Постанова № 28464710, 02.07.2012, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 2209/861/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М у К Р А Ї Н И

02.07.2012 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області про визнання незаконними та скасування розпоряджень сільського голови, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, третя особа на стороні відповідача Момот Олег Сергійович,

в с т а н о в и в:

20 грудня 2010 року позивач звернулася до Красилівського районного суду в порядку цивільного судочинства з позовом до Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області про визнання незаконним та скасування розпоряджень про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди. 06 вересня 2011 року Красилівський районний суд ухвалив заочне рішення, яким частково задовольнив вимоги позивача: поновив її на посаді головного бухгалтера Кузьминської сільської ради з 22 листопада 2010 року, скасував розпорядження Кузьминського сільського голови № 47-р від 17.11.2010 року «Про притягнення до встановленої законом дисциплінарної відповідальності головного бухгалтера ОСОБА_1», № 48-р від 22.11.2010 року «Про притягнення до встановленої законом дисциплінарної відповідальності головного бухгалтера ОСОБА_1» та № 49-р від 22.11.2010 року «Про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення з посади головного бухгалтера ОСОБА_1», стягнув на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 22075, 44 гривень та моральну шкоду в розмірі 500 гривень.

27 вересня 2011 року Красилівський районний суд ухвалою скасував вказане рішення та призначив справу до судового розгляду.

Ухвалою від 18 жовтня 2011 року Красилівський районний суд закрив провадження у вказаній цивільній справі.

20 жовтня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку адміністративного судочинства із зазначеними позовними вимогами, розмір яких збільшила під час судового розгляду. Позивач просила визнати незаконними і скасувати розпорядження Кузьминського сільського голови Красилівського району Хмельницької області: № 47-р від 17.11.2010 «Про притягнення до встановленої законом дисциплінарної відповідальності головного бухгалтера ОСОБА_1»; № 48-р від 22.11.2010 «Про притягнення до встановленої законом дисциплінарної відповідальності головного бухгалтера ОСОБА_1»; № 49-р від 22.11.2010 «Про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення з посади головного бухгалтера ОСОБА_1», №33-Р від 10.05.2012 року «Про поновлення на посаді головного бухгалтера сільської ради ОСОБА_1, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера сільської ради», поновити її на займаній раніше посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.11.2010 року та моральну шкоду в сумі 10000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 29.04.2006 розпорядженням № 21-р Кузьминської сільської ради вона була переведена з посади спеціаліста-бухгалтера 2 категорії на посаду головного бухгалтера Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області. Розпорядженням Кузьминського сільського голови Момота О.С. від 17.11.2010 року на неї накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення внутрішньо-трудового розпорядку, запізнення на роботу, а також порушення правил етики посадової особи місцевого самоврядування, яке виразилось в агресивності дій та поведінці під час організаційної наради 17.11.2010 року, що призвело до зриву наради та підірвання авторитету посадових осіб органів місцевого самоврядування. Накладення цього дисциплінарного стягнення вважає незаконним, оскільки в розпорядженні чітко не вказано, за яке саме порушення на неї накладено стягнення та коли воно нею було допущено. Крім того, в наказі вказано за порушення внутрішньо-трудового розпорядку, а саме: запізнення на роботу, а також порушення правил етики посадової особи місцевого самоврядування під час організаційної наради, не зазначивши конкретно, які ж порушення та коли саме вона допустила та в чому полягає порушення нею правил етики. Також до застосування дисциплінарного стягнення сільський голова пояснення від неї не відібрав.

Розпорядженням № 48-р від 22.11.2010 року на неї накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за систематичне невиконання усних розпоряджень сільського голови та порушення трудової дисципліни, невиконання посадових обов'язків, образи працівників апарату, постійні сварки та плітки, за безпідставну відсутність на роботі 22.11.2010 року з 13.00 до 16.20 год.. Накладення цього дисциплінарного стягнення вона також вважає незаконним, оскільки в розпорядженні про накладення дисциплінарного стягнення не вказано, яких саме усних розпоряджень сільського голови вона систематично не виконувала та коли і які порушення трудової дисципліни нею були допущені, які посадові обов'язки та коли нею не виконані, які саме образи працівників апарату і кому та коли конкретно вона нанесла, що за сварки та плітки маються на увазі, коли, з ким та з приводу чого вона їх вчиняла. В порушення встановленого порядку накладення стягнення в неї також не було відібрано пояснень з приводу викладених в розпорядженні обставин.

Розпорядженням №49-р від 22.11.2010 року її за ст.40 КЗпП України звільнено з посади головного бухгалтера Кузьминської сільської ради у зв'язку з тим, що вона систематично не виконувала та порушувала без поважних причин правила внутрішнього трудового розпорядку, що є порушенням трудової дисципліни, які виявились у тому, що вона була відсутня на робочому місці більше 3-х годин, порушила правила етики державного службовця і їй висловили недовіру депутати сільської ради двох скликань та працівники сільської ради. Вказане розпорядження вважає незаконним так, як за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів дисциплінарного стягнення як догана і звільнення, а сільський голова в один і той же день з підстав відсутності її на робочому місці більше 3-х годин одночасно застосував до неї стягнення у вигляді догани і звільнення з посади. При цьому сільський голова в розпорядженні не вказав, які саме трудові обов'язки та коли вона допустила і у зв'язку з чим їй висловлено недовіру.

Розпорядженням №33-р від 10.05.2012 року сільський голова поновив її на посаді головного бухгалтера Кузьминської сільської ради з 23.11.2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, розпорядився виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 23.11.2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 та звільнив її з посади головного бухгалтера Кузьминської сільської ради» з ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ст.ст.18,20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» у зв'язку із граничним віком перебування на службі в органах місцевого самоврядування. Посилаючись на те, що сільський голова не вправі був припинити з нею трудові відносини заднім числом з ІНФОРМАЦІЯ_1 і її звільнення могло бути лише з 10.05.2012 року, а виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23.10.2010 року по день фактичного поновлення на роботі, позивач просить визнати це розпорядження нечинним та скасувати.

Оскільки видання незаконних розпоряджень завдало їй значної моральної шкоди, яка полягає в порушенні її конституційного права на працю та оплату праці, погіршенні стану здоров'я, позивач просить стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 гривень.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити з викладених вище підстав.

Представник відповідача позовні вимоги в частині визнання незаконними та скасування виданих Кузьминським сільським головою Момотом О.С. розпоряджень № 47-р від 17.11.2010 «Про притягнення до встановленої законом дисциплінарної відповідальності головного бухгалтера ОСОБА_1»; № 48-р від 22.11.2010 «Про притягнення до встановленої законом дисциплінарної відповідальності головного бухгалтера ОСОБА_1»; № 49-р від 22.11.2010 «Про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення з посади головного бухгалтера ОСОБА_1», №33-Р від 10.05.2012 року «Про поновлення на посаді головного бухгалтера сільської ради ОСОБА_1, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера сільської ради» визнала повністю. Позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 гривень визнала частково, оскільки вважає, що на таку суму відповідач їй шкоду не заподіяв, просила розмір позовних вимог в цій частині зменшити.

Третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Кузьминський сільський голова Момот О.С. заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в сумі 10000 гривень з тих підстав, що визначений позивачем розмір моральної шкоди не підтверджений останньою відповідними доказами. Проти позовних вимог позивача про визнання незаконними та скасування вказаних розпоряджень, поновлення останньої на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не заперечував. Момот О.С. просив врахувати, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач досягнула 55 років, що є граничним віком перебування на службі в органах місцевого самоврядування , а тому після цієї дати відповідно до ст.18 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» вона не може перебувати на службі в Кузьминській сільській раді на посаді головного бухгалтера. Як сільський голова, він після досягнення позивачем 55 років не прийняв би рішенням про продовження їй терміну перебування на службі в Кузьминській сільській раді і не залишив би на посадах радника чи консультанта, оскільки такі посади не передбачені штатним розписом, а також враховуючи, що ОСОБА_1 допускала недоліки в роботі і що депутати сільської ради виявили їй недовіру і рекомендували звільнити з займаної посади.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, представника Кузьминської сільської ради, Кузьминського сільського голови, дослідивши обставини справи та письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.04.2006 року розпорядженням Кузьминського сільського голови № 21-1-р позивач ОСОБА_1 переведена з посади спеціаліста-бухгалтера 2 категорії на посаду головного бухгалтера Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області. Розпорядженням №2-р від 02.01.2007 року їй присвоєно 13 ранг державного службовця. Згідно рішення сільської виборчої комісії з подальшим затвердженням на першій (організаційній) сесії VI скликання ОСОБА_1 є депутатом Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області з 10.11.2010 року. Наведені обставини підтверджуються записами в трудовій книжці позивача і не оспорюються сторонами.

Розпорядженням Кузьминського сільського голови Момота О.С. від 17.11.2010 року на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення внутрішньо-трудового розпорядку, запізнення на роботу, а також порушення правил етики посадової особи місцевого самоврядування, яке виразилось в агресивності дій та поведінці під час організаційної наради 17.11.2010 року, що призвело до зриву наради та підірвання авторитету посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Відповідно до акту, затвердженого сільським головою Момотом О.С. та підписаного працівниками сільради ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, «17 листопада 2010 року під час проведення сільським головою Момотом О.С. виробничої наради в присутності секретаря сільради, спеціаліста-бухгалтера, рахівника-касира, діловода головний бухгалтер сільради ОСОБА_1, порушуючи правила етики посадової особи місцевого самоврядування, що виразилось у агресивності її дій та поведінці, зірвала проведення виробничої наради та підірвала авторитет осіб місцевого самоврядування. Свою агресивність і неповагу ОСОБА_1 виразила на адресу сільського голови, звинувачуючи його в тому, що він ще нічого не знає, нічого в своєму житті не робив і навіть не знає, де поставити підпис у документах''. За вказаним фактом 18.11.2011 ОСОБА_1 надала письмове пояснення, згідно якого «на організаційній нараді вона трошки вспилила і вийшла з кабінету голови тому, що голова з 4-х пальців показав їй грати, що туди її посадить. Запізнилася вона на 1-2 хвилини». Відповідно до акту, затвердженого сільським головою та підписаного працівниками сільради, «ОСОБА_1 18 листопада 2010 року ознайомлено про оголошення їй догани, вона ознайомилась, написала пояснення, але підписатися про ознайомлення відмовилася».

У вказаному розпорядженні, посилаючись на ст. 23 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», сільський голова Момот О.С. не зазначив, яке саме порушення законодавства про службу в органах місцевого самоврядування вчинила позивач своїми діями.

В судовому засіданні представником відповідача підтверджено, що письмові пояснення до застосування дисциплінарного стягнення у позивача не відбирались.

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.149 Кодексу законів про працю України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівнику під розписку.

Отже, відповідачем при оголошенні позивачу догани були грубо порушені вимоги трудового законодавства України, що призвело до непоінформованості позивача щодо існування, змісту та підстав застосування щодо неї заходу дисциплінарного стягнення, а також неврахування її права на надання пояснень.

Розпорядженням № 48-р від 22.11.2010 року на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за систематичне невиконання усних розпоряджень сільського голови та порушення трудової дисципліни, невиконання посадових обов'язків, образи працівників апарату, постійні сварки та плітки, за безпідставну відсутність на роботі 22.11.2010 року з 13.00 до 16.20 год..

Розпорядженням №49-р від 22.11.2010 року позивача за ст.40 КЗпП України звільнено з посади головного бухгалтера Кузьминської сільської ради у зв'язку з тим, що вона систематично не виконувала та порушувала без поважних причин правила внутрішнього трудового розпорядку, що є порушенням трудової дисципліни, які виявились у тому, що вона була відсутня на робочому місці більше 3-х годин, порушила правила етики державного службовця і їй висловили недовіру депутати сільської ради двох скликань та працівники сільської ради.

Згідно підписаного трьома працівниками сільської ради та затвердженого сільським головою акта ОСОБА_1 22.11.2010 з 13.00 год. до 16 год. 20 хв. була відсутня на робочому місці. В судовому засіданні представник відповідача і третя особа не надали належних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення позивачем прогулу. У своєму письмовому поясненні від 19.11.2011 позивач підтвердила, що 22 листопада 2010 року знаходилась у м. Красилові в прокуратурі, нотаріаті, фінуправлінні. Вказані обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, що свідчить про відсутність її 22.11.2010 року на роботі з поважної причини.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача і сільський голова визнали, що розпорядженнями № 48-р і №49-р від 22.11.2010 року за одне і теж порушення трудової дисципліни - прогул до позивача 22.11.2010 року одночасно було застосовано два дисциплінарних стягнення: догану і звільнення з посади .

Таким чином, відповідачем порушено норму ст. 61 Конституції України, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення та вимоги ч.2 ст.149 КЗпП України, згідно якої за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Крім того, відповідачем порушено вимоги ч.3 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», якою встановлено, що депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду.

Розпорядженням №33-р від 10.05.2012 року сільський голова поновив позивача на посаді головного бухгалтера Кузьминської сільської ради з 23.11.2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, розпорядився виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 23.11.2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 та звільнив її з посади головного бухгалтера Кузьминської сільської ради» з ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ст..ст.18,20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» у зв'язку із граничним віком перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

В судовому засіданні представник відповідача і сільський голова визнали, що при прийнятті розпорядженням №33-р від 10.05.2012 року було неправильно вказано дату поновлення позивача на посаді головного бухгалтера Кузьминської сільської ради та дату звільнення її з вказаної посади.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, при прийнятті оскаржуваних розпоряджень Кузьминський сільський голова діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України, а тому прийняті ним вищевказані розпорядження є незаконними і підлягають скасуванню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачці ОСОБА_1 виповнилося 55 років. З 03.02.2011 року вона перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Красилівському районі і отримує пенсію за віком довічно згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне стархування» з 01.05.2012 року в розмірі 1196,80 гривень. Наведені обставини підтверджуються повідомленням начальника управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області і не оспорюються сторонами.

Служба в органах місцевого самоврядування відповідно до ч.2 ст. 38 та пункту 15 ст. 92 Конституції України регулюється Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

В ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» з змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 2 грудня 2010 року N 2756-VI, в редакції, що діяла на час досягнення ОСОБА_1 55 років, вказано, що крім загальних підстав, передбачених КЗпП України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється у разі досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування/стаття 18 цього Закону/.

За приписами ст.18 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» граничний вік перебування на службі в органах місцевого самоврядування становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок.

Термін перебування на службі в органах місцевого самоврядування може бути продовжено, але не більш як на 5 років за рішенням сільського, селищного, міського голови, голови районної, районної у місті, обласної ради.

Після закінчення цього терміну посадові особи місцевого самоврядування за рішенням відповідного голови можуть бути залишені на посадах радників чи консультантів (патронатна служба), якщо такі посади передбачені штатним розписом, на умовах строкового трудового договору.

Положення ст. 18 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», якими встановлено граничний вік перебування на службі в органах місцевого самоврядування, визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 16.10.2007 р. N8-рп/2007.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 13.02.2011 року досягла граничного віку перебування на службі в Кузьминській сільській раді Красилівського району Хмельницької області, в зв'язку з чим з першого робочого дня після вказаної дати, а саме 14.02.2011 року підлягала звільненню з посади головного бухгалтера Кузьминської сільської ради.

Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивач, будучи поновленою згідно розпорядження №33-р від 10.05.2012 року на посаді головного бухгалтера Кузьминської сільської ради, не зверталася до сільського голови з заявою про продовження їй терміну перебування на службі в сільській раді або залишення на посаді радника чи консультанта.

Як вбачається з пояснення Кузьминського сільського голови Момота О.С. в судовому засіданні, він не прийняв би рішенням про продовження ОСОБА_1 терміну перебування на службі в Кузьминській сільській раді і не залишив би її на посадах радника чи консультанта, оскільки такі посади не передбачені штатним розписом, а також враховуючи, що ОСОБА_1 допускала недоліки в роботі і що депутати сільської ради виявили їй недовіру та рекомендували звільнити з займаної посади.

Приймаючи до уваги викладені обставини, суд приходить до висновку, що в зв'язку з незаконним звільненням позивача з займаної посади її порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення на посаді, з якої її було незаконно звільнено, а не шляхом лише визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень про незаконне звільнення позивача.

При таких обставинах суд вважає за необхідне постановити рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області з 22 листопада 2010 року та вважати звільненою із зазначеної посади з 14 лютого 2011 року у зв'язку із досягненням нею граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування відповідно до вимог ст.ст.18, 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в редакції, що діяла на той час.

Відповідно до ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач з моменту звільнення до теперішнього часу не працювала, з 03.02.2011 року перебуває на пенсії за віком, яку отримує в розмірі 1196,80 гривень.

Відповідачем надана довідка про те, що середня заробітна плата позивача склала 1878,84 гривень, середньоденна заробітна плата - 104,38 гривень, а сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23.11.2010 року до 14.02.2011 року склала 5200,94 гривень без відрахуванням передбачених відповідними законами України податків й інших обов'язкових платежів.

Таким чином, з відповідача на користь позивача за час вимушеного прогулу з 23.11.2010 року до 14.02.2011 року необхідно стягнути середній заробіток в сумі 5200,94 гривень з відрахуванням передбачених відповідними законами України податків й інших обов'язкових платежів.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач оцінила свою моральну шкоду у розмірі 10000 грн., в підтвердження її завдання зазначила, що звільненням було порушено її право на працю та оплату праці, порушився її звичний спосіб життя, погіршився стан здоров'я, її було змушено звернутися до суду.

Відповідно до змісту п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Під час судового розгляду судом з'ясовано, що звільнення з посади позивача потягло відповідні негативні наслідки та вимушені зміни у її життєвих і виробничих стосунках. У зв'язку із втратою роботи вона з 23.11.2010 року не працювала, що призвело до відповідних моральних страждань. Крім того, у зв'язку із необхідністю поновлення порушених прав в судовому порядку, позивач брала участь у судових засіданнях щодо розгляду свого позову в судах різних інстанцій, що потягло за собою відповідні матеріальні та емоційні втрати.

Судом встановлений безпосередній прямий зв'язок між протиправним звільненням позивача та завданням йому цим шкоди у вигляді вище перерахованих наслідків, а також наявність вини відповідача. В судовому засіданні встановлено, що незаконним звільненням позивачу завдано моральну шкоду, що визнав представник відповідача і не заперечував сільський голова.

Представником відповідача та сільським головою в судовому засіданні не доведено, що моральна шкода заподіяна не з вини відповідача.

При визначенні розміру моральної шкоди суд також враховує, що позивач погодилася з рішенням Красилівського районного суду від 06 вересня 2011 року, який визначив їй розмір завданої моральної шкоди в сумі 500 гривень. Цей розмір моральної шкоди суд вважає таким, що відповідає встановленим та доведеним обставинам справи, а тому підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно ст.256 КАС України постанову в частині виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць суд звертає до негайного виконання.

Відповідно до ст. 94 КАС України з Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 139, 40 гривень, від сплати якого позивача звільнено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 147, 149, 235, 237-1 КЗпП України, ст..ст. 2,4,6,8,9,69,94,159-163,256 КАС України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», ст.ст.18,20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», суд

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області про визнання незаконними та скасування розпоряджень сільського голови, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, третя особа на стороні відповідача Момот Олег Сергійович, задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати розпорядження Кузьминського сільського голови Красилівського району Хмельницької області:

- №47-р від 17 листопада 2010 року «Про притягнення до встановленої законом дисциплінарної відповідальності головного бухгалтера ОСОБА_1»;

- № 48-р від 22 листопада 2010 року «Про притягнення до встановленої законом дисциплінарної відповідальності головного бухгалтера ОСОБА_1»;

- № 49-р від 22 листопада 2010 року «Про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення з посади головного бухгалтера ОСОБА_1».

Визнати нечинним та скасувати розпорядження Кузьминського сільського голови Красилівського району Хмельницької області №33-Р від 10 травня 2012 року «Про поновлення на посаді головного бухгалтера сільської ради ОСОБА_1, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера сільської ради».

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області з 22 листопада 2010 року та вважати звільненою із зазначеної посади з 14 лютого 2011 року у зв'язку із досягненням граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування, ст.ст.18, 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Стягнути з Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 23 листопада 2010 року по 11 лютого 2011 року в розмірі 5200 (п'ять тисяч двісті) гривень 94 копійки з відрахуванням передбачених відповідними законами України податків й інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області на користь ОСОБА_1 500 (п'ятсот) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області на користь держави ( банк одержувача коштів ГУДКСУ в Хмельницькій області, МФО:815013, ОКПО одержувача: 37972056, рахунок:31217206700279, одержувач: УДКСУ у Красилівському районі, призначення платежу : «судовий збір» в розмірі 139 (сто тридцять дев'ять) гривень 40 копійок.

В решті позову відмовити.

Постанову в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України допустити до негайного виконання.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлений 05 липня 2012 року.

Суддя: В. І. КРАСНЯК