон України не ставить право отримувача товару на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту та бюджетного відшкодування у залежність від виконання постачальником товару (робіт, послуг) своїх податкових зобов'язань. При відсутності належних та допустимих доказів, яки б спростовували дійсність правочину (реального виконання умов договору) у суду немає правових підстав до висновку про завищення платником податку сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ. Але, податкова інспекція не спростовує факт реального виконання умов договорів між позивачем та його контрагентами та не спростовує наявність у позивача доказів оплати ПДВ при придбанні товарів (робіт, послуг) у контрагентів.

Що стосується доводів відповідача щодо відсутності у позивача належних податкових накладних у підтвердження права на податковий кредит, то судова колегія зазначає, що такі доводи податкової інспекції є безпідставними та такими, що не відповідають положенням Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ґрунтуються на тому, що деякі постачальники товарів (робіт, послуг) не знаходяться за юридичною адресою, що була вказана у податкових накладних, а тому такі податкові накладні не можуть бути підтвердженням факту придбання платником товару та не можуть бути прийняти у підтвердження права на податковий кредит з ПДВ.

Правомірність висновків суду першої інстанції підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 79 від 30 січня 2012 року, яка оцінена судом першої інстанції правильно -у відповідності із положеннями статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: у сукупності із іншими письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

При таких обставинах справи правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції - відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.12 по справі № 2а-477/11/16/0170 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.12 по справі № 2а-477/11/16/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис З.І.Курапова

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська