Ухвала суду № 28467604, 11.12.2012, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

№ 2п-422/82 (3001)

2012 рік

УХВАЛА

11 грудня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську заяву дочірнього підприємства «Таксі-сервіс»відкритого акціонерного товариства «Автопромінь»про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Таксі-сервіс»відкритого акціонерного товариства «Автопромінь»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 3 лютого 2010 року звернулася до суду з позовом до відповідача ДП «Таксі-сервіс»ВАТ «Автопромінь»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2011 року позовні вимоги було задоволено частково.

ДП «Таксі-сервіс»ВАТ «Автопромінь»22 березня 2012 року було подано заяву про перегляд заочного рішення від 10 жовтня 2011 року.

У своїй заяві представник ДП «Таксі-сервіс»ВАТ «Автопромінь»посилалася на те, що вищезазначене заочне рішення було ухвалено за відсутності представника відповідача, чим відповідача було позбавлено права реалізувати свої процесуальні права, а також було порушено принцип змагальності сторін. Неявка представника відповідача у судове засідання мала поважні причини, а саме: представник відповідача, яка на той час була єдиним представником відповідача, знаходилася на лікарняному, про що Ленінський районний суд м. Дніпропетровська був повідомлений шляхом надіслання на адресу суду повідомлення за допомогою факсу. Крім того, при ухваленні заочного рішення судом, не було враховано того факту, що громадянка ОСОБА_1 була звільнена з ДП «Таксі-сервіс»ВАТ «Автопромінь» 6 серпня 2009 року на підставі наказу № 100-к та в день звільнення позивача у ДП «Таксі-сервіс»ВАТ «Автопромінь»була відсутня можливість здійснити з нею повний розрахунок по заробітній платі, в зв'язку з тим, що на той час на всі кошти ДП «Таксі-сервіс»ВАТ «Автопромінь»було накладено арешт, згідно з постановою Красногвардійського ВДВС ДМУЮ. Також судом не було враховано того, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди ґрунтуються лише на усних посиланнях позивача та жодного документального чи іншого підтвердження спричинення моральної шкоди в матеріалах справи немає. Про наявність заочного рішення відповідач та його представник дізналися лише з апеляційної скарги позивача.

Перевіривши матеріали заяви про перегляд заочного рішення та цивільної справи № 2-1229/2011, суд вважає за необхідне залишити заяву без задоволення за наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2011 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено заочне рішення у зв'язку з тим, що представник відповідача не з'явилася у судове засідання.

Як випливає з матеріалів справи, про дату, час та місце проведення судового засідання 10 жовтня 2011 року відповідач ДП «Таксі-сервіс»ВАТ «Автопромінь»було повідомлено належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 152), тобто про час та місце проведення судового засідання відповідача було повідомлено відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України. Підтвердження посилань відповідача на те, що на адресу суду було направлено факсом заяву з проханням про відкладення судового засідання на іншу дату, в матеріалах справи відсутні.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача про те, що повний розрахунок при звільненні з позивачем ОСОБА_1 не було здійснено через наявність постанов Красногвардійського відділу ДВС ДМУЮ про накладення арешту на кошти ДП «Таксі-сервіс»ВАТ «Автопромінь»від 25 березня 2009 року та 7 липня 2009 року, оскільки ст. 116 КЗпП України передбачено, що в день звільнення позивача відповідач зобов'язаний виплатити належні їй від підприємства суми в день її звільнення та виключень з цих положень в законодавстві не міститься. Також, в матеріалах цивільної справи та заяви відсутні будь-які докази того, що відповідач намагався здійснити належні виплати позивачу, відсутні також докази звернення відповідача до Красногвардійського відділу ДВС ДМУЮ про скасування накладеного арешту з метою виплати належних позивачу сум.

Посилання заявника на те, що в матеріалах справи відсутні документальні або будь-які інші докази, які підтверджують факт завдання моральної шкоди позивачу, також не заслуговують на увагу, оскільки саме несвоєчасною виплатою позивачу заробітної плати їй було завдано моральних страждань та нею було втрачено нормальні життєві зв'язки, а також ненаданням відповідачем усіх необхідних документів, для звернення до центру зайнятості, що підтверджується скаргою на адресу УПСЗН та відповіддю на неї (а.с. 24-28).

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Таким чином, з урахуванням перелічених обставин заява ДП «Таксі-сервіс»ВАТ «Автопромінь»підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 197, п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву дочірнього підприємства «Таксі-сервіс»відкритого акціонерного товариства «Автопромінь»про скасування заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2011 року по цивільній справі № 2-1229/2011 за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Таксі-сервіс»відкритого акціонерного товариства «Автопромінь»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди залишити без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя