Постанова № 28450412, 12.12.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2012 р. 11 год.45 хв.Справа № 2777/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Захарченка В.В., представника відповідача Окіпнюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "А-Ліра" до Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними,

встановив:

Приватне підприємство "А- Ліра" (далі - ПП "А-Ліра", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій ДПІ щодо визнання та визначення в акті перевірки № 668/10/15-015 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки приватного підприємства "А-Ліра" з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні правових відносин з контрагентами за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 рік" нікчемними правочинів, укладених ПП "А-Ліра" із підприємствами-контрагентами. Позивач вважає, що викладені в акті перевірки висновки порушують його права та інтереси, угоди позивача з постачальниками та покупцями визнані податковою інспекцією такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, тільки з огляду на відсутність основних фондів, персоналу, транспорту. Відповідачем не наведено доказів, які підтверджують нікчемність укладених позивачем угод. Судових рішень щодо визнання цих угод недійсними немає, здійснення господарських операцій підтверджується належним чином складеними видатковими накладними, податковими накладними, платіжними документами. Податкові накладні видані позивачу постачальниками товарів, які зареєстрованими платниками податку на додану вартість, оформлені відповідно вимогам податкового кодексу.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд позов задовольнити.

ДПІ у Скадовськомй районі Херсонської області заперечує проти позову, мотивуючи тим, що платником податків ПП "А-Ліра" включено до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних, які оформлені неналежним чином, оскільки податкові накладні містять недостовірну інформацію про господарські операції. Також відповідач посилається на те, що згідно отриманих документів від позивача та податкової звітності позивача, його контрагентів, актів перевірок цих контрагентів неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських відносин з платникам податків внаслідок відсутності у сторін угод майна, достатньої кількості трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, технічного персоналу, транспортних засобів, які економічно необхідні для здійснення діяльності, про що свідчить відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову за необгрунтованістю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Приватне підприємство "А-Ліра" є юридичною особою, зареєстроване Скадовською районною державною адміністрацією 28.04.2006 року, взято на податковий облік в ДПІ у Скадовському районі 28.04.2006 року.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби було проведено перевірку, результати якої зафіксовано в акті № 668/10/15-015 від 28.05.2012 року "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки приватного підприємства "А- Ліра" з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні правових відносин з контрагентами за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 рік".

Перевіркою виявлено порушення ст.ст. 203, 215, 216, 228, 626, 629, 655, 656, 658, 662, 664, 902 ЦК України, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 ПК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, не можливості підтвердження факту реального здійснення господарських операцій внаслідок відсутності достатніх трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази. На думку ДПІ, усі операції купівлі-продажу ПП "А-Ліра" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, мають ознаки нікчемності по ланцюгу до "вигодонабувача", а саме: з продавцями за березень 2012 року - ПВКП "Аверс" на загальну суму ПДВ 87214,75 грн., ПНВКП "Атон" на загальну суму ПДВ 97768,47 грн., ПП "Таврійські нафтові регіони" на загальну суму ПДВ 342482,84 грн., ТОВ "Інтербуд 2007" на загальну суму ПДВ 479993,44 грн., ТОВ "Нетафім Україна" на загальну суму ПДВ 62279,74 грн., ПП "Махаон-9" на загальну суму ПДВ 41666,67 грн., ТОВ "Спельта" на загальну суму ПДВ 40571,33 грн., за квітень 2012 року - ПНВКП "Атон" на загальну суму ПДВ 269205,00 грн., ПП "Інтер-Тур" на загальну суму ПДВ 24104, 30 грн., ТОВ "Крим ТЕЦ" на загальну суму ПДВ 2113696,20 грн., ПП "Махаон-9" на загальну суму ПДВ 58333, 33 грн., ПП "Юніверсал Компані" на загальну суму ПДВ 56000,79 грн.

Перелік покупців за березень 2012 року, угоди з якими визнано нікчемними - ПП "Таврійські нафтові регіони" на загальну суму ПДВ 342482,84 грн. ПНВКП "Атон" на загальну суму ПДВ 245231,22 грн., ТОВ "Екслібрис" на загальну суму ПДВ 214200 грн., ПВКП "Аверс" на загальну суму ПДВ 87214,75 грн., ТОВ "Продексім ЛТД" на загальну суму ПДВ 30362,30 грн., ПРАТ "Дніпровський термінал" на загальну суму ПДВ 2040,69 грн. За квітень 2012 року - ДП "Агмінтест" на загальну суму ПДВ 265,20 грн., ПНВКП "Атон" на загальну суму ПДВ 265226,33 грн., ПРАТ "Дніпровський термінал" на загальну суму ПДВ 10149,69 грн., ТОВ "Екслібрис" на загальну суму ПДВ 68000 грн., ТОВ "Херсонбудпром" на загальну суму ПДВ 822152 грн., ТОВ "Яна-ЛТД" на загальну суму ПДВ 107773,26 грн.

До такого висновку податкова інспекція прийшла з огляду на те, що виявлено відсутність підприємства за юридичною адресою АДРЕСА_1, про що складено акт від 01.06.12 № 60/22, фактичне місцезнаходження підприємства, бухгалтерських документів підприємства, його керівника податкова міліція не встановила. В квартирі проживає гр.-ка ОСОБА_3, яка хоч є засновником підприємства, але пояснила, що до діяльності підприємства не має відношення, прибутку від діяльності підприємства не має, ніяких документів ПП "А-Ліра" в квартирі не зберігається, пошту забирає керівник ПП - ОСОБА_4 Згідно аналізу податкової звітності позивача було встановлено, що у ПП "А-Ліра" немає транспортних засобів, трудових ресурсів, земельних ділянок, нерухомого майна, крім будівлі вагової за адресою с. Широке, вул. 40 років Перемоги, 1а, будівлі гарману.

Директору ПП "А-Ліра" ОСОБА_4, який призначений з 25.08.11, неможливо вручити наказ та повідомлення про перевірку внаслідок відсутності за юридичною адресою. Місцезнаходження ОСОБА_4 не встановлено, керівник підприємства уникає від спілкування з органами податкової міліції.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди. ДПІ дійшла до висновку, що податковий кредит формувався за рахунок підприємств з ознаками "фіктивності", позивачем виписувались документи, передавалися діючим суб'єктам господарювання для їхнього відображення в бухгалтерському й податковому обліку, без фактичної поставки продукції, з метою незаконного формування податкового кредиту й валових витрат, заниженню податкових зобов'язань по податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, через банківські рахунки позивача, з метою імітації розрахунків по схемі руху товару (документів, грошових потоків) обертались кошти. Несплачений підприємством згідно вказаних порушень податок на додану вартість є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави. Таким чином, підприємством порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушено або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено, або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав та свобод.

ПП "А-Ліра" оскаржуються дії ДПІ у Скадовському районі, як суб'єкта владних повноважень. Більше того, оскаржені позивачем дії відповідача пов'язані із здійсненням останнім владних управлінських функцій та законодавством не встановлено іншого порядку оскарження таких дій податкової інспекції. Таким чином, зазначений спір пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача від порушень з боку органу державної влади у сфері публічно-правових відносин, а він тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Отже, складання посадовими особами податкового органу акта є свідченням встановлення державним органом порушення суб'єктом господарювання приписів податкового законодавства. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 статті 86 ПКУ.

Відсутність податкового повідомлення рішення у спірних правовідносинах не є свідченням того, що за наслідками перевірки задекларовані платником податків зобов'язання з податків і зборів були залишені без змін. Основними засадами податкового законодавства є принципи, в яких визначено зміст і спрямованість правового регулювання податкових правовідносин. Відповідно п.п.4.33 ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на принципі невідворотності настання відповідальності у разі порушення податкового законодавства. Тобто, будь-яка особа (платник податку, податковий агент, їх посадові особи, посадові особи органів державної податкової служби, митних органів), що здійснила податкове правопорушення, буде притягнута до юридичної відповідальності.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Таким чином, встановлення відповідачем у справи порушення податкового законодавства та передбаченої законом можливості податкового орану нарахувати податкові зобов'язання відповідачу на протязі не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за відсутності податкового повідомлення рішення, позбавляє особу можливості прогнозувати свою поведінку та передбачати її наслідки. Як встановлено судом з матеріалів справи, акт позапланової документальної невиїзної перевірки №60/15/34323178 від 25.05.2012 року складений у двох примірниках, підписаний посадовою особою ДПІ, що проводила перевірку та в день його складення направлений позивачу.

Вказаний акт перевірки складений: у зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства, тобто за наявності достатніх підстав; посадовою особою ДПІ - особою уповноваженою на його складення чинним законодавством; у спосіб, визначений Податковим кодексом України та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984.

Позивач в обґрунтування протиправності дій по складанню акту перевірки вказує на неправомірність висновків акту перевірки.

Суд вважає, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому повинна використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів. Висновки посадової особи, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків. При цьому відповідно до ст. 58 Податкового кодексу України питання щодо визначення грошового зобов'язання платникові податків за результатами перевірок вирішує контролюючий орган, а не посадові особи, що здійснювали перевірку. Відповідно до викладеного, діяльність зі складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни.

Наявність акта перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків. Тому ці висновки, а так само й відповідні дії посадових осіб контролюючого органу, не заважають у набутті платником податків певних матеріальних чи нематеріальних благ. Діяльність контролюючого органу з оформлення результатів перевірки, зокрема зі складання акта перевірки та формування його змісту, зазвичай не може порушувати права та/або охоронювані законом інтереси особи в публічно-правових відносинах, якщо позивач не доведе протилежне. Позивач в даній справі не обґрунтував підстав, за якими він вважає, що висновки такої перевірки мають для нього правові наслідки.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивачем не доведено порушення висновками акту перевірки його прав та інтересів, або створення перешкод для їх реалізації або інше ущемлення прав та свобод.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що діяльність контролюючого органу з оформлення результатів перевірки, зокрема зі складання акта перевірки та формування його висновків не порушує права та/або охоронювані законом інтереси позивача, отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Відмовити приватному підприємству "А-Ліра" в задоволенні позову про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби щодо визнання та визначення у акті перевірки від 25.05.2012 №668/10/15-015 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "А-Ліра" з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні правових відносин з контрагентами за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 рік" нікчемними правочинів, укладених ПП "А-Ліра" із підприємствами - контрагентами.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 грудня 2012 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8