Рішення № 28452423, 24.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2012 р.Справа № 5023/5250/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного АТ "Іскра", м. Львів до ФОП ОСОБА_4, с. Волохів Яр про стягнення коштів в сумі 12 724,32 грн. за участю представників сторін:

позивача - Луцюк Н.Д.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року ПАТ "Іскра" (надалі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до ФОП ОСОБА_4 (надалі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу 12 384,35 грн., інфляційні втрати в розмірі 74,30 грн., 3 % річних в розмірі 265,67 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 609,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 1 від 28.11.2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.11.2012 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.12.2012 року о 10:00 год.

03 грудня 2012 року до суду надійшов лист ПАТ "Іскра", відповідно до змісту якого, позивач просить суд змінити ціну позову з 14 377,87 грн. на 12 724,32 грн.

Згідно наданих позивачем письмових пояснень, невірне визначення ціни позову було зумовлене арифметичною помилкою під час написання позовної заяви.

Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд продовжує розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог.

Ухвалою суду від 10.12.2012 року розгляд справи було відкладено до 24.12.2012 року до 10:00 год.

У призначеному судовому засіданні 24.12.2012 року, представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити, на виконання вимог ухвали суду надав додаткові документи (витяг з ЄДРПОУ), які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.

На адресу суду повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 20.11.2012 року та ухвала про відкладення розгляду справи від 10.12.2012 року, які направлялись на юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та згідно адреси зазначеної позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України та роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 16.12.2011року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підставі Договору № 1 від 28.11.2011 року та погодженої між сторонами заявки на перевезення вантажу, позивачем були надані відповідачу транспортні послуги.

Відповідно до заявки № 1 від 28.11.2011 року, сторони визначили вартість перевезення вантажу, що становить 12 384,35 грн. та погодили маршрут перевезення Клайпеда (Литва) - Львів (Україна).

Відповідно до умов вищевказаної заявки оплата транспортних послуг проводиться протягом 2-х тижнів з моменту отримання відповідачем оригіналів документів від перевізника.

На підтвердження виконання послуг з перевезення, позивачем до матеріалів справи надана міжнародна товарно - транспортна накладна № 032767 від 28.11.2012 року з відповідною відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2011 року на адресу відповідача були направлені рахунок фактура № ТІ - 0001409 від 02.12.2011 року, міжнародна товарно - транспортна накладна № 032767 від 28.11.2012 року, акт здачі - прийняття робіт № ТІ 0001409 від 02.12.2012 року.

Факт відправлення зазначених документів відповідачу підтверджується супровідним листом до оригіналів документів № 1810/11 від 15.12.2011 року, витягом з журналу вихідної кореспонденції позивача та списком поштових відправлень № 955 від 16.12.2011 року., копії яких наявні в матеріалах справи.

Зазначені документи були отримані відповідачем 07.02.2012 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 15).

Між тим, відповідач покладені на нього зобов'язання з оплати наданих транспортних послуг не виконав, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 12 384 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 18.04.2012 року. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 131/12 ю від 13.04.2012 року з вимогою про сплату боргу, яка була залишена останнім без задоволення.

На підставі викладених обставин, позивач звернувся до господарського суду з жаним позовом за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів на підтвердження оплати спірних сум заборгованості відповідачем суду не надані та матеріали справи не містять, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 12 384,35 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Оскільки на час звернення з відповідним позовом до суду, заборгованість відповідача дорівнювала 12 384,35 грн., вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 265,67 грн. та інфляційних втрат в розмірі 74,30 грн. відповідають нормам чинного законодавства та підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані (здійснені позивачем розрахунки перевірені судом).

У відповідності до ст. 49 ГПК України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору на відповідача, оскільки саме з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 627, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ФОП ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь ПАТ "Іскра" (79066, м. Львів, вул. Вулецька, 14, п/р 26000013891980 в філії ЗРУ ПАТ Банк "Фінанси і кредит", МФО 325923, код ЄДРПОУ 00214244) суму основного боргу в розмірі 12 384,35 грн., інфляційні втрати в розмірі 74,30 грн., 3 % річних в розмірі 265,67 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.12.2012 р.

Суддя Лаврова Л.С.

справа № 5023/5250/12