Постанова № 28454931, 26.12.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 грудня 2012 р. № 2-а- 13055/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,

за участю представників сторін:

позивача - Кириченко О.С., Сорокового О.В.,

відповідача - Джиджаваджзе Р.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просить суд: скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000202210 від 01.08.2012 року та №0000212210 від 01.08.2012 року.

В обґрунтовування позову Позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з податку на додану вартість на суму 107500,50 грн., та податку на прибуток на загальну суму 112875,00 грн., прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримали, просили задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просить у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Позивач, як того вимагає законодавство України, пройшов державну реєстрацію юридичної особи, набув статусу суб'єкта господарювання, згідно свідоцтва серії А01 №423092 (а.с. 70).

З довідки Головного управління статистики у Харківській області №742345, вбачається, що товариство за КВЕД займалось такими видами діяльності: 80.10 Діяльність приватних охоронних служб, 80.20 Обслуговування систем безпеки, 80.30 Проведення розслідувань, 85.32 Професійно - технічна освіта, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (а.с. 71).

ТОВ "Бастіон-Сервіс" перебуває на обліку в органах податкової служби, як платник податків з 28.10.2002 року за реєстраційним номером 272, згідно довідки №162 від 17.02.2011 року (а.с. 72).

Позивач є платником податку на додану вартість з 12.11.2002 року, про що останньому видано свідоцтво державного зразку №100260650 (а.с. 73).

Товариство отримало ліцензію серії АВ №540479 на надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян (а.с. 74).

Позивач не погодившись з рішенням податкового органу скористався правом адміністративного оскарження в порядку норм ст. 56 ПК України та звернувся зі скаргами до Державної податкової служби в Харківській області (№206 від 08.08.2012 року) та до Державної податкової служби України (№277 від 18.10.2012 року) (а.с. 36-42, 47-54).

Рішенням ДПС регіонального рівня, а в подальшому ДПС України, скаргу позивача було залишено без задоволення, відповідно рішення-повідомлення без змін (а.с. 43-46, 55-57).

Фахівцями податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Бастіон-Сервіс" (код ЄДРПОУ 32236010) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія"Трейд Оіл" (код 32685497) за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом №1242/2210/32236010 від 13.07.2012 року, яким зафіксовані порушення: п.п.138.1.1 п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилам ведення податкового обліку, а саме за періодами: за 1 кв. 2012 року, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 75250,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2012 року (лютий 2012 року) в сумі 75250,00 грн., п. 198.3, п.198.4 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 71667 грн., в т.ч. за лютий 2012 року на суму 71667 грн. (а.с. 18-33).

На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення -рішення: №0000202210 від 01.08.2012 року, з яких: основний платіж +75250 грн., штрафні (фінансові) санкції - 37623 грн., та №0000212210 від 01.08.2012 року на суму 107500,50 грн., з яких: основний платіж +71667 грн., штрафні (фінансові) санкції - 35833,50 грн. (а.с. 34-35).

Дослідивши надані представниками сторін письмові докази, суд зазначає наступне:

В перевіряємому періоді контрагентом Позивача було ТОВ "Компанія"Трейд Оіл" (код 32685497).

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "Бастіон-Сервіс" (Постачальник) та ТОВ ТОВ "Компанія"Трейд Оіл" (Замовник) було укладено два договори поставки: від 27.02.2012 року та від 28.02.2012 року (а.с. 75-78, 91-96).

За умовами вищевказаних договорів Постачальник зобов'язується поставити Замовнику товар, перелік якого визначений у Специфікації (а.с. 79, 95-96), яка є не від'ємною частиною договору, а Замовник зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Реальність виконання зобов'язань Позивачем по вищевказаним договорами підтверджується документами первинного та бухгалтерського обліку: податковими накладними: №99 від 29.02.2012 року на загальну суму 48000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 8000,00 грн., №98 від 29.02.2012 року на загальну суму 50000,00 грн., в т. ч. ПДВ 8333,34 грн., №97 від 29.02.2012 року на загальну суму 50000,00 грн., в т. ч. ПДВ 8333,34 грн., №94 від 29.02.2012 року на загальну суму 50000,00 грн., в т. ч. ПДВ 8333,34 грн., №100 від 29.02.2012 року на загальну суму 48000,00 грн., в т. ч. ПДВ 8000,00 грн., №95 від 29.02.2012 року на загальну суму 46000,00 грн., в т. ч. ПДВ 7666,67 грн., №96 від 29.02.2012 року на загальну суму 50000,00 грн., в т. ч. ПДВ 8333,33 грн., №101 від 29.02.2012 року на загальну суму 50000,00 грн., в т. ч. ПДВ 8333,34 грн., №102 від 29.02.2012 року на загальну суму 38000,00 грн., в т. ч. ПДВ 6333,33 грн., (а.с. 85-89, 101-104); видатковими накладними: Фв-000097 від 29.02.2012 року, Фв-000098 від 29.02.2012 року, Фв-000094 від 29.02.2012 року, Фв-000099 від 29.02.2012 року, Фв-000100 від 29.02.2012 року, №000101 від 29.02.2012 року, №000096 від 29.02.2012 року, №000095 від 29.02.2012 року, №000102 від 29.02.2012 року (а.с. 80-84, 97-100).

Оплата за отриманий товар по вищевказаним правочинам здійснювалась в повному обсязі з поточного рахунку ТОВ "Бастіон-Сервіс", що підтверджується платіжними дорученнями: №45 від 15.03.2012 року, №92 від 15.03.2012 року, №95 від 16.03.2012 року (а.с. 124-126).

З довідки від 13.12.2012 року №363, судом встановлено, що в штаті товариства працює 4 старших охоронника, 223 - охоронники, 43 - охоронника - водія (а.с. 90).

Оглянувши письмові пояснення надані до суду представником позивача, суд вбачає, що отриманий товар, а саме: костюми охоронників літні, берці чоловічі за укладеним договором поставки від 27.02.2012 року, були використані Позивачем в подальшій господарській діяльності, оскільки основним видом діяльності товариства Позивача є надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, тому у товариства виникає постійна потреба у закупівлі форми як літньої так і зимової, для здійснення працівниками позивача своїх службових обов'язків.

Реальність використання будівельних матеріалів отриманих Позивачем від свого контрагента за договором поставки від 28.02.2012 року, підтверджується фактом здійснення ремонту у офісному приміщенні орендованому Позивачем згідно договору найму (оренди) нежитлового приміщення №01/01-4 від 26.12.2011 року (а.с. 118-122). Ремонтні роботи проводились ТОВ "ЛІГА" на підставі договору підряду на ремонт офісного приміщення від 02.04.2012 року (а.с. 105-106), реальність виконання якого підтверджується актами надання - отримання виконаних робіт (послуг) (а.с. 108, 110, 112, 114, 116), кошторисами (а.с. 107, 109, 111, 113, 115, 117).

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст. 201 вищевказаного кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань і реєстр виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 вищевказаного кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На час складання податкових накладних контрагент позивача ТОВ "Компанія"Трейд Оіл" та сам Позивач рахувались в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були зареєстровані за адресами, вказаними на виданих податкових накладних, були зареєстровані та стояли на обліку як платники податку на додану вартість, що не заперечувалось сторонами у справі (а.с. 73, 166-167, 169).

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями та їх контрагентами, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Також, чинне законодавство України, не передбачає для сторони цивільно-правової угоди, яка є платником податків обов'язку, щодо перевірки відповідності законодавству установчих документів своїх постачальників товару, умов для ведення ними господарської діяльності, наявність у них основних фондів, технічного персоналу та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Так, наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Додатково суд бере до уваги, що згідно із змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів вмотивований виключно посиланням на акт податкової інспекції на обліку в якій знаходиться контрагент позивача, та на момент розгляду справи у суді останнім оскаржується.

Разом з тим, в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нікчемність укладених суб'єктами господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.

Інших мотивів нікчемності спірних правочинів відповідач в основу оскарженого податкового повідомлення -рішення не поклав.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень згідно з актом перевірки не покладено, суд дійшов до висновку про недоведеність факту встановлени порушень позивачем ст. ст. 138, 198 ПК України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000202210 від 01.08.2012 року та №0000212210 від 01.08.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" (61144, м. Харків, вул. Уборевіча, 8-А, кв. 88, код ЄДРПОУ 32236010) судовий збір в розмірі 734.59 (сімсот тридцять чотири гривні п'ятдесят дев'ять копійок) грн..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О. Лук'яненко

Повний текст постанови виготовлено 2 січня 2013 року.