Рішення № 28446523, 10.12.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2511/1252/2012 Провадження № 22-ц/2590/3794/2012 Головуючий у I інстанції -Морозов О.Б. Доповідач - Лакіза Г. П.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛАКІЗИ Г.П.,суддів:Бобрової І.О., СКРИПКИ А.А., при секретарі:Руденко О.М., за участю:позивача ОСОБА_5, її представника - адвоката ОСОБА_6, представника відповідача - адвоката ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 жовтня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання дітей та додаткових витрат, -

в с т а н о в и в:

03.09.2012 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила стягнути з ОСОБА_8 на її користь на утримання їхніх неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня подання заяви в суд і до досягнення дитиною повноліття. Також просила додатково стягувати з відповідача витрати на лікування доньки - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1000 грн. щомісячно та аліменти на своє утримання в розмірі 500 гривень щомісячно. В ході судового розгляду справи, позивачка свої вимоги уточнила, зменшила та просила стягувати з відповідача лише аліменти на утримання дітей та додаткові витрати на лікування молодшої доньки.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказувала, що відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Діти проживають з нею та знаходиться на її утриманні. Крім того, донька ОСОБА_11 хворіє і має діагноз ДЦП (дитячий церебральний параліч). В зв'язку з цим дитина потребує постійного лікування, а отже і додаткових витрат. Вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, не працює, інших доходів не має. ОСОБА_8 працює торговим представником у фірмі „Капрі-Бета" в м. Чернігові, його середньомісячний дохід складає 3500 грн.

Рішенням Куликівського районного суду від 18 жовтня 2012 року позов ОСОБА_5 задовольний частково. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 на утримання їхніх неповнолітніх дітей: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 03.09.2012 року і до досягнення дітьми повноліття; а також стягнуто додаткові витрати на лікування ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 400 гривень щомісячно, починаючи з 03.09.2012 року. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

За доводами апеляційної скарги, при ухваленні зазначеного рішення суд першої інстанції порушив його права та норми матеріального та процесуального законодавства.

Апелянт зазначає, що стягнення аліментів на утримання дитини законодавством передбачено тільки у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі, тоді як суд визначив аліменти у відсотках прожиткового мінімуму. Також апелянт зазначає, що судом не зазначено, звідки має бути стягнуто аліменти: з доходу, з усіх видів доходу (заробітку), заробітної плати. Крім того, на думку апелянта, в разі стягнення визначених судом сум із його середнього заробітку фактично підлягатиме стягненню 91% його заробітку, що є порушенням ст. 70 Закону України „Про виконавче провадження", яка обмежує розмір відрахувань із заробітної плати при стягненні аліментів на утримання неповнолітніх дітей 70%.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_5, її представника - адвоката ОСОБА_6, представника відповідача - адвоката ОСОБА_7, перевіривши та дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

По справі встановлено, що відповідач є батьком неповнолітніх дітей: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтва про народження. З матеріалів справи вбачається, що діти проживають разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні. Позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, не працює. Дочка сторін ОСОБА_11 є дитиною-інвалідом, хворіє на дитячий церебральний параліч, в зв"язку з чим потребує постійного лікування. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивачки в частині стягнення аліментів на утримання дітей підлягають задоволенню, оскільки відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, а відповідно до ст. 184 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Суд дійшов висновку, що вимоги позивачки про стягнення додаткових витрат підлягають частковому задоволенню з врахуванням розміру доходу, який отримує позивач, а тому визначив за доцільне стягувати додаткові витрати на лікування доньки ОСОБА_11 в розмірі 400 грн. щомісячно.

Проте такі висновки суду першої інстанції постановлені з порушенням норм матеріального права та не в повній мірі відповідають обставинам справи.

Згідно з ч.3 ст.181, ст.ст. 182,183, 184 СК України, за рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу батька і (або) у твердій грошовій сумі; частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом; за заявою платника або одержувача суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин; розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Суд першої інстанції, стягнувши з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 аліменти у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, положень зазначених норм закону не врахував.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_8 працює, має стабільну щомісячну заробітну плату, що підтверджується довідкою з його місця роботи (а.с.15), а тому суд повинен був визначити розмір аліментів у частці від його доходу. Зважаючи, що сторони мають двох неповнолітніх дочок, одна з яких, ІНФОРМАЦІЯ_2, страждає на ДЦП, є дитиною-інвалідом, потребує домашнього догляду, внаслідок чого мати - ОСОБА_5 не може працювати (а.с.12-13), врахувавши доходи сторін (а.с.14-15), апеляційний суд вважає, що аліменти належить визначити у розмірі 1/3 частини його доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

Обґрунтованими також є доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції неправильно визначений на даний час, з врахуванням доходів сторін (а.с.13-14), розмір додаткових витрат на лікування дочки-інваліда ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2. Так, прожитковий мінімум для дитини 2004 року народження, з 01.10.2012 р. становить 1161 грн., 30% від цієї суми складає 348,30 грн.; для дитини 2007 року народження прожитковий мінімум становить 950 грн., 30% від цієї суми складає 285 грн., тому із середньомісячного заробітку відповідача в розмірі 1400 грн. будуть утримуватись аліменти на двох дітей у сумі 348,30 + 285 = 633,30 грн. У разі стягнення з нього ще 400 грн. додаткових витрат, у нього залишиться: 1400 - (633,30 + 400) = 1400 - 1033,30 = 366,70 грн., тобто на утримання дітей буде відраховано 73,81 % зарплати, а на утримання самого відповідача залишатиметься всього 366,70 грн., або 26,19 % зарплати щомісяця.

Зважаючи на наведене, апеляційний суд вважає, що з врахуванням даних конкретних обставин розмір додаткових витрат на лікування дочки-інваліда ОСОБА_11 належить зменшити до 300 грн., що не позбавляє позивачки права звернутись за збільшенням розміру таких витрат у разі зміни матеріального стану відповідача.

Керуючись ст. 180, ч.3 ст. 181, ст.ст.182, 185 СК України, ст.ст. 303, п.3 ч.1 ст.307, п.п.3-4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 18 жовтня 2012 року - змінити, виклавши абзаци 1-3 його резолютивної частини в наступній редакції:

„Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, на утримання їхніх неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 1/3 частини його доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 03.09.2012 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягувати з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, додаткові витрати на лікування ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 300 (триста) гривень щомісячно, починаючи з 03.09.2012 року."

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: