Ухвала суду № 28456235, 12.12.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 222/812/12

Провадження №11/0290/1232/2012 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Панченко Д.І.

Доповідач : Бурденюк С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Вінницької області

в складі:

головуючого: Бурденюка С.І.

суддів: Ляліної Л.М., Паська Д.П.

за участю прокурора: Миколайчука Д.Г.

засудженого: ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянула «12»грудня 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора, що приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції Діденко І.В., захисника-адвоката ОСОБА_3 на вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 16 жовтня 2012 року, яким ,-

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя

АДРЕСА_1,

українця, громадянина України, депутата Теплицької районної ради, не судимого, -

визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України та призначено покарання у вигляді за ч. 2 ст. 364-1КК України до штрафу у розмірі 10200 грн.(шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності на строк один рік; за ч. 2 ст. 366 КК України щодо 4-х років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності на строк два роки. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності на строк два роки. Відповідно до ст.. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від основного покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, згідно ст. 76 КК України обов'язки -повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2, будучи головою фермерського господарства ОСОБА_2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, та відповідно до статуту ФГ ОСОБА_2, будучи наділеним повноваженнями щодо здійснення поточного керівництва господарською діяльністю фермерського господарства, підписом всіх документів, які видаються від імені фермерського господарства, правом укладання договорів, вчиненням правочинів та інших юридично значимих дій в інтересах фермерського господарства, тобто, являючись службовою особою юридичної особи приватного права, шляхом складання та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, умисно вчинив зловживання повноваженнями та вчинив службове підроблення за наступних обставин.

Так, в період з травня 2007 року по червень 2008 року ОСОБА_2, умисно, достовірно знаючи, що ФГ ОСОБА_2 купівлю комбайна КСКУ-6 2002 року випуску, заводський номер 1975, номер двигуна НОМЕР_1 у ПП «ОСОБА_6»за 280300 грн. не здійснювало, та такі кошти ПП «ОСОБА_6»з рахунку ФГ ОСОБА_2 не перераховувались, а вказаний комбайн ФГ ОСОБА_2, відповідно до біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний НОМЕР_2 від 08.06.2007 року, було придбано у ОСОБА_6 за 100 грн., та відповідно витрати ФГ ОСОБА_2 на купівлю першого комбайна КСКУ-6 2002 року випуску, заводський номер 1975, номер двигуна НОМЕР_1, складають 100 грн., виготовив завідомо неправдиві документи, що підтверджували купівлю ФГ ОСОБА_2 першого комбайна КСКУ-6 у ПП «ОСОБА_6»за 280300 грн., зокрема: платіжне доручення ВАТ «Ощадбанк»від 26.06.2007 року про здійснення ФГ ОСОБА_2 оплати коштів в сумі 280 300 ;грн. ПП «ОСОБА_6»за купівлю комбайна; банківську виписку про перерахування з банківського рахунку ФГ ОСОБА_2 коштів в сумі 280 300 грн.; договір купівлі-продажу »539 від 25.05.2007 року про купівлю ФГ ОСОБА_2 у ПП "ОСОБА_6" комбайна за І803ОО грн., накладну № 36 від 06.06.2007 року про отримання ФГ ОСОБА_2 у ПП «ОСОБА_6»комбайна за 280 300 грн. та акт приймання-передачі техніки від 06.06.2007 року про отримання ФГ ОСОБА_2 у ПП «ОСОБА_6»комбайна.

В подальшому ОСОБА_2, будучи ознайомленим з «Порядком використання коштів,

передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.08.2004 року, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди на користь очолюваного ним фермерського господарства, діючи всупереч інтересам ФГ ОСОБА_2,12.06.2008 подав до комісії Вінницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заяву та інші документи визначені «Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1102 від 25.08.2004 року, в тому числі і вищевказані завідомо неправдиві документи про купівлю в ПП "ОСОБА_6" за 280 300 грн. першого комбайна КСКУ-6, для одержання з Українського державного фонду підтримки фермерських господарств фінансової підтримки на безповоротній основі - 30%-ої компенсації витрат, пов'язаних з придбанням першого комбайна.

На підставі поданих ОСОБА_2 завідомо неправдивих документів комісією Вінницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, 20.06.2008 року, було прийнято рішення про надання ФГ ОСОБА_2 фінансової підтримки на безповоротній основі - 30%-ої компенсації витрат, пов'язаних з придбанням першого комбайна в розмірі 84090 грн. та в подальшому, 09.07.2008 року Вінницьким відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств на розрахунковий рахунок ФГ ОСОБА_2 безпідставно було перераховано кошти в розмірі 84 090 грн., що станом на 09.07.2008 року, більш ніж у 250 разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян, які цього ж дня надійшли на банківський рахунок ФГ ОСОБА_2

В своїй апеляції державний обвинувач, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Діденко І.В. ставить питання про скасування вироку Теплицького районного суду Вінницької області від 16 жовтня 2012 року у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Просить постановити свій вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 364-1КК України до штрафу у розмірі 15300 грн. (дев'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності на строк два роки; за ч. 2 ст. 366 КК України щодо 4-х років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності на строк два роки. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 15300 грн. (дев'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та 4-х років позбавлення волі, які виконувати самостійно, а також шляхом часткового складання додаткових покарань остаточно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності строком 3 роки.

Свої вимоги мотивує тим, що при постановленні вироку та при призначені покарання засудженому ОСОБА_2 судом не було взято до уваги, що останній вчинив два злочин, які відповідно до ст.. 12 КК України відносяться до категорій тяжкого та середньої тяжкості. Свій злочинний намір на одержання неправомірної вигоди та завданням тяжких наслідків державним інтересам, ОСОБА_2 виконував на протязі довгого проміжку часу (з травня 2007 року по червень 2008 року) та довів його до кінця, що свідчить про його холодний розрахунок та довготривалий корисливий мотив. Також судом не було взято до уваги те, що під час досудового слідства та у судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні злочинів не визнав, а також відмовився надавати відповіді на ряд завданих йому по суті справи питань, що свідчить про його бажання уникнути передбаченої законом кримінальної відповідальності, те. що ОСОБА_2 незаконно збагатився за рахунок держави, проте ні під час досудового слідства , ні на судовому слідстві шкоду. Завдану злочинами не відшкодував, щиро не покаявся, що дає підстави вважати, що засуджений свою суспільну небезпечність не втратив.

В своїх змінах до апеляції державний обвинувач ставить питання про незаконність вироку та його зміні так як судом необґрунтовано кваліфіковано дії ОСОБА_2 за ч.2 ст. 366 КК України ,оскільки тяжкі наслідки настали не від підробки документів , а від зловживання службовим становищем.

У своїй апеляції захисник -адвокат ОСОБА_3 просить вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 16 жовтня 2012 року в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 364-1 КК України скасувати та закрити справу у частині цього звинувачення через неправильне застосування кримінального закону. Змінити вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 16 жовтня 2012 року відносно ОСОБА_2 із застосуванням до нього вимог ст.. 69 КК України, виключивши із покарання позбавлення його права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю через невідповідність призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого. Свої вимоги мотивує тим, що при постановленні вироку було застосовано кримінальний закон, який не підлягає застосуванню. ОСОБА_2 пред'явлене обвинувачення за ч. 2 ст. 364-1 КК України за події, які мале місце у період з травня 2007 року по червень 2008 року. КК України був доповнений ст.. 364-1 КК України,тобто досудовим слідством ОСОБА_2 були інкриміновані як злочинні дії, відповідальність за які, на той час, не була передбачена чинним кримінальним законом , що свідчить про відсутність у діях ОСОБА_2 ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Застосування до ОСОБА_2 покарання, пов'язаного із позбавленням права обіймати посади є надто суворим. «ФГ ОСОБА_2»існує з 2006 року по теперішній час. Позбавлення ОСОБА_2 можливості керувати вказаним господарством приведе до повного припинення його діяльності, що суперечить загальнодержавним засадам агрополітики . Раніше ОСОБА_2 що кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судовим слідством встановлено не було.. Також було враховано, що він сам виховує двох дітей: один із яких є неповнолітнім.

Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_3, який підтримав свою апеляцію, засудженого, який підтримав апеляцію захисника та заперечував проти апеляції прокурора, міркування прокурора про незаконність та необґрунтованість вироку щодо ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, що приймав участь у справі інстанції Діденко І.В., підлягає до задоволення , а апеляція захисника ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється судом в межах апеляції.

Відповідно до вимог ст..323 КПК України -вирок суду має бути законним і обґрунтованим.

В своїй апеляції захисник засудженого адвокат ОСОБА_3 зазначає та звертає увагу суду ,що при постановленні вироку було застосовано кримінальний закон, який не підлягає застосуванню. ОСОБА_2 пред'явлене обвинувачення за ч. 2 ст. 364-1 КК України за події, які мале місце у період з травня 2007 року по червень 2008 року. КК України був доповнений ст.. 364-1 КК України, тобто досудовим слідством ОСОБА_2 були інкриміновані як злочинні дії, відповідальність за які, на той час, не була передбачена чинним кримінальним законом , що свідчить про відсутність у діях ОСОБА_2 ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Винуватість ОСОБА_2 у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України в повному об'ємі доводиться доказами , які повно та всебічно були досліджені та перевірені в судовому засіданні в їх сукупності , та дана їм належно-правова оцінка з відповідної юридичної кваліфікацією дій засудженого ОСОБА_2

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами прокурора та мотивацією суду в частині кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.2 ст. 364 -1 КК України те,що захисник засудженого не вірно трактує положення ст.ст.4, 5 КК України , оскільки у відповідності до ч.1 ст. 5 КК України «закон про кримінальну відповідальність ,що скасовує злочинність діяння , пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи , має зворотну дію у часі , тобто поширюється на осіб , які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності , у тому числі на осіб ,які відбувають покарання , або відбули покарання ,але мають судимість». В даному конкретному випадку дія положень ч.1 ст. 5 КК України розповсюджується і на засудженого ОСОБА_2 , навіть при умові, що ОСОБА_2 засуджений за події , які мали місце у період з травня 2007 року по червень 2008 року, Кримінальний Кодекс України був доповнений ст.. 364 -1 ч.2 07.04.2011 року. Тобто доводи апеляції захисника ОСОБА_3, підтримані засудженим є безпідставними та непереконливими.

Колегія суддів вважає ,що підлягає до задоволення апеляція прокурора і в частині перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 з ч.2 ст. 366 КК України на ч.1 ст. 366 КК України, виходячи з наступного.

Так, обвинуваченням доведено в повному об'ємі , що тяжкі наслідки від злочину вчиненого ОСОБА_2 , та передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України настали не від підроблення документів , а саме від зловживання службовим становищем, що вірно зазначає в своїй апеляції прокурор, а тому дії ОСОБА_2 слід перекваліфікувати з ч.2 ст.366 КК України на ч.1 ст. 366 КК України з призначенням відповідного покарання.

Не знаходять свого підтвердження в судовому засідання і доводи захисника і в частині застосування до ОСОБА_2 при призначенні покарання положень ст..69 КК України.

В ч.2 ст..65 КК України зазначено «Особі, яка вчинила злочин , має бути призначено покарання , необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

Обираючи підсудному покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети -кари , виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості (ст. 372 КПК України) .

При призначенні покарання суд в повній мірі дотримався вимог ст.. 65 КК України , і при призначенні покарання врахував всі ті обставини та відомості про особу

засудженого ,на які в своїй апеляції посилається захисник .

В ст.. 69 КК України зазначено,що «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину , з урахуванням особи винного , суд умотивувавши своє рішення , може призначити основне покарання , нижче від найнижчої межі , встановленої в санкції статті(санкції частини статті ) Особливої частини цього Кодексу,або перейти до іншого , більш м'якого виду основного покарання , не зазначеного в санкції статті (санкції частин статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин…).В даному випадку суд обґрунтовано визнав відсутність обставин ,що пом'якшують покарання, які є обов'язковою умовою можливості застосування положень ст.. 69 КК України , навіть при відсутності обставин ,що обтяжують покарання. Крім того засуджений ОСОБА_2 вини у вчиненому злочині не визнав,не розкаявся, що свідчить про відсутність з його боку критичного ставлення до скоєного.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України , колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Апеляцію зі змінами прокурора, що приймав участь у розгляді справи судом першої

інстанції Діденко І.В. -задовольнити.

Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 16 жовтня 2012 року щодо

ОСОБА_2 засудженого за ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України - змінити в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 366 КК України.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч.2 ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу 50-ти

(п'ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п'ятдесяти) грн.)з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточне покарання призначити у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень тобто (шестиста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності на строк один рік.

В решті вирок залишити без змін.

Судді:

Ляліна Л.М. Бурденюк С.І. Пасько Д.П.