Ухвала суду № 28474234, 25.07.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10606/11/0170/19

25.07.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Рузова А.О.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 27.01.12 у справі № 2а-10606/11/0170/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортне об`єднання "Укркурорт" (вул. Перемоги, 16 кв. 19, смт. Партеніт, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98542)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби в АР Крим (вул. Леніна, 22а, м. Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

25.09.2011, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортне об'єднання "Укркурорт", звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушті від 01.06.2011р. № 0000381701, яким ТОВ "Санаторно-курортне об'єднання "Укркурорт" визначено податок з доходів фізичної особи в сумі 64799,85грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 16199,96грн., а всього в сумі 80999,81грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що документальна позапланова перевірка була проведена відповідачем з порушенням норм Податкового кодексу України, оскільки наказ про її проведення прийнятий не державною податкової адміністрацією в АР Крим, а начальником Державної податкової інспекції в м Алушта АР Крим, висновки відповідача про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не відповідають дійсності, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі цього Акту є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті Автономної Республіки Крим від 01.06.2011 № 0000381701, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортне об'єднання "Укркурорт" визначено податок з доходів фізичної особи в сумі 64799,85грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 16199,96грн., а всього в сумі 80999,81грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.12, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін у судове засідання 25.07.2012 не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.05.2011 начальником ДПІ у м. Алушта АРК, на підставі до ст. 75, п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78, ст. 82, ст. 86 Податкового кодексу України та на виконання п. 3 Наказу ДПА в АРК "Про результати службової перевірки", у зв'язку з тим, що в ході проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ "СКО "Укркурорт" не висвітлено питання походження коштів, за які ОСОБА_2 придбала рухоме майно на суму 431999,00грн. та внесла його до Статутного фонду товариства, з метою винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, та враховуючи, що стосовно головного державного податкового ревізора-інспектора сектору КПР відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ в м. Алушта ОСОБА_3 розпочато службове розслідування, прийнятий наказ № 276 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача по справі з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2010

З 04.05.2011 по 11.05.2011 посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2010.

18.05.2011 за результатами перевірки складено Акт №551/23/32843689, яким зафіксовано порушення позивачем п. 1.2, п. 1.15 ст. 1, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", з наступними змінами і доповненнями, яке виразилося у тому, що позивачем у вересні 2008р. не нарахований, не утриманий та не перерахований податок з доходів фізичної особи у сумі 64799,85грн.

Висновки Акту перевірки ґрунтуються на тому, що згідно протоколу загальних зборів засновників позивача № 1 від 21.08.2008р., для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків учасників створюється Статутний капітал у розмірі 451474,00грн.

Вклади (частки) учасників у статутному капіталі складають, зокрема: ОСОБА_2 -447374,00грн. (99,092% від статутного капіталу), з яких було внесено грошовими коштами 15375,00грн. та 431999,00грн. - рухомим майном.

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-ІV від 22.05.2003, з наступними змінами і доповненнями, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами, до складу якого, зокрема, включаються доходи у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.

На думку відповідача, оподаткування доходів, одержаних від продажу (обміну) рухомого майна, регламентується ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а підприємство, яке в обмін на внесене до його статутного фонду рухомого майна надає фізичній особі корпоративні права, згідно з п. 1.15 ст. 1 даного Закону є податковим агентом щодо вартості такого майна та таким чином позивачем був занижений податок з доходів фізичних осіб за вересень 2008р. на суму 64799,85грн., за що до нього на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України застосовані штрафні санкції в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню, а саме -16199,96грн.

01.06.2011 на підставі Акту перевірки від 18.05.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000381701, яким позивачу визначено податок з доходів фізичної особи в сумі 64799,85грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 16199,96грн., а всього в сумі 80999,81грн.

Судом першої інстанції також встановлено, що згідно Протоколу загальних зборів засновників позивача № 1 від 21.08.2008, для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків учасників створюється Статутний капітал у розмірі 451474,00грн.

Вклади (частки) учасників у статутному капіталі складають, зокрема: ОСОБА_2 -447374,00грн. (99,092% від статутного капіталу), з яких було внесено грошовими коштами 15375,00грн. (в тому числі 2050,00грн. за рахунок частки, що була придбана у колишнього засновника ОСОБА_5 шляхом укладення договору купівлі-продажу) та 431999,00грн. рухомим майном, придбаним у ТОВ "Форс" за готівкові кошти згідно зазначеного в акті переліку обладнання.

25.09.2008р. загальними зборами учасників проведено зміни до Статуту позивача, що зареєстровані у Державного реєстратора 25.09.2008р. за №11371050009000185.

Акт приймання-передачі обладнання від засновника ОСОБА_2, внесеного до Статутного фонду ТОВ "Санаторно-курортне об'єднання "Укркурорт", складено 30.09.2008р.

На момент перевірки документи, що посвідчують нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з доходів фізичної особи з вартості рухомого майна, яке в обмін на його внесення до статутного фонду ТОВ "СКО "Укркурорт" надає ОСОБА_2 корпоративні права, відсутні.

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства та дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Виключний перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка, наведено у п. 78.1 ст. 78 ПК України, зокрема, пунктом 78.1.12 статті 78 Податкового кодексу України передбачено проведення такої перевірки в разі, якщо органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

При цьому рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Як вбачається з матеріалів справи, стосовно головного державного податкового ревізора-інспектора сектору КПР відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ в м. Алушта ОСОБА_3 розпочато службове розслідування, а отже обґрунтованими є доводи позивача, що в даному випадку рішення про проведення спірної документальної позапланової перевірки повинно було прийматися органом державної податкової служби вищого рівня, тобто ДПА в АРК, а не ДПІ в м. Алушті АРК, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції, що наказ ДПІ у м. Алушта АРК № 276 від 04.05.2011 прийнятий відповідачем з порушенням норм діючого законодавства, а отже проведення перевірки на підставі цього наказу є неправомірним.

Далі, приймаючи оскаржуване повідомлення-рішення, відповідач виходив з того, що відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 корпоративні права -це право власності на статутний капітал юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах, згідно п.п. 8.4.11 ст. 8 зазначеного закону господарські операції з включення основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду юридичної особи прирівнюються до придбання нею основних фондів, а отже, для фізичних осіб, які вносять до статутного фонду підприємства власне майно, така операція розглядається як продаж цього майна.

Проте таки висновки відповідача є необґрунтованими виходячи з наступного.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 встановлено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

Згідно п. 1.15 ст. 1 зазначеного закону, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

При цьому, згідно з п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 даного Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід -це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема, доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах (абз. "в").

Відповідно до п.п. 9.6.2 зазначено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Як встановлено судом першої інстанції, на момент перевірки документи, що посвідчують нарахування, утримання та сплату до бюджету податку з доходів фізичної особи з вартості рухомого майна, яке в обмін на його внесення до статутного фонду ТОВ "СКО "Укркурорт"надає ОСОБА_2 корпоративні права, відсутні, а отже фактично перевіркою було встановлено придбання ОСОБА_2 інвестиційного активу шляхом здійснення операції з внесення майна до статутного фонду юридичної особи -позивача по справі, а не отримання інвестиційного прибутку від здійснення операцій з ним.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на правила, викладені у п.п. 8.4.11 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого господарські операції по включенню основних фондів та нематеріальних активів до Статутного фонду юридичної особи прирівнюються до придбання нею основних фондів безпідставні, оскільки дійсно, спеціальним Законом з питань оподаткування доходів саме фізичних осіб є Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб", а тому правила оподаткування підприємств, наведені в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств", на оподаткування доходів фізичних осіб поширюватися не можуть.

Таким чином, факт порушень п. 1.2. п. 1.15 ст. 1, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" не знайшов підтвердження в судовому засіданні, адже у спірній господарській операції позивач не виступав як податковий агент, а отже і не повинно було нараховувати, утримувати та перераховувати податок від суми внеску засновника ОСОБА_2 до Статутного фонду позивача у вигляді рухомого майна в розмірі 431999,00грн., у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення є правомірним.

Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування постанови.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в Алушті АР Крим - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.12 у справі № 2а-10606/11/0170/19 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.12 у справі № 2а-10606/11/0170/19 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 липня 2012 року.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва