Постанова № 28444729, 18.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/13764/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Троянова О.В.

при секретарі Максімчук М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (м. Шахтарськ)

до

Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області (м. Єнакієве)

про

визнання частково недійсними рішень №1035, 1036, 1037 від 07.09.2012 року про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиних внесків, -

за участю:

представника позивача: Лапик О.В. за дов. №6 від 27.12.2011 року,

представника відповідача: Шот К.С. за дов. №11603/10 від 10.08.2012 року,

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» звернулось до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про визнання частково недійсними рішень №1035, 1036, 1037 від 07.09.2012 року про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиних внесків.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав змінені позовні вимоги, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник позивача проти задоволення адміністративного позову заперечувала, просила відмовити у задоволені у повному обсязі.

Заслухавши доводи представника позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2012 Державне підприємство «Шахтарськантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» звернулось до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про:

- визнання частково недійсними Рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарськ і Шахтарському районі Донецької області №1035, 1036, 1037 від 07.09.2012 року про застосування до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» Відокремленого підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині нарахування штрафу за рішенням №1035 від 07.09.2012 року у сумі 31052,53 грн., за рішенням №1036 від 07.09.2012 року у сумі 472,20 грн., за рішенням №1037 від 07.09.2012 року у сумі 3025,63 грн. та в частині нарахування пені за рішенням №1035 від 07.09.2012 року у сумі 6241,80 грн., за рішенням №1036 від 07.09.2012 року у сумі 113,27 грн. та за рішенням №1037 від 07.09.2012 року у сумі 304,03 грн.

22.11.2012 року у судовому засіданні представник позивача надав заяву про надання додаткових доказів до позовної заяви та уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив визнати частково недійсними Рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарськ і Шахтарському районі Донецької області №1035, 1036, 1037 від 07.09.2012 року про застосування до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» Відокремленого підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині нарахування штрафу за рішенням №1035 від 07.09.2012 року у сумі 6432,61 грн., за рішенням №1036 від 07.09.2012 року у сумі 472,20 грн., за рішенням №1037 від 07.09.2012 року у сумі 620,19 грн. та в частині нарахування пені за рішенням №1035 від 07.09.2012 року у сумі 5995,60 грн., за рішенням №1036 від 07.09.2012 року у сумі 113,27 грн. та за рішенням №1037 від 07.09.2012 року у сумі 167,69 грн.

Позов мотивовано незгодою позивача із нарахуванням пені та застосуванням штрафу за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на направлення грошових коштів на сплату поточних зобов'язань Відокремленого підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (надалі - ВП «ЦОФ «Шахтарська» ДП «Шахтарськантрацит») з єдиного внеску, а не на погашення заборгованості з єдиного внеску, на підтвердження чого надав відповідні платіжні доручення.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи спірні рішення правомірними, оскільки сплачені позивачем грошові кошти в рахунок погашення поточних зобов'язань направлялись на погашення заборгованості минулих періодів на виконання ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Суд, заслухавши заперечення представника відповідача та пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 32299510, місцезнаходження: 86221, Донецьтка область, м. Шахтарськ, вул. Крупської, б.20, про що зазначено у відповідному свідоцтві про державну реєстрації та у довідці АБ №383113 з ЄДРПОУ.

ВП «ЦОФ «Шахтарська» ДП «Шахтарськантрацит» знаходиться на обліку у відповідача у якості платника єдиного внеску, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску.

07 вересня 2012 року відповідачем відносно ВП «ЦОФ «Шахтарська» ДП «Шахтарськантрацит» прийняті спірні рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (перерахування) єдиного внеску, а саме:

- рішення від 07.09.2012р. №1035, яким до ВП «ЦОФ «Шахтарська» ДП «Шахтарськантрацит» застосовано штраф у розмірі 31052,53 грн. та нарахована пеня у розмірі 6241,80 грн. (по платежу 36,76%);

- рішення від 07.09.2012р. №1036, яким до ВП «ЦОФ «Шахтарська» ДП «Шахтарськантрацит» застосовано штраф у розмірі 2649,52 грн. та нарахована пеня у розмірі 309,29 грн. (по платежу 3,6%);

- рішення від 07.09.2012р. №1037, яким до ВП «ЦОФ «Шахтарська» ДП «Шахтарськантрацит» застосовано штраф у розмірі 3025,63 грн. та нарахована пеня у розмірі 191,75 грн. (по платежу 3,6%);

До вказаних рішень додані відповідні розрахунки фінансових санкцій та пені.

Із співставлення вказаних розрахунків та виписок з облікової картки платника - ВП «ЦОФ «Шахтарська» ДП «Шахтарськантрацит» за відповідними платежами вбачається, що відповідачем застосовано штраф та нарахована пеня у зв'язку із несвоєчасною сплатою самостійно визначених сум єдиного внеску.

Позивачем надані платіжні доручення та виписки з банківського рахунку, із яких вбачається, що позивачем перераховувались грошові кошти на погашення поточних зобов'язань з єдиного внеску. Проте, із виписок з картки особового рахунку вбачається, що зазначені грошові кошти направлялись відповідачем на погашення недоїмки з єдиного внеску, а також заборгованості з штрафів та пені.

Так, 30.07.2012р. по платежу 36,76% у ВП «ЦОФ «Шахтарська» ДП «Шахтарськантрацит» виникла недоїмка у розмірі 310525,27 грн., яка була погашена частково на суму 26529,80 грн. 31.07.2012р., на суму 66736,00 грн. 14.08.2012р. та на суму 217259,47 грн. 23.08.2012 р.

21.05.2012р. по платежу 3,6 % у ВП «ЦОФ «Шахтарська» ДП «Шахтарськантрацит» виникла недоїмка у розмірі 26495,22 грн., яка була погашена частково на суму 21733,12 грн. 30.05.2012р., та на суму 4722,10 грн. 14.06.2012р.

30.07.2012р. по платежу 3,6% у ВП «ЦОФ «Шахтарська» ДП «Шахтарськантрацит» виникла недоїмка у розмірі 30256,32 грн., яка була погашена частково на суму 20675,99 грн. 31.07.2012р., на суму 6540,00 грн. 14.08.2012р. та на суму 3040,33 23.08.2012р.

Статтею другою Закону України від 8 липня 2010 року N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються у тому числі за принципом відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків, про що зазначено у ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 5 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

За приписами ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, з урахуванням Закону України від 15 травня 2012 року N 4676-VI, який набрав чинності 12.06.2012 року.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

У відповідності до п.6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

При цьому, за приписами ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, на виконання приписів ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сплачені на погашення поточних зобов'язань грошові кошти зараховувались в рахунок погашення існуючої недоїмки ВП «ЦОФ «Шахтарська» ДП «Шахтарськантрацит», що підтверджується виписками з картки особового рахунку, та не спростовується представником позивача.

Суд зазначає, що направлення платником грошових коштів на погашення поточних зобов'язань шляхом визначення відповідного призначення платежу - за приписами ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не може змінювати направлення цих коштів на сплату недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, незважаючи на направлення грошових коштів на погашення поточних зобов'язань, такі грошові кошти зараховувались в рахунок погашення існуючої заборгованості ВП «ЦОФ «Шахтарська» ДП «Шахтарськантрацит», та, відповідно, внаслідок погашення якої відповідачем застосовано фінансові санкції та нарахована пеня.

Суд вважає, що за невиконання обов'язку щодо своєчасної сплати єдиного внеску, відповідач має нести встановлену законодавством відповідальність за несвоєчасну сплату єдиного внеску, в тому числі за наслідками перерозподілу поточних платежів в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Частиною першою ст.12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно до ч.2 зазначеної статті, Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Пунктом 6 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 11 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За приписами ч. 10 ст. 25 зазначеного Закону, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Спірне рішення прийнято на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якою встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до ч.14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Таким чином, відповідач правомірно застосував спірними рішеннями штраф та нарахував пеню на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

З урахуванням викладеного, перевіривши спірні рішення згідно частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що за наведеними позивачем підставами адміністративного позову у задоволені позовних вимог слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за №384/2011, Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289, ст.ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 94, 112, 128, 136, 158-163, 167,254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені адміністративного позову Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі Відокремленого підрозділу "Центральна збагачувальна фабрика "Шахтарська"до Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про визнання частково недійсними рішень №1035, 1036, 1037 від 07.09.2012 року про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиних внесків - відмовити у повному обсязі.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 18 грудня 2012 року.

Повний текст постанови складений 24 грудня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.