Рішення № 28457290, 19.12.2012, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

19.12.2012

Справа № 0418/4705/2012

2/0418/2186/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 грудня 2012 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.

при секретарі - Науменко А.М.

за участю : позивача -ОСОБА_1

представника третьої особи -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

06 липня 2012 року позивач звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування (а.с. 2-4).

Позивач у позовній заяві, посилався на те, що 17 жовтня 2010 року об 15 год. 15 хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Чері Амулет», д/н НОМЕР_1, рухаючись по вул. Винокурова в м. Дніпропетровську та під'їжджаючи до рівнозначного перехрестя з вул. Комісара Кирилова не надав перевагу у русі транспортному засобі «Джилі»д\н НОМЕР_2, що належить позивачеві, під керуванням ОСОБА_3, який наближався праворуч, внаслідок чого скоїв зіткнення. В результаті ДТП автомобілям була завдана матеріальна шкода, а водій ОСОБА_3 та пасажири ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження. Під час ДТП цивільна відповідальність ОСОБА_4 за пошкодження майна третіх осіб в ДТП була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Інкомстрах». Позивачем та ОСОБА_4 було надано ПАТ СК «Інкомстрах»всі необхідні документи для відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, проте страхове відшкодування так і не було виплачено, тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування у сумі 47 997 грн. 18 коп. та у рахунок судових витрат -480 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся неодноразово належним чином, про причини не явки суд не повідомив,за таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України (а.с. 43-47,51-53,67-68,75,79-80,85,89).

Представник третьої особи-ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що оскільки постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області була скасована постанова Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2011, провадження по притягненню ОСОБА_4 до відповідальності за ст. 124 КУпАП було закрито,вина ОСОБА_4 у дорожньо-транспортній пригоді, що сталась 17 жовтня 2010 року доведена не була. Отже не має жодних підстав для відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування з відповідача, тому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся неодноразово належним чино, надав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримає в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності (а.с. 101)

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали даної цивільної справи, приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2010 року об 15 год. 15 хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Чері Амулет», д/н НОМЕР_1, рухаючись по вул. Винокурова в м. Дніпропетровську та під'їжджаючи до рівнозначного перехрестя з вул. Комісара Кирилова не надав перевагу у русі транспортному засобі «Джилі»д\н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який наближався праворуч, внаслідок чого скоїв зіткнення. В результаті ДТП автомобілям була завдана матеріальна шкода, а водій ОСОБА_3 та пасажири ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи (а.с13-114).

У судовому засіданні судом встановлено, що постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2011 ОСОБА_4 було визнано винним в скоєнні ДТП, що сталася 17.10.2011 року. Постановою Апеляційного суду Дніпропетровській області від 24 червня 2011 року зазначена постанова була скасована, провадження по притягненню ОСОБА_4 до відповідальності за ст. 124 КУпАП було закрито з переданням матеріалів справи про адміністративне правопорушення прокурору Дніпропетровської області для прийняття рішення відповідно до ст. 97 КПК України(а.с. 5-6).

Судом встановлено, що автомобіль «Джилі», д/н НОМЕР_2, на момент дорожньо-транспортної пригоди належав позивачеві на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АЕС № НОМЕР_3, виданого Дніпропетровським МРЕВ1 ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області 23 грудня 2008 року, що підтверджується копією даного свідоцтва (а.с. 22).

У судовому засіданні також було встановлено, що ОСОБА_4 на момент вищезазначеної ДТП був власником автомобіля «Чері Амулет», державний номер НОМЕР_1, на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АЕС № НОМЕР_4, виданого РП РЕР 2 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 16 липня 2008 року, що підтверджується копією даного свідоцтва (а.с. 108).

Згідно висновку спеціаліста № 10106/6 експертного автотоварознавчого дослідження складеного 25.10.2010 року спеціалістом-оцінщиком ОСОБА_8, розмір втрати товарної вартості автомобіля «Джилі», державний номер НОМЕР_2 після спричинення аварійних пошкоджень автомобіля внаслідок ДТП, складає 47 997 грн. 18 коп., що підтверджується копією данного висновку. (а.с. 8-33)

Судом встановлено, що 11.10.2010 року між ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах»та ОСОБА_4 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що відповідачу був виданий відповідний Поліс № ВА/7540543, згідно якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Чері Амулет», державний номер НОМЕР_1, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи (а.с. 52).

Також встановлено, що 04 листопада 2011 року була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, в якій зазначено, що дорожньо-транспортна пригода, яка відбулась 17.10.2010 року сталась внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 п.1.3,1.4,1.5,16.12 Правил дорожнього руху України, між тим у порушенні кримінальної справи було відмовлено у зв'язку з відсутності в його діях складу злочину (а.с. 105-107).

Відповідно до Висновку спеціаліста Науково-дослідницького експертно - криміналістичного центру №70/27-338 від 08 грудня 2010 року встановлено, що дії водія автомобіля «Чері-Амулет»ОСОБА_4 під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 17.10.2010 року не відповідали вимогам п. 16.12(ч.1) Правил дорожнього руху, що підтверджується копією зазначеного висновку (а.с. 110-111).

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно положень ст. 22 даного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 1192 ЦК України, яка визначає способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналогічне положення щодо визначення розміру відшкодування збитків міститься і в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Суд критично оцінює посилання представника третьої особи на те, що вина ОСОБА_4 в зазначеній дорожньо-транспортній пригоді не доведена у зв'язку з тим, що Постановою Апеляційного суду Дніпропетровській області провадження по притягненню ОСОБА_4 до відповідальності за ст. 124 КУпАП було закрито, оскільки згідно зазначеної постанови вбачається, що в діях ОСОБА_4 існують ознаки злочину в сфері безпеки дорожнього руху і матеріали за фактом ДТП на підставі ст. 253 КУпАП були передані прокурору Дніпропетровської області для прийняття рішення, щодо порушення кримінальної справи, тобто незалежно від виду та характеру особистої відповідальності ОСОБА_4 його провина у ДТП була встановлена.

Враховуючи усі докази, дослідженні у судовому засіданні у їх сукупності, приймаючи до уваги постанову Апеляційного суду Дніпропетровській області від 24 червня 2011 року, постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 04 листопада 2011 року та Висновок спеціаліста Науково-дослідницького експертно - криміналістичного центру №70/27-338 від 08 грудня 2010 року, якими доведена вина ОСОБА_4 у дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 17.10.2010 року, крім того, враховуючи той факт, що ПАТ СК «Інкомстрах»не було сплачено позивачу страхове відшкодування внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає за необхідне стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»на користь позивача у рахунок страхового відшкодування завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17 жовтня 2010 року на перехресті вул. Винокурова та вул. Комісара Крилова в м. Дніпропетровську -47 997 грн. 18 коп.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 88 ЦПК України і приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»на користь позивача у рахунок відшкодування судових витрат 480 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1188, 1192 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»(ЄДРПОУ 31282951) на користь ОСОБА_1, в рахунок страхового відшкодування завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17 жовтня 2010 року на перехресті вул. Винокурова та вул. Комісара Крилова в м. Дніпропетровську -47 997 грн. 18 коп. та у рахунок повернення судових витрат -480 грн., а разом -48 457 грн. 18 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур