Постанова № 28466472, 13.12.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.12.2012 р. справа №2/5009/7304/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.,суддівКолядко Т.М., Принцевської Н.М.за участю представників сторін: від позивача:Ботов М.Г. -за дов., від відповідача-1: від відповідача-2:Васильченко О.І. -за дов., Стеценко І.А. -за дов., розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство аптека 216" м. Запоріжжяна рішення господарського судуЗапорізької області від24.09.2012 рокуу справі№2/5009/7304/11 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.)за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство аптека 216" м. Запоріжжядо 1) комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради м. Запоріжжя 2) Запорізької обласної ради м. Запоріжжя прозобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна № 4-О/08 від 15.09.2008р. Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.12.2011р. у справі №2/5009/7304/11, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року, у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Фармацевтичне підприємство аптека 216", м.Запоріжжя (далі по тексту -ТОВ «Фармацевтичне підприємство аптека 216») до комунальної установи „Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради м. Запоріжжя (далі по тексту - КУ «ЗОКЛ») про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна №4-О/08 від 15.09.2008р. відмовлено з підстав закінчення 13.09.2011 року терміну дії спірного договору оренди.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2012 року скасовано вищевказані судові акти по справі №2/5009/7304/11 з огляду на порушення попередніми судовими інстанціями вимог частини 1 статті 47 ГПК України щодо всебічного, повного й об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України. Так, касаційний суд вказав на передчасність висновків судів попередніх інстанцій щодо закінчення 13.09.2011 року терміну дії спірного договору, оскільки останніми не надано належної правової оцінки спірним правовідносинам з врахуванням приписів пункту 5 Прикінцевих положень до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" № 1759-VI від 15.12.2009 року, а також залишено поза увагою відсутність в матеріалах справи доказів належного та своєчасного повідомлення позивача про звільнення приміщення у зв'язку з закінченням строку дії договору.

Під час нового розгляду господарський суд Запорізької області залучив до участі у справі другого відповідача - Запорізьку обласну раду м. Запоріжжя (т.2, а.с.44) та рішенням від 24.09.2012 року відмовив в задоволенні вищевказаних позовних вимог ТОВ «Фармацевтичне підприємство аптека 216»з огляду на припинення дії договору оренди у зв'язку з закінченням терміну дії та наявністю заперечень відповідача щодо його продовження, а також недоведеності того факту, що позивач є суб'єктом малого підприємництва.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалене рішення від 24.09.2012р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити (з урахуванням уточнених позовних вимог), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" від 15.12.2009 року №1759-VI.

Відповідачі у відзивах на апеляційну скаргу просили оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення як безпідставно заявлену, посилаючись на те, що відповідач-1 як орендодавець скористалося виключним правом щодо заперечення проти пролонгації договору оренди відповідно до вимог ст.764 ЦК України та ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а позивач не довів належними доказами того, що він є суб'єктом малого підприємництва, внаслідок чого позовні вимоги ТОВ «Фармацевтичне підприємство аптека 216» є незаконними та необґрунтованими.

Ухвалами від 31.10.12р. та 14.11.2012 року розгляд апеляційної скарги відкладався.

Під час судових засідань 14.11.12р. та 12.12.12р. представники сторін висловилися на підтримку своїх доводів та заперечень, а також надали витребувані апеляційним судом документи: пояснення відповідача-1 №41/12 від 10.12.2012 року, пояснення позивача без номеру та дати, які долучаються колегією суддів до матеріалів даної справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15 вересня 2008 року між КУ "ЗОКЛ" (орендодавець) та ТОВ "Фармацевтичне підприємство аптека 216" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 4-О/08 від 15.09.2008р., за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Запорізької області: частину нежитлового приміщення загальною площею 18 кв.м, що знаходиться на п'ятому поверсі терапевтичного блоку головного корпусу лікарні, та розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10, яка перебуває на балансі КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня". Призначення приміщення - розміщення аптеки, що реалізує готові ліки.

Факт передачі позивачу в оренду приміщення за даним договором підтверджується актом приймання-передачі від 15.09.2008р.

У пункті 10.1 договору оренди сторони узгодили, що цей договір діє з 15 вересня 2008р. по 13 вересня 2011р., включно.

Підстави припинення договору оренди перелічено у п. 10.7 договору оренди, зокрема, такою підставою визначено закінчення строку дії, на який його було укладено.

Відповідно до положень пункту 10.5. договору, за місяць до закінчення строку дії договору сторони повинні визначитись щодо продовження або припинення договору. Якщо сторони мають намір продовжити дію договору на новий строк, орендодавець, після попереднього погодження з Управлінням охорони здоров'я облдержадміністрації, звертається до виконавчого апарату обласної ради для отримання дозволу на продовження договору оренди на новий строк. Відсутність відповідного дозволу бути орендодавцем на новий термін, припиняє дію договору після закінчення терміну його дії.

Відповідач, на протязі місяця після спливу терміну дії договору оренди, листом від 22.09.2011р. № 6451, який було 27.09.2011р. вручено під розпис провізору позивача Котко О.В. та листом від 28.09.11, отриманого посадовою особою позивача Поліщук, вимагав від позивача звільнити орендоване приміщення у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди.

В подальшому відповідач неодноразово звертався до позивача з аналогічними вимогами, які також отримані ТОВ "Фармацевтичне підприємство аптека 216", про що свідчать поштові повідомлення про вручення цих листів.

Лише 04.11.2011р. ТОВ "Фармацевтичне підприємство аптека 216", не погоджуючись з фактом припинення терміну дії договору, разом з листом № 25 направило відповідачу додаткову угоду № 1, за змістом якої пункт 10.5 викладається в наступній редакції: "Цей договір діє з 15.09.2008р. по 13 09.2014р. включно".

Згідно з пунктом 10.5 договору оренди у разі відсутності відповідного дозволу на продовження договору оренди на новий термін дія договору припиняється.

Як зазначає позивач, враховуючи той факт, що він продовжує знаходитися в орендованому нежитловому приміщенні, розташованому на п'ятому поверсі терапевтичного блоку головного корпусу лікарні, за адресою м.Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд.10, і керуючись ст. 5, 6, 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", звернувся до КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня" з пропозицією укласти новий договір оренди приміщення, яке використовувалося раніше на правах оренди.

В зв'язку з відмовою відповідача укласти договір оренди, як того вимагають приписи діючого законодавства, позивач звернувся до суду з вимогою про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна №4-О/08 від 15.09.2008р., якою продовжити термін дії договору оренди нерухомого майна №4-О/08 від 15.09.2008 року до 13.09.2014 року, що дорівнює 6 (шести) рокам, водночас нормативно обґрунтовуючи вказаний позов як ч.1, так і ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Як вбачається з матеріалів справи, в ході її нового розгляду позивач уточнив свої позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна №4-О/08 від 15.09.2008р., якою продовжити термін дії договору оренди нерухомого майна №4-О/08 від 15.09.2008 року до 14.09.2013 року, що дорівнює 5 (п'яти) рокам з посиланням на ч.1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (т.1, а.с.136).

Вищевказану заяву про уточнення позовних вимог було подано до господарського суду 14.06.2012 року (а.с.135, т.1).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

За таких обставин, подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог по суті апеляційний суд розцінює як зміну предмета позову.

Згідно з п.3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. Передбачені ч.4 ст.22 ГПК України права можуть бути використані позивачем також під час нового розгляду справи в першій інстанції після скасування рішення і передачі у встановленому порядку справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Якщо розгляд справи здійснюється спочатку, то позивач також вправі змінити підставу або предмет позову до початку повторного розгляду справи по суті.

Отже, після скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, місцевий господарський суд розпочинає розгляд справи спочатку, а тому позивач не позбавлений права в порядку ст. 22 ГПК України збільшити або зменшити позовні вимоги шляхом їх уточнення.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про уточнення позовних вимог подана до початку розгляду справи по суті, що не суперечить приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

В зв'язку з цим апеляційний суд зауважує про те, що повторно розглядаючи справу, місцевим господарським судом в порушення норм процесуального законодавства не взято до уваги уточнені позовні вимоги від 14.06.2012 року, що свідчить про неповне з'ясування всіх обставин справи, в зв'язку з чим апеляційний суд приймає їх до розгляду.

Отже, предметом даного спору є зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна №4-О/08 від 15.09.2008р., якою продовжено термін дії договору оренди нерухомого майна №4-О/08 від 15.09.2008 року до 14.09.2013 року, що дорівнює 5 (п'яти) рокам з посиланням на ч.1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (т.1, а.с.136).

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Фармацевтичне підприємство аптека 216», суд першої інстанції виходив з того, що, по-перше, договір оренди припинив свою дію 13.09.2011р. у зв'язку з закінченням терміну його дії та наявністю заперечень відповідача щодо його продовження, по-друге, позивач не довів того, що він є суб'єктом малого підприємництва, по-третє, у відповідача-1 відсутні повноваження щодо укладення додаткової угоди до договору, оскільки останній є лише балансоутримувачем орендованого майна.

Проте, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо закінчення 13.09.2011 року терміну дії спірного договору передчасними, оскільки, посилаючись на листи №6451 від 22.09.2012 року та №6463 від 28.09.2011 року, якими орендодавець висловив заперечення проти продовження строку дії договору оренди, суд першої інстанції в порушення ст.43 ГПК України не дослідив наявності повноважень у особи, що підписала вказані листи, прийнявши їх як належні докази. Зважаючи на це, відсутні підстави вважати, що договір оренди нерухомого майна №4-О/08 від 15.09.2008р. припинив дію у зв'язку з закінченням терміну, на який його було укладено.

Крім того, передчасність висновків суду першої інстанції щодо припинення дії договору оренди обумовлена приписами пункту 5 Прикінцевих положень до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" № 1759-VI від 15.12.2009 року.

Так, обґрунтовуючи уточнені позовні вимоги, орендар посилається на чинний з 30.12.2009 року Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов бізнесу в Україні" " № 1759-VI від 15.12.2009 року, статтею 3 якого внесено зміни до частини 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та визначено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Як зазначалось вище, згідно пункту 5 Прикінцевих положень цього закону термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Обов'язковість виконання всіма державними органами, в тому числі сторонами у справі, імперативних приписів вказаного закону не поставлено законодавцем у залежність від намірів власника (орендодавця) чи балансоутримувача використовувати орендоване майно для власних потреб або від будь-яких інших обставин, за винятком пропонування орендарем (суб'єктом малого підприємництва) меншого, ніж 5 років, терміну продовження договорів оренди державного та комунального майна.

Відтак, мінімальний п'ятирічний термін дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених до набрання чинності цим Законом (до 30.12.2009 року), в тому числі договору оренди нерухомого майна № 4-О/08 від 15.09.2008 року, є встановленим в силу імперативних приписів п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" від 15.12.2009 року № 1759, що свідчить про конституційний обов'язок сторін дотримуватись приписів цього закону та не перешкоджати суб'єкту малого підприємництва проводити підприємницьку діяльність в нежитловому орендованому приміщенні.

Вищевказане аналогічно вказівкам Вищого господарського суду України, що викладені в постанові від 11.04.2012 року по справі №2/5009/7304/11, які в силу приписів ст.111-12 Цивільного кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Проте суд першої інстанції не надав належної уваги цим вказівкам, наслідком чого стало винесення незаконного рішення.

Разом з тим, під час розгляду справи в апеляційній інстанції позивачем за допомогою належних та допустимих засобів доказування доведено факт його належності до суб'єкта малого підприємництва, в підтвердження чого останнім на виконання вимог апеляційного суду разом з письмовими поясненнями надано звітність підприємства-позивача до органів податкової служби за 2010-2012 роки (з відміткою органів податкової служби про їх отримання), а також звіти про продаж і записи товарів у торговій мережі та мережі ресторанного господарства за вказаний період з відповідною відміткою про їх отримання головним управлінням статистики у Запорізькій області.

Матеріали справи на містять доказів повернення нерухомого майна з оренди, а позивачем надано докази виставлення орендодавцем з 25.06.2012 року рахунків на оплату користування приміщенням та їх подальшої оплати орендарем.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні правові підстави для користування позивачем орендованим майном після 13.09.2011р., оскільки вищевказаними положеннями законодавства передбачено продовження терміну дії вищевказаного договору до п'яти років з дня укладення.

Тому колегія суддів вважає законною та такою, що підлягає задоволенню, вимогу позивача щодо зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна №4-О/08 від 15.09.2008р., якою продовжено термін дії договору оренди нерухомого майна №4-О/08 від 15.09.2008 року до 14.09.2013 року, що дорівнює 5 (п'яти) рокам, при цьому зазначає, що позивач, звернувшись із даним позовом до суду, фактично просить внести зміни в договір оренди в частині терміну дії.

В свою чергу, помилковими є твердження суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача-1 як балансоутримувача повноважень щодо укладення додаткової угоди до договору в частині продовження дії договору оренди та посилання відповідачів на п.1.2 Порядку передачі в оренду нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області та обліковується на балансах комунальних підприємств та бюджетних закладів (установ чи організацій), а також іншого окремого індивідуально визначеного майна (затверджено рішення обласної ради від 24.11.2011 №26), згідно з орендодавцями нерухомого майна площею 200 кв.м і більше, оскільки договір оренди нерухомого майна №4-О/08 від 15.09.2008р. не приведено у відповідність з вказаним рішенням, а тому орендодавцем залишається КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради м. Запоріжжя, а не Запорізька обласна рада м. Запоріжжя.

За таких обставин, судова колегія скасовує рішення господарського суду Запорізької області від 19.12.2011р. у справі №2/5009/7304/11 як таке, що винесено з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні всіх обставин справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги та позовної заяви відносяться на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство аптека 216" м. Запоріжжя -задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 24.09.2012р. у справі №2/5009/7304/11 - скасувати.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство аптека 216" м. Запоріжжя до комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради м. Запоріжжя та Запорізької обласної ради м. Запоріжжя про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна №4-О/08 від 15.09.2008р., якою продовжено термін дії договору оренди нерухомого майна №4-О/08 від 15.09.2008 року до 14.09.2013 року, - задовольнити.

Внести зміни в договір оренди нерухомого майна №4-О/08 від 15.09.2008р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Фармацевтичне підприємство аптека 216" м.Запоріжжя та комунальною установою „Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради м. Запоріжжя, шляхом викладення п.10.1 цього договору в наступній редакції:

«10.1. Цей договір діє з 15 вересня 2008 року по 14 вересня 2013 року, включно.».

Стягнути з комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради (69600, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10, ЄДРПОУ 0200676) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство аптека 216" (69000, м.Запоріжжя, бул.Центральний, 25, ЄДРПОУ 24910965) судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно у розмірах 941, 00грн. та 536,50 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 7 прим.

1,2. позивачу

3. відповідачу-1

4. відповідачу-2

5. у справу

6 ДАГС

7. ГСЗО