Вирок № 28441650, 26.12.2012, Любомльський районний суд Волинської області

КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 0310/3533/2012

Провадження № 1/0310/120/2012

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Любомль 26 грудня 2012 року

Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого -

судді Мосієвича І.В.,

при секретарі Кузьміній Т.О.,

з участю прокурорів Саковської Л.В., Оксентюк Б.А.,

потерпілої ОСОБА_1,

підсудного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Любомль кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України уродженця та жителя АДРЕСА_1, із середньою освітою, судимого 12 березня 2012 року Любомльським районним судом за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 240 год. громадських робіт, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст15, ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_2, будучи засудженим 12 березня 2012 року Любомльським районним судом за ч. І ст. 185 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт які відпрацював повністю, проте судимість за який в установленому законом порядку не знята та непогашена, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став і повторно вчинив ряд умисних корисливих злочинів.

Так, на початку жовтня 2011 року, точної дати не встановлено, близько 12 години, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою наживи, через незачинене вікно в підвальному приміщенні проник в будинок АДРЕСА_2, звідки повторно таємно викрав мотокосу «Вайпер», вартістю 940 гривень, чим завдав матеріальної шкоди ОСОБА_3 на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_2, 25 червня 2012 року близько 10- години, діючи з корисливих мотивів з метою наживи, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_2, повторно таємно викрав мобільний телефон «Нокіа 1280», який належав ОСОБА_3, вартість якого згідно висновку експерта №144 від 26.09.2012 року становить 148, 85 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 завдав ОСОБА_3 матеріальні збитки на суму 148,85 гривень.

Крім цього, ОСОБА_2, на початку вересня 2012 року, точної дати не встановлено, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою наживи, знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_2, «Аіст», вартість якого згідно висновку експерта становить 274,40 гривень, який належить ОСОБА_3.

Таким чином, ОСОБА_2 завдав ОСОБА_3 матеріальні збитки на суму 274,40 гривень.

Крім цього, ОСОБА_2, 12 вересня 2012 року біля 22 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, діючи з корисливих мотивів з метою наживи, через незачинене вікно в підвальному приміщенні проник в будинок АДРЕСА_2, звідки намагався таємно викрасти гроші в сумі 800 гривень, тобто завдати матеріальної шкоди ОСОБА_3 на вказану суму.

Однак, ОСОБА_2 з причин, що не залежали від його волі не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, так як був затриманий працівниками міліції в середині приміщення будинку.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винними себе в інкримінованому їм органами досудового слідства обвинуваченні визнав повністю та заявив, що не оспорює і визнає повністю доведеним спосіб, час, місце та мотиви вчинення ними злочину, а його показання відповідають фактичним обставинам справи та інкримінованому йому обвинуваченню.

Потерпіла повністю підтвердила фактичні обставини вчинення підсудним злочинів, просить суворо останнього не карати, оскільки він являється батьком їх дитини.

За таких обставин, суд дослідивши докази в порядку ч.3 ст.299, ст. 301-1 КПК України, приходить до висновку, що в судовому засіданні повністю доведено винуватість підсудного ОСОБА_2 в умисних діях, які виразились, у таємному викрадені чужого майна, вчиненими повторно, поєднаним з проникненням у житло, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та в його умисних діях, які виразились у таємному викрадені чужого майна, вчиненими повторно, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та в його умисних діях, які виразились у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненим повторно, поєднаними з проникненням у житло та недоведеними до кінця ОСОБА_2 з причин, що не залежали від його волі, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів, який згідно ст.12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, особи підсудного, який по місцю проживання та роботи характеризуються посередньо, при цьому, ОСОБА_2 уже притягався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини.

До обставин, які пом'якшують покарання підсудного є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При цьому, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, підсудний ОСОБА_2 на шлях виправлення та перевиховання, на думку суду, не став, а через невеликий проміжок часу, повторно вчинив нові аналогічні тяжкі та середньої тяжкості злочини в стані алкогольного сп'яніння, що обтяжує його покарання, а тому суд приходить до висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення волі ближче до найнижчої межі санкції законів за якими він притягується до кримінальної відповідальності з застосуванням ст.70 КК України, принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим та відбування ОСОБА_2 призначеного судом покарання у виді позбавлення волі з ізоляцією його від суспільства, при цьому, не знаходячи підстав застосування до останнього вимог ст. 69, 75, 76 КК України.

Таке призначене покарання підсудному, на думку суду, буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання, його мети відповідно до вимог ст.65, 50 КК України.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.81 КПК України, а судові витрати вирішити відповідно до вимог ст.93 КПК України.

Запобіжні заходи підсудному ОСОБА_2 до вступу вироку в закону силу слід змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі судового засідання.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання:

за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці.

за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України у виді у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці.

Початок строку відбуття основного покарання засудженому ОСОБА_2 слід рахувати з моменту приведення вироку у виконання, тобто з 26.12.2012 року.

Речові докази -мобільний телефон «Нокіа 1280», велосипед «Аіст»та гроші в сумі 800 (вісімсот) гривень, котрі знаходяться у потерпілої ОСОБА_3 на відповідальному зберіганні передати останній в повне користування та розпорядження.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 470,00 (чотириста сімдесят) гривень в користь НДКЦ при УМВС України у Волинській області р/р 31256272210012 в ГДКУ у Волинській області МФО 803014 ідентифікаційний код 25574908 свідоцтво № 100277929, ІПН 255749003179 (а.с.115).

Запобіжний захід до вступу вироку в закону силу засудженому ОСОБА_2 слід змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі судового засідання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області на протязі 15 діб з часу його проголошення, а засудженим ОСОБА_2 на протязі 15 діб із часу вручення йому копії даного вироку через Любомльський районний суд.

Головуючий: суддя І.В.Мосієвич