Рішення № 28458577, 25.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/13365-2012 25.12.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна»

До Приватного підприємства «Данілов і Ко»

Про стягнення 32 010,69 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача -Карпенко І.В. -представник за довіреністю від 28.08.2012.

від відповідача - не з'явився.

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.12.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 32010,69 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду містаКиєва від 01.10.2012 було порушено провадження у справі №5011-47/13365-2012 та призначено її до розгляду на 18.10.2012.

Ухвалою Господарського суду містаКиєва від 18.10.2012 та 13.11.2012 розгляд справи було відкладено до 13.11.2012 та 04.12.2012 відповідно.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.12.2012 справу №5011-47/13365-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу №5011-47/13365-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 25.12.2012.

Розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 25.12.2012 у зв'язку з виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу №5011-47/13365-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

В судовому засіданні 25.12.2012 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги, мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору поставки товару №378/11 від 20.09.2011 було поставлено відповідачу продукцію на суму 30236,27 грн., проте відповідач не здійснив оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 30236,27 грн.

Крім того, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1478,68 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 295,74 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 18.10.2012, 13.11.2012 та 25.12.2012 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не виконав, письмовий відзив на позов з наданням доказів -не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 788319 від 12.10.2012, що подана до суду позивачем. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2011між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна»(позивач), як постачальником, та Приватним підприємством«Данілов і Ко»(відповідач), як покупцем, було укладено договір поставки товару № 378/11, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця товари, а саме алкогольні та безалкогольні напої, безпосередній перелік, кількість, асортимент та ціна яких визначаються у відповідних додатках (специфікаціях) до договору, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно проводити оплату Товару в порядку і на умовах, що визначені Договором (п.1.1.).

Умовами договору № 378/11 від 20.09.2011 сторони погодили, щов межах даного договору поставка товару здійснюється силами, засобами і за рахунок Постачальника безпосередньо на склад Покупця (п.2.1.); датою поставки вважається дата передачі Постачальником товару з проставленням відмітки уповноваженою (згідно довіреності) особою Покупця про отримання товару на товарній накладній Постачальника (п.2.6.); разом з товаром Постачальник передає Покупцю документацію, передбачену чинним законодавством України (п.2.10.); оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок Постачальника протягом реалізації з дати поставки (п.4.1.); за порушення строків оплати згідно п.4.1. Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім цього, Покупець сплачує штраф у розмірі 20% від прострочення оплати при простроченні оплати на строк більше ніж 60 днів (п.7.1.).

Відповідно до видаткових накладних: №РН-0019532 від 08.08.2011 на суму 4070,34 грн.,№РН-0020152 від 15.08.2011 на суму 283,79 грн.,№РН-0022489 від 08.09.2011 на суму 170,71 грн.,№РН-0024228 від 27.09.2011 на суму 155,30 грн.,№РН-0024229 від 27.09.2011 на суму 4354,87 грн.,№РН-0024453 від 28.09.2011 на суму 367,54 грн.,№РН-0024454 від 28.09.2011 на суму 2666,38 грн.,№РН-0024696 від 30.09.2011 на суму 1203,61 грн.,№РН-0027537 від 31.10.2011 на суму 2182,87 грн.,№РН-0029619 від 21.11.2011 на суму 603,47 грн.,№РН-0033609 від 22.12.2011 на суму 319,44 грн.,№РН-0033610 від 22.12.2011 на суму 5246,02 грн.,№РН-0033651 від 22.12.2011 на суму 2727,26 грн.,№РН-0001334 від 17.01.2012 на суму 2466,76 грн.,№РН-0001665 від 20.01.2012 на суму 636,91 грн.,№РН-0006608 від 07.03.2012 на суму 456,98 грн.,№РН-0006610 від 07.03.2012 на суму 2858,10 грн.,(належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), що підписані представниками сторін без будь-яких претензій та зауважень, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 30 770,35 грн.

Позивач у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 378/11 від 20.09.2011 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 30 236,27 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що у зв'язку із не оплатою відповідачем поставленого товару за договором № 378/11 від 20.09.2011, позивач звернувся до Приватного підприємства «Данілов і Ко»з вимогою № 686 від 19.10.2012 (належним чином засвідчена копія, якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), в якій просив відповідача погасити заборгованість в розмірі 30 236,27 грн. за договором № 378/11 від 20.09.2011. Надсилання вказаної вимоги підтверджується описом вкладеного у цінний лист від 19.10.2012 та фіскальними чеками поштової установи № 2479 від 19.10.2012 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Однак, як стверджує позивач у позові, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач так і не перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 30 236,27 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 30 236,27 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона -постачальникзобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити занього певну грошову суму.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.1 статті 692Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, на виконання умов договору №378/11 від 20.09.2011, як продавцем, було передано у власність відповідача товар на суму 30770,35 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0019532 від 08.08.2011 на суму 4070,34 грн., №РН-0020152 від 15.08.2011 на суму 283,79 грн., №РН-0022489 від 08.09.2011 на суму 170,71 грн., №РН-0024228 від 27.09.2011 на суму 155,30 грн., №РН-0024229 від 27.09.2011 на суму 4354,87 грн., №РН-0024453 від 28.09.2011 на суму 367,54 грн., №РН-0024454 від 28.09.2011 на суму 2666,38 грн., №РН-0024696 від 30.09.2011 на суму 1203,61 грн., №РН-0027537 від 31.10.2011 на суму 2182,87 грн., №РН-0029619 від 21.11.2011 на суму 603,47 грн., №РН-0033609 від 22.12.2011 на суму 319,44 грн., №РН-0033610 від 22.12.2011 на суму 5246,02 грн., №РН-0033651 від 22.12.2011 на суму 2727,26 грн., №РН-0001334 від 17.01.2012 на суму 2466,76 грн., №РН-0001665 від 20.01.2012 на суму 636,91 грн., №РН-0006608 від 07.03.2012 на суму 456,98 грн., №РН-0006610 від 07.03.2012 на суму 2858,10 грн., які підписані сторонами без жодних зауважень та заперечень та скріплені печатками юридичних осіб.

Також, суд дійшов висновку, що оскільки п.4.1 договору № 378/11 від 20.09.2011 сторони погодили, що відповідач здійснює розрахунки за поставлений товар шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок постачальника протягом реалізації з дати поставки, однак конкретного строку оплати поставленого позивачем відповідачу товару -не встановили, обов'язок негайного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару встановлений не був, а тому відповідач повинен був виконати свій обов'язок по сплаті заборгованості в сумі 30 236,27 грн. в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якою у даному випадку судом вважається вимога № 686 від 19.10.2012, яка була надіслана позивачем на адресу відповідача 19.10.2012, що підтверджується описом вкладеного у цінний лист від 19.10.2012 та фіскальними чеками поштової установи № 2479 від 19.10.2012.

Однак, відповідач так і не виконав повністю зобов'язання по оплаті отриманого товару за договором № 378/11 від 20.09.2011 у строк встановлений приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, інформації щодо реалізації/не реалізації товару та заперечень проти вимоги не надав, існування заборгованості за поставлений товар не заперечував, претензій щодо якості товару -не пред'являв, на поверненні товару -не наполягав.

Таким чином, оскільки відповідачем заявлених до нього вимог не спростовано, не доведено факту виконання зобов'язання за договором № 378/11 від 20.09.2011, а також у зв'язку із тим, що строк, протягом якого мало бути виконане зобов'язання за договором № 378/11 від 20.09.2011, сплинув, то позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 30 236,27 грн., є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню повністю. Аналогічна позиція міститься в постанові Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 в справі № 47/447.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за поставлену продукцію за договором № 378/11 від 20.09.2011, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1478,68 грн. та 3% річних в сумі 295,74 грн. за період з 01.06.2012 до 27.09.2012.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що датою прострочення виконання зобов'язання відповідачем перед позивачем за договором № 378/11 від 20.09.2011, із врахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, є 27.10.2012, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1478,68 грн. та 3% річних в сумі 295,74 грн. за період з 01.06.2012 до 27.09.2012 є безпідставними та незаконними, а тому такими, що задоволенню не підлягають.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Данілов і Ко»(03113, м. Київ, Шевченківський район, проспект Перемоги, будинок 68/1, офіс 62, ЄДРПОУ 34532920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Дісна»(01015, м. Київ, Печерський район, вулиця Лаврська, будинок 16, ЄДРПОУ 31566495) 30 236 (тридцять тисяч двісті тридцять шість) грн. 27 коп. -основного боргу та 1 520 (одна тисяча п'ятсот двадцять) грн. 28 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення - 29.12.2012