Рішення № 28458549, 03.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.01.13р. Справа № 6/5005/9657/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНІСАН", м. Тернопіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "ПРОМСІЛЬІНВЕСТ", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 50 582,13 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог б/н від 27.11.12р., товариства з обмеженою відповідальністю "Вінісан", м. Тернопіль - далі по тексту - позивача до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Промсільінвест", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача 19 992,84грн. основної заборгованості на підставі договору № 21/01 на поставку штучної шкіри (товару) від 21.01.10р. - далі по тексту - договір.

Посилаючись на п.6.1 договору позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 30 589,29грн. штрафу за період з 01.06.12р. до 01.11.12р.

Судові витрати по справі, а саме судовий збір та витрати на оплату послуг адвоката покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач належним чином виконав умови укладеного між сторонами договору, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 50 034,96грн., однак відповідач свої зобовязання за укладеним між сторонами договором виконав частково, а саме у сумі 10 000,00грн. здійснив оплату товару, а на суму 20 042,63грн. повернув отриманий товар. Так як у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яку відповідач у добровільному порядку не оплачує, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи положення п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд ухвалу про порушення провадження у справі та наступні ухвали про відкладення розгляду справи надсилав за належною адресою відповідача, а саме адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідні витяги станом на 09.11.12р. та 28.11.12р. долучені до матеріалів справи (а.с.43-44; 72), однак підприємством зв'язку не повернуто ні конверти з ухвалами суду, ні поштові повідомлення з відмітками про вручення.

З урахуванням всього вищевикладеного, господарський суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце судового засідання і враховуючи, що двомісячний строк розгляду справи закінчується, а сторони не зверталися до суду з відповідними клопотаннями про продовження строку вирішення спору господарський суд вирішив прийняти рішення по справі за наявними матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами розгляду позовної заяви за № 885 від 02.11.12р. ухвалою суду від 09.11.12р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 29.11.12р.

29.11.12р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача та підтримав позовні вимоги. За результатами судового засідання, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 11.12.12р.

11.12.12р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача та підтримав позовні вимоги. За результатами судового засідання, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 25.12.12р.

25.12.12р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача та підтримав позовні вимоги. За результатами судового засідання, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 03.01.13р.

03.01.13р. за результатами судового засідання справу було розглянуто без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог. У судовому засіданні прийнято рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

21.01.10р. між сторонами укладено договір № 21/01 на поставку штучної шкіри (товару), відповідно до п.1.1 договору продавець (позивач) зобов'язується виробляти і поставляти покупцю (відповідачу) вінілштучшкіру в асортименті (товар).

Пунктом 1.2 договору покупець (відповідач) зобов'язується приймати товар і своєчасно проводити його оплату відповідно до умов вказаних нижче, в асортименті та по ціні з визначенням загальної суми згідно специфікації або накладних, які додаються до даного договору та є його невід'ємною частиною.

30.01.12р. позивач, на підставі укладеного між сторонами договору, поставив товар відповідачу на загальну суму 50 034,96грн., який відповідач, в особі Нульман Л.О., на підставі довіреності № 03 від 30.01.2012 року (а.с. 102) отримав. Зазначене підтверджується розхідною накладною № 0130-00009 від 30.01.12р. на суму 50 034,96грн. (а.с. 12).

Відповідно до п.3.4 договору, продавець (позивач) виписує та передає покупцю (відповідачу) рахунок, в якому вказаний асортимент, найменування, кількість та ціна кожного виду товару. Пунктом 2.1 договору визначено обов'язок покупця (відповідача) оплатити поставлений продавцем (позивачем) товар за ціною, передбаченою у рахунку (накладній).

На виконання п.3.4 договору позивач виписав рахунок, в якому вказаний асортимент, найменування, кількість та ціна кожного виду товару, однак відповідач свій обов'язок передбачений п.2.1 договору не виконав. Незважаючи на отримання від позивача товару відповідач його не оплатив у повному обсязі, а лише здійснив часткову оплату на суму 10 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 45 від 16.03.12р. (а.с.14) та на суму 20 042,63грн. повернув товар позивачу, що підтверджується видатковою накладною (повернення) № ВП-0000001 від 31.05.12р. (а.с.13).

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що основна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений позивачем та отриманий відповідачем товар складає 19 992,33грн. Таким чином, господарський суд вирішив задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 19 992,84грн. основної заборгованості на підставі договору частково у розмірі 19 992,33грн.

Посилаючись на п.6.1 договору позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 30 589,29грн. штрафу.

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасного перерахунку оплати за товар, покупець (відповідач) заплатить продавцю (позивачу) штраф у розмірі 1% від загальної суму партії товару за кожний прострочений день.

Відповідно до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, за результатами співставлення визначень пені та штрафу у чинному законодавстві та положень п.6.1 договору, господарський суд дійшов висновку, що в п.6.1 договору сторони визначили розмір штрафу, який по суті є чимось середнім між штрафом та пенею, у зв'язку з чим суперечить самому визначенню штрафу та в результаті по суті штрафом не є, тому вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь 30 589,29грн. штрафу за період з 01.06.12р. до 01.11.12р. є такою, що задоволенню не підлягає.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 636,07грн., з урахуванням того, що 39,52% позовних вимог позивача судом задоволено.

Враховуючи, що 39,52% позовних вимог позивача судом задоволено господарський суд вирішив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 988,00грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Промсільінвест"(51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, Тупик Прохідний, 3; код ЄДРПОУ 34608211) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінісан" (46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 5; код ЄДРПОУ 32736671) 19 992,33грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві грн. 33 коп.) - основна заборгованість; 636,07грн. (шістсот тридцять шість грн. 07 коп.) - судовий збір, 988,00грн. (дев'ятсот вісімдесят вісім грн. 00 коп.) - витрати на оплату послуг адвоката, видати наказ.

В решті відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 04.01.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко