Постанова № 28474375, 24.12.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2012 р. Справа № 2a-1870/8983/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представників позивача -Романюка А.В.,Осипенко С.О.,

представника відповідача -Коваленко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Сумський завод продовольчих товарів» (далі - позивач, ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів») звернулося до суду з позовною заявою до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Сумська МДПІ), в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.10.2012року:

- № 0004232300/523/22 яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в загальному розмірі 594377,75 грн.;

- № 0004242300/522/22, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 577425,00 грн.

В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на безпідставність та надуманість висновків податкового органу про безтоварність операцій з ТОВ «Біла смуга», ТОВ «ГООД» та ТОВ «КАСС». Відмічає, що договори на придбання насіння соняшнику та яєчного порошку, укладені з ТОВ «Біла смуга», ТОВ «ГООД» та ТОВ «КАСС» були виконані належним чином, що підтверджується договорами, належним чином оформленими податковими, видатковими накладними, наданими в ході перевірки. Зазначені договори та вчинені у їх виконання господарські операції є законними, реальними. Придбаний товар був використаний у власній господарській діяльності.

Відмічає, що висновки представників контролюючого органу в частині того, що у платника податків за наслідками виконання господарських договорів із ТОВ «Біла смуга», ТОВ «КАСС» та ТОВ «ГООД» не виник об'єкт оподаткування податком на додану вартість (в частині податкового кредиту) та платник податків невірно визначив базу оподаткування податком на додану вартість (в частині податкового кредиту) є відверто та очевидно незаконними. Кваліфікуючи договірні відносини ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів» із ТОВ «Біла смуга», ТОВ «КАСС» та ТОВ «ГООД», Сумська МДПІ та ДПС у Сумській області надали їм неналежну правову оцінку щодо їх нікчемності та застосували наслідки «фіктивного правочину» без наявності рішення суду, яким би правочини, укладені ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів» із ТОВ «Біла смуга», ТОВ «КАСС» та ТОВ «ГООД», були визнані фіктивними правочинами у судовому порядку, чим перевищили власні повноваження в цій частині. Позивач зазначає, що ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів» дотримувалося визначеного законодавцем порядку формування податкового кредиту, валових витрат та визначення податкових зобов'язань по операціям з ТОВ «Біла смуга», ТОВ «КАСС» та ТОВ «ГООД». Всі первинні документи, у тому числі податкові накладні, належним чином оформлені були надані для перевірки. А тому просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, заперечуючи проти позову надав письмове заперечення (т.2, а.с.72-77). В обґрунтування своєї позиції податковий орган відмітив, що було правомірно донарахувано позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток по операціям з ТОВ «Біла смуга», ТОВ «КАСС» та ТОВ «ГООД». Перевіркою встановлено недотримання позивачем вимог Цивільного кодексу України.

Відмічає, що надані ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів» первинні документи на підтвердження здійснення операцій з ТОВ «Біла смуга», ТОВ «ГООД» та ТОВ «КАСС» не можуть бути належними доказами щодо отримання позивачем товару від вказаних контрагентів. Оскільки:

- по операції з ТОВ «ГООД» у видатковій накладній не зазначено місце складання, ПІБ особи, яка відвантажила та отримала товар, ветеринарне свідоцтво свідчить про те, що товар вивозився із с. Стасі Полтавської області в той час як посвідчення про відрядження виписано водію до м. Полтава, у товарно-транспортних накладних не зазначено відомості про вантаж, суму відпущеного товару, масу брутто, відсутній підпис водія-експедитора, а подорожні листи не містять інформації по найменуванню вантажу, відстані, перевезення тонн, відсутні підпис та печатка вантажовідправника;

- по операції з ТОВ «КАСС» у видатковій накладній не зазначено місце складання, ПІБ особи, які їх підписали, у подорожніх листах не зазначено час прибуття, вибуття, кількість відпрацьованих годин, відстань, кількість тонн, в розділі 18 «Звідки взято вантаж» зазначено Суми, а в маршруті руху - ОСОБА_4, в товарно-транспортних накладних зроблені виправлення. У видатковій накладній сума операції складає 150279грн. 83коп., а згідно платіжних доручень сплачено 161200грн. Також встановлено факт підробки документів невстановленими особами від імені ОСОБА_5 бухгалтерських документів згідно почеркознавчого експертного дослідження №24 від 16.05.2012р. Вказане підприємство має стан «8» відсутність за місцем за місцем знаходження. В акті перевірки зазначено, що у ТОВ «КАСС» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності необхідні для здійснення будь-якого виду діяльності. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій. Тому, на думку посадових осіб відповідача, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Відсутність підприємства за місцезнаходженням позбавляє органи державної податкової служби можливості отримати документи бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких сформовані показники податку на додану вартість та витрат.

- по операції з ТОВ «Біла смуга» згідно наказів, посвідчень про відрядження водії відряджались до с. Гути Харківської області на Гутянський КХП або Гутянський елеватор, в той час як вказаний контрагент до лютого 2011р. знаходився в с. Губарівка, а з 17.11.2010р. - в м. Полтава. Всі подорожні листи мають виправлення. Крім того, ТОВ «Біла смуга» мало взаємовідносини з ТОВ «Право», в той час як згідно пояснень директора ТОВ «Право» він не займався фінансово-господарською діяльністю а лише підписував первинні документи.

Приймаючи до уваги вказане відповідач робить висновок, що документи по справі свідчать про відсутність у контрагентів (по ланцюгу) ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських операцій, зазначених у податкових накладних (трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання цих операцій.

Просив відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, додаткових пояснень (т.2, а.с.120-121), підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях та додаткових поясненнях (т.2, а.с.77-77,149), в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів» зареєстроване юридичною особою (код 00375160), взято на податковий облік 20.03.1999р., зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується копією статуту (т.1, а.с.20-22), копією довідки з ЄДРПОУ (т.1, а.с.23), копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1, а.с.24), копією довідки про взяття на облік платника податків (т.1, а.с.25), копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (т.1, а.с.26).

У період з 05.06.2012р. по 04.07.2012р. та з 26.06.2012р. по 04.07.2012р. службовими особами Сумської МДПІ була проведена планова виїзна перевірка ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р., результати якої зафіксовані в акті від 10.07.2012р. № 67/22/00375160/10 (т.1, а.с.29-72).

В ході проведено перевірки, серед іншого, встановлено порушення позивачем (т.1, а.с.71):

- пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого не підтверджено валові витрати та занижено податок на прибуток на суму 485876грн. за 4 квартал 2011р. та 1 квартал 2012р.;

- ст.22, ст. 185, ст.188 Податкового кодексу України, внаслідок чого не підтверджено та занижено податковий кредит за лютий, березень 2012р. на загальну суму 461940грн.

За наслідками перевірки Сумською МДПІ відносно позивача 26.07.2012р. були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000242300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 728814грн., в тому числі за основним платежем - 485876грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 242938грн. (т.1, а.с.76);

- №0000252300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 692910грн., в тому числі за основним платежем 461940грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 230970грн. (т.1, а.с.78).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав скаргу до ДПС у Сумській області, за результатами якого, вказані вище рішення були скасовані частково та 04.10.2012р. Сумською МДПІ прийняті нові:

- № 0004232300/523/22 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 594377,75 грн., в тому числі за основним платежем 492372грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 102005грн. 75коп. (т.2, а.с.173);

- № 0004242300/522/22, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 577425,00грн., в тому числі за основним платежем 461940грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 115485,00грн. (т.2, а.с.173).

Як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.47-60), підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 04.10.12р. №0004232300/523/22 та №0004242300/522/22, стало фактично визнання угод, укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ «Біла смуга», ТОВ «ГООД» та ТОВ «КАСС» на порушення ст.203,215,228 Цивільного кодексу України нікчемними, однак, варто зазначити, що відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За приписами ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228). у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.( ч.3. ст.228).

Проте Сумською МДПІ не надано, на переконання суду належних доказів того, що правочини, укладені ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів» з ТОВ «Біла смуга», ТОВ «ГООД» та ТОВ «КАСС» порушують публічний порядок, а саме: спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини чи громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Акт перевірки, на переконання суду, не містить жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність в діяльності платника податків обставин, передбачених ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, як ознак нікчемного правочину.

Також відповідач в акті перевірки, як на підставу відсутності реальності операцій посилається на акт ДПІ у Московському районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Біла смуга» від 13.06.2012р. №171/2220/37091769 (т.2, а.с.112-115). В даному акті зазначено, що ТОВ «Біла смуга» має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, у ТОВ «Біла смуга» відсутні об'єкти оподаткування у спірний період, в даного контрагента встановлені відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів. Крім того, Сумська МДПІ з посиланням на вказаний акт відмічає, що ТОВ «Біла смуга» мало взаємовідносини з ТОВ «Право», в той час як згідно пояснень директора ТОВ «Право» він не займався фінансово-господарською діяльністю, а лише підписував первинні документи. Крім того, відповідач посилається на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГООД» від 25.04.2012р. №978/22-2/33784153 (т.2, а.с.116-119). В даному акті ДПІ у Печерському районі м. Києва зазначає, що ТОВ «ГООД» має стан 8 - відсутнє за місцезнаходженням. Даний контрагент через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів не могло здійснювати операції з купівлі-продажу. Також Сумська МДПІ посилається на акт ДПІ у м. Сумах про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КАСС» від 29.05.2012р. №108/2230/32602738/19 (т.2, а.с.107-111). В даному акті ДПІ у м. Сумах зазначає, у ТОВ «КАСС» має стан 8 - відсутнє за місцезнаходженням. У ТОВ «КАСС» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності необхідні для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій. Тому, на думку посадових осіб відповідача, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Відсутність підприємства за місцезнаходженням позбавляє органи державної податкової служби можливості отримати документи бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких сформовані показники податку на додану вартість та витрат. Також за актом ДПІ у м. Сумах встановлено факт підробки документів невстановленими особами від імені ОСОБА_5 бухгалтерських документів згідно почеркознавчого експертного дослідження №24 від 16.05.2012р.

З такою позицією суд погодитись не може, оскільки відсутність ТОВ «Біла смуга», ТОВ «ГООД» та ТОВ «КАСС» за місцем реєстрації, відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, відсутність господарської діяльності ТОВ «Право» (контрагент ТОВ «Біла смуга» - у другій ланці постачальників для позивача) на момент перевірки не свідчить про недійсність договорів між позивачем та ТОВ «Біла смуга», ТОВ «ГООД» та ТОВ «КАСС», або про відсутність у сторін договорів наміру виконати їх умови, створивши тим самим підстави для виникнення податкових зобов'язань, формування податкового кредиту та валових витрат. Посилання на висновок спеціаліста №24 від 16.05.2012р. (т.2, а.с.86-88) є також безпідставним, оскільки ним не встановлювався факт складання та підписання податкових накладних та інших первинних документів по операції з ТОВ «КАСС» від імені директора ТОВ «КАСС». За даним висновком лише встановлено факт підписання невстановленою особою податкової декларації від 26.08.2011р. №164681 та від 20.09.2011р. №174640, тим паче, що взаємовідносини з ТОВ «КАСС» відбувались в листопаді 2011р.

Також відповідач в акті зазначає, що підприємством ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів» порушено ст. 228 Цивільного кодексу України щодо укладення та виконання правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок. Вважає, що усі інші документи виготовлені лише з метою створення податкової вигоди. З такою позицією відповідача суд погодитись не може. Оскільки для встановлення факту порушення правочином публічного порядку відповідно до ст. 228 ЦК України необхідно встановлення наявності на момент укладення такого правочину умислу хоча б у одного з його учасників на порушення публічного порядку. Відповідачем буд-яких доказів наявності такого умислу у позивача або у його контрагентів не подано. Посилання на не повне заповнення видаткових накладних чи на помилки в оформленні товарно-транспортних накладних чи подорожніх листах судом не приймаються до уваги, оскільки вказане не було підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, крім того, вказане на переконання суду, не свідчить про те, що умови договору його сторонами не виконувались, товар не переміщувався, оскільки факт виконання договорів підтверджується іншими доказами.

Так, в судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ТОВ «Біла смуга» 06.02.2012р. був укладений договір купівлі-продажу №11 (т.1, а.с.101-102), за яким позивачем у ТОВ «Біла смуга» придбано насіння соняшнику.

На підтвердження виконання договору щодо придбання товару у лютому 2011р., на загальну суму 2331560грн. (в тому числі на суму податку на додану вартість 388593грн.33коп.) позивачем надано копії податкових накладних, копії видаткових накладних (т.1, а.с.128-131), копії платіжних доручень на підтвердження сплати вартості товару (т.1, а.с.117-127).

Транспортування здійснювалося власним транспортом, на підтвердження чого надано копії подорожніх листів (т.1, а.с.136-166), копії товарно-транспортних накладних (т.1, а.с.201-234), копії наказів про відрядження (т.1, а.с.235-240, т.2, а.с.1-4), копії посвідчення про відрядження (т.1, а.с.5-37).

Крім того на підтвердження реальності вказаної операції та на спростування доводів представника відповідача, викладених у запереченнях (хоча вони не мали вплив на прийняття оскаржуваних рішень, що вбачається з акта перевірки) стосовно місця відвантаження, позивачем надано копію договору складського зберігання сільськогосподарської продукції, укладеного ТОВ «Біла смуга» з ТОВ «Гутянський елеватор» (т.2, а.с.129-137).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ТОВ «КАСС» 16.11.2011р. був укладений договір поставки №16/11 (т.2, а.с.42), за яким позивачем у ТОВ «КАСС» було придбано насіння соняшнику.

На підтвердження виконання договору щодо придбання товару у листопаді 2011р. на загальну суму 150279грн. 83коп. (в тому числі на суму податку на додану вартість 25046грн.64коп.) позивачем надано копії податкової накладної, видаткової накладної (т.2, а.с.43,45), копії платіжних доручень на підтвердження сплати вартості товару (т.2, а.с.49,50). При цьому сплата за вказаним платіжним дорученням на суму більшу ніж у видатковій накладній, на що у своїх запереченнях посилається відповідач, не є підставою для визнання безтоварної операції, тим паче, що позивачем сформовано податковий кредит саме на суму податку, вказаного у податковій на видатковій накладній 25046грн.64коп.

Транспортування здійснювалося власним транспортом, на підтвердження чого надано копію товарно-транспортної накладної (т.2, а.с.46,47,48), копії подорожніх листів (т.2, а.с.51,52).

Крім того на підтвердження реальності вказаної операції та на спростування доводів представника відповідача, викладених у запереченнях (хоча вони не мали вплив на прийняття оскаржуваних рішень, що вбачається з акта перевірки) стосовно місця відвантаження, позивачем надано копію договору зберігання, укладеного ТОВ «КАСС» з ТОВ «Агрокомбінат «Маяк» (т.2, а.с.141-142).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ТОВ «ГООД» було укладено усну угоду про постачання яєчного порошку. При цьому, під час перевірки, відповідачем не ставилась під сумнів форма укладеного договору між позивачем та ТОВ «ГООД». В той же час суд вважає необхідним відмітити, що згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до ч.1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, ще вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. В даному випадку, враховуючи наявність рахунку-фактури (т.2, а.с.58), податкової накладної, видаткової накладної (т.2, а.с.59,60), можна вважати що така операція була укладена з дотриманням форми.

На підтвердження виконання договору щодо придбання у ТОВ «ГООД» яєчного порошку у травні 2011р. на загальну суму 289800грн. (в тому числі на суму податку на додану вартість 48300грн.) позивачем надано копію рахунку-фактури (т.2, а.с.58), копії податкової накладної, видаткової накладної (т.2, а.с.59,60), копію ветеринарного свідоцтва (т.2, а.с.63), копію платіжного доручення на підтвердження сплати вартості товару (т.2, а.с.64), копію результату санітарно-мікробіологічного дослідження (т.2, а.с.66).

Транспортування здійснювалося власним транспортом, на підтвердження чого надано копію товарно-транспортної накладної (т.2, а.с.56), копії посвідчень про відрядження (т.2, а.с.61), копії наказу про відрядження (т.2, а.с.62), копію подорожнього листа (т.2, а.с.65).

Крім того на підтвердження реальності вказаної операції та на спростування доводів представника відповідача, викладених у запереченнях (хоча вони не мали вплив на прийняття оскаржуваних рішень, що вбачається з акта перевірки) на запит суду було надано видаткову та податкову накладну виписані ПАТ «Полтавська птахофабрика» на ТОВ «ГООД» (т.2, а.с.150-152).

Придбаний від ТОВ «Біла смуга», ТОВ «ГООД» та ТОВ «КАСС» насіння соняшника та яєчний порошок був оприбуткований на підприємство ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів», насіння соняшника пройшло лабораторне випробування в лабораторії підприємства позивача, та товар використаний у власній господарській діяльності, на підтвердження чого надано витяг з журналу вхідного контролю насіння соняшнику (т.1, а.с.86-91), баланси по рахунку 63.1, 64.4 (т.1, а.с.92, т.2, а.с.38, 53), журнали-ордери (т.1, а.с.93,т.2, а.с.40,54), копії лімітно-забірних карток (т.1, а.с.94,т.2, а.с.41,55), копії аналізу зерна (т.1, а.с.97-98), приходні ордери (т.1, а.с.167-200,т.2, а.с.46,47,48,57), копію свідоцтва про атестацію (т.2, а.с.122), галузь атестації (т.1, а.с.123-125), копії технічних паспортів на транспортний засіб позивача (т.2, а.с.126-128).

Вказані обставини в своїх сукупності свідчать про реальність виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ «Біла смуга», ТОВ «ГООД»та ТОВ «КАСС». Згідно ч.1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином, договори між ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів» ТОВ «Біла смуга», ТОВ «ГООД» та ТОВ «КАСС», враховуючи встановлені вище обставини у справі є дійсними.

В акті перевірки Сумська МДПІ вказує також на порушення позивачем пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

При цьому, відповідно до пункту 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, порушення якого встановлено відповідачем, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.138.1 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ст.138.4 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За приписами пп.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд вважає, що витрати позивача по придбанню товару у ТОВ «Біла смуга», ТОВ «ГООД» та ТОВ «КАСС» підтверджені належними первинними документами і правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат.

Як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.29-71), в ході перевірки відповідачем були досліджені податкові накладні, видані позивачу ТОВ «Біла смуга», ТОВ «ГООД» та ТОВ «КАСС», однак вони не були взяті до уваги в зв'язку з тим, що відповідач вважає правочини, укладений без мети отримання юридичних наслідків, а сплату коштів за ними такою, що не пов'язано з господарською діяльністю позивача. Однак, як зазначалось вище, суд вважає, що виконання договорів підтверджується належними доказами.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм та з урахуванням зазначеного вище, суд вважає, що витрати позивача по придбанню товару у ТОВ «Біла смуга», ТОВ «ГООД» та ТОВ «КАСС» підтверджені належними первинними документами, та позивачем правомірно суми за господарською операцію з даним контрагентом було віднесено до складу валових витрат у 4 кварталі 2011р. та 1 кварталі 2012р., а тому висновок податкового органу про заниження позивачем по вказаним господарським операціям суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 492372грн. є безпідставним та не знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

В акті перевірки відповідач також вказує на порушення позивачем приписів Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту.

Проте, слід зазначити, що відповідно до п. 14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Згідно абз. «а» п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами пп.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами пп.пп. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, чинних на час виникнення спірних правовідносин платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, за приписами пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до вказаних норм закону, підприємством ПАТ «Сумський завод продовольчих товарів» до складу податкового кредиту за травень, листопад 2011р. та лютий 2012р. в загальному розмірі 461940грн. було віднесено суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаного товару від ТОВ «ГООД», ТОВ «КАСС» та ТОВ «Біла смуга», який фактично поставлявся за господарськими операціями, які мали реальний характер. Реальність виконання вищезазначених господарських операцій підтверджується зібраними у справі доказами, зазначеними вище.

В судовому засіданні було підтверджено виконання позивачем вимог пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, який сплатив податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у ТОВ «ГООД», ТОВ «КАСС» та ТОВ «Біла смуга», які, в свою чергу, виконали вимоги пп.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - видали покупцю, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку. Відповідно до акта перевірки в ході її проведення ніяких зауважень щодо змісту або оформлення саме податкових накладних відповідачем не зроблено. За таких обставин, суд вважає, що у позивача були підстави для включення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару у контрагента до складу податкового кредиту, що підтверджено належним чином оформленими податковими накладними.

Що стосується санкцій, застосованих оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, то враховуючи, що в судовому засіданні не знайшов своє підтвердження факт заниження позивачем суми податку на додану вартість та податку на прибуток, застосування санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями також є безпідставними.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 04.10.2012р. №0004232300/523/22 та №0004242300/522/22 (т.2, а.с.173) суперечать вимогам Податкового кодексу України, є необґрунтованими, та такими, що прийняті з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягають скасуванню.

Згідно ст. 94 КАС України вбачається стягнути з Державного бюджету України на користь позивача в рахунок повернення, сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 2236грн. (т.1, а.с.9).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 04.10.2012року №0004232300/523/22, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 594377,75 грн. та №0004242300/522/22, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 577425,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" (код 00375160) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 2236грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 28.12.2012року.