Рішення № 28468735, 26.12.2012, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 1327/4244/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2012 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Жураковського А.І.

при секретарі Шутовській М.Б.

з участю позивача ОСОБА_1

його представника ОСОБА_2

представник відповідача Бойко З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Червонограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Львіввугілля»про стягнення моральної шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва та ушкодження здоров'я, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок каліцтва та ушкодження здоров'я.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що з 1982 р. працював на шахті «Великомостівська»підземних прохідником 5 розряду з повним робочим днем. У 1990 році з ним стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого було складено акт за формою Н-1. В подальшому 10.04.1991 року, його було звільнено з шахти у зв'язку з неможливістю виконувати роботу по стану здоров'я.

Згодом, через трудове каліцтво, його у 1992 році, було прийнято на роботу шахти «Великомостівська»лише слюсарем по ремонту обладнання на поверхні.

Міжрайонною спеціалізованою профпаталогічною МСЕК 14.09.2006 р., йому було встановлено ІІІ групу інвалідності та 40% втрати працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом.

На протязі 2006-2008 році, він періодично проходив лікування та при повторному огляді МСЕК у 2009 році, йому встановлено 45% втрати працездатності та ІІІ групу інвалідності.

Вважає, що при отриманні трудового каліцтва, йому була заподіяна моральна шкода, що виразилась у фізичних та душевних стражданнях, які проявляються постійним головним болем, порушенням сну, незадовільним станом здоров'я,що призвело до зниження працездатності. Порушились нормальні умови його життя, через що він відчуває великі незручності при веденні домашнього господарства,стало важко займатись домашніми справами, постійно змушений докладати додаткових зусиль для організації життя. Періодично змушених проходити як амбулаторне так і стаціонарне лікування. Розмір моральної шкоди оцінює у 30000 грн. та просить такий стягнути з відповідача.

Позивач в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, пояснив, що з 1982 року працював на шахті № 10 «Великомостівська». У 1990 році, в робочий час з ним стався нещасний випадок на виробництві, відбувся обвал породи, через що ним отримано ушкодження голови та лівого стегна. Шахта не виплатила жодної компенсації. Одноразової допомоги не отримував, отримує лише регресні виплати. При повторному огляді МСЕК у 2006 році йому було встановлено ІІІ групу інвалідності та 40% втрати працездатності. В подальшому через погіршення стану здоров'я, у 2009 року МСЕК встановлено 45 % втрати працездатності. У нього поганий стан здоров'я, що створює постійні незручності, призводить до порушення нормального укладу життя, а також, створює необхідність щороку проходити медичне лікування. Вважає, суму моральної шкоди у 30000 грн. обґрунтованою та просить позов задовольнити.

Пояснення позивача підтримав і його представник ОСОБА_2

Представник відповідача Бойко З.М. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову та пояснив, що позивачем не подано належних документальних доказів, що підтверджують перенесені ним душевні та фізичні страждання. Вважає позов необґрунтованим, поданим із порушенням стоку позовної давності та просить відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що протягом 1982-1991 років позивач працював на шахті «Великомостівська»ДП "Львіввугілля", в шкідливих умовах праці, що стверджується копією трудової книжки виданою на ім'я ОСОБА_1 1961 року народження.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно акту про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 № 109 від 21.12.1990 р. з позивачем на шахті «Великомостівська»у зв'язку з обвалом породи стався нещасний випадок, що призвело до травми голови та лівого бедра.

Як вбачається з витягу із медичної карти стаціонарного хворого виданого Львівською обласною лікарнею відновного лікування № 3 неврологічного відділення, позивач в періоди з: 4.03.2008 р. по 20.03.2008 р., 4.05.2007 р. по 18.05.2007 р., 18.07.2007 р. по 8.08.2007 р., 29.10.2008 р. по 18.11.2008 р., 30.03.2009 р. по 14.04.2009 р., 31.08.2009 р. по 14.09.2009 р., 15.01.2010 р. по 29.01.2010 р., 5.07.2010 р. по 28.07.2010 р., 6.07.2011 р. по 22.07.2011 р., проходив стаціонарне лікування з діагнозом: віддаленні наслідки перенесеної ЧМТ (1990) у вигляді після травматичної енцефалопатії ІІ-ІІІ ст.. з лівобічною пірамідною недостатністю, наявністю гідроцефальних кризів, стійкою цефалгією, вестибулопатією, вираженим антено-вегетативним с-мом, симптоматичною артеріальною гіпертонією.

На підставі статті 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Довідкою міжрайонної профпалатогічної МСЕК серії ЛВА-2 № 014560 від 14.09.2006 р., стверджується, що позивачу з 12.09.2006 р. було встановлено 40% втрати профпрацездатності у зв'язку із трудовим каліцтвом, яке мало місце 20.12.1990 р.

З 22.09.2009 р., ОСОБА_1 встановлено 45% втрати профпрацездатності, що вбачається з довідки МСЕК серії ЛВА-2 № 026836 від 22.09.2009 р.

Відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААА № 013462 від 18.09.2012 р. ОСОБА_1 в зв'язку з трудовим каліцтвом, при повторному огляді, встановлена стійка втрата професійної працездатності в 45 % та ІІІ група інвалідності пожиттєво, у зв'язку із трудовим каліцтвом.

Пунктом 11 Постанови пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1997 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності.

Окрім того, Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" встановлено, що відповідно до ст. 237-1 Кодексу законів про працю України (яка набрала чинності 13.01.2000 р.) за наявності порушення права працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Під моральною шкодою, згідно з п.3 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України, слід розуміти: втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Також, на підставі ч.1 п.9 вищезазначеної Постанови Пленуму ВСУ, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого-спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до змісту ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.2 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 р., ушкодження здоров'я заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Сукупність проаналізованих та досліджених в судовому засіданні доказів дає можливість суду зробити висновок про те, що ушкодження здоров'я на виробництві внаслідок трудового каліцтва спричинило позивачу моральну шкоду, яка полягає в фізичному болю та у моральних переживаннях, що призвело до змін звичайного образу життя та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Внаслідок порушення відповідачем права позивача на безпечні умови праці останній отримав трудове каліцтво.

Суд не погоджується із твердженнями представника відповідача про необхідність застосування тримісячного строку позовної давності, відповідно до ст. 233 КЗпП України виходячи із наступного. До вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, дійсно застосовується тримісячний строк звернення до суду, однак до інших вимог про відшкодування моральної шкоди, як вимог, що випливають з порушення особистих немайнових прав, згідно із ст. 268 ЦК України та п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" -позовна давність не застосовується.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Беручи до уваги наведене, з врахуванням глибини моральних страждань отриманих позивачем внаслідок трудового каліцтва, ступеня вини, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також з того, що позивач має серйозні порушення здоров'я зі стійким розладом функцій організму, обумовленим наслідками травми, які призводять до обмеження життєдіяльності, втрати нормальних життєвих зв'язків, суд приходить до переконання, що з відповідача в користь позивача слід стягнути 10000 грн. моральної шкоди так як вимоги про стягнення 30000 грн. моральної шкоди є завищені та належним чином не обґрунтовані.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача ДП «Львіввугілля».

Керуючись ст.ст. 10, 30, 60, 84, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля»в користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) гривень заподіяної моральної шкоди.

Стягнути, з Державного підприємства «Львіввугілля»107 (сто сім) гривень 30 копійок - судового збору в дохід держави (одержувач - УДКСУ у м. Червонограді, код ЄДРПОУ -37983843, банк одержувача -ГУДК у Львівській обл., МФО- 825014, рахунок № 31218206700019, код платежу -2203000).

В решті вимог -відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом 10 - ти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: А. І. Жураковський