Постанова № 28443965, 28.12.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/2370/12

Рядок статзвітності № 8.2.3

Код 05

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

при секретарі судового засідання Скуби В.І.

за участю сторін:

представника позивача -Яцко Віктора федоровича;

представників відповідача -Бурі Олексанедра Олександровича та Мокрянина Івана Михайловича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Іноземного підприємства «Петро Карбо Хем-Мукачево»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 червня 2012 року за №№ 0003882340, 0003892340 та 0003902340, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 28 грудня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 28 грудня 2012 року.

Іноземне підприємство «Петро Карбо Хем-Мукачево»звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області, якою просить визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 15 червня 2012 року за №№ 0003882340, 0003892340 та від 15 червня 2012 року за № 0003902340 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість частково в сумі 1393475,86 грн..

Іноземне підприємство «Петро Карбо Хем-Мукачево»(далі по тексту позивач) позовні вимоги обґрунтовує наступним. Підставою для збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток є віднесення до складу витрат використаного дизпалива для тепловозів, витрат на оплату рекламно-інформаційних послуг та амортизаційних витрат по основному засобу «Під'їзні залізнодорожні шляхи». Суму витрат використаного дизпалива на маневрові тепловози, в яких не працював лічильник мотогодин, сформовано на підставі належних чином оформлених актів списання дизпалива. Віднесення до складу витрат затрат на рекламно-інформаційні послуги віднесено згідно договорів на надання рекламно-інформаційних послуг, додатків до них та актів здачі-прийняття наданих послуг, в яких натуральною одиницею виміру є послуга, грошовою одиницею є вартість послуги. Сума амортизаційних відрахувань Під'їзних залізнодорожних шляхів нарахована відповідно до вимог бухгалтерського обліку, зокрема положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»та відповідних норм Податкового кодексу України. Підставою для збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість є неправильне тлумачення відповідачем економічної сутності послуги по перевантаженню вантажів (перевалці скрапленого вуглеводневого газу), що надається за окремим зовнішньоекономічним договором, з метою оподаткування податком на додану вартість. Позивач вважає, що ця послуга є самостійною і не є супутньою послугою в транспортно-експедиційній діяльності, а тому має оподатковуватись податком на додану вартість на загальних підставах відповідно до підпункту «а»підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 Податкового кодексу України, якою визначено, що місцем постачання послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг є місце фактичного постачання послуг, та Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 6 липня 2012 року № 610, якою встановлено, що якщо допоміжні послуги у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг, надаються на території України, то дані послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги.

Під час судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги, за обставин викладених у позовній заяві, підтримав повністю, дав аналогічні пояснення та просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю з мотивів, викладених у запереченнях проти позову та додаткових запереченнях на адміністративний позов. Зокрема представник відповідача пояснив, що податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2012 року, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання по податку на прибуток на суму 68314 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 грн. є правомірним з огляду на наступне. Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року встановлено їх завищення всього у сумі 290306 грн., в тому числі: за І-й квартал 2011 року на суму 77177 грн.; за III-й квартал 2011 року на суму 212298 грн. та за IV-й квартал 2011 року на суму 831 грн.. Позивачем зайво віднесено до валових витрат витрати по списанню дизельного палива для роботи тепловозів ТГМ 4 № 884 та ТГМ 4 № 1667 у 01,02 місяцях 2011 року на загальну суму 77177 грн.. У бортових журналах вказаних тепловозів (відповідно до листа позивача № 642 від 11 травня 2012 року -у вказаних місяцях 2011 року не працював лічильник мотогодин) відсутні показники лічильника мотогодин, що унеможливлює правильний розрахунок списання дизельного палива для потреб тепловозів в зазначений період, тобто відсутня одиниця виміру господарської операції. На порушення статті 138 пункту 138.2 Податкового кодексу України позивачем завищено валові витрати в частині витрат на збут в III-му кварталі 2011 року на загальну суму 211467 грн., а саме позивачем зайво віднесено до валових витрат витрати по рекламно-інформаційних послугах (організація відкриття терміналу (презентація) та послуги в рамках міжнародної конференції (організація та участь на прийомах, святах тощо). В актах виконаних робіт відсутні зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції у натуральному та вартісному виразі. Таким чином позивачем порушено статтю 14 пункт 14.1 підпункт 14.1.36, статтю 138 пункт 138.2, статтю 139 пункт 139.1 підпункт 139.1.1 Податкового кодексу України у зв'язку з чим перевіркою зменшено валові витрати за III-й квартал 2011 року на загальну суму 211467 грн.. Податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2012 року, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 1004662 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 251165,50 грн. також є правомірним з огляду на наступне. Зокрема відповідач вказав на те, що постачання транспортно-експедиційних послуг, замовниками яких є контрагенти -нерезиденти, за межі митної території України відповідно до статті 185 пункту 185.1 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування. А відтак, позивач в порушення вказаних норм відніс до операцій звільнених від оподаткування, операції щодо надання транспортно-експедиційних послуг нерезидентам. Таким чином, у відповідності до статті 185 пункту 185.1 та статті 186 пункту 186.1 Податкового кодексу України за результатами перевірки збільшено обсяг операцій з постачання послуг, які не є об'єктом оподаткування в розмірі 32356536 грн.. Крім того, за результатами перевірки було встановлено, що позивачем не в повному обсязі включено до обсягу операцій з постачання послуг, які не є об'єктом оподаткування кошти на загальну суму 6866166 грн.. У зв'язку з цим перевіркою відповідно до статті 187 пункту 187.1 Податкового кодексу України збільшено обсяг операцій з постачання послуг, які не є об'єктом оподаткування на загальну суму 6859674 грн.. Також перевіркою було встановлено, що позивачем згідно укладеної угоди надавалися послуги по перевалці (перекачці) скрапленого газу, який в одних випадках транспортувався транзитом через територію України, а в інших випадках транспортувався від відправника вантажу експортера (резидента України) за межі митної території України в режимі експорт. Дані операції по перекачці транзитного газу, так і газу, що експортувався позивачем, всупереч статті 197 Податкового кодексу України, віднесено до операцій що оподатковуються за ставкою 20%. Перевіркою також встановлено фінансово-господарські взаємовідносини позивача з постачальниками з ознаками фіктивності. Зокрема відповідач зазначив, що позивачем під час перевірки не надано документів, що свідчать про факт транспортування ТМЦ від ТОВ «Бранга». Відповідачем зроблено висновок про діяльність ТОВ «Бранга», що спрямована на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Також відповідач вказує на те, що договір між позивачем та ТОВ «Бранга»укладено з порушенням статей 203 частини 5, 215 частин 1, 2 та 216 Цивільного кодексу України в частині: «недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Бранга»при придбанні та продажу товарів (послуг) за травень-червень 2011 року. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб». У зв'язку з цим відповідач вказує на те, що зазначені договори відповідно до статей 215 частин 1, 2, статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. З тих же підстав відповідач вказує на нікчемність правочинів, що укладені між позивачем та ПП «Альянсспецбудгранд». Таким чином відповідач вважає прийняті 15 червня 2012 року податкові повідомлення-рішення правомірними, а тому просить у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що 21 вересня 1999 року Мукачівської районною державною адміністрацією Закарпатської області позивач був зареєстрований як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 за № 388561 (Т. 1 а.с. 117).

Відповідно до свідоцтва № 10460620 про реєстрацію платника податку на додану вартість, позивач є платником податку на додану вартість (Т. 1 а.с. 118).

Відповідно до актів списання та службової записки у період січень та лютий 2011 року позивачем було списано паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 64387,06 грн. (Т.1 а.с.а.с. 119-123).

В судовому засіданні представником позивача було визнано, що списання паливно-мастильних матеріалів здійснювалося не на підставі показників лічильника мотогодин, а на підставі бортових журналів тепловозів, оскільки такі лічильники були зіпсовані.

25 липня 2011 року позивачем був укладений договір за № 2507 з Товариством з обмеженою відповідальністю „Консалтингова група „А-95"" відповідно до якого позивач доручає, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Консалтингова група „А-95"" приймає на себе обов'язок по здійсненню всіх видів рекламних та PR-міроприємств позивача, в тому числі розміщення рекламно-інформаційних матеріалів в засобах масової інформації та проведенні маркетингових та PR-акцій (акцій в сфері зв'язків з громадськістю) на території України (Т. 1 а.с.а.с. 130-134).

В цей же день -25 липня 2011 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Консалтингова група „А-95"" були підписані відповідні додатки до договору № 2507.

30 липня 2011 року позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Консалтингова група „А-95"" був підписаний акт № ОУ-000437 здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю „Консалтингова група „А-95"" згідно договору № 2507 від 25 липня 2011 року, додатків 1 та 2 від 25 липня 2011 року були надані рекламно-інформаційні послуги загальною вартістю робіт (послуг) без ПДВ 144800 грн., ПДВ 20% - 28960 грн.. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ становить 173760 грн. (Т. 1 а.с. 138).

Відповідно до платіжного доручення № 510 від 28 липня 2011 року вищевказані рекламно-інформаційні послуги у розмірі 173760 грн. були оплачені позивачем (Т.1 а.с. 140).

28 липня 2011 року була виписана відповідна податкова накладна на суму 173760 грн., в тому числі ПДВ становить 28960 грн. (Т.1 а.с. 142).

23 серпня 2011 року позивачем був укладений договір за № ЛПГ011 з Товариством з обмеженою відповідальністю „Консалтингова група „А-95"" відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Консалтингова група „А-95"" зобов'язується надати позивачеві послуги по організації участі в міжнародній конференції (Т. 1 а.с.а.с. 124-126).

В цей же день -23 серпня 2011 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Консалтингова група „А-95"" був підписаний відповідний додаток до договору № ЛПГ011 (Т. 1 а.с.а.с. 127, 128), який містить перелік послуг, що надаються позивачеві.

23 вересня 2011 року позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Консалтингова група „А-95"" був підписаний акт № ОУ-000482 здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю „Консалтингова група „А-95"" згідно договору № ЛПГ011 від 23 серпня 2011 року були надані рекламно-інформаційні послуги загальною вартістю робіт (послуг) без ПДВ 66666,67 грн., ПДВ 20% - 13333,33 грн.. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ становить 80000 грн. (Т. 1 а.с. 129).

Відповідно до платіжного доручення № 616 від 08 вересня 2011 року вищевказані рекламно-інформаційні послуги у розмірі 80000 грн. були оплачені позивачем (Т.1 а.с. 139).

08 вересня 2011 року була виписана відповідна податкова накладна на суму 80000 грн., в тому числі ПДВ становить 13333,33 грн. (Т.1 а.с. 141).

25 листопада 2011 року позивачем був укладений договір постачання за № 2/11 з Товариством з обмеженою відповідальністю „Бранга" відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Бранга" постачає шпали хвойні просочені тип ІІ ДСЕУ ГОСТ 78.2009 та брус хвойний для стрілочних переводів просочений тип ІІ ДСТУ ГОСТ 8816.2009 (Т. 1 а.с.а.с. 146, 147).

Відповідно до видаткових накладних (Т. 1 а.с.а.с. 148, 149) Товариством з обмеженою відповідальністю „Бранга" позивачеві було відвантажено шпали хвойні просочені тип ІІ ГОСТ 78.2009 та брус хвойний просочений тип ІІ для стрілочних переводів ГОСТ 8816.2009.

Виписані податкові накладні (Т.1 а.с.а.с. 150-152) свідчать про оплату позивачем відвантажених товарно-матеріальних цінностей по договору поставки.

15 березня 2011 року позивачем був укладений договір за № 15/03 з Приватним підприємством „Альянсспецбудгранд" відповідно до якого Приватне підприємство „Альянсспецбудгранд" зобов'язується виконати, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити роботи по монтажу, баластуванню та виправці рейко-шпальної решітки та стрілочних переводів на підготовленому позивачем земляному полотну (Т. 1 а.с.а.с. 153-155).

14 квітня 2010 року позивачем був укладений договір за № 1 по наданню послуг по перевантаженню скрапленого вуглеводного газу на терміналі (станція Ключарки) з компанією „Майстел Сервісез Лімітед", відповідно до якого позивач надає послуги компанії „Майстел Сервісез Лімітед" по перевалці скрапленого вуглеводного газу компанії, доставленого до залізнодорожньої станції Ключарки Львівської залізниці, із залізнодорожніх цистерн широкої колії в залізнодорожні цистерни європейського стандарту (Т. 1 а.с.а.с. 157-171).

30 липня 2010 року позивачем був укладений договір за № Р-М-2010 з компанією „Majstel services limited" (Мальта), відповідно до якого позивач зобов'язується виконати або організувати виконання послуг по транспортно-експедиторському обслуговуванню внутрішніх, експортно-імпортних та транзитних перевезень вантажів залізничним транспортом, надавати додаткові послуги, пов'язані з вказаними перевезеннями по території україни, країн СНД та інших держав (Т. 1 а.с.а.с. 172-182).

Мукачівською об'єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

Зокрема перевіркою встановлено завищення задекларованих позивачем у рядку 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" за І-й квартал 2011 року на загальну суму 77177 грн.. Позивачем зайво віднесено до валових витрат витрати по списанню дизельного палива для роботи тепловозів ТГМ 4 № 884 та ТГМ 4 № 1667 у 01,02 місяцях 2011 року на загальну суму 77177 грн.. У бортових журналах вказаних тепловозів (відповідно до листа позивача № 642 від 11 травня 2012 року - у вказаних місяцях 2011 року не працював лічильник мотогодин) відсутні показники лічильника мотогодин, що унеможливлює правильний розрахунок списання дизельного палива для потреб тепловозів в зазначений період, тобто відсутня одиниця виміру господарської операції. Також в ході перевірки та на підставі матеріалів попередніх виїзних, невиїзних документальних перевірок, перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, встановлені взаємовідносини з контрагентами, деякі правочини яких з позивачем визнані нікчемними, в тому числі ТОВ „Бранга" та ПП „Альянсспецбудгранд" (Т. 1 а.с. 32). Також перевіркою встановлено, що в порушення статті 138 пункту 138.2 Податкового кодексу України позивачем завищено валові витрати в частині витрат на збут в III-му кварталі 2011 року на загальну суму 211467 грн., а саме позивачем зайво віднесено до валових витрат витрати по рекламно-інформаційних послугах, оскільки в актах виконаних робіт відсутні зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції. Крім того, перевіркою було встановлено, що позивачем надавалися послуги по перевалці (перекачці) скрапленого газу, який в одних випадках транспортувався транзитом через територію України, а в інших випадках транспортувався від відправника вантажу експортера (резидента України) за межі митної території України в режимі експорт. Дані операції по перекачці транзитного газу, так і газу, що експортувався позивачем, всупереч статті 197 Податкового кодексу України, віднесено до операцій що оподатковуються за ставкою 20%.

За результатами вказаної перевірки відповідачем був складений акт від 31 травня 2012 року за № 879/22-00/30503387 (Т. 1 а.с.а.с. 13-113).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 15 червня 2012 року були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення за № 0003882340, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання по податку на прибуток на суму 68314 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 грн. (Т. 1 а.с. 114);

- податкове повідомлення-рішення за № 0003892340, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 1004662 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 251165,50 грн. (Т. 1 а.с. 115);

- податкове повідомлення-рішення за № 0003902340, яким позивачеві визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1659249 грн. (Т. 1 а.с. 116).

Відповідно до статті 5 пункту 5.3 підпункту 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції що діяв на час виникнення спірних відносин (І-й квартал 2011 року) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пунктів 1.4, 1.11 та 1.12 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку № 244 "Про затвердження норм витрат паливно-мастильних матеріалів для спеціального рухомого складу" години напрацювання - це час, протягом якого працював двигун машини за робочу зміну і визначається лічильником мотогодин, що встановлений на двигуні. Нормативні витрати пального розраховуються в кг/мотогодин. Для перерахунків витрат дизельного палива в л/мотогодин. витрати в кг/мотогодин. перемножують на коефіцієнт 0,85 (середній показник при температурі плюс 20° C). Норми витрат пального - це нормовані витрати пального машиною конкретної марки на роботу протягом однієї години (мотогодин.) для середніх експлуатаційних і кліматичних умов експлуатації машини при плюсових температурах навколишнього середовища. Отже відповідно до цього наказу час протягом якого працювали тепловози фіксується лічильником мотогодин. А відтак висновок про кількість пального, що витрачений тепловозом протягом часу його роботи можна зробити виключно за умови справності лічильника мотогодин. Суд погоджується з висновком відповідача, що позивачем завищено валові витрати в частині витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у І-му кварталі 2011 року на загальну суму 77177 грн., а саме зайво віднесено до валових витрат затрат на списання дизельного палива для тепловозів ТГМ 4 у січні, лютому 2011 року по причині несправності лічильників мотогодин. Відсутність показники лічильника мотогодин унеможливлює правильний розрахунок списання дизельного палива для потреб тепловозів в зазначений період, тобто відсутня одиниця виміру господарської операції.

Щодо позиції відповідача з приводу визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем, в тому числі з ТОВ «Бранга»та ПП «Альянсспецбудгранд»(Т. 1 а.с. 32).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до статті 207 частини 1 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого статтею 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції статті 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів, а так само не було встановлено під час судового розгляду порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та його контрагентами правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування. Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Щодо правовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю „Консалтингова група „А-95"".

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.36 Податкового кодексу України, господарська діяльність -це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 138 пункту 138.2 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до статті 139 пункту 139.1 підпункту 139.1.1 Податкового кодексу України, витратами, що не пов'язані з провадженням господарської діяльності, зокрема є витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Відповідно до укладених договорів та додатків з ТОВ „Консалтингова група „А-95"", про які було вказано вище, позивачем було отримано саме рекламно-інформаційні послуги, що підтверджується платіжними дорученнями, податковими накладними та актами здачі прийняття. Таким чином виключення відповідачем зі складу витрат позивача 211467 грн. витрат на сплату рекламно-інформаційних послуг, що надані ТОВ „Консалтингова група „А-95"", є необґрунтованим.

Щодо послуг позивача по перевалці (перекачці) скрапленого вуглеводного газу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про транзит вантажів», транзит вантажів - перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України. Транзитні послуги (роботи) -це безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо. Учасники транзиту є вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про транзит вантажів», транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

Отже, послуга по перевалці (перекачці) скрапленого вуглеводневого газу надається в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод, тому ця послуга не є транзитною, суб'єкт який надає цю послугу не є учасником транзиту.

Відповідно до статті 185 пункту 185.1 підпункту «б»об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до статті 186 пункту 186.2. підпункту 186.2.1 підпункту «а»Податкового кодексу України, місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, що затверджена наказом Державної податкової служби України від 06 липня 2012 року за № 610, якщо послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг надаються на території України, то дані послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги). Якщо послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг надаються поза межами митної території України, то дані послуги не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги).

Отже послуги, що надані позивачем по перевалці скрапленого вуглеводневого газу використовуються в межах митної території України і не надаються в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод, а тому вони згідно статті 186 пункту 186.2 підпункту 186.2.1 підпункту «а»та статті 185 пункту 185.1 підпункту «б»Податкового кодексу України підлягають оподаткуванню ПДВ як надані послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Правомірність нарахування позивачем податкового кредиту та податку на додану вартість підтверджується матеріалами попередніх податкових перевірок, які охопили і спірний період, зокрема актами та довідками про результати документальних позапланових перевірок (Т. 2 а.с.а.с. 35-134).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушення вимог чинного податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість, а висновки акту перевірки в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи.

За наведених обставин суд констатує, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню частково.

Керуючись статтями 9, 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Іноземного підприємства «Петро Карбо Хем-Мукачево»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2012 року за № 0003882340 в частині суми збільшення об'єкту оподаткування у розмірі 49019,75 грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2012 року за № 0003892340.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2012 року за № 0003902340 в частині 1393475,86 грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Іноземного підприємства «Петро Карбо Хем-Мукачево»витрати зі сплати судового збору у розмірі 2204 грн., що сплачені 11 липня 2012 року відповідно до платіжного доручення № 7168.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий Гаврилко С.Є.